КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/4776/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
12 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Скаленку Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2017 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 06.01.2017 № 0000094103 про нарахування штрафу у сумі 417 993, 63 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 06.01.2017 відповідачем на підставі акта перевірки №2147/28-10-41-03/32785994 від 20.12.2016, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000094103, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, згідно ст.ст., 201, 1201 Податкового кодексу України на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 4 179 936, 29 грн. застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 417 993, 63 грн.
Позивач, не погоджуючись з неприйняттям контролюючим органом податкової накладної звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що застосування штрафних санкцій до 01.01.2016 мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп. 120.1-3 ПК України, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності. Разом з тим, суд першої інстанції зазначає, що камеральна перевірка проведена неправомірно, оскільки її предметом може бути лише податкова декларація (податкова звітність), а не своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Апелянт у своїй скарзі посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пункт 109.2 ст. 109 ПК України встановлює, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Положеннями ст. 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (тобто 1095 днів).
Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 14.1.60 Податкового Кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно п.120-1.1 ст.120-1 Податкового Кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, підпунктом 120-1.3 Податкового Кодексу України, який діяв до 01.01.2016 (виключений згідно Закону України від 24.12.2015 № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016»), було передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена норма є імперативною.
Таким чином, вбачається, що застосування перерахованих штрафних санкцій до 01.01.2016, мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп.120.1-3, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності.
Як слідує з акту перевірки податкову накладну від 26.10.2015 № 52 на суму ПДВ 4 179 936,29 грн. було зареєстровано у ЄРПН 13.11.2015, тобто з порушенням граничних термінів реєстрації на 3 дня.
Позивач не заперечує факту порушення строку реєстрації податкової накладної.
Разом із цим, як встановлено колегією суддів, податковим органом при прийнятті рішення про накладення штрафної санкцій за порушення, вчинені до 01.01.2016, не було дотримано вимог пункту 120-1.3 Податкового кодексу України щодо порядку застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 Податкового Кодексу України.
Законом від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016) пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виключено.
Податкові органи з 01.01.2016 мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, не керуючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних повинна застосовуватися стаття 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення.
Тобто, відповідач міг застосувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України (до 01.01.2016) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Станом на 25.12.2015 такого порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 Податкового кодексу України, не було.
Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 у справі «Щокін проти України» та від 07.07.2011 у справі «Сєрков проти України» зазначено, що у разі допущення можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства слід застосовувати його тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідачем, проводячи камеральну перевірку 20.12.2016, якою перевірено податкові накладні, заявлені у деклараціях за період з 01.10.2015 по 30.11.2016, було порушено строки, встановлені п. 200.10. ст. 200 ПК України.
Отже, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 09.02.2016 № 21-586а15 незаконна перевірка не спричиняє будь-яких правових наслідків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.01.2017 № 0000094103 про нарахування штрафу у сумі 417 993, 63 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становив 1 600 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 06.01.2017 № 0000094103 про нарахування штрафу у сумі 417 993, 63 грн.).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: 417 993, 63 х 1,5 % = 6 269, 90 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 6 896,89 грн. (6 269, 90 грн. х 110 %).
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2017 - без змін.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 6 896,89 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий : Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2017.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.
