КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2017 р. Справа№ 911/979/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Жук Г.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.

за участю представників:

від прокуратури: Нестеренко Є.І. - посвідчення № 028904 від 17.09.2014;

від відповідача 1: Батура П.О. за довіреністю від 11.04.2017;

від відповідача 2: Щвець С.С. за довіреністю від 23.05.2017;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Першого заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017

у справі № 911/979/17 (суддя В.А. Ярема)

за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, Київська обл., м. Біла Церква

до Приватного підприємства "Автошкола "Круїз", Київська обл., м. Біла Церква,

Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №20 Білоцерківської міської ради Київської області, Київська обл., м. Біла Церква

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/979/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/979/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області у справі №911/979/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.08.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2017 у зв'язку з перебуванням суддів Руденко М.А. та Пономаренко Є.Ю. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області було прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 16.08.2017 розгляд справи відкладено до 28.08.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 28.08.2017 з'явились представники позивача та відповідача 1,2.

Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники третьої особи не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського Процесуального Кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/979/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області другої сесії п'ятого скликання "Про надання повноважень єдиного орендодавця" №49 від 02.06.2006 Управлінню комунальної власності Білоцерківської міської ради надано повноваження єдиного орендодавця цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, цілих майнових комплексів структурних підрозділів комунальних підприємств, нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) з 01.09.2006. Копія відповідного рішення наявна в матеріалах справи.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області "Про затвердження Положення про управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради" від 31.10.2013 №1071-47-VI було затверджено положення про управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі - положення), відповідно до пп. 3.2.13. та 3.2.16. якого до функцій управління віднесено, зокрема, передачу майна комунальної власності, в тому числі цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, установ комунальної власності територіальних громад міста, їх структурних підрозділів, нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна в оренду у встановленому міською радою порядку та в межах законодавства України, здійснення функцій орендодавця, укладення договорів оренди майна комунальної власності, у тому числі на нежитлові приміщення, внесення до них змін, продовження термінів їх дії у встановленому міською радою порядку та здійснення контролю за їх виконанням відповідно до чинного законодавства України.

Копії вищенаведених рішення та положення наявні в матерілах справи.

29.04.2016 між Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, яке діє на підставі Положення про управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 31.10.2013 №1071-47-VI, (далі - орендодавець), з однієї сторони та Приватним підприємством "Автошкола "Круїз" в особі директора Курносова Ігоря Олександоврича, що діє на підставі статуту, (далі - орендар), з другої сторони, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №207 (далі - договір оренди).

Відповідно до пп. 1.1., 1.3., 2.1., 2.2., 3.1., 4.1. 10.1. та 10.2. договору оренди орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 74,90 кв.м., розташоване на першому поверсі трьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 121 (далі - майно), яке перебуває на балансі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №20 Білоцерківської міської ради Київської області.

Мета оренди: навчальна діяльність: проведення теоретичних занять з підготовки водіїв транспортних засобів.

Передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі.

Передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громадда м. Біла Церква, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Розмір орендної плати визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" і становить 788,75 грн за перший місяць та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Цей договір діє з 01.05.2016 по 31.03.2019.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонаим тексту договору.

01.05.2016 згідно підписаного сторонами договору оренди та балансоутримувачем акту відповідачу 1 передано у користування нежитлове приміщення площею 74,90 кв.м., розташоване на першому поверсі трьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 121.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, в обґрунтування недійсності спірного договору оренди, посилається на відсутність окремого рішення Білоцерківської міської ради щодо надання дозволу на укладення між відповідачами 1 та 2 договору оренди нежитлового приміщення площею 74,90 кв.м., розташованого на першому поверсі трьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 121.

До того ж, в обгрунтування поданого позову прокурор зауважив, що нежитлове приміщення Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 використовується відповідачем 1 не за цільовим призначенням, тобто не з метою навчально-виховного процесу, позаяк Приватне підприємство "Автошкола "Круїз" не належить до мережі професійно-технічних закладів освіти та надає послуги не з професійно-технічної освіти, а тому використання ним приміщення школи, як об'єкта освіти комунальної власності, суперечить ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", що є підставою для визнання договору оренди недійсним.

В розрізі відповідних обґрунтувань прокурор зазначив про те, що спірний договір оренди не містить положень щодо надання учням Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 безкоштовних чи пільгових освітніх послуг з підготовки водіїв автотранспортних засобів у орендованому відповідачем 1 приміщенні, а тому останнє використовується не за призначенням.

Водночас, в обгрунтування обставин нецільового використання відповідачем 1 спірного приміщення позивач зазначив про те, що ПП "Автошкола "Круїз" не є закладом освіти чи навчальним закладом у розумінні закондавчих приписів, у той час як навчально-виховний процес - це система організації навчально-виховної та навчально-виробничої дільності, що визначається у навчальних, наукових та виховних планах, а навчальними планами Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 господарська діяльність ПП "Автошкола "Круїз" не визначена.

Таким чином, прокурор зауважив на тому, що оскільки передане відповідачу 1 в оренду приміщення є частиною будівлі навчального закладу, а тому зазначене приміщення відповідно до законодавчих приписів може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Водночас, представництво законних інтересів держави у суді прокурор обґрунтовує тим, що використання майна навчальних загальноосвітніх закладів не за цільовим призначенням завдає шкоди інтересам держави щодо ефективного та сталого ровитку системи загальної середньої освіти, забезпечення якісного виховання та навчання дітей, у той час як Білоцерківською міською радою, так і Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради не належно здійснюються повноваження щодо захисту інтересів держави щодо використання приміщень закладів освіти в цілях непов'язаних з навчально-виховним процесом.

З огляду наведеного прокурор просить суд, зокрема, визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення №207 від 29.04.2016, укладений між Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради і Приватним підприємством "Автошкола "Круїз".

Відповідач 1, заперечуючи проти заявленого прокурором позову, зазначив про те, що договір оренди було укладено у передбаченому законом порядку, у той час як рішення Білоцерківської міської ради щодо передачі відповідачу 2 повноважень єдиного орендодавця цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, цілих майнових комплексів структурних підрозділів комунальних підприємств, нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень), а також щодо затвердження положення про Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради є чинними та не оскаржені у судовому порядку.

Приватне підприємство "Автошкола "Круїз" зауважило на належному виконанні власних договірних обов'язків в частині своєчасної сплати орендних та комунальних платежів, страхування об'єкта оренди та утримання його в належному стані.

Відповідач 1 зазначив, що його діялність з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів відповідає законодавчим вимогам, що підтверджується наданими сертифікатом про державну акредитацію закладу, який чинний до 04.01.2020.

До того ж, як зауважив відповідач 1, його діяльність в орендованому приміщенні не перешкоджає навчально-виховному процесу, оскільки спірне приміщення знаходиться на першому поверсі та має окремий вихід на вулицю, а також використовується школою лише у денні години, у той час як заняття в автошколі проводяться у вечірні години з 18-00 до 20-00, тобто в позаурочний час, що не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу.

Крім того, відповідач 1 зазначив, що позивачем не обгрунтовано належними та допустими доказами обставин того, що спірне майно необхідне Білоцерківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 у освітній діяльності, а використання зазначеного майна Приватним підприємством "Автошкола "Круїз" погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються та працюють у відповідному навчальному закладі.

Заперечуючи проти заявлених прокуратурою позовних вимог, ПП "Автошкола "Круїз" зауважено на тому, що прокурором не обґрунтовано, які саме інтереси держави були порушені при укладенні спірного договору, та які негативні наслідки для держави спричиняє відповідний правочин.

В обґрунтування власних заперечень Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради зазначило, що прокуром не вказано орган, в інтересах якого було подано відповідний позов, а також не наведено жодних підстав для здійснення представництва у суді.

До того ж, відповідач 2 зазначив, що Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 не відноситься до закладів загальнодержавного значення та не фінансується з державного бюджету, а передане в оренду приміщення тимчасово не використовується школою.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників відповідачів 1 та 2, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.

