КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/832/17 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу громадянина республіки Литва ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом громадянина республіки Литва ОСОБА_4 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернігівська митниця Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року, громадянин республіки Литва ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернігівська митниця Державної фіскальної служби (далі-Чернігівська митниця ДФС), в якому остаточно просить визнати протиправним та скасувати постанову старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Рожко Н.В. про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2017, реєстраційний номер виконавчого провадження 53809849.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що постанова Чернігівської митниці ДФС від 20.04.2017 № 0503/10200/16 пред'явлена до виконання з пропущенням встановленого Законом України «Про виконавче провадження» строку, тому відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає поверненню. Також державним виконавцем Рожко Н.В. порушено вимоги статті 536 Митного кодексу України, відповідно до якої не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Крім того, на даний час постанова митного органу перебуває на стадії касаційного оскарження, а тому не підлягає виконанню.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 10.11.2016 Чернігівською митницею ДФС прийнята постанова в справі про порушення митних правил № 0503/10200/16, якою громадянина республіки ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтю 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 339 921, 63 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказана постанова позивачем оскаржена в судовому порядку.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.01.2017 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі №751/10581/16-а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.01.2017 скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постанова суду набрала законної сили 21.03.2017.

12.04.2017 Чернігівською митницею ДФС на ім'я начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області направлено лист за вих. № 1314/25-70-20-03, копії постанови в справі про порушення митних правил від 10.11.2016 №0503/10200/16 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 для примусового виконання, які отримані відповідачем 20.04.2017, про що свідчить відбиток штампу на листі за вих. № 1314/25-70-20-03.

20.04.2017 старшим державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Рожко Наталією Василівною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 53809849 з примусового виконання постанови Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 10.11.2016 №0503/10200/16 про стягнення з ОСОБА_4 штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 339921,63 грн.

Вважаючи вказану постанову державного виконавця протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій ттієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначений ст. 529 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 533 Митного кодексу України, подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Частиною 2 та 2 статті 535 Митного кодексу України встановлено, що постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного устатті 529 цього Кодексу; орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову) у відповідності до ст. 533 Митного кодексу України.

Постанова в справі про порушення митних правил №0503/10200/16 від 10.11.2016 року була оскаржена ОСОБА_4 до адміністративного суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 року по справі №751/10571/16-а апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України було задоволено, скасовано постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.01.2017 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову громадянина республіки Литва ОСОБА_4 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.

У відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її проголошення.

Отже, оскільки, постанова в справі про порушення митних правил №0503/10200/16 від 10.11.2016 року набрала законної сили 21 березня 2017 року, то строк пред'явлення її до виконання, відповідно до ч.2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», закінчувався 21 червня 2017 року і станом на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не сплив.

Разом з тим, відповідно до ст. 536 Митного кодексу України не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Постанова в справі про порушення митних правил №0503/10200/16 від 10.11.2016 року пред'являлася до примусового виконання 25.01.2017 року (тобто протягом трьох місяців з дня винесення) до Новозаводського ВДВ С міста Чернігів.

Вказана постанова була повернута 03.02.2017 року без прийняття до виконання на підставі п.1 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Належним чином засвідчена копія повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №2306 від 03.02.2017 року є в матеріалах справи (надавалася в якості додатку до заперечення на адміністративний позов).

Відповідності до п.1 ч.4 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з п.1 ч.4 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Отже, оскільки постанова митниці, як виконавчий документ була пред'явлена до виконання 25.01.2017 року та була повернута 03.02.2017 року, то в силу приписів частин 4 та 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строк пред'явлення постанови до виконання після його переривання закінчувався 03 травня 2017 року.

Щодо посилань позивача на те, що державним виконавцем Рожко Н.В. порушено вимоги статті 536 Митного кодексу України, відповідно до якої не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, що є підставою для задоволення адміністративного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що під час вирішення спорів пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми загального законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

А згідно зі статтею 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України; при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У зв'язку з тим, що Митним кодексом України, правові норми якого є спеціальними, порядок набрання постановою про накладення адміністративного стягнення чинності не врегульовано, а його визначено саме статтею 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що постанова у справі про порушення митних правил підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Крім того, згідно з статтею 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Так, відповідно до частини першої статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред'явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, який розглядає цю скаргу.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі № 740/3555/16 та від 09.02.107 у справі № 740/2909/16а.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за результатами оскарження постанови Чернігівської митниці ДФС від 10.11.2016 №0503/10200/16, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі № 751/10571/16-а в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

