ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017

Справа №910/6184/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна";

До

1) Державної служби інтелектуальної власності України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера"; 3) Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;

Третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності";

Про

скасування патентів

Суддя Мандриченко О.В.

Представники :

Від позивача: Волошин Є. В., представник, довіреність № б/н від 29.06.2017 р.;

Шевченко В.О., представник, довіреність № б/н від 29.06.2017 р.;

Від відповідача 1: Потоцький М. Ю., представник, довіреність № 1-8/8565 від 21.11.2014 р.;

Від відповідача 2:Омельченко Д. А., представник, довіреність № 1 від 09.01.2017 р.;

Від відповідача 3: Потоцький М. Ю., представник, довіреність № 2434-03/561 від 06.06.2017

Романенко Ю.О., представник, довіреність № 2434-03/301 від 09.08.2017 р.

Від третьої особи: Потоцький М. Ю., представник, довіреність № 279/1 від 03.09.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про скасування патентів на промисловий зразок "Етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1 та промисловий зразок "Етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2, виданих Державної служби інтелектуальної власності України.

Позов мотивовано невідповідністю промислових зразків умовам патентноздатності за ознакою "новизна"; заявки на отримання спірних патентів були подані під час розгляду адміністративного спору у справі № 826/7953/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання протиправним та скасування свідоцтва України від 28.08.2010 № 127806 на знак для товарів і послуг; зображення на промислових зразках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є тотожними та схожими настільки, що їх можна сплутати між собою, тоді як автори промислових зразків різні.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6184/16 від 07.04.2016 (суддя Бондарчук В.В.).

Під час розгляду справи до участі у ній були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" в якості відповідача та Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 13.06.2016 у справі було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, а провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи. На вирішення судової експертизи поставлені питання: "Чи містяться в матеріалах справи № 910/6184/16 відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка "Етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентом України № НОМЕР_2 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s201500578 від 17.04.2015?; Чи відповідає промисловий зразок "Етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентом України № НОМЕР_2 від 25.06.2015 критерію патентоздатності "новизна" (на дату 17.04.2015 подання заявки № s201500578)?; Чи містяться в матеріалах справи № 910/6184/16 відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка "Етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s201402099 від 09.10.2014?; Чи відповідає промисловий зразок "Етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 25.06.2015 критерію патентоздатності "новизна" (на дату 09.10.2014 подання заявки № s201402099)?".

У червні 2017 року матеріали справи № 910/6184/16 повернулися до суду з експертної установи разом з висновком експерта від 31.05.2017 № 10402/16-53/9721-17-53.

Ухвалою від 16.06.2017 справу № 910/6184/16 було прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О.В. після повторного автоматизованого розподілу справ у зв'язку із закінченням у ОСОБА_6 повноважень судді, поновлено провадження у справі зважаючи на усунення обставин, що зумовили його зупинення та призначено до розгляду на 04.07.2017.

04.07.2017 розгляд справи було відкладено на 05.09.2017, залучено до участі у справі Міністерство економічного розвитку та торгівлі України як іншого відповідача та продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.09.2017 під час розгляду спору по суті представники учасників судового процесу підтримали свої правові позиції. Так, представники позивача просили позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві і наявних у матеріалах справи письмових поясненнях та з огляду на висновки, зроблені судовим експертом. Як законодавче обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на п.п. "а" та "б" п. 1 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що оскаржувані промислові зразки були видані з дотриманням всіх законодавчих передумов і вимог та наголошував на тому, що згідно із Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" патент промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту і, при цьому, кваліфікаційна експертиза промислового зразка (експертиза по суті), тобто перевірка того, чи відповідає промислових зразок умовам правової охорони (в тому числі, чи є промисловий зразок новим), не проводиться, а тому всі дії Державної служби щодо видачі патентів повністю відповідають чинному законодавству України.

Представник відповідача-2 заперечував проти позовних вимог, вказуючи на те, що ним правомірно та з дотриманням законодавства використовуються оскаржувані патенти на промислові зразки для виготовлення та реалізації продукції власного виробництва.

Представники відповідача-3 та третьої особи заперечували проти задоволення позову, підтримуючи правові позиції відповідачів-1 та 2.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" 09.10.2014 року звернулося до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності з заявкою № s2014 02099 для отримання патенту на промисловий зразок етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_1" (кольори: 1-й варіант - блакитний, бірюзовий, жовтий, чорний; 2-й варіант - блакитний, бірюзовий, жовтий, чорний), авторства ОСОБА_7.

17.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" звернулося до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності з заявкою № s 2015 00578 для отримання патенту на промисловий зразок етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_2" (кольори: чорний , темно-зелений, сірий, блакитний, бірюзовий, жовтий, білий), авторства ОСОБА_8.