Частинами 1 та 2 ст. 11, ст. 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так, в обґрунтування недійсності договору оренди прокурор посилається, зокрема, на відсутність рішення органу місцевого самоврядування щодо надання згоди на укладення відповідного правочину.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16, підпункту 1 пункту "а" ст. 29 і ч. 5 ст. 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Водночас, приписами ст. ст. 1, 5 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Пунктом 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 №12 роз'яснено, що з урахуванням приписів частини п'ятої статті 16, підпункту 1 пункту "а" статті 29 і частини п'ятої статті 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", а також абзацу третього статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарські суди, вирішуючи питання щодо права орендодавця самостійно, без відповідного рішення ради, передавати в оренду майно, належне до комунальної власності, мають виходити з кола його повноважень, передбачених положеннями про таких орендодавців, затвердженими у встановленому порядку радою.

При цьому слід також враховувати, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рішень Білоцерківської міської ради Київської області "Про надання повноважень єдиного орендодавця" №49 від 02.06.2006 та "Про затвердження Положення про управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради" від 31.10.2013 №1071-47-VI слідує, що відповідач 2 є самостійним структурним підрозділом Білоцерківської міської ради та здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності територіальних громад міста Біла Церква в межах, визначених міською радою та положенням, і є уповноваженим органом з питань управління комунальним майном.

Як слідує зі змісту Положення про управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради відповідачу було надано, зокрема, повноваження на передачу майна комунальної власності в оренду та укладення відповідних договорів оренди.

З огляду вищенаведених законодавчих приписів та відповідно встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що укладення спірного договору оренди не потребувало надання попередньої згоди Білоцерківської міської ради у формі рішення, а тому посилання прокурора на відсутність відповідного акта органа місцевого самоврядування, як на підставу недійсності договору оренди, є нормативно не обгрунтованими.

Поряд з тим, прокурор, посилаючись на недійсність спірного договору оренди, зазначив про його невідповідність положенням ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки оренда приміщень у навчальних закладах, заснованих у тому числі на комунальній власності, дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

У відповідності до ст. 18, ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з положення частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5, пункту "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Водночас, згідно частини 1 статті 63 Закону України "Про освіту", що кореспондує з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що об'єкти освіти включають в сукупності всі вищевказані складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а тому, зокрема, використанню не за призначенням не підлягають, як наслідок не можуть бути об'єктами оренди, заклади освіти, як цілісні майнові комплекси, а не складові частини - окремі приміщення, таких об'єктів освіти.

Таким чином, законодавчо встановлена умова використання об'єкта освіти тільки за цільовим призначенням стосується використання майна навчального закладу, як єдиного цілісного майнового комплексу, а не одного з приміщень, як частини, відповідного навчального закладу.

Приписами статей 32 - 36 ГПК України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, прокурором не надано належних та допустимих доказів використання не за цільовим призначенням будівлі, що перебуває на балансі Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, як єдиного майнового комплексу, у зв'язку з користуванням відповідачем 1 на правах оренди спірним приміщенням, що є частиною всієї будівлі школи.

Доводи ж прокурора щодо використання відповідачем 1 спірного приміщення не за цільовим призначенням з огляду на те, що Приватне підприємство "Автошкола "Круїз" не є закладом освіти у розумінні законодавчих приписів, а тому господарська діяльність відповідача не є освітніми послугами та не пов'язана з навчально-виховним процесом, оцінюються судом критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що кореспондує з приписами ч. 2 ст. 285 Господарського кодексу України, за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Поряд з тим, з правового аналізу ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" слідує, що законодавство не містить чіткого визначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню майна, а тому законна мета відповідної правової норми полягає у недопущенні такого використання обєкту освіти, яке за зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих ознак буде суперечити призначенню такого об'єкту з огляду на освітній, навчально-виховний, навчально-виробничний, науковий характер діяльності закладу освіти.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2016 у справі №911/1022/16.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що поняття використання об'єкта освіти за цільовим призначенням не ототожнюється з наявністю у орендаря - суб'єкта господарювання статусу навчального закладу у розумінні законодавчих приписів, оскільки основною умовою такого використання є дотримання орендарем законодавчих та договірних умов щодо здійснення господарської діяльності, яка не буде явно суперечити призначенню об'єкта освіти, а не визначатись виключно як вид діяльності по наданню освітніх послуг, як помилково вважає прокурор.