При цьому зазначає, що порядок та строки набрання законної сили судового рішення за розглядом апеляційної скарги про оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення врегульовано статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Так, частиною третьою та п'ятою статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

З огляду на вищевказані правові норми, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 по справі № 751/10571/16-а набрала законної сили 21.03.2017.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.06.2012, № 1015/21327, затверджена форма постанови в справі про порушення митних правил, в якій зазначається дата набрання законної сили рішення.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Чернігівською митницею ДФС безпідставно у виконавчому документі №0503/10200/16 від 10.11.2016 проставлена дата набрання законної сили « 21.03.2017», оскільки такі відомості згідно наведених нормативно-правових актів є обов'язковими.

Згідно з частиною першою статті 539 Митного кодексу України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Частиною першою статті 540 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, зокрема постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню (стаття 4 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № у справі № 751/10571/16-а набрало законної сили 21.03.2017, заява до виконавчої служби про примусове виконання постанови Чернігівської митниці ДФС від 10.11.2016 №0503/10200/16 подана 12.04.2017, отримана відповідачем 20.04.2017, тому державний виконавець Рожко Н.В. при відкритті виконавчого провадження від 20.04.2017 № 53809849 діяла в межах строку, зазначеного у статті 12 Закону № 1404-VIII.

Враховуючи, що рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 751/10571/16-а за результатами розгляду апеляційної скарги про оскарження постанови Чернігівської митниці ДФС від 10.11.2016 №0503/10200/16 набрало законної сили 21.03.2017, штраф позивачем до 05.04.2017 не було сплачено, то станом на день винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження (20.04.2017) строк пред'явлення постанови Чернігівської митниці ДФС від 10.11.2016 №0503/10200/16 до виконання не закінчився, отже, у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 4 Закону № 1404-VIII.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що виконавче провадження з примусового виконання постанови Чернігівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 10.11.2016 №0503/10200/16 відкрито, без порушення вимог статті 536 Кодексу та статті 26 Закону № 1404-VIII.

Щодо дописів ку постановах у постанові у справі про порушення митних правил, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) строки, передбачені ч. 1 цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів, якими і є постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Тобто постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ними юридичної сили.

Стаття 18 Закону містить вимоги до виконавчого документа, серед яких є вимоги щодо дати набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що у постановах у справах про ПМП митницею не «робляться дописки», а зазначається строк набрання ними чинності після їх оскарження у судовому порядку та набрання чинності судовими рішеннями за результатами такого оскарження.

Щодо посилання що до спірних правовідносин необхідно застосовувати лише норми МК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 487 МКУ провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, що не включені до Кодексу.

Тобто, Митним кодексом України регулюються питання щодо видів порушень митних правил та відповідальність за такі порушення. А норми КУпАП поширюються на всі питання, пов'язані з адміністративними правопорушеннями, якими є і ПМП, в тому числі і питання, пов'язані з набранням чинності постановами у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та їх виконанням. Виключення з цього складають тільки питання щодо видів порушень митних правил та відповідальність за ПМП, які регулюються МКУ.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що цілком правомірно митниця під час пред'явлення до виконання постанов про притягнення до адміністративної відповідальності керується не тільки нормами МКУ, а й нормами КУпАП.

Щодо посилань позивача на те, що постанова Чернігівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 10.11.2016 №0503/10200/16 перебуває на стадії касаційного оскарження, тому відповідно до статті 535 Митного кодексу України не підлягає виконанню, колегія суддів зазначає наступне.

Так, підпунктом 5 частини першої статті 215 КАС України зазначено, що суддя доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Проте докази, які б підтверджували факт зупинення виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі №751/10571/16-а, відсутні.

Щодо посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 року у справі №К/800/8498/15, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаній справі предметом розгляду була правомірність відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил одночасно з прийняттям судом до розгляду скарги на таку постанову.

Окрім зазначеного колегія суддів звертає увагу на аналогічні правову позицію викладену Київським апеляційним адміністративним судом, відносно позивача у справах №№740/2909/16-а,740/3557/16-а,740/3540/16-а,740/3555/16-а.

А також ухвалами Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017,14.04.2017 та 06.06.2017 року у вказаних справах відмовлено у відкритті касаційного провадження , а ухвалою Верховного Суду України від 06.06.2017 року у справі №740/3555/16-а - відмовлено у допуску до провадження ВСУ.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Рожко Н.В. про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2017 № 53809849 у зв'язку з чим слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу громадянина республіки Литва ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 28 липня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді :

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.