ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа № 823/1245/17 м. Черкаси

10 год. 42 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Черкаської області про визнання дій неправомірними, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

14 серпня 2017 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, в якій просить:

1) визнати неправомірними дії Апеляційного суду Черкаської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% його посадового окладу щомісячно;

2) стягнути з Апеляційного суду Черкаської області на користь ОСОБА_1 10283,33 грн заборгованості по доплаті за науковий ступінь кандидата наук за період часу з 03.10.2016 по 31.07.2017 включно;

3) зобов'язати Апеляційний суд Черкаської області починаючи з 01.08.2017 та в подальшому здійснювати виплату доплати за науковий ступінь кандидата в розмірі 15 % посадового окладу ОСОБА_1 щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працює на посаді помічника судді в Апеляційному суді Черкаської області з листопада 2012 року. 29.09.2016 отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук, повідомивши про зазначені обставини 03.10.2016 відділ управління персоналом Апеляційного суду Черкаської області. Тому починаючи з жовтня 2016 року на підставі п.п. «б» п.3 постанови КМУ від 13.12.1999 №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» має право на доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Позивач вказав, що листом від 03.08.2017 №15312/17-Вих/04-25/17 Апеляційний суд Черкаської області протиправно відмовив здійснити перерахунок заробітної плати з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 відсотків посадового окладу, а тому вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», якою передбачено конкретні розміри посадових окладів. Доплат та надбавок за науковий ступінь наведеною постановою не визначено. Таким чином, працівнику патронатної служби в державних органах не передбачено доплати за науковий ступінь.

Відповідач стверджує, що посилання в позові па постанову КМУ № 2288 від 13.12.1999 «Про впорядкування умов оплати прані працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» є безпідставною, оскільки зазначена постанова втратила чинність відносно працівників, схеми посадових окладів яких затверджені постановою КМУ № 268 від 09.03.2006, і з того часу для них не застосовується.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 наказом виконуючого обов'язки керівника апарату Апеляційного суду Черкаської області №199 від 21.11.2012 призначений на посаду помічника судді Апеляційного суду Черкаської області з 22.11.2012.

На підставі рішення атестаційної колегії національного університету «Одеська юридична академія» від 29.09.2016 позивач здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук про що отримав диплом серії ДК №038097.

Позивач 12.06.2017 звернувся до відповідача з вимогою проведення перерахунку заробітної плати з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Листом від 03.08.2017 №15312/17-Вих/04-25/17 відповідач повідомив позивачу, що підстав для проведення зазначеного перерахунку не вбачається, оскільки позивач є працівником патронатної служби, яким не передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» доплат за науковий ступінь, а нормативно-правові акти на які посилається позивач втратили чинність.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до частини 1 та пункту 18 частини 3 статті 3 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, який набрав чинності 01.05.2016, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.

За частиною 1 статті 92 Закону України «Про державну службу» до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Відповідно до пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади Автономної Республіки Крим, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати.

З аналізу наведених положень Закону вбачається, що з 01.05.2016 помічники суддів втратили статус державного службовця та віднесені до посад патронатної служби, а тому умови оплати праці помічників суддів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перевіряючи викладені позивачем доводи, суд враховує, що відповідно до положень підпункту «б» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» працівникам органів та рад, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, передбачено доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності - у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 №2288 передбачено затвердження схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Секретаріату Президента України, керівних працівників Кабінету Міністрів України, керівних працівників, спеціалістів і службовців Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату Верховної Ради України, Рахункової палати України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, Верховної Ради, Ради міністрів, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах рад, сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів, а також розміри надбавок за ранги державних службовців, дипломатичні ранги та спеціальні звання згідно з додатками 1 - 49.

Постанова Кабінету Міністрів України №2288 від 13.12.1999 втратила чинність 22.03.2006 стосовно працівників, схеми посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268).

Підпунктом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" передбачено виплату працівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови доплати за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 передбачено затвердження схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1 - 47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг та спеціальне звання згідно з додатками 56 - 58.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах» № 323 від 5 травня 2016 року, яка набрала чинності 11 травня 2016 року, затверджено розміри посадових окладів працівників патронатних служб в державних органах, в тому числі встановлено посадовий оклад та надбавки за вислугу років помічникам суддів апеляційних судів. Визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (Офіційний вісник України, 2006 р., №10, ст. 632) стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України №323 від 5 травня 2016 року.

Отже, з 11 травня 2016 року положення постанови Кабінету Міністрів України №268 від 9 березня 2006 року не підлягають застосуванню стосовно помічників суддів апеляційних судів, оскільки це прямо передбачено в постанові Кабінету Міністрів України №323 від 5 травня 2016 року.

В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», якою визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 2016 року №323 "Про умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах". Названа постанова від 18 січня 2017 року №15 не передбачає доплату працівникам патронатних служб за науковий ступінь.

На переконання суду втрата чинності нормативно-правовим актом в частині помічників суддів виключає можливість його застосування до правовідносин, які виникли після втрати чинності.

Зважаючи, що позивач здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук 29.09.2016, тобто після втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України №268 від 9 березня 2006 року, тому він не набув права на одержання відповідної доплати за науковий ступінь.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України №2288 від 13.12.1999 щодо помічників суддів у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах» № 323 від 5 травня 2016 року, оскільки відновлення дії нормативно-правового акту, який втратив чинність для певної категорії осіб, не передбачено Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є не обґрунтованими, а вимоги такими, що не належать до задоволення.

Враховуючи приписи ст. 94 КАС України та п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" з відповідача судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

встановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко