КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5003/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Мельничука В.П.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 21 березня 2017 року №635.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження «Про застосування заходу впливу до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» №635 від 21.03.2017 р.

На вказану постанову Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг подано апеляційну скаргу, в якій вона просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернувся із зверненнями ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в яких просив визнати дії позивача щодо невиконання зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме не виплати сум ПДВ по страховому відшкодуванню, протиправними.

Відповідачем, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато Актом про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг від 02 березня 2017 року №215/13-5/15 (Т.1, а.с. 24-27), встановлено порушення позивачем:

- п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині здійснення ним розрахунку страхового відшкодування без проведення експертизи у встановленому законодавством порядку, за відсутності згоди між страховиком та потерпілим про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування;

- абз. 1, 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо несплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про застосування заходу впливу до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»» від 21 березня 2017 року №635, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 13-17), зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» усунути порушення та вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення та повідомити Нацкомфінпослуг з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 11.04.2017.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року №2664-III (надалі - Закон №2664-III).

Відповідно до п.п. 10, 12 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

А згідно з п. 2.2. розділу 2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.11.2012 №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за №212/22424 (надалі - Положення), рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

Відповідно до п. 4.2. розділу 4 Положення, виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (надалі - Закон №1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону №1961-IV передбачено, зокрема, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 36.2. ст. 36 Закону №1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно з пп. 196.1.3. п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону №1961-IV), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Разом з тим, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

При цьому, висновок незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу не є підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних з наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

У відповідності до ч.2 ст.14 ЦК України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Вищевказане узгоджується із приписами ч.2 ст.1192 ЦК України, згідно яких розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року у справі №808/5555/15 (К/800/4762/16) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 08 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся до позивача з заявою про здійснення страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого, внаслідок дорожньої пригоди наземного транспортного засобу Opel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в якій просив перерахувати суми страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_6, який буде здійснювати відновлювальний ремонт (Т. 1, а.с. 42).

Так, 18.01.2017 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15969,51 грн. без врахування сум ПДВ, на рахунок ФОП ОСОБА_6, як особі, що здійснювала відновлювальний ремонт наземного транспортного засобу, про що свідчить Платіжне доручення від 18 січня 2017 року №12603 (Т.1, а.с. 93).

ОСОБА_5 30 листопада 2016 року звернулася до позивача із заявою (Т.1, а.с. 106) про здійснення страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок дорожньої пригоди наземного транспортного засобу Honda Civiv, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та просила перерахувати суми страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_6, який буде здійснювати відновлювальний ремонт.

Позивачем 24 січня 2017 року здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 32638,91 грн. без врахування сум ПДВ, на рахунок ФОП ОСОБА_6, як особі, що здійснювала відновлювальний ремонт наземного транспортного засобу, про що свідчить Платіжне доручення від 24 січня 2017 року №12890 (Т.1, а.с.157).

Тобто, зазначеними вище заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при зверненні до позивача з заявами від 08 листопада 2016 року та 30 листопада 2016 року, відповідно, про здійснення страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок дорожньої пригоди наземного транспортного засобу та перерахунку суми страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_6 виявили згоду між страховиком та потерпілим про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_6, який здійснював ремонт пошкоджених автомобілів та якому позивач перерахував спірне страхове відшкодування не є платником ПДВ, тому страхове відшкодування виплачено без урахування суми ПДВ законно.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону №1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Проте, колегією суддів встановлено, що позивачем в межах строку, визначеного абз. 1, 2 п. 36.2. ст. 36 Закону №1961-IV (не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування) здійснено виплату страхових відшкодувань на рахунок ФОП ОСОБА_6 за відновлювальний ремонт пошкоджених внаслідок дорожніх пригод наземних транспортних засобів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у зв'язку з чим, обов'язок сплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, у позивача відсутній.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 р. апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2017 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, залишено без руху. Встановлено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати 1760 грн. суми судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, та попередити, що у разі не усунення недоліків у встановлені цією ухвалою строки, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 13 липня 2017 року, подано до Київського апеляційного адміністративного суду клопотання про повернення 1760, 00 грн. суми надмірно сплаченого судового збору. До зазначеного вище клопотання ним додано Платіжне доручення №519 від 27 червня 2017 року про сплату судового збору на суму 3520,00 грн. - на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 р.

Згідно з частиною першою ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

А відповідно до частин другої та третьої ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

З урахуванням викладеного вище, сума надмірної сплати судового збору становить 1760,00 грн. (3520,00 грн. - 1760,00 грн. = 1760,00 грн.).

Враховуючи, що відповідачем на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду внесено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про повернення йому за рахунок Державного бюджету України суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1760,00 грн.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року - без змін.

Повернути Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (код за ЄДРПОУ 38062828) з Державного бюджету України 1760,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят) суми надмірно сплаченого судового збору, сплачений відповідно до Платіжного доручення №519 від 27 червня 2017 року у сумі 3520,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Мельничук В.П.

Повний текст ухвали складено 27.07.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Мельничук В.П.