ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 815/660/17

Категорія: 3.1

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Скрипченка В.О. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представників Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - Білоконь Наталії Олегівни та Прокопенко Наталії Олександрівни, апелянта - ОСОБА_3, представників апелянта - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивача - ОСОБА_6, представника позивача - ОСОБА_9, перекладача - ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 13 липня 2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2016 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області звернулась ОСОБА_3 із заявою про оформлення набуття її донькою ОСОБА_7 громадянства України за народженням.

Як вбачається з довідки Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області №359180 від 13 липня 2016 року про реєстрацію особи громадянином України, згідно з рішенням ГУ ДМСУ в Одеській області від 13 липня 2016 року ОСОБА_7 набула громадянства України на підставі ч.1 ст.7 Закону України «Про громадянство України».

Винесення вказаного рішення і стало підставою для звернення батька ОСОБА_7 - ОСОБА_6 з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з урахування принципу єдиного громадянства України рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 13 липня 2016 року прийнято з порушенням встановленої процедури, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України "Про громадянство України" (далі Закон) передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Зі змісту ст.1 Закону вбачається, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Закону громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Згідно п.1 ч.1 ст.6 Закону громадянство України набувається за народженням.

Положеннями статті 7 Закону регламентовано набуття громадянства України за народженням. Так, вказаною нормою встановлено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Відповідно до виписки із запису №1196 від 2012 року в актах цивільного стану, з книги записів про народження й усиновлення дітей, що зберігається у відділі записів цивільного стану у м.Валетті, Мальта, ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та ОСОБА_14 народилася донька ОСОБА_7, місце народження Заббар, Мальта.

Батько відповідно до паспорту НОМЕР_1, виданого 01 липня 2010 року, та посвідчення особи НОМЕР_2 є громадянином Республіки Італія.

Мати дитини ОСОБА_14 відповідно до паспорту НОМЕР_3, який видано 20 березня 1997 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, є громадянкою України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з урахуванням факту перебування ОСОБА_14 у громадянстві України, її донька ОСОБА_7 є громадянкою України з моменту народження, тобто, за народженням згідно ст.7 Закону.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, з приводу того, що третьою особою не було подано до компетентного органу повного переліку документів у відповідності до п.п."а" - "д" п.66 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок), оскільки вказані положення Порядку визначають перелік документів для оформлення набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них.

Водночас, як було встановлено вище, ОСОБА_7 набула громадянства України за народженням, що передбачає інший перелік документів, який міститься в розділі "Документи, що подаються для оформлення набуття громадянства України за народженням" вищенаведеного Порядку (п.17 Порядку), та який третьою особою при оформленні набуття її донькою ОСОБА_7 громадянства України за народженням було подано в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на статтю 14 Закону, що регламентує набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них та на зміст Порядку (пункти 66, 69), що кореспондується зі ст.14 Закону, є безпідставним, оскільки ОСОБА_7 набула громадянство України за народженням і у даному випадку підлягає застосуванню саме ст.7 Закону та п.17 Порядку.

Також судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо порушення відповідачем принципу єдиного громадянства України при прийнятті спірного рішення у зв`язку з перебуванням ОСОБА_7 у громадянстві Республіки Італія на момент прийняття вказаного рішення, оскільки положення ст.7 Закону не містять будь-яких виключень чи умов щодо права на набуття громадянства України (в тому числі залежності такого права від наявності у дитини іншого громадянства чи від згоди батьків).

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оформлення набуття ОСОБА_7 громадянства України за відповідним клопотанням її матері - ОСОБА_3, яка також є громадянкою України, а тому відповідні позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 13 липня 2016 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_6 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

А.Г. Федусик

Суддя: Суддя:

Л.Є. Зуєва В.О. Скрипченко