ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/1723/17
15 вересня 2017 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л. А., з участю: секретаря судового засідання Федас І.О., прокурора Оніщука С.П., правопорушника ОСОБА_1, захисника адвоката Стецюка М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, головного бухгалтера ДП "Костопільське лісове господарство", НОМЕР_1 від 21.04.1998 року виданий Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколів № 101 та № 102 про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією від 17 серпня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією передбаченого ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП "Костопільське лісове господарство", будучи, згідно підпункту "а" пункту 2 статті 3 ЗУ "Про запобігання корупції" від 14.10.214 року №1700-VІІ, суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення частини 1 статті 28 даного закону, не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів та в період з 03.01.2017 по 31.05.2017 року погоджувала договори про надання послуг, які укладались її чоловіком - ФОП ОСОБА_3 з ДП "Костопільське лісове господарство" та перевіряла акти приймання-передачі робіт та послуг наданих підприємству ФОП ОСОБА_3, тобто своїми умисними діями вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - не повідомлення особою в установленому законом випадку та порядку про наявність реального конфлікту інтересів.
Крім того, в період з 03.01.2017 року по 31.05.2017 року ОСОБА_1, як головний бухгалтер ДП "Костопільське лісове господарство", погоджувала договори про надання послуг, які укладались її чоловіком - ФОП ОСОБА_3 з ДП "Костопільське лісове господарство" та перевіряла акти приймання-передачі робіт та послуг наданих підприємству ФОП ОСОБА_3 При цьому, не повідомила безпосереднього керівника про наявність у неї конфлікту інтересів в установлені ЗУ "Про запобігання корупції" терміни, тобто своїми умисними діями вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинила дії в умовах реального конфлікту.
Постановою судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л.А. від 05 вересня 2017 року справу про адміністративне правопорушення (№564/1723/17, провадження 3/564/689/17) щодо ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП об'єднано в одне провадження із справою про адміністративне правопорушення (№564/1724/17, провадження 3/564/690/17) щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-7 КУпАП та присвоєно об'єднаній справі № 564/1723/17, номер провадження 3/564/689/17.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП не визнала та пояснила, що відповідно до посадової інструкції в її обов'язки як головного бухгалтера, входить організація ведення бухгалтерського обліку. Погодження договорів не передбачено посадовою інструкцією. Візування договорів було лише ознайомчого характеру. Також вона перевіряла Акти виконаних робіт - звіряла номери договорів та іншу інформацію, оскільки виконані роботи перевірялися безпосередньо лісничим і затверджувалися директором. Заперечувала факт конфлікту інтересів та зазначила, що повідомила директора по те, що її чоловік ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю і на договірних засадах надає послуги по заготівлі і перевезенню лісопродукції. Безпосереднього її впливу на умови укладання договору чи інші відносини з ФОП ОСОБА_3 у неї не було, оскільки на підприємстві в штаті є бухгалтер, який здійснює перерахунки коштів через Клієнтбанк та бухгалтер, який безпосередньо контролює розрахунки з постачальниками та споживачами .
