Справа

№ 724/681/17

№ 2/724/461/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року

Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Корпан М.В.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивачів: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, лікарняного і відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_7 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Посилається на те, що Наказом №121-76-к від 30 червня 2016 року вона прийнята на посаду заступника керівника Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення №76» з 01 липня 2016 року. Наказом № 245-76-к від 30 грудня 2016 року її було звільнено з займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України. Реагуючи на явно протиправний Наказ про звільнення вона надіслала товариству лист, в якому зазначила що її звільнення із зазначених в наказі підстав є неможливим. Але відповідач ОСОБА_8 Товариство «Ломбард «Комод»ОСОБА_6 і Компанія» очевидно вважав інакше та трактував трудове законодавство на власний розсуд. Реакція товариства на її лист була викладена ним у листі від 10.02.2017 року №2363 де було запропоновано їй та ОСОБА_1 прибути за адресою відмінною від попередніх для отримання заробітної плати та трудової книжки.

Вказала, що на цьому відповідач не заспокоївся та надіслав нового листа №2364 від 14.02.2017 з якому безпідставно звинуватив її в порушеннях, які нею не вчинялися та вдався до погроз. Як реакція на лист товариства від 14.02.2017 року нею було надіслано лист від 21.02.20172017 року, в якому спростовано безпідставні на її адресу звинувачення, а в додаток до листа було надано копію Реєстру вилучених документів та копію Z-звіту №475 від 27.12.2017 року. Даний Реєстр складено та підписано саме контролюючими особами товариства та підписано безпосередньо ОСОБА_9.

Крім того вказала, що Відповідач ОСОБА_8 Товариство «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» отримав її листа 25.02.2017 року. Після більше ніж двотижневого мовчання товариство надіслало лист від 16 березня 2017 року №2555, а разом з ним Наказ №47-к від 16.03.2017р. про її звільнення згідно п.2 ст.41 КЗпП України та їй було запропоновано прибути в товариство для отримання остаточного розрахунку та отримання трудової книжки.

Зазначила, що з наказами про звільнення з роботи її ознайомлено не було та копії їх її не видавались, а лише надіслані поштою.

Також зазначила, що причини її звільнення, наведені в Наказі №47-к від 16.03.2017 року (а саме п. 2 ст. 41 КЗпП України), не відповідають дійсним обставинам справи. Дані обставини не підтверджуються жодним чином, адже передумовою для такого звільнення слід було встановити факти винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. З результатами контролю її ніхто не ознайомлював, пояснень ніхто не відбирав, стосовно ніби-то виявлених порушень, нестачі грошових коштів та матеріальних цінностей не виявлено, вся документація та печатка передана товариству згідно Реєстру від 27.12.2016 року. У зв'язку із вилученням документів та печатки, відділення №76, починаючи з 27.12.2016 року не здійснювало жодних операцій пов'язаних із прийомом та видачею грошових коштів та предметів закладу клієнтам, скарг від клієнтів на протязі роботи відділення не надходило, обвинувачення відповідача є голослівними, а обставини на які посилається товариство не підтверджені. Більше того представники контролюючих органів держави та товариства не зафіксували жодних грубих порушень в роботі відділення №76.

Таким чином, позивачка вважає, що підстав для її звільнення в розумінні п. 2 ст. 41 КЗпП України немає, тому звільнення її з цієї підстави є незаконним. З викладеного вбачається, що відповідач звільнив її без законної на те підстави, а тому зобов’язаний поновити її на роботі.

Крім того зазначила, що в результаті незаконного звільнення їй не було нараховано середньомісячну заробітну плату, відповідач при поновленні її на раніше займаній посаді зобов’язаний виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також вказала, що вказані дії з боку відповідача є порушенням її законних прав на працю, які завдали її моральних страждань. Моральна шкода, завдана у результаті незаконного звільнення, полягає у тому, що відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України пре працю та можливості заробляти собі на життя. Вказані незаконні дії відповідача призвели до моїх моральних переживань, вона втратила душевний спокій, постійно перебуває в роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя. Більше того її безпідставно обвинувачено у діях які вона не вчиняла. Всі зазначені моральні страждання нанесені їй незаконними діями відповідача можуть негативно відобразитись на її здоров'ї.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини просить: поновити її на посаді заступника керівника Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення №76» ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод»ОСОБА_6 і Компанія»; стягнути ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язати Відповідача ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.; стягнути з Відповідача ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод»ОСОБА_6 і Компанія» витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

19 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, лікарняного і відшкодування моральної шкоди.

