ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3396/17

Провадження № 2/210/1818/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" вересня 2017 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Ступак С.В.,

при секретарі судового засідання – Драгунової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 15 серпня 2017 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 17 січня 2015 року.

Від спільного життя з відповідачем вона має неповнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у свідоцтві про народження якого відповідач записаний батьком.

Відповідач фізично здоровий, працездатний чоловік, може надавати допомогу на утримання дитини. У зв'язку з тим, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини добровільно не надає , позивач вимушена звернутися до суду.

На підставі викладеного, позивач уточнивши заявлені позовні вимоги просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше , ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, та допустити рішення до негайного виконання в межах сум платежів за один місяць.

Позивачка у судовому засіданні присутня не була, однак 11 вересня 2017 року подала через канцелярію суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи за її відсутності, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини , задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні присутній не був, 11 вересня 2017 року через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що 17 січня 2015 року укладений шлюб між сторонами по справі, який був зареєстрований Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 12, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії 1-КИ № 300661 від 17.01.2015 року (а.с.2) .

Від спільного життя з відповідачем мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4, який народився 22 травня 2015 року, про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області03 червня 2015 року в книзі актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис № 262, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ № 542884 від 03 червня 2015 року (а.с.4).

Як зазначено в позовній заяві, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач - фізично здорова людина, працездатний, та може надавати допомогу на утримання дитини до її повноліття.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

08.07.2017 набрав чинності Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження»- він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України). Днем звернення позивача до суду є 15 серпня 2017 р., оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .

Під час розгляду справи, Відповідачем не було надано суду документів, які б підтверджували його офіційне працевлаштування, розміру доходу, які могли б мати значення для вирішення справи.

Разом з тим, відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання дитини .

Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до ст. 367 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), до досягнення повноліття дитини, починаючи з 15 серпня 2017 року.

Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 367 ч.1 п.1 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: Дніпропетровська область, Широківський район, село Андріївка, вулиця Роднікова, будинок 5 аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 15 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: Дніпропетровська область, Широківський район, село Андріївка, вулиця Роднікова, будинок 5 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 (шістсот сорок) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. В. Ступак