20.05.2015 Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" надав висновок про видачу патенту на промисловий зразок № 11319/4 за вищевказаною заявкою від 09.10.2014 № s 201402099, а також висновок про видачу патенту на промисловий зразок № 13036 за заявкою від 14.04.2015 № s 2015 00578.

25.06.2015 в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на промисловий зразок № 12 опубліковано відомості про видачу патенту № НОМЕР_1 на етикетку "ІНФОРМАЦІЯ_1" та № НОМЕР_2 на етикетку "ІНФОРМАЦІЯ_2" за заявками Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" просить суд скасувати патенти на промисловий зразок етикетка "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1 та на етикетку "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 в порядку п.п. "а" та "б" п. 1 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

Так, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" своїми недобросовісними діями (звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності з заявкою № s 2014 02099 та № s 2015 00578) порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки значно раніше від дати подання відповідачем-2 заявок на реєстрацію промислових знаків, позивач своєю творчою діяльністю розробив ТМ "Лактусан", якою маркує продукцію, здійснює виготовлення, реалізацію та відповідне рекламування під цією ТМ продукції, яка вже отримала певну популярність на ринку і певне визнання споживачів.

Поряд з цим, мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення законодавства власником патенту на промисловий зразок № НОМЕР_2, а саме: привласнення авторства зображення, яке належить в Україні іншій особі - власнику патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1, зокрема, ст. 52-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, як вказувалося вище, позов обґрунтовано також тим, що оскаржувані промислові зразки не відповідають умовам патентноздатності за ознакою "новизна"; заявки на отримання спірних патентів були подані під час розгляду адміністративного спору у справі № 826/7953/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання протиправним та скасування свідоцтва України від 28.08.2010 № 127806 на знак для товарів і послуг; зображення на промислових зразках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є тотожними та схожими настільки, що їх можна сплутати між собою, тоді як автори промислових зразків різні.

Проаналізувавши доводи позивача та вивчивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого позову з мотивів їх недоведеності та безпідставності.

Згідно з п.п. "а" та "б" ч. 1 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом, у разі видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Посилаючись у поданому позові на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" своїми недобросовісними діями порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки значно раніше від дати подання відповідачем-2 заявок на реєстрацію промислових знаків, позивач своєю творчою діяльністю розробив ТМ "Лактусан", якою маркує продукцію, здійснює виготовлення, реалізацію та відповідне рекламування під цією ТМ продукції, яка вже отримала певну популярність на ринку і певне визнання споживачів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" не подає суду жодних фактичних даних на підтвердження таких посилань.

До матеріалів справи не було приєднано документальних матеріалів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" виготовляє продукцію "Лактусан", здійснює її рекламування і реалізацію. При цьому, позивач не вказав на фактичні дані, які можуть підтвердити такі його посилання, не повідомив про наявність у його певних об'єктивних причин, які унеможливлюють подання відповідних доказів, не клопотав перед судом про їх витребування тощо.

Також, суду не було подано документального підтвердження того, що позивач має зареєстрований знак та свою продукцію та свідоцтво України на знак для товарів і послуг.

Поряд з цим, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" (юридична особа за законодавством України) зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 24.12.2002 є виробником комбінованого відновлюючого пребіотичного комплексу з хітозаном та лактулозою "ІНФОРМАЦІЯ_1", що за своїми властивостями є ентеросорбентом та випускається у вигляді капсул з 2010 року.

Комбінований відновлюючий пребіотичний комплекс з хітозаном та лактулозою "ІНФОРМАЦІЯ_1" виготовляється технічними умовами 15.8-32304682-001:2006, має відповідні критерії безпеки згідно з сертифікатом якості та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 04.03.2010 № 05.03.02- 04/13713.

Як вказує відповідач-2 у назві препарату, що ним виробляється, слово "лактузан" використовується через те, що основним компонентом препарату є лактулоза, а позначення у назві на "лактузан" на один з основних компонентів препарату є орієнтиром для споживача щодо властивостей препарату.

Як зазначив відповідач-2 та у ході розгляду справи не заперечив позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" цей товар реалізує оптовими партіями виключно через свого офіційного дистриб'ютора Товариство з обмеженою відповідальністю "Югмедконтракт" на підставі договору поставки від 17.04.2014 № 170414-004.

У своїй діяльності відповідач-2 використовує знак на товари та послуги, що зареєстрований за № 127806 від 25.08.2010 на ім'я ОСОБА_7 на підставі ліцензійного договору про надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності від 25.08.2010.

Таким чином, описані вище посилання позивача і його твердження про те, що відповідач-2 порушує його права та законні інтереси не доведені належними і допустимими доказами. Більше того, позивачем не доведено самих підстав вважати, що його права могли бути порушені відповідачем-2, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" не підтвердило обставин, на які воно посилалося (виготовлення продукції, реалізації, рекламування, наявності свідоцтва на знак для товарів і послуг).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд відхиляє посилання позивача на судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/7953/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання протиправним та скасування свідоцтва України від 28.08.2010 № 127806 на знак для товарів і послуг і постанову Київського апеляційного адміністративного суду у цій же справі, оскільки їх було скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" залишено без розгляду ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2015.

Виходячи з загальних принципів діючого процесуального законодавства, до суду звертаються за захистом порушених прав та інтересів особи, права чи інтереси яких порушено чи коли існує загроза такого порушення. Так, у ст. 1 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змісту коментованої статті слідує, що якщо приводом звернення до суду зазначено порушення права чи законного інтересу, таке порушення або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення немає, суд повинен відмовити в позові.

Під час провадження у справі № 910/6184/16 судом не було встановлено фактів порушення прав чи законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" відповідачами у зв'язку з наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера" оскаржуваних патентів або ж загрози їх порушення. Заявлений позов не містить опису порушень, конкретного переліку загроз, визначення того, яким чином порушуються права та інтереси позивача через наявність у відповідача-2 патентів на промисловий зразок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. У зв'язку з цим, суд вважає, що позовна заява не спрямована на захист прав позивача.

Більше того, слід зауважити, що особа, права та/або законні інтереси якої порушено, вправі сама вчиняти дії, спрямовані на захист своїх прав і законних інтересів.

У ході розгляду справи № 910/6184/16 власник патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 не повідомив суду про будь-яке порушення його прав чи інтересів власником патенту на промисловий зразок № НОМЕР_2, кожен з яких є однією і тією ж особою - відповідачем у справі, тобто, особою, якій пред'явлено позовні вимоги, а не особою, як сама подала позов або в інтересах якої подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ст. 21 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, позовні вимоги видаються безпідставними та такими, що підлягають відхиленню.

При цьому, висновок судової експертизи про те, що промислові зразки за патентами № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 були загальновідомі у світі до дня подання заявки на кожен з них, суд оцінює у сукупності з іншими доказами та обставинами справи і враховує, що відповідач-2 не заявив про порушення своїх прав та інтересів наявністю у нього ж патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1. Судом критично оцінюються висновки судового експерта про невідповідність патентного зразка за заявкою № s 2014 02099 від 09.10.2014 умовам патентноздатності "новизна" через наявність у листі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера" від 06.07.2010 № 17/01 вказівки про те, що словесний товарний знак "ЛАКТУЗАН ДУО LACTUZAN DUO" вже був введений в господарський обіг України, адже наявність такого формулювання у діловому листуванні юридичної особи не є одночасним і беззаперечним доказом порушення законодавства та прав і інтересів будь-якої особи.

Щодо посилань позивача на невідповідність оскаржуваним патентам ознаці новизні суд зазначає наступне.

Чинним законодавством під промисловим зразком розуміється результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання (ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

У ч. 1, ч. 6 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" закріплено, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.

Відповідно до ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Статтею 10 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" визначено, що право на одержання патенту на промисловий зразок, створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки, для чого організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них, видає патенти на промислові зразки, забезпечує їх державну реєстрацію, забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові зразки.

Згідно з п. 8 ст. 14 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" під час проведення експертизи встановлюється дата подання заявки на підставі ст. 12 цього Закону визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у п. 2 ст. 5 цього Закону, заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам ст. 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

Виходячи з положень Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" та Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 № 198 на підставі рішення про видачу патенту на промисловий зразок та за наявності документа про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про його видачу здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомосте про видачу патенту. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий зразок, для чого вносить до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відповідні відомості.

При цьому, стала в Україні та у більшості країн світу система експертизи промислових зразків передбачає проведення лише формальної експертизи заявки на промисловий зразок, що полягає у перевірці виключно того, чи відповідає заявка формальним вимогам, встановленим Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" та зазначеними вище Правилами. Натомість, кваліфікаційна експертиза промислового зразка на предмет дотримання умов правової охорони, зокрема, дотримання вимоги новизни, не проводиться, що відповідає ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", де закріплено, що патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Матеріалами справи підтверджується, що видача Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітера" оскаржуваних патентів відбувалася з дотриманням наведених приписів законодавства щодо його документального оформлення заявою та приєднання необхідних платіжних документів.

За наведених обставин, дії відповідача-1 щодо видачі патентів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є такими, що повністю відповідають чинному законодавству України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 469 Цивільного кодексу України унормовано, що права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Судом не встановлено беззаперечних підстав вважати доведеними і обґрунтованими обставини, які позивач поклав в основу свого позову.

Таким чином, позовні вимоги про скасування патентів України на промислові зразки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 задоволенню не підлягають зважаючи на все вищевикладене, а також вони не можуть бути задоволені, адже не відповідають встановленій законодавством підвідомчості, так як господарський суд не вправі скасувати акти індивідуальної дії.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32-38, 44, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко

Дата складання рішення 20.09.2017 р.