ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року м. Полтава Справа № 2а-45311/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – К.І. Клочко,

при секретарі – Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача: Сергієнко С.Д., Шепель А.І.

представника відповідача: Савинського С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Цукор" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень № 000042250/0 від 08.12.2008 року, № 0000042250/1 від 17.02.2009 року, № 0000042250/2 від 30.04.2009 року, № 000042250/3 від 15.07.2009 року на суму 388 201,59 грн. -

В С Т А Н О В И В:

02 червня та 06 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ – ЦУКОР» звернулося до суду з адміністративними позовами до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними подактових повідомлень - рішень № 000042250/0 від 08.12.2009, № 0000042250/1 від 17.02.2009 року, № 0000042250/2 від 30.04.2009 року, № 000042250/3 від 15.07.2009 року про визначення податкового зобов`язання в сумі 388 201,59 грн., в тому числі основний платіж – 129 400, 53 грн. та штрафні санкції в сумі 258 801,06 грн.

Ухвалами суду від 08.07.2009 року та від 10.09.2009 року адміністративні справ №2а-46366/09, №2а-45311/09, №2а-45 317/09 та №2а-45322/09 об`єднано в одне провадження і присвоєно номер 2а-45 311/09 .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що доходи нерезидентів, які надавали позивачу товари та послуги підлягають оподаткуванню лише в країнах нерезидентів згідно міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятих повідомлень – рішень.

Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.10.2008 року та 12.11.2008 року Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією (далі – Лохвицька МДПІ) проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ – ЦУКОР» (далі – ТОВ «РАЙЗ – ЦУКОР»), за наслідками якої складено акт № 343/23/34235972 від 25.11.2008 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «РАЙЗ – ЦУКОР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «РАЙЗ – ЦУКОР» укладалися наступні договори.

1. Договір від 08.02.2007 року № 3/GК/2007 з фірмою «BUTIH» (Польща) про постачання центрифуг періодичної дії автоматизованих 6 штук типу КВ 1750 та сервісне обслуговування обладнання, яке включає установку, запуск і нагляд.

Згідно додатку № 2 до Договору ціна технічного обслуговування складає 8777,30 євро.

Згідно платіжного доручення № 251 від 11.10.2007 року позивач перерахував продавцю 8777,30 євро/ 62702,66грн.

Згідно акту виконаних робіт від 12.10.2007 року умови договору виконано вчасно та в повному обсязі.

На підставі цього Лохвицькою МДПІ встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у вигляді доходів від послуг типу «інжиніринг» в розмірі 9 405, 40 грн. (62 702,66 грн.*15 %).

2. Договір від 12.06.2007 року № 14502 з «Fligel Agratechnik Gmbh» (Федеративна Республіка Німеччина) придбання – сільськогосподарської техніки, комплектуючих вузлів та запасних частин на загальну суму 428 400 євро, в тому числі 40 500, 00 євро – вартість установки і запуску техніки.

Згідно акту виконаних робіт від 25.10.2007 року позивач прийняв та оплатив роботи за договором на суму 40 500,00 євро.

На підставі цього Лохвицькою МДПІ встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у вигляді доходів виплачених за установку та запуск техніки в розмірі 41 546, 93 грн. (40 500,00 євро * 15% ).

3. Договір від 10.07.2007 року № 200701 з транспортно – експедиційною фірмою «P. Swandner Logistik U Transport GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина) перевезення вантажу (бурякозбиральних комбайнів) автомобільним транспортом перевізника.

Згідно акту приймання – передачі від 25.09.2007 року сторонами договору засвідчено факт повного виконання зобов`язання експедитором та повної оплати послуг замовником за інвойсом № 200701 від 10.07.2007 року на суму 114 000,00 Євро.

На підставі цього Лохвицькою МДПІ встановлено порушення позивачем п.13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у вигляді фрахту в розмірі 47 455, 96 грн. (790 932,65 грн. * 6% ).

4. Договір від 28.08.2007 року № 138 з фірмою «S.F.I.R. S.p.A» (Італія) за проведення технічного аудиту промислових потужностей, вивчення технічного стану виробництва та надання замовнику звіту, в якому буде вказано технічний аналіз виробництва та перелік необхідних заходів по виведенню підприємства на добову переробку цукрових буряків 10000 тон.

Згідно акту виконаних робіт від 08.11.2007 року робота за контрактом № 138 була виконана вчасно та в повному обсязі на суму 15 000 євро.

На підставі цього Лохвицькою МДПІ встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у вигляді доходів від послуг типу «інжиніринг» в розмірі 16 371, 02 грн. (109 140, 10 грн.*15 %).

5. Договір від 20.02.2008 року б/н з фірмою «S.F.I.R. S.p.A» (Італія) за надання технічної допомоги по встановленню і введенню в експлуатацію вживаного обладнання для цукрової промисловості на території України ( виїзд на об`єкт для контролю за здійсненням монтажних робіт, технічний нагляд за пуско – налагоджувальними роботами).

Згідно платіжного доручення № 24 від 07.03.2008 року позивач перерахував фірмі «S.F.I.R. S.p.A» попередню оплату в сумі 12 600,00 євро/ 97 474,80 грн. На кінець перевіряємого періоду акт виконаних робіт не складався.

На підставі цього Лохвицькою МДПІ встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року (далі – Закон), а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у вигляді доходів від послуг типу «інжиніринг» в розмірі 14 621, 22 грн. ( 97 474, 80 грн.*15 %).

08.12.1008 року Лохвицькою МДПІ прийнято податкове повідомлення – рішення № 000042250/0 яким ТОВ «РАЙЗ – ЦУКОР» визначено податкове зобов`язання в сумі 388 201,59 грн., в тому числі основний платіж – 129 400, 53 грн. та штрафні санкції – 258 801,06 грн.

За наслідками апеляційного узгодження Лохвицькою МДПІ прийнято повідомлення – рішення на ту ж суму податкового зобов`язання № 0000042250/1 від 17.02.2009 року, № 0000042250/2 від 30.04.2009 року, № 000042250/3 від 15.07.2009 року.

Відповідно до підпункту в) пункту 13.1. ст. 13 Закону доходи у вигляді послуг типу «інжиніринг» та фрахту отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками визначеними цією статтею. Згідно п. й) Закону інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно пункту 13.2. Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь – яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської дільності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3. – 13.6 зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюжету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п. 13.5 ст. 13 Закону сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 – ІІІ «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовґязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовґязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовґязання з такого податку, збору (обовґязкового платежу).

В порушення пунктів 13.1, 13.2, 13.5, ст. 13 Закону ТОВ «Райз – цукор» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів із джерелом їх походження в Україні у вигляді доходів:

- від послуг типу «інжиніринг» згідно договорів від 08.02.2007 року № 3/GК/2007 з фірмою «BUTIH» (Польща), від 20.02.2008 року б/н з фірмою «S.F.I.R. S.p.A» (Італія) та 28.08.2007 року № 138 з фірмою «S.F.I.R. S.p.A» (Італія) ;

- за установку та запуск техніки (доходи від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України) згідно договору від 12.06.2007 року № 14502 з фірмою «Fligel Agratechnik Gmbh» (Федеративна Республіка Німеччина);

- у вигляді фрахту згідно договору від 10.07.2007 року № 200701 з транспортно – експедиційною фірмою «P. Swandner Logistik U Transport GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина).

Представник позивача надав до суду довідки, зокрема від 21.11.2008 року про податкове резиденство фірми «S.F.I.R. S.p.A» (Італія), виданої Відділом прибутків м. Чезена Міністерства фінансів та економіки Італії, згідно якої підприємство діє з 03.01.1985 року з метою цукрового виробництва, є акіонерним товариством, є податковим резидентом Італії та підлягає сплаті прибуткового податку підприємств Італії і вважає, що згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (дата підписання 26.02.97р., дата ратифікації 17.03.1999 р. дата набуття чинності 25.02.2003 р.) він не мав обов`язку утримувати податок з доходів нерезидента за договором від 20.02.2008 року б/н та за договором від 28.08.2007 року № 138, укладених між позивачем та фірмою «S.F.I.R. S.p.A» (Італія) .

Стосовно договорів ТОВ «РАЙЗ – ЦУКОР» з фірмою «BUTIH» (Польща), фірмою «Fligel Agratechnik Gmbh» (Федеративна Республіка Німеччина) та з транспортно – експедиційною фірмою «P. Swandner Logistik U Transport GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина) позивач також вважає, що він не мав обов`язку утримувати податок з доходів нерезидентів, оскільки міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування встановлюється, що оподаткування доходів цих осіб здійснюється в країнах їх резиденства.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на такі обставини.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону якщо міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (дата підписання 26.02.97р., дата ратифікації 17.03.1999 р. дата набуття чинності 25.02.2003 р.)

Ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Згідно п. 3. існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є в Україні – податок на прибуток.

Згідно п. 1. ст. 7 Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність таким чином, то прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка стосується цього постійного представництва.

Порядок застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування» (далі – Порядок № 470).

Відповідно до п. 2 Порядку № 470 його дія поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому законом порядку (нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 4 Порядку № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 5 і п. 6, особі, яка виплачує йому доходи, довідки ( або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Зазначена довідка дійсна в межах календарного року.

Пунктами 7 - 9 Порядку встановлено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобовязана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у терміни та за формою, встановленими Державною податковою адміністрацією України. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України.

Суд також звертає увагу позивача на пункт 9 Порядку, який передбачає, що у разі, коли нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує належну до сплати відповідно до норм міжнародного договору, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до органу державної податкової служби за місцезнаходженням особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України, складеної за формою згідно з додатком 2, довідки відповідно до п. 4 цього Порядку, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Згідно п. 1.3. Порядку Надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 28 від 16.01.1998 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 391/6679 24.04.2002 року особи, що виплачують доходи, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів за попередні квартал за формою згідно з додатком 1.

У перевіряємому періоді позивач не подавав до податкового органу звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів як документів, що є підставою для звільнення його від утримання цього податку.

На письмовий запит ДПА у Полтавській області від 10.11.2008 року № 2609/10/22 – 038 (вх. № 1036 від 11.11.08) позивачем не надано довідок компетентних органів іноземних держав, визначених міжнародними договорами, про підтвердження країни фіскальної резиденції фірм – контрагентів позивача.

Разом з тим, 03.12.2008 року, позивач надіслав відповідачу лист за № 2392, в якому просить здійснити запит до компетентних органів іноземних країн для отримання цих довідок і при цьому додав копії довідок Відділу прибутків м. Чезена (Італія) від 21.11.2008 року № 63592, Податкового управління м. Познань (Польща) від 20.11.2008 року, Фінансового управлінн м. Бургхаузен (Німеччина) від 17.11.2008 року, Фінансового управління Швандорф (Німеччина) від 03.05.2008 року, які не відповідають вимогам п.4 Порядку № 470.

В подальшому ТОВ «РАЙЗ – ЦУКОР» так і не надало податковому органу довідок оформлених належним чином відповідно до пункту 4 Порядку № 470 про нерезиденство його контрагентів (оригіналів чи нотаріально посвідчених копій).

Твердження позивача про те, що операції за договорами, укладеними товариством «РАЙЗ – ЦУКОР» з фірмою (бюро технічних послуг і торгівлі) «BUTIH» (Польща), з фірмою (акціонерним земельно – промисловим товариством) «S.F.I.R. S.p.A» (Італія), фірмою (суб`єктом підприємницької діяльності) «Fligel Agratechnik Gmbh» (Федеративна Республіка Німеччина) та з транспортно – експедиційною фірмою «P. Swandner Logistik U Transport GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина) не є господарською діяльності в розумінні ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» спростовується як довідками про резиденство цих фірм, які містять інформацію про їхній статус, так змістом укладених договорів.

За таких обставин застосовуючи штрафні санкції, Лохвицька МДПІ не мала підстав для звільнення від оподаткування доходів нерезидентів, передбачених п. 4 Порядку № 470, тому податкове зобов`язання в сумі 388 201,59 грн. визначене позивачу правомірно, податкові повідомлення – рішення № 000042250/0, № 0000042250/1 від 17.02.2009 року, № 0000042250/2 від 30.04.2009 року, № 000042250/3 від 15.07.2009 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України і цілком відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Позовні вимоги є необгрунтованими, неправомірними і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЦУКОР" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень № 000042250/0 від 08.12.2008 року, № 0000042250/1 від 17.02.2009 року, № 0000042250/2 від 30.04.2009 року, № 000042250/3 від 15.07.2009 року на суму 388 201,59 грн. – відмовити .

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2009 року.

Суддя К.І. Клочко