ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/1253/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурнаховської Ю.Р.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2017 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту захисту економіки Національної поліції України /надалі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 про відрядження до відділу оперативно-аналітичного забезпечення управління захисту економіки в Полтавській області ОСОБА_1, начальника сектору забезпечення діяльності цього управління.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.07.2017 майор поліції ОСОБА_2 ознайомила ОСОБА_1 під підпис з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 про відрядження до відділу оперативно-аналітичного забезпечення УЗЕ в Полтавській області з 15.05.2017 у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою надання практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки. Позивач зазначає, що вказаний наказ суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не зазначається посада, на яку її відряджено, відсутня будь-яка службова необхідність в наданні з боку позивача практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки. Вказує, що у Законі України "Про Національну поліцію" взагалі відсутня норма, що регулює відрядження поліцейського з однієї посади на іншу в органах поліції.

19 серпня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що з 15.05.2017 у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою надання практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_1 відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 472 було відряджено до відділу оперативно-аналітичного забезпечення управління захисту економіки в Полтавській області до особливого розпорядження. Однак, наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1" втратив чинність на підставі наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.08.2017 № 860, відповідно до якого ОСОБА_1 повернуто до виконання службових обов'язків начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області за її посадою. Зазначає, що спірні правовідносини з ОСОБА_1 врегульовано, відтак предмет позову відсутній /а.с. 47-48/.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у письмових запереченнях проти позову заявив клопотання про розгляд справи без участі представника Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 105 о/с "По особовому складу Департаменту захисту економіки" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено таких, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно зі штатним розписом із 07.11.2015 по управлінню захисту економіки в Полтавській області: ОСОБА_1, яка мала спеціальне звання "майор міліції", начальником сектору, присвоївши їй спеціальне звання "майор поліції" /а.с. 50/.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17.02.2017 № 55 о/с "По особовому складу" у зв'язку із організаційно-штатними змінами відповідно до наказу Національної поліції України від 29.12.2016 № 1397 "Про затвердження штату Департаменту захисту економіки Національної поліції" призначено майора поліції ОСОБА_1 начальником сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області, звільнивши з посади начальника сектору цього управління /а.с. 51/.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1" у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою надання практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки відряджено до відділу оперативно-аналітичного забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1, начальника сектору забезпечення діяльності цього управління, з 15.05.2017 до особливого розпорядження /а.с. 49/.

Позивача ознайомлено з вказаним наказом 27.07.2017, що підтверджується відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 на наказі Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1", копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 49/.

Позивач не погодився з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1", у зв'язку з чим 01.08.2017 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1", суд дійшов наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію".

Статтею 3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Частиною 1 статті 59 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частинами 3, 4, 5 статті 59 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" передбачено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до розділу ІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 листопада 2016 року N 1235 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 р. за N 1668/29798, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою; присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь; закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером; заохочення; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції; відсторонення від виконання службових обов'язків (посади); надання відпусток відповідно до законодавства; зміни прізвища, імені та по батькові; обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; установлення посадових окладів; установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України; направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.

Відповідно до статті 65 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

за ініціативою поліцейського;

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;

у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);

за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;

3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський:

у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;

через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей;

за ініціативою поліцейського;

як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;

4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

Випускники вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, призначаються на відповідні вакантні посади безпосередньо після закінчення навчання в цих навчальних закладах.

Поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення.

Не допускається переміщення поліцейських жіночої статі за ініціативою керівника відповідного органу (установи, закладу) поліції на посади, нижчі ніж та, яку вони займали, з мотивів, пов'язаних із вагітністю, наявністю дітей віком до трьох років (до шести років - за медичними показниками), або у зв'язку з тим, що вони є одинокими матерями та мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дітей-інвалідів.

Якщо законом визначено додаткові вимоги до кандидатів на призначення на окремі посади в органах (закладах, установах) поліції, призначення на такі посади здійснюється за умови відповідності особи, яка призначається на таку посаду, додатковим вимогам.

Переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.

Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, статтею 65 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" передбачено за наявності відповідних підстав, встановлених цим Законом, переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський; 4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Статтею 69 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" передбачено, що у зв'язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме:

1) вакантною - за його згодою;

2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди.

Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.

Тимчасове виконання обов'язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом.

Керівники органів (закладів, установ) поліції можуть уповноважувати керівників структурних підрозділів таких органів (закладів, установ) самостійно приймати рішення про тимчасове покладення обов'язків за іншою невакантною посадою цього підрозділу на поліцейських, які їм підпорядковані.

Для тимчасового заміщення посад, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), на період перебування в таких відпустках керівники органів поліції можуть призначати на ці посади інших поліцейських, а також приймати на роботу з призначенням на посади, що займають поліцейські в підрозділах забезпечення, цивільних осіб, у тому числі державних службовців, які мають споріднені спеціальності, з укладенням з ними на цей період строкового трудового договору відповідно до вимог закону.

Статтею 71 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.

У разі потреби в поліцейських для заміщення вакантних посад у державних органах, установах та організаціях керівники таких органів державної влади, установ та організацій надсилають до поліції письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати поліцейські для зайняття таких посад.

Рішення про відрядження поліцейських приймає керівник поліції.

Відрядження оформлюється на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту поліцейського та відповідного подання його прямого керівника.

Про призначення відряджених поліцейських на посади керівники відповідних органів державної влади, установ та організацій мають письмово повідомити поліцію.

Звільнення з посад відряджених поліцейських здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи, організації з подальшим направленням їх у розпорядження поліції.

За службової потреби керівник поліції може в будь-який час відкликати з державного органу, установи чи організації відряджених поліцейських, повідомивши за місяць про таке відкликання керівника відповідного державного органу, установи чи організації з наданням відповідної заміни.

Звільнені з посади відряджені поліцейські мають бути направлені в місячний строк у розпорядження поліції з приписом, службовою характеристикою та наказом про звільнення з посади.

До зазначеного строку не включається час перебування поліцейського у відпустці, відрядженні, на лікарняному.

Після повернення в розпорядження поліції поліцейський має бути призначений на попередню посаду або іншу рівнозначну посаду з урахуванням рівня його освіти, фізичної підготовки та стану здоров'я.

За відрядженими до органів державної влади, установ та організацій поліцейськими та членами їхніх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом для такої категорії осіб.

Нагородження (заохочення) поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ і організацій, державними нагородами та відомчими відзнаками здійснюється на загальних підставах за поданням керівника державного органу, установи, організації, до яких вони відряджені.

Таким чином, Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" передбачено, що у зв'язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме: 1) вакантною - за його згодою; 2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди, а також передбачено можливість відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції.

Як встановлено судом, оскаржуваним наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1" у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою надання практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки відряджено до відділу оперативно-аналітичного забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1, начальника сектору забезпечення діяльності цього управління, з 15.05.2017 до особливого розпорядження /а.с. 49/.

Отже, майор поліції ОСОБА_1 не була переміщена на іншу посаду (вищу, рівнозначну, нижчу або у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання), а продовжувала перебувати на посаді начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області, на яку була призначена наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17.02.2017 № 55 о/с "По особовому складу".

Вказана обставина також підтверджується відомостями послужного списку ОСОБА_1, у якому останнім записом про проходження служби позивачем є запис про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕНПУ з 17.02.2017 /а.с. 54, зворот а.с. 54/.

Оскаржуваним наказом позивач також не був відрядженений до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції.

У письмових поясненнях від 31.08.2017 вих. № 12608/39/03-2017 (надійшли до суду 05.09.2017) /а.с. 76-77/, наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2017, зазначено, що у зв'язку з некомплектом (50%) у відділі оперативно-аналітичного забезпечення управління захисту економіки в Полтавській області, при штатній чисельності 4 одиниці, великим об'ємом та навантаженням роботи виникла службова необхідність у наданні практичної та методичної допомоги в організації роботи цього відділу. Вказано, що ураховуючи достатній практичний досвід оперативної та аналітичної діяльності, керівництвом управління захисту економіки в Полтавській області порушено клопотання (рапорт від 10.05.2017) щодо відрядження майора поліції ОСОБА_1 до відділу оперативно-аналітичного забезпечення управління, на підставі якого видано наказ Департаменту від 15.05.2017 № 479 про її відрядження. Повідомлено, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" згода працівника поліції надається у разі переміщення по посаді, а майор поліції ОСОБА_1 була відряджена до відділу оперативно-аналітичного забезпечення управління захисту економіки в Полтавській області для надання практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки до особливого розпорядження із залишенням на займаній посаді, її згода не отримувалася.

Таким чином, згода позивача на тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою у зв'язку зі службовою необхідністю відповідачем не отримувалася та оскаржуваним наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1" на позивача, який займає штатну посаду, не покладалося тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою у зв'язку зі службовою необхідністю у порядку передбаченому статтею 65 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію". Зокрема, у оскаржуваному наказі не зазначено посаду, за якою позивач має виконувати обов'язки у відділі оперативно-аналітичного забезпечення управління захисту економіки в Полтавській області, до якого позивача відряджено.

Отже, оскаржуваний наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1" не ґрунтується на вимогах Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію".

Водночас, наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.08.2017 № 860 "Про повернення до виконання службових обов'язків" повернуто до виконання службових обов'язків майора поліції ОСОБА_1, начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області за її посадою /пункт 1 наказу/.

У пункті 2 наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.08.2017 № 860 "Про повернення до виконання службових обов'язків" зазначено "Вважати таким, що втратив чинність наказ ДЗЕ від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1"" /а.с. 58/.

У письмових поясненнях від 31.08.2017 вих. № 12608/39/03-2017 /а.с. 76-77/, наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2017, вказано, що наказ Департаменту захисту економіки від 15.05.2017 № 479 втратив чинність з дати видання наказу Департаменту від 16.08.2017 № 860.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

У пункті 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Таким чином, наслідком визнання протиправним оспарюваного в адміністративній справі рішення суб'єкта владних повноважень для захисту порушених прав чи інтересів позивача є подальше скасування або визнання нечинним цього рішення.

Проте, станом на час розгляду справи оскаржуваний наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.05.2017 № 479 "Про відрядження ОСОБА_1" втратив чинність, тобто не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов'язків. З огляду на відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2017 року.

Суддя С.С. Сич