Посилається на те, що Наказом №123-76-к від 30 червня 2016 року він прийнятий на посаду оцінювача-експерта Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення №76» з 01 липня 2016 року . Наказом № 244-76-к від 30 грудня 2016 року його було звільнено з займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України. Реагуючи на явно протиправний Наказ про звільнення він надіслав товариству лист, в якому зазначив що його звільнення із зазначених в наказі підстав є неможливим. Але відповідач ОСОБА_8 Товариство «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» очевидно вважав інакше та трактував трудове законодавство на власний розсуд. Реакція товариства на його лист була викладена ним у листі від 10.02.2017 року №2363 де було запропоновано йому та ОСОБА_4 прибути за адресою відмінною від попередніх для отримання заробітної плати та трудової книжки.

Вказав, що на цьому відповідач не заспокоївся та надіслав нового листа №2364 від 14.02.2017 з якому безпідставно звинуватив його в порушеннях, які ним не вчинялися та вдався до погроз. Як реакція на лист товариства від 14.02.2017 року ним було надіслано лист від 22.02.2017 року, в якому спростовано безпідставні на його адресу звинувачення, а в додаток до листа було надано копію Реєстру вилучених документів та копію Z-звіту №475 від 27.12.2017 року. Даний Реєстр складено та підписано саме контролюючими особами товариства та підписано безпосередньо ОСОБА_9.

Крім того вказав, що Відповідач ОСОБА_8 Товариство «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» отримав його листа 25.02.2017 року. Після більше ніж двотижневого мовчання товариство надіслало лист від 16 березня №2534, а разом з ним Наказ №46-к від 16.03.2017р. про його звільнення згідно п.2 ст.41 КЗпП України та йому знову було запропоновано прибути в товариство для отримання остаточного розрахунку та отримання трудової книжки.

Зазначив, що з наказами про звільнення з роботи його ознайомлено не було та копії їх йому не видавались, а лише надіслані поштою.

Також зазначив, що причини її звільнення, наведені в Наказі №46-к від 16.03.2017 року (а саме п. 2 ст. 41 КЗпП України), не відповідають дійсним обставинам справи. Дані обставини не підтверджуються жодним чином, адже передумовою для такого звільнення слід було встановити факти винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. З результатами контролю його ніхто не ознайомлював, пояснень ніхто не відбирав, стосовно ніби-то виявлених порушень, нестачі грошових коштів та матеріальних цінностей не виявлено, вся документація та печатка передана товариству згідно Реєстру від 27.12.2016 року. У зв'язку із вилученням документів та печатки, відділення №76, починаючи з 27.12.2016 року не здійснювало жодних операцій пов'язаних із прийомом та видачею грошових коштів та предметів закладу клієнтам, скарг від клієнтів на протязі роботи відділення не надходило, обвинувачення відповідача є голослівними, а обставини на які посилається товариство нічим не підтверджені. Більше того представники контролюючих органів держави та товариства не зафіксували жодних грубих порушень в роботі відділення №76.

Таким чином, позивач вважає, що підстав для його звільнення в розумінні п. 2 ст. 41 КЗпП України немає, тому звільнення його з цієї підстави є незаконним. З викладеного вбачається, що відповідач звільнив його без законної на те підстави, а тому зобов’язаний поновити його на роботі.

Крім того зазначив, що в результаті незаконного звільнення йому не було нараховано середньомісячну заробітну плату, відповідач при поновленні його на раніше займаній посаді зобов’язаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також вказав, що вказані дії з боку відповідача є порушенням його законних прав на працю, які завдали йому моральних страждань. Моральна шкода, завдана у результаті незаконного звільнення, полягає у тому, що відповідач позбавив його гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі на життя. Вказані незаконні дії відповідача призвели до його моральних переживань, він втратила душевний спокій, постійно перебуває в роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя. Більше того, його безпідставно обвинувачено у діях які він не вчиняв. Всі зазначені моральні страждання нанесені йому незаконними діями відповідача можуть негативно відобразитись на його здоров'ї.

Також зазначив, що за період з 28.12.2016 року по 16.02.2017 року він двічі знаходився на лікарняному (28.12.-31.12.2016р – амбулаторне, 30.01-16.02.2017р – стаціонарне лікування). Лікарняні листи було відправлено до центрального офісу м. Києва, які по даний час не оплачено.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини просить: поновити його на посаді оцінювача-експерта Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення №76» ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод»ОСОБА_6 і Компанія»; стягнути з ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та невиплачені лікарняні; зобов'язати Відповідача ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.; стягнути з Відповідача ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод»ОСОБА_6 і Компанія» витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на доводи зазначені в позовних заявах просили їх задовольнити.

ОСОБА_1 зазначив, що його незаконно було звільнено 16 березня 2017 року з посади оцінювача-експерти Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» за зовнішнім сумісництвом, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України, вважає, що в зв’язку із цим слід задовольнити його вимоги. На пропозицію прибути в центральний офіс товариства для отримання заробітної плати у м. Київ він не погодився та не прибув. До оголошення простою у відділенні заробітну плату він отримував з дозволу центрального офісу із коштів, які були у розпорядженні відділення № 76. Зазначив, що в січні і лютому 2017 року іншого місця роботи ніж за сумісництвом в Ломбардному відділенні № 76 він не мав. Також зазначив, що 27.12.2016 року під час проведення виїзної документальної перевірки, будучи чоловіком ОСОБА_4, враховуючи її стан, відправив її з відділення додому і залишався один під час перевірки та сам на протязі 5 хв. оформив і повернув речі по 12 договорах.

Представник позивача ОСОБА_4 пояснив, що на пропозицію прибути в центральний офіс товариства для отримання заробітної плати та трудової книжки ОСОБА_4 відмовилась і не прибула. Письмового дозволу на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу ОСОБА_4 не надавала.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не визнала посилаючись на заперечення в якому зазначено, що звільнення позивачів на підставі ч. 2 ст. 41 КЗпП були правомірними, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вчиняли винні дії, які давали власнику ОСОБА_5 товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» підстави для втрати до них довір’я, так як вони безпосередньо обслуговували грошові, товарні цінності. Вважає докази позивачів необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні вищезазначених позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Суд, заслухавши сторін дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позові ОСОБА_4 та ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Судом встановлено, що позивачку ОСОБА_4 прийнято на посаду заступника Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 82» за зовнішнім сумісництвом, на посаду заступника керівника Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» за суміщенням з правом першого підпису та повноваженнями згідно Положення про Відокремлений підрозділ «Ломбардне відділення № 76» з доплатою праці з 12 червня 2015 року, що підтверджується копією наказу № 121-76-к від 12.06.2015 року. Відповідно 12.06.2015 року між ОСОБА_5 товариством Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія та ОСОБА_4 укладено трудовий договір.

Відповідно до наказу № 120-76-к від 30.06.2016 року ОСОБА_4 звільнено з посади керівника Відокремленого підрозділу «ломбардне відділення № 76» за зовнішнім сумісництвом за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП з 30.06.2016 року.

Згідно наказу № 121-76-к від 30.06.2016 року ОСОБА_4 прийнято на посаду заступника керівника Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» за основним місцем роботи з правом першого підпису та повноваженнями згідно Положення про Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» на умовах повного робочого дня, з посадовим окладом згідно штатного розкладу, з 01.07.2016 року.

Наказом № 47-к від 16 березня 2017 року ОСОБА_4 звільнено із займаної посади заступника керівника Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» за основним місцем роботи за втратою довіри, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України. Підстава: наказ № 76/3 від 23.12.2016 року про проведення внутрішнього аудиту та призупинення діяльності Ломбардного відділення № 76; наказ № 76-Д від 23.12.2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4; доповідна записка про результати проведення внутрішнього розслідування Ломбардного відділення № 76.

Судом також встановлено, що позивача ОСОБА_10 прийнято на посаду оцінювача-експерта Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» за зовнішнім сумісництвом на умовах неповного робочого дня (4 год. на добу) з посадовим окладом згідно штатного розкладу, з 01.07.2016 року, що підтверджується наказом № 123-76-к від 30.06.2017 року. Відповідно 01.06.2016 року між товариством Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія та ОСОБА_1 укладено трудовий договір.

Відповідно до наказу № 46-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади оцінювача-експерта Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» за зовнішнім сумісництвом за втратою довіри згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України з 16 березня 2017 року. Підстава: наказ № 76/3 від 23.12.2016 року про проведення внутрішнього аудиту та призупинення діяльності Ломбардного відділення № 76; доповідна записка про результати проведення внутрішнього розслідування Ломбардного відділення № 76.

Згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір’я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов’язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір’я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Як роз’яснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір’я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я.

Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під звіт.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати: чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

В п. 2.1. Положення про відокремлений підрозділ «Ломбардне відділення № 76 ОСОБА_5 товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і компанія» зазначено, що відділення № 76 ПТ Ломбард «Комод» очолює заступник керуючого ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності і цього Положення, та призначається на посаду і звільняється директором Головного підприємства відповідно до штатного розкладу підприємства. До її компетенції належить забезпечення виконання посадових обов’язків кожним працівником відділення та подання пропозиції директору Головного підприємства відповідно до штатного розкладу підприємства щодо заміщення вакантних посад, передбачених штатним розписом; подання та затвердження директору головного підприємства відповідно до штатного розкладу штатного розпису відділення та пропозицій щодо їх посадових окладів; перерозподіляти посадові обов’язки тимчасово відсутнього працівника між іншими працівниками відділення; підписання фінансових та інших документів в межах наданих повноважень; звітування про діяльність відділення; інші повноваження, надані директором головного підприємства відповідно до штатного розкладу.

12 червня 2015 року між ОСОБА_5 Товариством «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія та ОСОБА_4 було укладено договір про повну індивідуальну відповідальність.

Забезпечення ОСОБА_4 збереження матеріальних цінностей та грошових коштів відділення № 76 зазначені у п. 6, 12-22 посадових обов’язків заступника керуючого відділенням.

01 липня 2016 року між ОСОБА_5 Товариством «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність оцінювача-експерта.

Посадовою інструкцією оцінювача-експерта Відокремленого підрозділу Ломбардного відділення № 76 на ОСОБА_1 покладено завдання з обслуговування та зберігання грошових, товарні та інших цінностей.

Наказом № 76/3 ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія «Про проведення внутрішнього аудиту та призупинення діяльності Ломбардного відділення № 76» начальника служби охорони ОСОБА_11 зобов’язано провести виїзну внутрішню документальну аудиторську перевірку діяльності Ломбардного відділення № 76.

Із доповідної записки начальника служби охорони ОСОБА_11 від 29.12.2016 року вбачається, що він прибув 27 грудня 2016 року до Ломбардного відділення № 76 на початок робочого дня згідно із графіком його роботи, та ним було виявлено, що відділення закрите, а працівники на його місці відсутні. Через пів години до відділення прийшла жінка, яка представилась заступником керівника відділення ОСОБА_4 та повідомила, що вона нічого не вирішує, у зв’язку із чим відмовилась ознайомлюватись із пред’явленими ним документами. Через пів години до відділення прибув чоловік, який назвався, ОСОБА_1 та виявився оцінювачем-експертом цього відділення. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 взяли до рук та ознайомились із наказом № 76/3 від 23.12.2016 року та документами, які підтверджують його повноваження. ОСОБА_4 отримала оригінали цих документів, однак під тиском ОСОБА_1 відмовилась їх підписувати. Від надання усних та письмових пояснень вони відмовились. Після отримання оригіналів документів ОСОБА_4 без повідомлення причин залишила відділення і до кінця проведення перевірки більше не поверталась. Натомість ОСОБА_1 наполегливо уникав пред’явлення будь-яких документів відділення, не надав для огляду касовий апарат, відмовився надавати документи первинного бухгалтерського обліку, примірники укладених договорів фінансового кредиту, та закрився у приміщенні відділення та почав складати документи, що знаходились у приміщенні. При цьому він помітив, що ОСОБА_1 проводив багато часу біля комп’ютера, на якому встановлено облікова та реєструючи система ломбарду та проводив якісь операції, роздруковуючи та підписуючи документи, які він впізнав як договори фінансового кредиту та специфікації до них. Протягом майже п’яти годин збирання та друкування документів до відділення зайшов клієнт, однак ОСОБА_1 сказав йому зайти наступного дня. В результаті тривалої розмови та роз’яснення наслідків відмови від виконання законних вимог, а також повідомлення про виклик поліції, ОСОБА_1 погодився передати документи відділення для ознайомлення. Після прибуття за його викликом поліції ОСОБА_1 змінив свою поведінку та стверджував, що не опирався у видачі йому необхідних документів. Факт виклику поліції з метою передачі матеріальних цінностей відділення № 76 уповноваженому представнику визнані та не оспорювались ОСОБА_12 та представником позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено начальником служби охорони ОСОБА_11 у доповідній записці від 29.12.2016 року ОСОБА_1 провів укладення договорів 27.12.2016 року протягом 5 хвилин (з 14:47:08 год. по 14:52:40 год.) без присутності клієнтів.

Пояснення ОСОБА_1, що 12 договорів він склав і видачу речей встиг здійснити за цей час спростовуються матеріалами справи, самими договорами, на яких є виправлення часу їх вчинення, а також його суперечливими поясненнями, спочатку що ОСОБА_4 була відсутня у цей час, а в наступному судовому засіданні зазначив, що вона приходила і підписала договори.

Наказом № 76-СР ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія від 10 січня 2017 року призначено проведення службового розслідування відносно діяльності Відокремленого підрозділу «Ломбардного відділення № 76 ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія».

Згідно висновку службового розслідування щодо діяльності Відокремленого підрозділу «Ломбардного відділення № 76 ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія», виявлено наступні порушення:

1. Щодо стану дотримання касової дисципліни посадовими особами Відділення – під час перевірки фотокопій книг обліку розрахункових операцій, касових книг, прибуткових та видаткових касових ордерів відділення за період 2015-2016 років виявлено численні неточності та порушення у веденні документів первинного бухгалтерського обліку, а саме: некоректне ведення та заповнення книги обліку розрахункових операцій; порушення вимог, щодо заповнення розділу 2 Книги ОРО; відсутність окремих Z-звітів; неправильність оформлення касових операцій; наявність великої кількості помилок у Книзі обліку розрахункових операцій; невірне оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів. Як висновок комплекс триваючої бездіяльності та дій щодо протидії виконання наказу товариства про проведення перевірки та інвентаризації, пов’язані із відмовою заступника керуючого відділення ОСОБА_4 та підлеглого їй оцінювача експерта відділення ОСОБА_1 від надання пояснень, а також даних нев’їздного документального моніторингу діяльності відділення свідчать про приховування порушень касової дисципліни у відділенні його посадовими особами.

2. Щодо ведення облікової та реєструючої системи ломбарду та відображення операцій у книгах обліку, а саме перевіркою встановлено факт умисного вибіркового застосування посадовими особами облікової та реєструючої системи ломбарду, внесення інформації про проведення операцій до книги обліку розрахункових операцій, проведення розрахунків без застосування реєстратора розрахункових операцій, у тому числі за рахунок необлікованої у відділенні готівки. Вищевказані обставини у комплексі із виявленими під час перевірки діями посадових осіб відділення свідчать про умисне створення ними умов для надання не облікованих кредитів під виглядом діяльності Товариства без відповідного оформлення таких операцій та, як наслідок привласнення грошових коштів товариства у вигляді проценту за користування та можливої не облікованої реалізації не викуплених предметів закладу із присвоєнням.