Захисник адвокат Стецюк М.Ю. в судовому засіданні надав наступні пояснення, що відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії та передбачала настання шкідливих наслідків. Вважає, що дії ОСОБА_1 не містять суб'єктивної сторони правопорушення, тому справа підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні прокурор Оніщук С.П. пояснив, що учасники судового розгляду не вірно розуміють, що є наявність реального конфлікту та потенційного конфлікту інтересів. Вважає, що є достатньо доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією. Просив суд прийняти до уваги вимоги зазначені в п. 7 ст. 8 (Організація бухгалтерського обліку на підприємстві) ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказ Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» та Постанову Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 року №59 «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» пп.3 п 13 , які передбачають, що головний бухгалтер погоджує проекти договорів (контрактів), у тому числі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, забезпечуючи дотримання вимог законодавства щодо цільового використання бюджетних коштів та збереження майна. З таких підстав протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 підтримав та просив застосувати щодо правопорушника адміністративне стягнення відповідно до санкції даної статті.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що працював на посаді директора та тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП "Костопільське лісове господарство". Вважає, що ОСОБА_1 в повній мірі виконувала свої посадові обов'язки головного бухгалтера і не є тою особою, що приймає участь в укладанні договорів, їх підписанні чи погодженні. У внутрішній формі договорів можливо не зовсім коректно було застосовано слово "погоджено", оскільки дана форма була застосована для того, що всі головні спеціалісти повинні бути ознайомлені з укладеними підприємством договорами. Після набрання ЗУ "Про запобігання корупції" чинності з метою виявлення корупції на підприємстві Правовим об'єднанням "Астрея" було проведено перевірку і реального чи потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не було виявлено. Також вказав, що головний бухгалтер ОСОБА_1 письмово повідомила його, як керівника підприємства, про те, що її чоловік ФОП ОСОБА_3 на договірних засадах надає послуги по заготівлі і перевезенню лісопродукції. Для унеможливлення виникнення конфлікту інтересів був виданий наказ про те, що всі документи пов'язані з ФОП ОСОБА_3 необхідно візувати відповідальній особі по врегулюванню потенційного конфлікту інтересів, а також має контролюватися уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала суду покази в яких зазначила, що вона працює на посаді заступника головного бухгалтера і є уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції в ДП "Костопільський лісгосп", відповідно до Наказу про затвердження антикорупційної програми по підприємству. В 2015 році від головного бухгалтера ОСОБА_1 поступила заява про наявність конфлікту інтересів, оскільки її чоловік ФОП ОСОБА_3 надавав послуги по заготівлі і перевезенню лісопродукції. Так як в її обов'язки було покладено контроль по врегулюванню конфлікту інтересів, то вона слідкувала за рухом первинних документів, пов'язаних з діяльністю ФОП ОСОБА_3 Вона не бачила у цій ситуації реального чи потенційного конфлікту інтересів .
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді юрисконсульта ДП "Костопільське лісове господарство". 26.04.2015 року вступив в дію ЗУ "Про запобігання корупції" і 27.04.2015 року головний бухгалтер підприємства повідомила письмово свого безпосереднього керівника - директора про можливість виникнення потенційного конфлікту інтересів. 28.04.2015 року був виданий наказ "Про врегулюванню конфлікту інтересів" і його було призначено відповідальною особою по врегулювання потенційного конфлікту інтересів між головним бухгалтером ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3, який на договірних засадах надає послуги підприємству з лісозаготівлі та перевезенню лісопродукції та покладено обов'язок візувати всі бухгалтерські документи, де отримувачем коштів є ФОП ОСОБА_3 Крім того пояснив, що форма договорів була розроблена ним і можливо слово "погоджено" було застосовано не зовсім коректно, оскільки малося на увазі, що з умовами договору необхідно ознайомити чи довести до відома головних спеціалістів підприємства, тобто кожен укладений з підприємством договір необхідно завізувати головними спеціалістами. Разом з тим, ніякими внутрішніми актами не передбачено, що головний бухгалтер повинен погоджувати договора, які укладаються з підприємством. Підпис головного бухгалтера чи іншого головного спеціаліста не впливає на укладання договорів, оскільки відповідно до ст.7 Статуту ДП "Костопільське лісове господарство" виключне право на підписання договорів має директор .
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, її захисника, покази свідків, думку прокурора, проаналізувавши та оцінивши докази та обставини справи у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ДП "Костопільське лісове господарство" працює з 09 січня 2009 року у відповідності до наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу №12-к від 09.01.2009 року .
Відповідно до посадової інструкції головний бухгалтер забезпечує: ведення бухгалтерського обліку, організацію роботи бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій складання фінансової звітності підприємства, контроль за веденням касових операцій, проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві, перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.
14 квітня 2015 року ОСОБА_1 попереджено про встановлені обмеження, згідно ЗУ "Про запобігання корупції" .
27 квітня 2015 року ОСОБА_1 повідомила безпосереднього керівника - директора ДП "Костопільське лісове господарство" про можливість виникнення потенційного конфлікту інтересів, подавши письмову заяву, щодо уникнення конфлікту інтересів.
28 квітня 2015 року директором підприємства видано Наказ №97/2 "Про врегулювання конфлікту інтересів" та призначено відповідальну особу юрисконсульта ОСОБА_6 по врегулюванню потенційного конфлікту інтересів між головним бухгалтером ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3, який на договірних засадах надає послуги підприємству з лісозаготівлі та перевезенню лісопродукції.
Протягом січня 2017 році між ДП "Костопільське лісове господарство " та ФОП ОСОБА_3 були укладені договори про надання послуг з лісозаготівлі та перевезенню лісопродукції, а саме: №01-05 від 03.01.2017 року про надання послуг перевезення, №01-09 від 03.01.2017 року на надання послуг в лісовому господарстві по розробці лісосік, №01-48 від 03.01.2017 року надання послуг, №01-29 від 26.01.2017 року на надання послуг в лісовому господарстві по розробці лісосік, №01-25 від 26.01.2017 року послуг перевезення.
Вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 конфлікту інтересів при погодженні договорів про надання послуг, які укладались її чоловіком та при перевірці актів приймання-передачі робіт та послуг, наданих ФОП ОСОБА_3 та підстав для притягнення її до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП суддя звертає увагу на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Частина 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані : 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційною конфлікту інтересів.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановленому Законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Диспозиція ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність спеціального суб'єкта адміністративних правовідносин у разі прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому, враховано п. 2 примітки даної норми у якій зазначено, що в цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Під потенційним конфліктом інтересів розуміється наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідальність за ст. 172-7 КУпАПнастає за умови наявності чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.
Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
З системного аналізу вказаних норм є очевидним, що при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями повинна безпосередньо впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
В Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.07.2016 року № 2, роз'яснено, що для реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об'єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження: протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
Такаж позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених в листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» відмінність між поняттями «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення ді
Таким чином, для встановлення наявності реального конфлікту інтересів необхідна обов'язкова сукупність юридичних фактів, зокрема: наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чітко визначеного приватного інтересу; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями; наявність безпосереднього впливу на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. За відсутності хоча б одного із наведених елементів даної правової конструкції реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Протоколи № 101 та №102 від 17.08.2017 року про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять посилання на наявність чотирьох вищезазначених ознак.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими та представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (виплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень.
Аналіз досліджених доказів у своїй сукупності, хоча й вказують на те, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП «Костопільське лісове господарство» та будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення дійсно візувала укладені її чоловіком ФОП ОСОБА_7 та ДП «Костопільське лісове господарство» договора, проте дані дії не викликали суперечностей між приватним та службовим інтересом даної особи, оскільки візування договорів не є тотожним погодженню договорів, а підпис головного бухгалтера не вплинув на результати підписання договору чи на його умови.
Посилання у протоколох, що ОСОБА_1 перевіряла акти приймання-передачі робіт та послуг наданих підприємству ФОП ОСОБА_3 при цьому, не повідомила безпосереднього керівника про наявність у неї конфлікту інтересів, суд рахує також необгрунтованими, оскільки вона перевіряла не факт виконаних робіт, що входить в обов'яки особи, яка безпосередньо приймала такі роботи, а правильність їх оформлення, що не викликало суперечностей між приватним та службовим інтересом даної особи та не призвело до порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів .
Посадова особа, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 фактично лише констатувала існування у неї приватного інтересу, але не довела наявність реального конфлікту інтересів: факту суперечності між приватним інтересом та представницькими повноваженнями особи із зазначенням того, в чому саме ця суперечність проявилася і як вплинула на прийняття рішення.
З огляду на викладене, подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення в діях ОСОБА_1 судом не встановлені.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення .
На підставі наведеного та керуючись ст.247,280,283-287,294 КУпАП, КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Справу відносно ОСОБА_1 за ст.172-7 ч.1, ст.172-7 ч.2 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
Суддя
Л. А. Грипіч
