Справа № 189/1373/17

1-кс/189/125/17

У Х В А Л А

26.09.2017 рокуПокровський районний суд Дніпропетровської області у складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

учасники процесу:

скаржник ОСОБА_5

слідчий ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське скаргу голови фермерського господарства "ФЕНІКС-АГРО" ОСОБА_5 на бездіяльність начальника слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області,

встановив:

Голова фермерського господарства "ФЕНІКС-АГРО" ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 12.09.2017 року вх. №2920, до начальника слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Оскільки про бездіяльність начальника слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області він дізнався 14.09.2017 року, останнім днем подачі скарги є 22.09.2017 року. Строк передбачений для оскарження бездіяльності слідчого передбачений 10 днів у зв`язку з чим ним строк не пропущено, щодо оскарження бездіяльності слідчого. Жодних дій, спрямованих на внесення наданих ним відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства слідчим не вчинялося. Начальником слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області після отримання його заяви про вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України відносно фактів дій керівника ТОВ «Маяк» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було здійснено посягання на заволодіння врожаєм ФГ «ФЕНІКС-АГРО» всупереч ст.214 КПК України, було допущено бездіяльність. Вважає, що відомості, викладені ним в заяві повинні були негайно, але не пізніше 24 годин після подання заяви вноситись до ЄРДР.

Просить суд, зобов`язати начальника слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вчинити певну дію, а саме - внести відповідні відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України відносно керівника ТОВ «Маяк» ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

В судовому засіданні представник заявника та заявник скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Прокурор просив відмовити в задоволенні скарги.

Начальник Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 заперечував проти задоволення скарги.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволеннюз наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 12.09.2017 року звернувся до начальника слідчого відділення Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України. До цього часу йому не повідомлено про внесення вказаних відомостей до ЄРДР

Згідно п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Слідчим суддею встановлено наступне: так, заявником подано заяву про вчинення кримінального правопорушення про вчинення дій які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В зв`язку з чим, слідчий суддя вважає, що для внесення до ЄРДР повинні бути ознаки кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, так з об`єктивної сторони ст. 191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Їх загальною ознакою є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. Юридичною підставою для такого відношення винного до майна є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальне доручення, службові повноваження. Іншими словами, суб`єкт злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі: наділений правомочністю щодо розпорядження, управління, доставки, зберігання майна тощо. Частина 1 ст. 191 КК передбачає привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі або перебувало в його віданні.

Привласнення це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Утримання як спосіб привласнення полягає у невиконанні вимог повернути майно у певний строк і встановленні володіння ним як власник. Невиконання вимог про повернення майна в зазначений час (за наявності мети привласнення) свідчить про закінчений злочин.

Розтрата це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Найчастіше розтрата слідує за привласненням, є наступним після привласнення етапом злочину. Але розтрата може бути і не пов`язаною з привласненням. Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення при розтраті, на момент пред`явлення вимог про повернення, ввірене майно у винного відсутнє. Не може відповідати за привласнення та розтрату особа, яка мала лише право доступу до майна за родом своєї діяльності.

Частина 2 ст. 191 КК України передбачає привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка цієї форми в тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном, означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Закінченим злочин у цій формі визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.

Суб`єктивна сторона прямий умисел, корисливі мотиви та мета.

Суб`єктом привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем є особа, яка досягла до вчинення злочину 16-річного віку. При цьому суб`єктом привласнення та розтрати може бути як приватна так і посадова особа, а суб`єктом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем тільки посадова особа.

Слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки згідно ч. 1ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

При цьому законом не обмежується зміст і не встановлюється форма даних як щодо офіційних повідомлень, так і повідомлень фізичних осіб, проте надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий повинні переконатися у наявності даних, що вказують на об`єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1.2 Розділу ІІ Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Також, слідчий суддя враховуючи ч. 1 ст.2, ст.11 КК України вважає, що в заяві про злочин мають бути вказані фактичні дані про вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить ознаки складу злочину та наявність даних відомостей має бути критерієм внесення заяви про злочин до ЄРДР.

Критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомлені таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, що мають обов`язково внесені до ЄРДР.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що в заяві ФГ "Фенікс-Агро" не наведено достатніх даних про наявність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_9 складу злочину за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: суб`єкту, об`єктивної та суб`єктивної сторони. З зібраних у даній скарзі документів вбачається, що в даному конкретному випадку виник цивільно та господарсько-правовий спір.

На підставі викладеного та враховуючи те, що скаржником подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, але вчинене діяння не відповідає ознакам складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме відсутні належні: суб`єкт, об`єктивна сторона, суб`єктивна сторона злочину, тобто відсутній склад злочину передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягаю задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

У задоволенні скарги голови фермерського господарства "ФЕНІКС-АГРО" ОСОБА_5 на бездіяльність начальника слідчого відділення Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1