Відповідно до п. 4.1. договору оренди нежитлового приміщення №207 від 29.04.2016 орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно у відповідності з цим договором за його призначенням та згідно з діючими нормами експлуатації.

Як слідує з наявних в метріалах справи копії статуту Приватного підприємства "Автошкола "Круїз", з урахуванням додатків до нього, основними із видів діяльності відповідного підприємства є: надання послуг для здобуття освіти з видачею спеціального документу державного зразка (підготовка робитків різних рівнів кваліфікації), підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників згідно з державними стандартами - водіїв транспортних засобів категрій "А", "В", "ВС", "С", "Д", "Е", організація матеріально-технічного забезпечення учбового процесу.

Відповідно наяної в матерілах справи копії сертифікату про державну акредитацію закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв серії ДДАІ №002933 від 05.01.2015 зі строком дії до 04.01.2020, Міністерство внутрішніх справ України, як відповідно уповноважений орган, засвідчило відповідність Приватного підприємства "Автошкола "Круїз" кваліфікаційним вимогам до закладів по підготовці, перепідготовці і підвищенню кваліфікації водіїв, клас по яких розташований, зокрема, за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 121.

Водночас, протягом 1995-2012 років Міністерство освіти і науки України видавало Приватному підприємству "Автошкола "Круїз" ліцензії на право здійснення такої господарської діяльності, як надання освітніх послуг навчальними закладами, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації за спеціальністю - водії авто-мототранспортних засобів.

До того ж, в підтвердження здійснення професійно-технічної діяльності з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв відповідач 1 надав суду копії робочих навчальних планів і програм підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів категрій "А", "А1", "В1", "В", "D", "D1" за 2010 рік.

Враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, а також обставини справи, у тому числі щодо мети оренди приміщення за спірним договором - проведення теоретичних занять з підготовки водіїв транспортних засобів, суд дійшов висновку, що використання відповідачем 1 спірного приміщення для навчання водіїв не є явно суперечливим призначенню об'єкта освіти - Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, та відповідає законодавчим і договірним положенням щодо використання орендованого майна за його призначенням відповідно до мети такої оренди.

Посилання ж позивача на те, що діяльність відповідача 1 суперчить цільовому призначенню об'єкта освіти, оскільки не пов'язана з навчально-виховним процесом Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 з огляду на не включення господарської діяльності ПП "Автошкола "Круїз" до навчальних планів Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, визнаються судом не спроможними, оскільки навчальні плани третьої особи, як закладу освіти, стосуються надання освітніх послуг саме третьою особою, а не відповідачем 1, як іншим господарючим суб'єктом, у той час як нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку одного закладу включати власні навчальні програми до навчальних планів іншого освітнього закладу.

Отже, доводи прокурора щодо нецільового, як такого, що не пов'язане з навчально-виховним процесом, використання відповідачем 1 приміщення за спірним договором оренди є необґрунтованим та такими, що не підтверджують наявності правових підстав для визнання договору оренди нежитлового приміщення №207 від 29.04.2016 недійсним.

Поряд з тим, згідно частин 1, 4 статті 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Так, згідно підпункту 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" (в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору) передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Водночас, відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Наведені норми законодавства слід застосовувати у нормативному поєднанні, які в своїй сукупності становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна в спірному випадку.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку, що чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи листа Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №20 Білоцерківської міської ради Київської області №05 від 18.01.2017 та доданого до такого листа плану приміщення, відповідний навчальний заклад повідомив, що орендоване відповідачем 1 приміщення призначене для проведення уроків з трудового навчаня (слюсарна майстерня), втім потреба у використанні такого приміщення відсутня, оскільки уроки проводяться в іншій майстерні, що знаходиться в окремому приміщенні, спеціально побудованому для проведення уроків технічної праці. До того ж, згідно вказаного листа, Білоцерківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 зазначила, що спірне приміщення використовується школою в першу зміну як кабінет профорієнтації.

В розрізі відповідно наданих пояснень, Білоцерківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 зауважила на надлишках площі, оскільки будівельна спроможність школи розрахована на 1 568 місць, у той час як в поточному навчальному році у відповідному закладі освіти навчається 861 учень.

Водночас, як відповідачі, так і третя особа зазначили, що 01.06.2016 між Білоцерківською ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 та ПП "Автошкола "Круїз" було укладено договір про співпрацю, відповідно до умов якого сторни зобов'язались на безоплатній основі співпрацювати в напрямку покращення навчально-виховного процесу в школі шляхом надання теоретичних знань з безпеки дорожнього руху учням школи.

Копія зазначеного договору та підписаних сторонами актів про виконання зазначеного договору за 2016-2017 роки наявні в матеріалах даної справи.

Крім того, Білоцерківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 зазначила, що заняття у автошколі проводяться і позаурочний час - з 18:00 до 20:00 та не перешкоджають здійсненню навчально-виховного процесу, а сплачена відповідачем 1 орендна плата сприяє додатковому фінансуванню школи.

Відповідний графік роботи ПП "Автошкола "Круїз" було погоджено з Білоцерківською ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, про що свідчить відповідна відмітка директора навчального закладу на зазначеному графіку, копія якого наявна в матерілах справи.

В підтвердження обставин належного виконання договірних зобов'язань та внесення орендної плати відповідач 1 надав суду бухгалтерську довідку та платіжні доручення.

Так, зі змісту спірного договору оренди слідує, що в оренду було передано частину нежитлового приміщення Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, як складовий елемент матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс.

Водночас, з наданих відповідачами і третьою особою документів та пояснень слідує, що оренда відповідної частини нежитлового приміщення, потреба у використанні якого в освітній та навчально-виховній діяльності тимчасово відсутня, не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.

Жодних інших доказів того, що орендована відповідачем 1 частина приміщення необхідна для використання у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, а використання цього приміщення для здійснення господарської діяльності ПП "Автошкола "Круїз" погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються та працюють у відповідному навчальному закладі, а також ускладнює чи робить неможливим надання освітніх послуг, прокурором не надано.

З огляду вищенаведеного суд дійшов висновку, що використання відповідачем 1 спірного орендованого приміщення не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу - Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, а також сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкта освіти.

За таких обставин, оскільки передана в оренду відповідачу 1 частина приміщення відповідного навчального закладу є лише складовою частиною Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20, а не самим об'єктом освіти, та не використовується останнім в навчально-виховному процесі, у той час як доказів того, що використання орендованого майна погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, прокурором не надано, суд дійшов висновку, про те що договір оренди нежитлового приміщення №207 від 29.04.2016 не суперечить приписам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому доводи прокурора щодо наявності правових підстав для визнання договору оренди недійсним є необґрунтованими.

Посилання ж прокурора на невідповідність договору оренди положенням п. 3.19. ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу", затверджених постановою МОЗ України від 14.08.2001 №63, оцінюються судом критично, оскільки сама мета підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів передбачає надання атестованими у передбаченому законом порядку спеціалістами бажаючим особам знань та певного виду кваліфікації, а поняття навчально-виховного процесу включає в себе широкий спектр відносин з надання та отримання певних видів знань і вмінь.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу прокурора про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №207 від 29.04.2016, укладеного між Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради та Приватним підприємством "Автошкола "Круїз", доказово необґрунтованою та нормативно безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги прокурора про зобов'язання зобов'язання Приватного підприємства "Автошкола "Круїз" звільнити та повернути балансоутримувачу Білоцерківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 нежитлове приміщення, передане в оренду згідно договору №207 від 29.04.2016, загальною площею 74, 90 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, 121 (1-й поверх), слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, на яку як на підставу вищезазначеної вимоги посилається прокурор, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/979/17.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/979/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/979/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/979/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Г.А. Жук

Л.В. Кропивна