П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2017 року № 826/19622/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко»

третя особа Державної фіскальної служби України

про продовження дії спеціальної санкції

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» про продовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 02.02.2016 № 147 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» на термін до усунення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів при виконанні імпортного контрактів від 10.12.2014 № Р43, від 17.03.2015 № 45, від 18.03.2015 № 47, від 25.03.2015 № 538141/25032015-2, від 28.04.2015 № 0415-01, від 29.04.2015 № 0415-02, укладеного із нерезидентом «Trablink Limited» (Гонконг) на загальну суму 1 746 490,65 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до відповідача за порушення зовнішньоекономічного законодавства відповідним наказом Мінекономіки застосовано спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. У зв’язку з тим, що обставини, які зумовили застосування до відповідача згаданої санкції, ним не усунуті, позивач вважає за доцільне в судовому порядку подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.

На підставі заяви представника позивача суд, залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну фіскальну службу України.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та судового розгляду справи. Письмових пояснень щодо суті спору суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився про місце, дату та час судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі в яких просив, позов задовольнити оскільки відповідачем не вчинено жодних практичних заходів та вважає за доцільне в судовому порядку подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідача та третьої особи в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.02.2016 №147 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» за порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на підставі ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та подання Державної фіскальної служби України від 17.12.2015 № 28801/5/99-99-22-05-02-16 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом.

Позивач, керуючись положеннями ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вважає за доцільне продовжити дію спеціальної санкції, застосованої до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко».

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з цим або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частина 2 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи видно, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» застосовано спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України на підставі подання Державної фіскальної служби України від 17.12.2015 № 28801/5/99-99-22-05-02-16.

В свою чергу зазначене подання Державної фіскальної служби України мотивоване існуванням у тому числі й у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб’єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Частина 7 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає, що подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Згідно з ч. 8 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

Відповідно до абз. 2 п. 4.9 Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №52, на підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю за зовнішньоекономічною діяльністю разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом правового захисту інтересів Міністерства в судових та інших органах готують відповідну позовну заяву до суду.

З метою отримання інформації щодо доцільності подовження дії спеціальної санкції, застосованої до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 10.05.2016 №4102-11813470-03 звернулось до Державної фіскальної служби України, як ініціатора застосування даної санкції.

Листом від 08.06.2016 №9851/5/99-99-14-06-16 Державна фіскальна служба України повідомила, що станом на 08.06.2016 прострочена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» і його іноземного партнера «TRADLINK LIMITED» (Гонконг) не погашена, а тому за доцільне буде подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.

Станом на день вирішення спору доказів усунення порушень вимог статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» при прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для подовження дії спеціальної санкції – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.02.2016 №147.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищезазначені факти, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Подовжити дію спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 02.02.2016 № 147 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» на термін до усунення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів при виконанні імпортних контрактів від 10.12.2014 №Р43, від 17.03.2015 № 45, від 18.03.2015 №47, від 25.03.2015 №538141/25032015-2, від 28.04.2015 №0415-01, від 29.04.2015 №0415-02, укладеного із нерезидентом «Trablink Limited» (Гонконг) на загальну суму 1746490,65 дол. США.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук