№ 755/6685/17-к
1-кп/755/638/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040002722 від 28 лютого 2017 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказавши, що існують ризики, передбаченіст.177 КПК України, а підстави для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який відсутні.
Захисник заперечував щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому та просив змінити останньому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на тривале перебування обвинуваченого під вартою та відсутність ризиків, передбачених вимогамист.177 КПК України, що були відсутні в тому числі на момент застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, крім того зазначив, що останній має місце проживання у м. Києві, а тому такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч.3ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.
У відповідності до положеньст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудовогорозслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Прицьому, ч. 3 та ч. 5ст. 132 КПК Українипередбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно зіст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Статтею 29 Конституції Українипередбачено, що «кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність» і що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вказані гарантії права на свободу та особисту недоторканність, які передбаченіст. 29 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннямист. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення з-під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).
Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Натомість, мотиви, наведені захисником, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 має допустиму репутацію та стійкі соціальні зв`язки, які дають змогу суду прийти до висновку про можливість запобігання встановленим слідчим суддею ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу,у зв`язку з чим останній підлягає зміні.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_5 без прийняття судом рішення по суті висунутого йому обвинувачення перебуває під вартою більше 4 місяців, суд приходить до висновку, що подальше утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою не викликано необхідністю і міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить його належну процесуальну поведінку. Застосовуючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступеню тяжкості інкримінованого йому злочину та вищенаведених судом даних про особу обвинуваченого.
Таким чином, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, суд вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт є доцільною та виправданою.
При цьому, судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Суд також вважає за доцільне покласти на обвинувачених ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 2, 131, 132, 177, 178, 194, 202, 331 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому у період доби з 22-00 год. до 06-00 год. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно дост.181 КПК Українипрацівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього обов`язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язок прибувати по першому виклику суду на визначений час.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.
Строк дії ухвали визначити до 05 листопада 2017 року, включно.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали слідчого судді буде оголошено 07 вересня 2017 року о 17 год. 25 хв.
Суддя:
