Справа № 127/14216/17

Провадження 2/127/4408/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Константинові А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримувала пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 30 зазначеного Закону вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Відповідач, досягнувши повноліття, неодноразово зверталась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявами про продовження виплати пенсії у зв`язку з навчанням.

Проте, 13.12.2016 року за даними файлу звірки персоніфікованого обліку, які надсилаються до ГУ ПФУ з єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб ПФУ, стало відомо про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та одночасно отримує пенсію.

Згідно ст. 2 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройний Сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та державної служби транспорту, служби до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

14.12.2016 року відповідач звернулась до позивача із заявою, в якій зазначила, що перебуває на військовій службі за контрактом з 09.04.2014 року та зобов`язалась повернути переплачену пенсію.

Таким чином, за період з 09.04.2014 року по 31.12.2016 року сума надміру сплачених коштів ОСОБА_1 становила 52520,30 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» внесено зміни у ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку викладено наступним чином: пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.

Тому 10.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про поновлення виплати з 07.01.2017 року та про відрахування переплати за рахунок подальшої доплати в 100% розмірі до виповнення 23-х років. Згідно із цією заявою частину боргу було погашено, залишок надміру виплачених коштів становить 43027,01 грн.

Після досягнення відповідачем 23-го віку - 30.04.2017 року виплату пенсії припинено, а борг в сумі 43027,01 грн. залишився не повернутим.

Оскільки всупереч вимогам ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ОСОБА_1 не повідомила позивача про обставину, що спричиняє зміну розміру пенсії або припинення її виплати, одержані у зв`язку з цим зайві суми пенсії повинні бути повернуті органу пенсійного забезпечення.

Суми надміру виплачених пенсій внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсія чи суду.

Оскільки ОСОБА_1 вчасно не повідомила Головне управління ПФУ у Вінницькій області про те, що перебуває на військовій службі з 09.04.2014 року та безпідставно отримувала пенсію у зазначений період, своїми діями завдала суттєвої шкоди бюджету держави, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України ГУ ПФУ у Вінницькій області просило стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії в розмірі 43027,01 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала відповідно до викладених обставин, просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що 09.04.2014 року вона уклала контракт з Міністерством оборони України про проходження військової служби, отримувала за контрактом грошове забезпечення, але вона не знала, що не мала права отримувати в цей час пенсію по втраті годувальника, тому і не повідомила Пенсійний фонд України. Просила застосувати ст. 1215 ЦК України та відмовити в задоволенні позову, оскільки недобросовісних дій з її боку не було, а також просила врахувати, що в даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_3 , матеріали цивільної справи, а також оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримувала пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 30 зазначеного Закону вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Згідно оглянутих в судовому засіданні матеріалів особової справи ОСОБА_1 відповідач, досягнувши повноліття, неодноразово зверталась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявами про продовження виплати пенсії у зв`язку з навчанням (а.с. 3).

13.12.2016 року за даними файлу звірки персоніфікованого обліку (а.с. 6), що були надіслані до ГУ ПФУ з єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб ПФУ, позивачем було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (в/ч НОМЕР_2 ) та одночасно отримує пенсію по втраті годувальника на період навчання, до досягнення 23 річного віку.

Згідно контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України від 09.04.2014 року (а.с. 8-9) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , як військовослужбовець, уклала з Міністерством оборони України в особі командира в/ч НОМЕР_2 полковника ОСОБА_6 контракт на проходження військової служби у ЗСУ терміном на три роки.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 не була призвана на військову службу в зв`язку з мобілізацією, на особливий період.

Станом на 09.04.2014 року стаття 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» діяла в іншій редакції: «Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Таким чином, виплата пенсії ОСОБА_3 мала б бути припинена.

В порушення вимог ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 повідомила ГУ ПФУ у Вінницькій області про проходження нею військової служби за контрактом лише 14.12.2106 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 09.04.2014 року по 31.12.2016 року сума надміру сплачених коштів становила 52520,30 грн. (а.с. 10).

В заяві від 14.12.2016 року відповідач також зобов`язалась повернути надміру сплачені кошти.

Лише 06.12.2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» внесено зміни у ч. 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку викладено в наступній редакції: «Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється». Дана редакція діє з 07.01.2017 року.

10.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про поновлення виплати з 07.01.2017 року та про відрахування переплати за рахунок подальшої доплати в 100% розмірі до виповнення 23-х років (а.с. 11). Згідно із цією заявою частину боргу в сумі 9493,29 грн. було погашено, залишок надміру виплачених коштів становить 43027,01 грн. (а.с. 12).

Після досягнення ОСОБА_1 23-річного віку, 30.04.2017 року було припинено виплату пенсії, тому борг в сумі 43027,01 грн. залишився не повернутим.

Оскільки на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ОСОБА_1 не повідомила позивача про обставину, що спричиняє зміну розміру пенсії або припинення її виплати (укладення контракту), вона повинна відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Суми надміру виплачених пенсій внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію чи суду.

Відповідно до вимог ч.1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що в її діях не було недобросовісності, тому кошти не підлягають поверненню.

Так, статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд вважає, що саме внаслідок недобросовісності з боку ОСОБА_1 і невиконання нею обов`язку, передбаченого ст. 60 Закону, приховування того факту, що вона проходить військову службу за контрактом, була здійснена виплата пенсії з 09.04.2014 року до 31.12.2016 року.

Враховуючи наведені обставини та норми Закону сума в розмірі 43027,01 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь ГУ ПФУ у Вінницькій області. Також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1600 грн. відповідно до вимог ч. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 68 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 15, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області суму надміру виплаченої пенсії в розмірі 43 027,01 грн. (р/р 25600323754003 МФО 302076, ЄДРПОУ 13322403).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: