ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/162/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача

Приватного багатопрофільного підприємства "Ремтехнал"

до відповідача

Управління Держпраці у Полтавській області

про

визнання протиправними та скасування направлення, припису, постанови

В С Т А Н О В И В:

25.01.2017 Приватне багатопрофільне підприємство "Ремтехнал" (надалі - ПБП "Ремтехнал", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - Управління Держпраці, відповідач) про визнання протиправними та скасування направлення, припису, постанови, а саме просить:

- визнати протиправними дії Управління Держпраці щодо проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства з питань праці щодо діяльності ПБП "Ремтехнал";

- визнати незаконним направлення Управління Держпраці на проведення перевірки суб'єкта господарювання ПБП "Ремтехнал" № 1529;

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці від 09.11.2016 № 16-01-258/1033-873;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-287;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-288;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-289.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив щодо безпідставності проведення перевірки, у зв'язку з чим припис та постанови є незаконними.

22.08.2017 представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження /а.с. 224/.

Представник відповідача у судове засідання з'явився проти задоволення адміністративного позову заперечував.

У письмових запереченнях відповідач вказав, що Державною службою України з питань праці погоджено проведення перевірки позивача. Також відповідач зазначив, що під час перевірки Управління Держпраці виявлено ряд порушень законодавства про працю, допущених позивачем, у зв'язку з чим винесено припис та накладено штраф на ПБП "Ремтехнал" за порушення вимог законодавства /а.с. 72-76/.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2016 до Управління Держпраці надійшов лист Полтавського відділу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.09.2016 № 20637/115/101/05-2016, згідно з яким цей Відділ поліції просив провести перевірку дотримання вимог трудового законодавства службовими особами ПБП "Ремтехнал", встановивши при цьому кількість офіційно працевлаштованих працівників, повне відшкодування єдиної соціальної виплати по кожному офіційно працевлаштованому працівнику, кількість працевлаштованих працівників по цивільно-правовому договору за період з 18.04.2016 по теперішній час /а.с. 77/.

17.10.2016 до Управління Держпраці надійшов лист Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці, відповідно до якого надано згоду на проведення позапланової перевірки ПБП "Ремтехнал" /а.с. 78/.

Управлінням Держпраці прийнято наказ від 20.10.2016 № 148-П "Про проведення позапланових перевірок", відповідно до якого зазначено: посадовим особам Управління здійснити проведення позапланових перевірок, зокрема ПБП "Ремтехнал"/а.с. 79-83/.

На підставі зазначеного наказу Управлінням Держпраці оформлено направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання № 1529, а саме: ПБП "Ремтехнал"; питання, що підлягають контролю: додержання вимог законодавства про працю, у тому числі з питань оплати праці та оформлення трудових відносин з найманими працівниками; направлення дійсне з 20.10.2016 по 09.11.2016 /а.с. 84/.

09.11.2016 Управлінням Держпраці складено акт перевірки дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПБП "Ремтехнал" № 16-01-258/1033, згідно з яким встановлені порушення, зокрема: щодо строків та періодичності виплати заробітної плати; частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України; статті 83 Кодексу законів про працю України, оскільки при звільнені не нараховано працівнику грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" щодо зазначення в табелях обліку робочого часу прізвища працівника, нарахування заробітної плати невідповідно до окладів, встановлених штатним розписом; частини першої статті 53 Кодексу законів про працю України, оскільки напередодні святкового дня не скорочено тривалість робочого часу працівників на одну годину; частини першої статті 1 та статті 94 Кодексу законів про працю України, нараховано заробітну плату меншу за виконану працівником роботу, яка зазначена в табелі обліку робочого часу; постанови Кабінету Міністрів України № 100, а саме: занижено середню заробітну плату для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки; частини третьої статті 6, статті 96 Кодексу законів про працю України та Закон України "Про оплату праці" при нарахуванні заробітної плати не дотримано міжкваліфікаційних співвідношень /а.с. 135-144/.

Також 09.11.2016 Управлінням Держпраці складено припис № 16-01-258/1033-873 /а.с. 88-93/, відповідно до якого зазначено забезпечити:

- виконання вимог статті 24 КЗпП України та постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 щодо подання власником або уповноваженим ним органом повідомлення про прийняття на роботу працівників до органів Державної фіскальної служби до початку роботи працівника;

- виконання вимог частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України у частині строків виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- у разі звільнення працівника забезпечити виконання вимог статті 116 КЗпП України щодо строків розрахунку при звільненні;

- виконання вимог статті 83 КЗпП України стосовно нарахування у разі звільнення працівника грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки;

- виконання вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" у частині ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку;

- виконання вимог статті 53 КЗпП України щодо тривалості роботи на передодні святкових, неробочих та вихідних днів;

- виконання вимог статті 1 Закону України "Про оплату праці" та статті 94 КЗпП України у частині виплати працівникові у повному обсязі заробітної плати за виконану ним роботу;

- виконання вимог статті 6 Закону України "Про оплату праці" та статті 96 КЗпП України щодо дотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів оплати праці;

- виконання вимог пункту 4 розділу ІІІ та пункту 7 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, щодо включення відповідних виплат у розрахунок середньої заробітної плати для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та порядку розрахунку даних.

Також у приписі повідомлено про необхідність письмово проінформувати відповідача про виконання вимог припису у строк до 09.12.2016.

Листом Управління Держпраці від 29.11.2016 № 5763/02-12 запрошено відповідача на розгляд справи про накладення штрафу на ПБП "Ремтехнал" за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України /а.с. 98/.

08.12.2016 начальником Управління Держпраці, розглянувши акт перевірки від 09.11.2016 № 16-01-258/1033, прийняті постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № № 16-01-258/1033-287, 16-01-258/1033-288, 16-01-258/1033-289 /а.с. 99-105/, які одержані представником за довіреністю 08.12.2016 /а.с.100/.

Позивач не погодився із вказаними діями та рішеннями відповідача та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, суд дійшов наступних висновків.

Щодо позовних вимог ПБП "Ремтехнал" стосовно визнання протиправним направлення Управління Держпраці на проведення перевірки суб'єкта господарювання ПБП "Ремтехнал" № 1529, суд дійшов наступних висновків.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, який затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603 (далі - Порядок № 390).

Право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор) (пункт 2 Порядку № 390).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 390 позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Як вище зазначено, 07.10.2016 до Управління Держпраці надійшов лист Полтавського відділу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.09.2016 № 20637/115/101/05-2016, згідно з яким цей Відділ поліції просив провести перевірку дотримання вимог трудового законодавства службовими особами ПБП "Ремтехнал"/а.с. 77/.

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять погодження Держпраці України на проведення позапланової перевірки позивача /а.с. 78/.

Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку (пункт 4 Порядку № 390).

На виконання вимог визначених законодавства відповідачем оформлено направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання /а.с. 84/.

Указане направлення містить відмітку про вручення особисто 20.10.2016 головному інженеру - ОСОБА_2 /а.с. 85/.

Також матеріали справи містять наказ ПБП "Ремтехнал" від 13.09.2016 № 34, відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято на посаду головного інженера за основним місцем роботи з правом підпису документів для проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства, на час відсутності директора з 15.09.2016 /а.с. 86/.

Також наказом від 14.10.2016 № 36 покладено виконання обов'язків директора ПБП "Ремтехнал" з 15.10.2016 по 24.10.2016 на ОСОБА_2 /а.с. 87/.

Суд звертає увагу на те, що відповідач перед початком перевірки зобов'язаний пред'явити саме направлення на перевірку.

Отже, доводи позивача щодо непред'явлення відповідачем ПБП "Ремтехнал" направлення на перевірку є необґрунтованими.

Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем терміну проведення перевірки, визначеного частиною четвертою статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), відповідно до якої строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Так, за твердженням позивача, ПБП "Ремтехнал" є суб'єктом малого підприємництва, тому строк перевірки мав складати два дні, а не з 20.10.2016 по 09.11.2016.

Проте на час перевірки діяла наступна норма Закону № 877-V.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону № 877-V (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Зміни до вказаної статті Закону внесено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 (дата набрання чинності 01.01.2017). Так, частину другу статті 2 Закону № 877-V викладено у редакції: "Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення".

Таким чином, станом на період проведення перевірки Управлінням Держпраці з 20.10.2016 по 09.11.2016 зазначена позивачем редакція Закону № 877-V не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, оскільки дія самого Закону № 877-V не поширювалася на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

З огляду на викладене, посилання ПБП "Ремтехнал" на порушення відповідачем строку проведення перевірки є не обґрунтованими.

Також суд вважає необґрунтованим посилання ПБП "Ремтехнал" щодо проведення перевірки у 2015 -2016 роках контролюючими органами суб'єктів господарювання з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінально - процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Однак Законом України від 28.12.2014 №71-VIII внесені зміни саме до Податкового кодексу України та законодавчих актів України щодо податкової реформи.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Таким чином, відповідач не є відповідним контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України, а тому на відповідача не розповсюджуються вимоги щодо обмеження перевірок, передбачених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII. У зв'язку із викладеним доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправним та/або незаконним (позивач просив визнати незаконним) направлення на проведення перевірки, оскільки останнє видано з метою забезпечення здійснення Управлінням Держпраці заходів контролю за дотриманням законодавства про працю.

Розглянувши позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-287; № 16-01-258/1033-288; № 16-01-258/1033-289, суд зазначає наступне.

Так, постановою Управління Держпраці від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-287 встановлено порушення:

- статті 83 КЗпП України стосовно нарахування у разі звільнення працівника грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Наказом від 30.06.2016 № 23 ОСОБА_3 прийнято кошторисником з 01.07.2016, наказом від 18.07.2016 № 27 - звільнено за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України з 19.07.2017. Відповідно до "відомості по рахунку 661 розрахунки за заробітною платою за липень 2016" та табеля обліку робочого часу за липень 2016 року працівниці нараховано заробітну плату за 13 робочих днів (104) години у сумі 928,59 грн (виходячи із посадового окладу 1500,00 грн), до видачі - 747,51 грн, кошти (перераховані на заробітну карту працівниці 19.07.2016, про що свідчить відомість розподілу заробітної плати від 19.07.2016 та платіжне доручення від 19.07.2016 № 150). Проте, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки працівниці за період роботи з 01.07.2016 по 19.07.2016 не нарахована;

- статті 6 Закону України "Про оплату праці" та статті 96 КЗпП України щодо дотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів оплати праці. Відповідно до штатного розпису станом на 24.05.2016 посадовий оклад тесляра становить 1450,00 грн, тобто оклад як за некваліфіковану працю. Наказом від 24.05.2016 № 8 ОСОБА_4 прийнято теслярем з 25.05.2016. Згідно з "відомостю по рахунку 661 розрахунки за заробітною платою за травень 2016 року" та табеля обліку робочого часу за червень 2016 року працівнику нараховано заробітну плату за 19 робочих днів, 152 години у сумі 1450,00 грн. Згідно з "відомостю по рахунку 661 розрахунки за заробітною платою за липень 2016 року" та табелем обліку робочого часу за липень 2016 року працівнику нараховано заробітну плату за 21 робочий день, 168 годин у розмірі 1450,00 грн. Кваліфікаційні вимоги (міжпосадові співвідношення при встановленні посадових окладів не враховані. Згідно з Класифікатором професій ДК 003-2010 посада тесляра за класифікацією професій відноситься до розділу 7 "кваліфіковані робітники з інструментом"). До цього розділу належать професії, що передбачають знання, необхідні для вибирання способів використання металів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції. Тому при нарахуванні заробітної плати необхідно дотримуватися міжкваліфікаційних співвідношень. На підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, та на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України вирішено: накласти на ПБП "Ремтехнал" штраф у розмірі 29000,00 грн.

Так, статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ПБП "Ремтехнал" від 30.06.2016 № 23 ОСОБА_3 прийнято на основне місце роботи на посаду кошторисника з 01.07.2016 /а.с. 154/.

Наказом ПБП "Ремтехнал" від 18.07.2016 № 27 ОСОБА_3 звільнено з посади кошторисника з 19.07.2016 /а.с. 155/.

Суд зазначає, що розрахунковий листок по заробітній платі за липень 2016 року ОСОБА_3 містить в графі "вид нарахування" - відпускні із зазначенням суми у розмірі 96,78 грн.

У загальному розмірі відповідно до розрахункового листа ОСОБА_3 нараховано до виплати 747,51 грн.

Відповідно до відомостей розподілу заробітної плати за липень 2017 року ОСОБА_3 виплачено грошові кошти у розмірі 747,51 грн /а.с.157/.

Крім того, матеріали справи містять пояснення ОСОБА_3, у яких зазначено, що остання отримала заробітну плату та компенсацію у розмірі 747,51 грн 19.07.2016 /а.с. 159/.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень стосовно виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.07.2016 по 19.07.2016 ОСОБА_3

Щодо дотримання позивачем міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів оплати праці суд зазначає таке.

Відповідно до статті 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

При цьому, згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно із статтею 6 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (надалі - Закон № 108/95-ВР) основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Наказом ПБП "Ремтехнал" № 8 від 24.05.2016 ОСОБА_4 прийнято за основним місцем роботи на час виконання будівельних робіт тесляром на умовах повної матеріальної відповідальності з 25.05.2016 /а.с. 160/.

Суд зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 зобов'язано позивача надати до суду штатний розпис станом на 2016 рік.

Водночас позивач вимоги ухвали суду не виконав та не надав до суду штатний розпис.

Відповідно до відомостей розподілу заробітної плати за липень 2017 року ОСОБА_4 виплачено грошові кошти у розмірі 1167,25 грн /а.с.157/.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено, установити у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

За кваліфікацією робітника та складністю роботи професії групуються в категорії Класифікатора професій.

Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада тесляра за класифікацією професій відноситься до розділу 7 (Кваліфіковані робітники з інструментом). До цього розділу належать професії, професії, що передбачають знання, необхідні для вибирання способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції. Ці професії вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві.

Отже, при встановленні розміру оплати праці тесляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлення оплати праці на рівні мінімальної заробітної плати працівникам інших професій, передбачених 1-8 розділами Класифікатора професій, є порушенням законодавства про працю, а саме статті 96 Кодексу законів про працю, оскільки до професії "тесляр" встановлюються певні вимоги, які передбачають певні знання в цій сфері, вміння, навики тощо.

У зв'язку з чим при встановленні розмірів оплати праці необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень та, відповідно, розмір оплати праці повинен бути вище за мінімальний.

Аналогічні висновки зроблені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 у справі № 816/1717/16.

Також суд зазначає, що відповідно до постанови Управління Держпраці від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-287 на позивача накладено штраф, передбачений абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Так, положення абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Управління Держпраці від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-287 в частині нарахованого штрафу у розмірі 14500,00 грн, оскільки позивачем доведено відсутність порушень законодавства стосовно виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.07.2016 по 19.07.2016 ОСОБА_3, при цьому, позивачем допущено порушення статті 96 КЗпП України, оскільки не застосовано міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів оплати праці стосовно виплати заробітної плати ОСОБА_4

Розглянувши позовні вимоги ПБП "Ремтехнал" стосовно визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-288, суд дійшов наступних висновків.

Цією постановою встановлено порушення, зокрема частини першої статті 24 Закону № 108/95-ВР та частин першої та другої статті 115 КЗпП України щодо строків виплати заробітної плати, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Зазначено, що згідно з наказом від 10.05.2016 № 5 ОСОБА_5 прийнято муляром з 11.05.2016. Відповідно до відомостей по рахунку 661 розрахунки за заробітною платою за травень 2016 року, книги нарахування заробітної плати та табеля обліку робочого часу за травень 2016 року працівнику нараховано заробітну плату за 13 робочих днів (104 години) у розмірі 1095,79 грн. Документів, підтверджуючих факт виплати працівнику заробітної плати за травень, підприємством у ході перевірки не було надано. Крім цього, у ході перевірки не було надано документів на підтвердження факту виплати заробітної плати за травень 2016 року: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та іншим працівникам підприємства в окремі місяці.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Указані положення частини першої статті 115 КЗпП України кореспондуються з положеннями статті 24 Закону № 108/95-ВР.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені працівники перебували в трудових відносинах із позивачем /а.с. 185-192/.

Суд зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 зобов'язано позивача надати до суду табелі обліку робочого часу за травень-вересень 2016 року; книги нарахувань заробітної плати за травень-вересень 2016 року.

Позивач вимоги ухвали суду не виконав, указані документи не надав.

ПБП "Ремтехнал" надано до суду відомість по рахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою", відповідно до якої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 здійснено нарахування заробітної плати за травень 2016 року, проте, позивач не надав до суду доказів виплати заробітної плати працівникам у строки, визначені частинами першою та другою статті 115 КЗпП України.

Також вказаною постановою встановлено порушення вимог статті 116 КЗпП України стосовно строків розрахунку при звільнені. Зазначено, що відповідно до наказу від 30.06.2016 № 24 ОСОБА_9 прийнято за сумісництвом на посаду головного інженера з 01.07.2016, наказом від 07.07.2016 №28 звільнено за угодою сторін за пунктом 1 статті 36 КЗпП України з 08.07.2016. У табелі обліку робочого часу за липень 2016 року проти прізвища ОСОБА_9 значиться позначка "4" години. Суми, належні ОСОБА_9 при звільненні у розмірі 345,01 грн, перераховано на заробітну картку працівника 17.08.2016, про що свідчить відомість розподілу заробітної плати від 17.08.2016 та платіжне доручення від 17.08.2016 № 189.

Суд зазначає, що відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З матеріалів справи вбачається, що наказом позивача № 24 від 30.06.2016 ОСОБА_9 прийнято за сумісництвом на посаду головного інженера з 01.07.2016 /а.с. 197/.

Наказом від 07.07.2016 ПБП "Ремтехнал" ОСОБА_9 звільнено з роботи за згодою сторін з 08.07.2016 /а.с. 196/.

Відповідно до розрахункового листа по заробітній платі за липень 2016 року ОСОБА_9 до виплати нараховано 345,01 грн /а.с. 198/.

Зазначена сума перерахована ОСОБА_9 згідно з відомістю про розподіл заробітної плати від 17.08.2016 /а.с. 200/ та платіжним дорученням від 17.08.2016 № 189 /а.с. 199/.

Отже, позивачем допущено порушення положень статті 116 КЗпП України, оскільки не проведено виплати коштів у день звільнення працівника, а саме: 08.07.2016.

Положеннями абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до постанови від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-288 на підставі абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 4350,00 грн.

Отже, у ході судового розгляду справи суд дійшов висновку щодо відсутності підстав визнання протиправною та скасування постанови 08.12.2016 № 16-01-258/1033-288.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, 08.12.2016 Управлінням Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16-01-258/1033-289, відповідно до якої виявлено порушення законодавства про працю, зокрема порушення статті 24 КЗпП України та постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 щодо подання власником або уповноваженим ним органом повідомлення про прийняття на роботу працівників органів ДФС до початку роботи працівника. Згідно з наказом від 13.05.2016 № 8 ОСОБА_8 прийнято підсобним робітником з 16.05.2016. Проте, повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіального органу ДФС до початку роботи ОСОБА_8 адміністрацією підприємства у ході перевірки не було надано /а.с.103/.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (надалі - Постанова № 413) відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що наказом ПБП "Ремтехнал" від 13.05.2016 № 8 ОСОБА_8 прийнято за основним місцем роботи на час виконання будівельних робіт підсобним робітником на умовах повної матеріальної відповідальності з 16.05.2016 /а.с. 185/.

Водночас повідомлення про прийняття працівника на роботу сформовано 18.11.2016 /а.с. 201/ та доставлено до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області 07.12.2016, тобто після проведення перевірки.

Також суд зазначає, що працівник ОСОБА_8 прийнятий на роботу 16.05.2016, проте, повідомлення доставлено до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області 07.12.2016.

Таким чином, позивачем допущено вищезазначене порушення законодавства про працю.

Відповідно до постанови Управлінням Держпраці від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-289 позивач також допустив порушення вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" у частині ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до наказу від 24.05.2016 № 11 ОСОБА_10 прийнято підсобним робітником з 25.05.2016. Проте, у табелях обліку робочого часу та відомостях по рахунку 661 "розрахунки за заробітною платою" з травня по вересень 2016 року прізвище працівника не значиться. Згідно з штатним розписом муляру ОСОБА_11 встановлено посадовий оклад 1490,00 грн, штукатурам - ОСОБА_6, ОСОБА_7 - 1490,00 грн, підсобному робітнику ОСОБА_12 - 1450,00 грн. Відповідно до відомостей по рахунку 661 "розрахунок за заробітною платою за травень 2016 року", книг нарахування заробітної плати та табеля обліку робочого часу за травень 2016 року ОСОБА_5 нараховано заробітну плату за 13 робочих днів, 104 години у розмірі 1176,30 грн (у тому числі заробітну плату у сумі 1095,79 грн та грошову компенсацію за 2 календарних дні невикористаної щорічної відпустки - 80,54 грн); ОСОБА_6 нараховано за 13 робочих днів, 104 години - 1176,30 грн (у тому числі заробітну плату у розмірі 1095,79 грн та грошову компенсацію за 2 календарних дні невикористаної щорічної відпустки - 80,54 грн); ОСОБА_7 нараховано за 11 робочих днів, 88 годин у сумі 1019,46 грн (у тому числі заробітну плату у сумі 934,35 грн та грошову компенсацію за 2 календарних дні невикористаної щорічної відпустки - 85,14 грн); ОСОБА_8 нараховано за 10 робочих днів, 80 годин у сумі 915,84 грн (у тому числі заробітну плату у сумі 825,22 грн та грошову компенсацію за 2 календарних дні невикористаної щорічної відпустки - 90,62 грн). Тобто працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 заробітна плата за травень поточного року була нарахована не відповідно до окладів, встановлених штатним розписом. Також вказано, що зазначені порушення мали місце стосовно ОСОБА_13 в червні 2016 року та ОСОБА_14 в липні 2016 року.

Також постановою Управління Держпраці від 08.12.2016 16-01-258/1033-289 зазначено порушення статті 53 КЗпП України щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів: відповідно до позначок у табелі обліку робочого часу за червень 2016 року проти прізвищ ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18 27.06.2016 напередодні святкового дня (28.06.2016 - Дня Конституції України) значиться "8", тобто тривалість роботи працівників на одну годину скорочена не була /а.с. 104/.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 30 Закону № 108/95-ВР роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Положення статті 53 КЗпП України визначено, що напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Також відповідач зазначив про допущення порушень позивачем пункту 4 розділу ІІІ та пункту 7 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі - Порядку № 100), щодо включення відповідних виплат у розрахунок середньої заробітної плати для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та порядку розрахунку даних виплат. При цьому, відповідач указав про завищення середньої заробітної плати для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф відповідно до абзацу шостого частини другої статті 265 КЗпП України у розмірі 1450,00 грн.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Позивач не надав до суду пояснень щодо зазначення середньої заробітної плати ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_20, яка використана ним для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

При цьому позивач також не виконав вимоги ухвали суду від 19.04.2016 - не надав до суду табелі обліку робочого часу за травень-вересень 2016 року, книги нарахувань заробітної плати за травень-вересень 2016 року, штатний розпис ПБП "Ремтехнал" на 2016 рік.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці від 08.12.2016 6-01-258/1033-289.

Щодо позовних вимог ПБП "Ремтехнал" про скасування припису суд зазначає наступне.

Так, у результаті виявлення порушень законодавства про працю посадовою особою відповідача складено акт перевірки дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16-01-258/1033 /а.с. 135-144/.

Суд звертає увагу, що акт містить підпис уповноваженої особи суб'єкта господарювання - головного інженера ОСОБА_2. Також акт містить заперечення щодо виявлених порушень законодавства та підпис ОСОБА_2 щодо отримання примірника акта /а.с. 143/.

09.11.2016 Управлінням Держпраці складено припис № 16-01-258/1033-873 /а.с. 88-93/, відповідно до якого зазначено забезпечити:

- виконання вимог статті 24 КЗпП України та постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 щодо подання власником або уповноваженим ним органом повідомлення про прийняття на роботу працівників до органів Державної фіскальної служби до початку роботи працівника;

- виконання вимог частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України у частині строків виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- у разі звільнення працівника забезпечити виконання вимог статті 116 КЗпП України щодо строків розрахунку при звільненні;

- виконання вимог статті 83 КЗпП України стосовно нарахування у разі звільнення працівника грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки;

- виконання вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" у частині ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку;

- виконання вимог статті 53 КЗпП України щодо тривалості роботи на передодні святкових, неробочих та вихідних днів;

- виконання вимог статті 1 Закону України "Про оплату праці" та статті 94 КЗпП України у частині виплати працівникові у повному обсязі заробітної плати за виконану ним роботу;

- виконання вимог статті 6 Закону України "Про оплату праці" та статті 96 КЗпП України щодо дотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів оплати праці;

- виконання вимог пункту 4 розділу ІІІ та пункту 7 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, щодо включення відповідних виплат у розрахунок середньої заробітної плати для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та порядку розрахунку даних.

Також у приписі повідомлено про необхідність письмово проінформувати відповідача про виконання вимог припису у строк до 09.12.2016.

Листом Управління Держпраці від 29.11.2016 № 5763/02-12 запрошено відповідача на розгляд справи про накладення штрафу на ПБП "Ремтехнал" за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України /а.с. 98/.

28.11.2016 від позивача до Управлінням Держпраці надійшов лист вих. № 28/11-1 від 25.11.2016, у якому позивач просив перенести дату розгляду справи про накладення штрафу на ПБП "Ремтехнал" за порушення законодавства про працю на іншу дату після 02.12.2016 з метою забезпечення участі керівника підприємства на розгляді /а.с. 96-97/.

Листом від 09.12.2016 вих. № 09/12-1 ПБП "Ремтехнал" повідомило Управління Держпраці, що за результатами проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства про працю на підприємстві забезпечено виконання:

- статті 24 КЗпП України та постанови КМУ "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_8 подано до органів ДФС;

- відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України "Про оплату праці" на підприємстві встановлені дні виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата та встановлено розмір заробітної плати за першу половину місяця;

- відповідно до статті 116 КЗпП України щодо строків розрахунку при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому при звільненні, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, підприємство надає розрахунковий лист, а працівник отримує один екземпляр розрахункового листа, а на екземплярі підприємства ставить підпис, який свідчить про те, що працівник ознайомлений про всі виплати та утримання із заробітної плати;

- відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" при звільненні працівників їм нараховується та виплачується грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку;

- заробітна плата зазначених у пункті 5 акта працівників перерахована з урахуванням табелів обліку робочого часу та посадових окладів;

- забезпечено виконання вимог статті 53 КЗпП України щодо тривалості роботи на передодні святкових, неробочих та вихідних днів;

- забезпечено виконання вимог статті 1 Закону України "Про оплату праці" та статті 94 КЗпП України у частині виплати працівникові у повному обсязі заробітної плати за виконану ним роботу;

- забезпечено виконання вимог статті 6 Закону України "Про оплату праці" та статті 96 КЗпП України щодо дотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів оплати праці;

- забезпечено виконання вимог пункту 4 розділу ІІІ та пункту 7 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, щодо включення відповідних виплат у розрахунок середньої заробітної плати для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та порядку розрахунку даних /а.с. 94-95/.

Водночас у цьому листі не зазначено, які саме документи (докази) позивач надає на підтвердження усунення порушень законодавства про працю, викладених у повідомленні.

Як вище зазначено, пунктом 7 Порядку № 390 визначено, що у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Враховуючи висновки суду щодо підтвердження наявності порушень позивачем законодавства про працю, зазначених в акті перевірки, інспектором відповідача правомірно винесено припис.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування припису задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача про визнати протиправними дії Управління Держпраці щодо проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства з питань праці щодо діяльності ПБП "Ремтехнал", суд зазначає наступне.

Так, вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Водночас дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки саме зазначені рішення мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на викладене, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають. Також суд звертає увагу на те, що позивач, як на підставу ненадання до суду документів, зазначених в ухвалі суду від 19.04.2017, вказував щодо їх вилучення Полтавським відділом поліції ГУНП у Полтавській області під час проведення обшуку у ПБП "Ремтехнал".

Проте, відповідно до наданого позивачем протоколу обшуку від 05.01.2017, складеного Полтавським РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області, у розділі щодо зазначення виявленого під час обшуку не містяться відомості про вилучення витребуваних судом від позивача документів /а.с. 126-132/.

Крім того, як вищевказано, позивач, надаючи письмові пояснення щодо виконання вимог припису Управління Держпраці від 09.12.2016 № 16-01-258/1033-873 /а.с. 94/ стосовно виявлених відповідачем порушень, не заперечував про їх наявність та зазначав щодо їх усунення.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково не довів суду правомірності винесення одного із спірних рішень.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Водночас суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного багатопрофільного підприємства "Ремтехнал" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування направлення, припису, постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 08.12.2016 № 16-01-258/1033-287 в частині накладення штрафу в розмірі 14500,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного багатопрофільного підприємства "Ремтехнал" (код ЄДРПОУ 25155206) витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн (вісімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна