Справа № 180/2067/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 р. м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої Хомченко С.І.

за участю секретаря Назаренко А.В.

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги», третя особа: Марганецька міська рада Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2016 року позивач звернулася до Марганецького міського суду Дніпропет-ровської області з позовом до ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги», третя особа: Марганецька міська рада Дніпропетровської області про виз-нання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона є матір’ю дитини-інваліда підгрупи А - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Інвалідність дитини підтверджується медичним висновком № 33 про дитину –інваліда віком до 18 років від 04 жовтня 2012 року. Дитині встановлено діагноз: «Дитячий Церебральний Параліч, подвійна геміплегія зі стійкими вираженими руховими порушеннями, груба затримка психо-мовного розвитку,GMFCS-IV рівня».

Згідно неодноразових записів лікарів офтальмологів та медичного висновку Інституту очних хвороб і тканої терапії ім. В.П.Філатова НАМИ України, в якому її дитині рекомендовано постійне носіння окулярів, лікарсько - консультативна комісія КЗ «МЦПМСД» визначила потребу дитини-інваліда у забезпеченні її виробом медичного призначення згідно зі стандартами МОЗ таким як окуляри, про що внесли відповідний запис до індивідуальної програми реабілітації.

Законом України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої Постановою КМУ від 08 грудня 2006 року № 1686 передбачено, що інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку, отже її дитина, як дитина-інвалід має право на безоплатне забезпечення необхідним засобом реабілітації, зокрема окулярами.

На підставі вищезазначеного вона як мати виявила намір реалізувати право своєї дитини-інваліда у забезпеченні його виробом медичного призначення, згідно за стандартами МОЗ, а саме: окулярами.

Відповідно до Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої КМУ від 08.12.2006 № 1686, окулярами інвалідів забезпечують заклади охорони здоров’я.

Однак незважаючи на її численні звернення, протягом тривалого часу, до органів системи охорони здоров'я та ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» з проханням забезпечити її сина окулярами, останній такими до теперішнього часу не забезпечений.

ОСОБА_2 заклад «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» своїми листами відмовив їй у забезпечення її сина окулярами з тих підстав, що захворюванням, за яким встановлена група інвалідності, не передбачено забезпечення дитини-інваліда окулярами за кошти державного та місцевого бюджету.

Індивідуальна програма реабілітації для інваліда та дитини - інваліда визначається згідно з переліком реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення залежно від нозологій захворювань.

Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1301 визначає механізм безоплатного забезпечення інвалідів і дітей - інвалідів технічними та іншими засобами для якнайбільшої компенсації Функцій ушкоджених органів, з метою медичної та соціальної реабілітації інваліда або дитини - інваліда з вираженими порушеннями функцій органів та систем.

Окуляри клшьують 1160 грн. ( 380 гшрн одна лнза*2+100 грн. праця майстра+300 грн. оправа). У зв’язку з поліпшенням зору та зміни антропометричних даних дитини вона повинна купувати раз на 3-4 місяці нові окуляри.

Головним лікарем КЗ «МЦПМСД» ОСОБА_4 з даного приводу також надана відповідь про те, що законодавчої бази для отримання окулярів на безоплатній основі не має і вона може лише написати клопотання на виділення їй матеріальної допомоги, яка виділяється один раз на рік.

Стосовно надання матеріальної допомоги, то вона на підставі «Положення про порядок надання ціблбової матеріальної допомоги мешканцям м. Марганця, зка рахунок коштів місцевого бюджету» зверталася до МАрганецької міської ради із заявою про надання їй матеріальної допомоги саме на придбання ліків для сина. Також зверталася і до Дніпропетроувсткої обласної ради. У зв’язку з чим у березні місяці 2016 року отримала від Дніпропетроувсткої обласної ради допомогу в розмірі 1330 грн., які були витрачені на придбання ліків, відповідно до призначень обласного невропатолога..

10.06.2016 року від МАрганецької міської ради вона отримала 497 грн., таких коштів вистачить хіба що на одну лінзу. Їй незрозуміло чому за кошти, які їй видідлалится саме на придбання ліків, вона повинна купувати окуляри.

Отже дії КЗ «Марганецький ЦПМСД» є неправомірними, оскільки права її дитини-інваліда відповідачем порушувалися систематично , а чинні законодавчі акти ним не виконуються. Таким чином вона має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Спричинена моральна шкода полягає у її душевних страждання та хвилюваннях так, як вона тривалий час знаходиться в стані стресу та моральних страждань і не може повноцінно вести життя, що і призвело до постійного головного болю, відсутності здорового сну. Розмір завданої їй моральної шкоди, оцінює в 50 000 грн. Просить суд визнати дії ОСОБА_2 закладу « Мар-ганецький ЦПМСД» неправомірними та зобов’язати ОСОБА_2 закладу « Марганецький ЦПМСД» забезпечити її дитину-інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 виробом медичного призначення, згідно зі стандартами МОЗ таким, як окуляри. Також стягнути з відповідача на її користь 50 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, витрати по справі покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивачка підтримала свій позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» - ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив у задоволенні позову відмовити повному обсязі, за безпідставністю такого.

Представник Марганецької міської ради Дніпропетровської області – ОСОБА_6 позов ОСОБА_1 в частині зобов’язання ОСОБА_2 закладу « Марганецький ЦПМСД» забезпечити дитину-інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 виробом медичного призначення -окулярами, відповідно до індивідуальної програми реабілітації, підтримав. В решті задоволення позову просив відмовити.

Вислушавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_7 є матір’ю дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 1-КИ № 355128 виданого 18 серпня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 320 ( а.с.15).

Дитина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно медичного висновку № 33 про дитину –інваліда віком до 18 років ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» від 04 жовтня 2012, має захворювання ДЦП, яке відповідає розділу 1, п. 2, п.п. 2,1 Переліку медичних показань ( а.с. 16).

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини- інваліда № 237 від 11.11.2014 року він повинен бути забезпечений окулярами.

Індивідуальна програма реабілітації для інваліда та дитини - інваліда визначається згідно з переліком реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення залежно від нозологій захворювань.

Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами затверджений Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1301 визначає механізм безоплатного забезпечення інвалідів і дітей - інвалідів технічними та іншими засобами для якнайбільшої компенсації Функцій ушкоджених органів, з метою медичної та соціальної реабілітації інваліда або дитини - інваліда з вираженими порушеннями функцій органів та систем.

Згідно довідки КЗ ««Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» № 358 від 30.05.2016 року дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( дитина-інвалід) перебуває на обліку у дитячого лікаря-невропатолога 5 міськ. Лікарні м. Дніпропетровська, консультований лікарем-окулістом лікарні ім.. ОСОБА_8 м. Одеси і має висновок про постійне носіння окулярів ( а.с. 36).

Медичними висновками « Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова Національної академії медичних наук України» від 11.09.2015 року та 27.01.2017 року і неодноразовми записами лікарів офтальмологів підтверджується, що дитині ОСОБА_3А рекомендовано постійне носіння окулярів (а.с.61-65, 140-142).

Лікарсько - консультативна комісія ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» визначила потребу дитини-інваліда ОСОБА_3 у забезпеченні його, згідно за стандартами МОЗ, реабілітаційним засобом, а саме: -окулярамии, про що внесли відповідний запис до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда ( а.с. 173-178).

Відповідно до Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої КМУ від 08.12.2006 № 1686, окулярами інвалідів забезпечують заклади охорони здоров’я.

Позивач, маючи намір реалізувати права своєї дитини-інваліда у забезпеченні його виробом медичного призначення, згідно за стандартами МОЗ, а саме: окулярами, протягом тривалого часу зверталася до органів системи охорони здоров'я та ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» з проханням забезпечити її сина окулярами, однак останній до теперішнього часу окулярами не забезпечений.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті».

Згідно до ст. 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порядок та умови визначення потреб у зв’язку з інвалідністю встановлюється на підставі висновку медико - соціальної експертизи та з урахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями.

Статтею 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що інвалідам і дітям - інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально - побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо - та калоприймачі тощо), а також автомобілі, кріслаколісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Згідно пункту 5 «Порядку забезпечення інвалідів і дітей - інвалідів технічними та іншими засобами» потребу у забезпеченні технічними засобами (крім зубопротезування) визначають для дітей - інвалідів - лікувально - консультативні комісії лікувально - профілактичних закладів з підготовкою відповідного висновку.

Пунктом 7 Постанови КМУ від 21 листопада 2013 року № 917 «Про положення про лікарсько - консультативну комісію» передбачено, що лікарсько - консультативні комісії визначають потребу дитини-інваліда у забезпеченні її технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також потребу дитини-інваліда у медичній допомозі та соціальних послугах, в тому числі додатковому харчуванні, у забезпеченні лікарськими засобами, постійному сторонньому догляді, диспансерному нагляді, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування тощо.

Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, затверджений Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1301, визначає механізм безоплатного забезпечення інвалідів і дітей - інвалідів технічними та іншими засобами для якнайбільшої компенсації Функцій ушкоджених органів, з метою медичної та соціальної реабілітації інваліда або дитини - інваліда з вираженими порушеннями функцій органів та систем.

Відповідно до додатку 4 до Програми (у редакції постанови КМУ від 31.03.2015 № 157), а саме перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів зору зазначений виріб медичного призначення згідно зі стандартами МОЗ такий як окуляри, а надавачем цього медичного виробу є заклади охорони здоров’я.

Індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями.

Індивідуальна програма реабілітації має для інваліда, дитини-інваліда рекомендаційний характер. Фнвалід ( законний представник дитини-інваліда) має право відмовитися від будья-чкого виду, форми та обсягу реабілітаційних зазодів, передбачений його індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Ігнвалід ( законний представник дитини-інваліда) самостійно вирішує питання про вибір та забезпечення конкретними засобами чи послугами реабілітації, включаючи засоби пересування, вироби медичного призначення, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальну апаратуру, санаторно-куротне лікування тощо в межах цйого індивідуальної програми реабілітації.

Конвенція ООН про права дитини - документ високого міжнародного рівня, який має велику обов’язкову силу для тих держав, які його ратифікували. Норми цієї Конвенції діють як складова національно законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною. Відповідно до Конвенції з прав дитини, основним принципом захисту прав дітей є визнання пріоритету інтересів дітей. Конвенція ставить дитину на центральне місце в будинку, у громаді й у суспільстві і виходить з того, що одне право не може бути ізольоване від іншого. Право дитини на здоров’я піддається небезпеці, якщо дитині не забезпечений достойній рівень життя. Особливо виділяється вимога особливої турботи суспільства про соціально уразливих групах дітей: сиріт, інвалідів, біженців і т.п.

Зміст наведених правових норм свідчить, що держава в особі її уповноважених органів зобов’язана забезпечувати дотримання права на медичне обслуговування.

У звязку з вищевикладеним, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 стосовно зобовязання ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» забезпечити дитину-інваліда ОСОБА_3 виробом медичного призначення – окулярами, відповідно до індивідуальної програми реабілітації, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо визнання дій ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» неправомірними та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкодм, то вказана позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, зазначеною нормою права передбачено як спосіб захисту порушеного права визнання незаконними дій лише органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб. Визнання незаконними дій інших органів, підприємств, установ законом не передбачено.

Відповідно до п. 3постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших, негативних наслідків.

Відповідно дост. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167ЦПК України містить підстави відповідальності за завдану моральну шкоду: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом. Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В позовній заяві та під час судового розгляду позивачем не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, слід відмовити.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15,30,220, 217, 256 ЦПК України,суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_7 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» забезпечити дитину-інваліда ОСОБА_3 виробом медичного призначення – окулярами, відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 закладу «Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» судовий збір на користь держави в розмірі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. І. Хомченко