АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/255/17 Головуючий у 1-й інстанції: Суркова В.П.

Провадження №22-ц/778/3307/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

секретар: Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Приватбанк» про стягнення коштів. В обґрунтування позову зазначив, що у 2013 р. уклав з Банком договір №SAMDNWFC00023425630 про відкриття та обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1. 03.05.2016 року банк заблокував картковий рахунок і припинив видачу коштів. На його звернення банк повідомив, що здійснення видаткових операцій з платіжної картки заблоковано на підставі звернення фізичних осіб клієнтів банку про те, що вони перерахували кошти на його рахунок внаслідок введення їх в оману. Посилаючись на незаконність дій відповідача, просив суд на підставі ст.ст.1066,1068, 1074 ЦК України стягнути з Банка залишок грошових коштів на загальну суму 14 167,79 грн. та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2017 року позов задоволено. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 14167,25 грн. 79 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На вказане рішення суду Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, повістки про виклик до суду отримали завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки ОСОБА_3 29.07.2017р., ПАТ КБ «ПриватБканк» 28.07.2017р.

Колегія суддів визнала причини неявки сторін у судове засідання неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.ст. 307, 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії ПАТ КБ «ПриватБанк», які обмежили права клієнта банку (позивача) щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, є неправомірними та порушують права останнього. При цьому у процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду першої інстанції належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем протиправних дій або проведення з цього приводу перевірки у строки та порядку, встановленому законом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_3 відкрито три банківських рахунка: № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, на яких наявні грошові кошти на суму 14 078, 61 грн. ; 54 8грн. і 35, 18 грн. які було заблоковані ПАТ КБ «Приватбанк» у березні 2016 року (а.с. 5-6).

Внаслідок неможливості вільного розпорядження власними грошовими коштами, що перебувають на банківських рахунках, відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», 26 вересня і 18 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся на адресу відповідача із відповідним письмовим запитом та вимогою усунення перешкод у розпорядженні грошовими коштами, які були отримані адресатом та у відповіді на які банк повідомив, що про ймовірні причини блокування його банківських рахунків (а. с. 5-6), проте доказів направлення цього листа позивачу та отримання ним суду відповідачем надано не було.

Листом № 20.1.0.0.0/7-20160927/1644 від 26.09.2016р. відповідач повідомляв позивача про необхідність надання клієнтом банку необхідної для вивчення фінансової та іншої документації для можливості розблокування рахунків з посиланнями на ст. 64 ЗУ «Про банки та банківську діяльність.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Згідно зі ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Приписами ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, правомірність блокування карткового рахунку можлива лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази дотримання банком зазначених вище вимог Закону, а також відповідачем не підтверджено належними доказами, яку саме незаконну операцію було здійснено позивачем та на підставі чого заблоковано його банківські рахунки, оскільки відповіді, надані ПАТ КБ «ПриватБанк», не містять конкретної причини припинення операцій за банківськими рахунками позивача.

При цьому відповідач не надав суду належних та допустимих доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні дії позивача під час блокування рахунків у строки, передбачені законом.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, що перебувають на банківських рахунках ОСОБА_4

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, дав належну оцінку наданим доказам в їх сукупності та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається Банк в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст.307,308,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2017 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :