Провадження № 2/234/3082/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Янакій С.О., позивачки ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що згідно свідоцтва про право власності, яке видане на підставі розпорядження органу приватизації виконкому Краматорської міської Ради від 25.01.2005 вона є співвласником квартири АДРЕСА_1. Її квартира розташована на другому поверсі багатоквартирного жилого будинку. Поверхом вище над її квартирою в цьому ж будинку розташована квартира № 81, де мешкає відповідачка. У вересні 2012 році за її відсутності відповідачка самовільно встановила на стіні житлового будинку, яка поєднує їх квартири, із зовнішньої сторони прямо над вікном її квартири - зовнішній блок кондиціонеру, який знаходиться на малій відстані від її вікна. Вважає дії відповідачки щодо встановлення кондиціонеру без її згоди незаконними та такими, що порушують її майнові права та перешкоджають їй користуватися власністю. Так, стіна на якій розташований даний кондиціонер належить до опорної конструкції багатоквартирного житлового будинку, вона є спільною сумісною власністю власників квартир цього будинку, до яких належить і вона. Крім того, кондиціонер встановлено близько до її вікна, шум від нього та вібрації заважають та перешкоджають їй відчиняти вікно, створюючи некомфортні умови житла. До того ж пір'я від птахів, які постійно сидять на кондиціонері потрапляють їй у вікно. Вона є інвалідом ІІІ групи та страждає на алергію, а тому зазначені вище обставини викликають у неї погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим, вона вимушена звертатися до лікаря, проходити додаткове лікування. На її численні прохання демонтувати кондиціонер відповідачка не реагує. Все це викликає у неї душевні страждання, вимушує її звертатися до різних інстанцій для захисту її прав на протязі чотирьох років, витрачати на це додаткові кошти, додатковий час, що порушує звичний уклад її життя. Просить зобов'язати відповідачку провести демонтаж зовнішнього блоку кондиціонера, розташованого на стіні житлового будинку АДРЕСА_1, яка поєднує квартири № 77 та № 81, із зовнішньої сторони над вікном її квартири №77, та стягнути з відповідачки на її користь відшкодування моральної шкоди 4000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та доводи на яких вони ґрунтуються, та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши доводи позивача та її представника, заперечення відповідачки та її представника, повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Нормами ч.2 ст. 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У відповідності до ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру від 25.01.2005, позивач ОСОБА_1 в рівних долях на праві приватної спільної власності володіє квартирою № 77 в будинку АДРЕСА_1. (а.с.3).

На заперечення представника відповідача щодо того, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у цій цивільній справі, то суд зазначає наступне, у відповідності до довідки «ОСББ «Екватор» від 20.10.2015, відповідач ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_1. (а.с.8).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 17.07.2017 встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 (а.с.122).

У відповідності до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 1042, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.123).

Разом з тим, згідно інформації наданої Першою краматорською державною нотаріальною конторою від 04.08.2017 встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, відкрита спадкова справа № 494/2016, заява про прийняття спадщини за законом надійшла від ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Крім того, згідно ч.2 ст. 39 ЦПК України, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Також, права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є законним представником ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає та зареєстрований у АДРЕСА_1 разом з тим, в судовому засіданні не було встановлено, що останній звертався до Першої краматорської державної нотаріальної контори із заявою про відмову у прийнятті спадщини після смерті його батька ОСОБА_6, а тому, твердження представника відповідача ОСОБА_4 що відповідач є неналежним, не знайшли свої підтвердження в судовому засіданні.

Ч.5 ст.319 ЦК України, згідно якої власник майна не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам, та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст.319 ч.2 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Згідно п. 1.4.4 Правил, перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Відповідно до пункту 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, власник жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Стаття 189 ЖК України передбачає, що особи, винні у порушенні правил користування жилими приміщеннями, у самовільному переобладнанні та переплануванні жилих будинків і жилих приміщень, у порушенні правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, у безгосподарному їх утриманні, у псуванні жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством.

Згідно листа Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово -комунального господарства України від 31.08.2017 встановлено, що п. 4.13 Правил благоустрою території міста Краматорська затверджених рішенням Краматорської міської ради від 08.06.2011 № 6/VI- 67, визначено, що відповідальні особи та громадяни зобов'язані зокрема, не допускати самовільного встановлення антен радіозв'язку, супутникового телебачення, телевізійних антен та інших засобів без погодження з власниками (балансоутримувачами) об'єктів, на яких вони встановлюються. Тобто, якщо фізична чи юридична особа має намір провести роботи по влаштуванню приладів кондиціювання повітря на фасаді житлового будинку їй необхідно отримати письмову згоду власника (балансоутримувача) будинку та відповідний дозвіл Краматорської міської ради. Будівельні роботи, які виконуються (виконані) без відповідного дозволу, отримання якого передбачено діючими нормативними актами вважаються самочинними. (а.с.4).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем біля вікна кімнати квартири позивача встановлено кондиціонер, що підтверджується фототаблицею. (а.с. 13).

Судом встановлено, що встановивши зовнішній блок кондиціонера не у спеціально відведеному для цього місці, не погодивши це з позивачем та іншими власниками багатоквартирного житлового будинку, не надавши відповідних документів на встановлення, відповідач порушив норми чинного законодавства України.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні кондиціонер встановлений з порушенням Державних будівельних норм (далі ДБН).

Так, ДБН В.2.2-15.2005 передбачено, що при застосуванні системи кондиціонування повітря відведення теплоти конденсації холодоагенту в багатоквартирних житлових будинках повинно бути організоване через центральні або групові установки, розташовані в місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинку і не створюють шуму, рівень якого перевищує допустимі значення для приміщень проектованого або сусіднього будинку і для навколишнього середовища. Конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.

Тобто, фактично кондиціонер самовільно встановлений на стіні житлового будинку АДРЕСА_1, яка поєднує квартири № 77 та № 81, із зовнішньої сторони над вікном квартири №77.

Судом встановлено, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні квартирою, шляхом перевищення мінімального рівня шуму та вібрації від працюючого кондиціонеру квартири відповідачки. Крім того, шум та вібрації від зовнішнього блоку кондиціонера перешкоджають позивачу відчиняти вікно.

Статтею 50 Конституції України кожному гарантовано право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 293 ЦК України, передбачено право фізичної особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Згідно ст.ст.22,23 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди "під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З урахуванням зазначеного, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку йому повинен відшкодувати відповідач.

У судовому засіданні встановлено, що згідно довідки Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 2 м. Краматорська» від 10.12.2015, ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку, потребує постійному прийманні лікарських препаратів. Лікується амбулаторно у дільничного лікаря. Стаціонарне лікування відсутнє у зв'язку браку грошових коштів. (а.с.9).

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 4963, ОСОБА_1 в період з 24.06.2016 по 08.07.2016 перебувала на лікуванні в кардіологічному відділенні КМУ «Міська лікарня № 3», крім того, були надані копії фіскальних чеків, з яких вбачається, що в аптеці були придбані лікарські засоби. (а.с. 10-12).

Таким чином, внаслідок незаконних дій відповідача, позивач переносить щоденно моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що позивачеві порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у зв'язку з чим остання переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення відповідачем ОСОБА_3 позивачеві шкоди здоров'ю, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв'язок між винною поведінкою відповідача та настанням у позивача негативних наслідків, а звідси й завдання їй моральної шкоди.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням встановлених судом обставин характеру спричиненої шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на її користь з ОСОБА_3 - 4000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживає протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час. Суд виходить із того, що вина відповідача у спричинені моральної шкоди доведена, та саме ОСОБА_3 має нести відповідальність за незаконне встановлення кондиціонера без дозволу інших власників багатоквартирного будинку.

В судовому засіданні відповідачем та представником відповідача не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт законності встановлення кондиціонеру, розташованого на стіні житлового будинку АДРЕСА_1, яка поєднує квартири № 77 та № 81, а саме: дозволу виконавчого комітету Краматорської міської ради та дозволу власників квартир зазначеного будинку.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги доводи позивача та її представника, щодо порушення її прав з боку відповідача, заперечення представника відповідача, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, беручи до уваги те, що дійсно мав місце факт самовільного встановлення без належного на те дозволу кондиціонеру, розташованого на стіні житлового будинку АДРЕСА_1, яка поєднує квартири № 77 та № 81, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язати відповідача за власні кошти демонтувати зовнішній блок кондиціонера, розташованого на стіні житлового будинку АДРЕСА_1, яка поєднує квартири № 77 та № 81, із зовнішньої сторони над вікном квартири №77, та стягнути з неї на користь позивача, моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп).

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,50 Конституції України, ст.ст. 23, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 за власні кошти демонтувати зовнішній блок кондиціонера, розташованого на стіні житлового будинку АДРЕСА_1, яка поєднує квартири № 77 та № 81, із зовнішньої сторони над вікном квартири №77.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_3, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;код за ЄДРПОУ :37993783;банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019;рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені, проголошені та вручені 11.09.2017. Повний текст рішення виготовлений 11.09.2017.

Рішення суду набирає наконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів від дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя С.М. Ткачова