ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа № 911/1910/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТІ», смт. Романів Житомирська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Лайн», м. Бориспіль

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»,

м. Київ

Приватного підприємства «Портус», м. Біла Церква

про стягнення 1 194 727,40 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.06.2017р.)

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з’явився

Від відповідача 3: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТІ» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Лайн» (далі – відповідач1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона» (далі – відповідач2) Приватного підприємства «Портус» (далі – відповідач3) про стягнення

1 194 727,40 грн.

Провадження у справі №911/1910/17 порушено відповідно до ухвали суду від 23.06.2017 року та призначено справу до розгляду на 13.07.2017 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.07.2017 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладено на 17.08.2017 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.08.2017 року без поважних причин не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.08.2017 року не з’явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2017 року продовжено строк розгляду справи №911/1910/17 та відкладено розгляд справи до 05.09.2017 року.

05.09.2017 року в судове засідання представник відповідача1, відповідача2 та відповідача3 не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 05.09.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2016 року між ТОВ «ТТІ» (Виконавець) та ТОВ «Меридіан Лайн» (Замовник) укладений Договір про надання послуг № 75, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.4 якого виконавець надає замовнику послуги з перевезення товару, в обсязі та на умовах, визначених договором. При цьому виконавець зобов’язався якісно та вчасно надавати послуги та підписувати і передавати замовнику акти про надані послуги.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору визначено, що вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календарного місця і фіксується в актах про надані послуги. Акт про надані послуги підписується сторонами до 15 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги. Замовник зобов’язаний оплатити визначену в акті про надані послуги вартість послуг у строк, протягом п’яти робочих днів з моменту підписання такого акта. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.03.2017 (п. 6.3 договору).

На виконання умов договору та взятих на себе зобов’язань, позивач надав відповідачу1 передбачені договором послуги на загальну суму 1 071 000,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи акти про надання послуг № 1 від 29.04.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 2 від 31.05.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 3 від 30.06.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 4 від 29.07.2016р. на суму 89250,00 грн., № 5 від 31.08.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 6 від 30.09.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 7 від 31.10.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 8 від 30.11.2016 р. на суму 89250,00грн., № 9 від 30.12.2016 р. на суму 89250,00 грн., № 10 від 31.01.2017 р. на суму 89250,00 грн., № 11 від 28.02.2017 р. на суму 89250,00 грн. та № 12 від 31.03.2017 р. на суму 89250,00 грн.

Відповідні акти про надання послуг підписані зі сторони позивача та відповідача1 та скріплені печатками юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що вказані в актах послуги надані позивачем і прийняті замовником (відповідачем1) без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов’язань за договором, а тому послуги вважаються прийнятими без зауважень в повному обсязі.

Проте, всупереч положень укладеного між сторонами договору, відповідач1 не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунків за отримані послуги, у звязку з чим у відповідача1 перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 071 000,00 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

01.04.2016 року між ТОВ «ТТІ» (кредитор), ТОВ «Промислово-технічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (поручитель1) та ПП «Портус» (поручитель2) укладений Договір поруки №75/дп (далі - договір поруки), відповідно до умов п. 1.1 якого поручителі зобов’язались відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Меридіан Лайн» (боржник), зобов’язань, що випливають з договору про надання послуг № 75 від 01.04.2016р., укладеного між кредитором та боржником.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, основний обов’язок боржника за договором про надання послуг, виконання якого забезпечується цим договором - сплатити кредитору після спливу обумовленого строку грошові кошти за надання останнім послуг обумовлених договором.

Умовами п.п. 2.1, 2.2 договору поруки визначено, що відповідальність поручителя перед кредитором включає зобов’язання оплатити після спливу строку оплати суму боргу, а також проценти за користування коштами та інфляційні втрати (основне зобов’язання); зобов’язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов’язання (зобов’язання з відшкодування шкоди); зобов’язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобовязання боржником (зобов’язання зі сплати неустойки). Основне зобов’язання у разі прострочення його виконання підлягає виконанню поручителем з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення.

Відповідно до п.3.3 договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов’язання поручителі і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому кредитор має право вимагати від поручителів виконання як основного зобов’язання, так і зобов’язання з відшкодування шкоди, зобов’язання зі сплати неустойки, зобов’язання зі сплати процентів за прострочення виконання основного зобов’язання.

Пунктом 3.4 договору поруки передбачено, що поручителі зобов’язуються виконати свої зобов’язання відповідно до цього договору не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання всіх зобов’язань за договором про надання послуг (п. 6 договору поруки).

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи, що відповідач1 свої зобовязання за Договором про надання послуг № 75 від 01.04.2017р. в частині здійснення розрахунку за надані послуги належним чином не виконав, позивач, на підставі договору поруки набув право звернення з вимогами до відповідачів 2, 3.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідачів 1, 2, 3 з вимогою від 03.04.2017 року про оплату суми заборгованості за надані послуги. Проте вказана вимога залишена відповідачами 1, 2, 3 без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачі в судові засідання 13.07.2017р., 17.08.2017р. та 05.09.2017р. не з’явились, відзиви на заяву позивача не надали.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача1 перед позивачем за надані згідно з умовами Договору про надання послуг № 75 від 01.04.2016р. послуги з перевезення товару, виконання зобов’язань за яким, забезпечене порукою з боку відповідача2 та відповідача3 на підставі Договору поруки №75/дп від 01.04.2016р., на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 – 1 071 000,00 грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку із неналежним виконанням відповідачем1 зобов’язань щодо оплати отриманих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути солідарно з відповідачів 20 980,00 грн. 3% річних та 102 747,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих від сум заборгованості по кожному акту окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, судвстановив, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивачем виконано арифметично вірно, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідачів 1,2,3 інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів заявленої у позові заборгованості.

Як передбачено п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, витрати позивача на сплату судового збору в сумі 17 920,91 грн. підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частках по 5973,64 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Лайн» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21; код ЄДРПО України 36480785), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5; код ЄДРПО України 36520991), Приватного підприємства «Портус» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, буд. 5; код ЄДРПО України 36387825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТІ» (13001, Житомирська обл., Романівський район, смт. Романів, вул. Леніна, буд. 18; код ЄДРПО України 21698192) 1 071 000 (один мільйон сімдесят одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованості, 20 980 (двадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. 3 % річних, 102 747 (сто дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 40коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Лайн» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21; код ЄДРПО України 36480785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТІ» (13001, Житомирська обл., Романівський район, смт. Романів, вул. Леніна, буд. 18; код ЄДРПО України 21698192) 5973,64 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5; код ЄДРПО України 36520991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТІ» (13001, Житомирська обл., Романівський район, смт. Романів, вул. Леніна, буд. 18; код ЄДРПО України 21698192) 5973,64 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Портус» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, буд. 5; код ЄДРПО України 36387825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТІ» (13001, Житомирська обл., Романівський район, смт. Романів, вул. Леніна, буд. 18; код ЄДРПО України 21698192) 5973,64 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 11.09.2017 р.