№ 454/1605/17

Р

І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до Прокуратури Сокальського району, правонаступника Червоноградської місцевої прокуратури та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Держави Україна в його користь 85 000 000грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої протиправними діями прокуратури.

Позов мотивовано наступним.

Постановою слідчого прокуратури Сокальського району ОСОБА_2 від 19.10.2005р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно державних інспекторів Львівсько-Закарпатської міжобласної інспекції по охороні та відтворенню водних живих ресурсів та врегулюванні рибальства у водоймах України у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст.365 КК України.

Вважає вказану постанову незаконною та такою, що була прийнята без дотримання Конституції та Законів України та дії відповідача протиправними, такими, що порушують його права і завдали матеріальної шкоди в розмірі 75 000 000грн. та 10 000 000грн. моральної шкоди.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з'явився.

Подав заяву, в якій зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача прокуратури в судове засідання не прибув.

Представник відповідача Державної казначейської служби в судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заяви про розгляд справи у його відсутності не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, суд відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.

З дослідженої постанови ст. слідчого прокуратури Сокальського району Львівської області ОСОБА_2 від 19.10.2005р. встановлено, що відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно державних інспекторів Львівсько-Закарпатської міжобласної інспекції по охороні та відтворенню водних живих ресурсів та врегулюванні рибальства у водоймах України у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст.365 КК України.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку обставин, за яких підприємство чи організація може вважати, що їй заподіяно моральну шкоду.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди на підставі ст.ст. 22, 23 ЦК України.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.1176 Цивільного кодексу України, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішення¬ми, діями чи бездіяльністю органу дізнання, поперед¬нього (досудового) слідства, прокуратури або суду, вказано, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, не¬законного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного засто¬сування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнен¬ня у виді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Для настання відповідальності за ч.1 ст.1176 ЦК України необхідно, щоб вищеперераховані дії правоохоронних органів та суду були незаконними.

Такий же порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», в т.ч. майнової та моральної шкоди.

В даному випадку ОСОБА_1 не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності і вищевказані заходи до нього прокуратурою не застосовувались.

В п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із наступними змінами та доповненнями) роз»яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 ЦК).

Згідно із ст. 94 ЦК України юридична особа має особисте немайнове право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та на інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Цією ж статтею передбачено, що особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Таким чином, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, а визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб'єкта.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З представлених позивачем доказів не вбачається, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Крім того, винесення слідчим постанови про відмову в порушенні кримінальної справи могли бути оскаржені до суду або слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

Однак, цим правом позивач не скористався.

Також, позивач в судове засідання не прибув та не подав іншим чином жодних доказів підтвердження факту заподіяння йому матеріальної шкоди та моральних страждань чи втрат немайнового характеру, а суд в судовому засіданні не здобув.

З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до Прокуратури Сокальського району, правонаступника Червоноградської місцевої прокуратури та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення, протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.

Головуючий: М. Я. Адамович