3. Щодо зберігання грошових коштів та матеріальних цінностей, а саме зберігання грошових коштів у відділенні здійснюється як легально, так і з порушенням вимог чинного законодавства (без оприбуткування та оформлення прибуткових касових ордерів). Зберігання матеріальних цінностей та прийнятих у заставу предметів закладу здійснюється у непередбаченому для цього спеціально не обладнаному місці, що нелегально використовується посадовими особами відділення від імені товариства. Майно товариства (касовий апарат) та грошові кошти з каси відділення без поважних причин на зберігання до центрального офісу товариства не передано. Такі дії, є порушенням порядку зберігання грошових коштів Відділення та прийнятих у заставу предметів закладу та створюють передумови для їх можливої втрати або присвоєння третіми особами і є результатом умисних дій заступника керуючого відділенням ОСОБА_4 та оцінювача експерта відділення ОСОБА_1

4. Щодо організації трудової дисципліни та діловодства у відділенні, а саме з огляду на характер спілкування із спеціалістами Товариства наявні усі ознаки того, що заступник керуючого відділенням ОСОБА_4 відсторонилась від особистого виконання повноважень з управління відділенням та делегувала їх не уповноваженій на те особі – оцінювачу-експерту ОСОБА_1 Обидва працівники протягом періоду діяльності відділення, а особливо з 01.07.2016 року, активно ігнорували вимоги за розпорядженням керівництва Товариства щодо зміцнення дисципліни, виконання загально мережевих правил організації діловодства, надсилання до центрального офісу документів, прибуття із документами до центрального офісу, перешкоджали представникам Товариства у здійснені перевірки.

5. Щодо проведення виїзного внутрішнього аудиту діяльності відділення 27.12.2016 року, а саме: ненадання уповноваженій особі товариства документів і матеріальних цінностей Відділення, а також позбавлення його можливості проведення перевірки, свідчить про бажання посадових осіб відділення приховати реальний стан документів і справ у відділенні, а також про те, що стан виявлених порушень, озвучених до проведення перевірки, не лише не виправлено, а й погіршено. Заслуговує особливої уваги також суб’єктивне ставлення посадових осіб відділення до проведення перевірки та виконання законних вимог уповноваженої особи товариства, що виразилось у активній протидії законним вимогам та невиконанні покладених на них посадових обов’язків.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Твердження позивача про порушення вищезазначеної норми закону спростовуються наступними доказами.

З акту прийому передачі трудової книжки від 30 червня 2016 року вбачається, що трудова книжка ОСОБА_1 знаходиться у нього.

Відповідно п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Наказом № 05-од від 27.12.2016 року ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія оголошено цілодобовий простій Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення № 76» без необхідності присутності працівників на роботі.

Із повідомлення ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія № 2555 від 16.03.2017 року ОСОБА_4 надіслано Наказ № 47-к від 16.03.2017 року та запропоновано прибути до Центрального офісу Товариства для отримання остаточного розрахунку із заробітної плати та вручення трудової книжки. Дане повідомлення було направлено 16.03.2017 року та вручено 22.03.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Докази про наявність письмової згоди ОСОБА_4 про пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу суду не надано і такі в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається із повідомлення ОСОБА_5 Товариства Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія № 2534 від 16.03.2017 року ОСОБА_1 надіслано Наказ № 46-к від 16.03.2017 року та запропоновано прибути до Центрального офісу Товариства для отримання остаточного розрахунку із заробітної плати. Дане повідомлення було направлено 16.03.2017 року та отримано особисто ОСОБА_1 22.03.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно припису № 26-186/259-181 Головного державного інспектора Ларіної Т.А. Головного Управління Держпраці у Київській області від 13.02.2017 року заробітна плата за грудень, січень, лютий на час перевірки нарахована, але не виплачена. Підприємством направлено листа до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 10.02.2017 року з проханням прибути в головний офіс для отримання заробітної плати.

Стосовно невиплачених лікарняних ОСОБА_1 судом встановлено, що відповідно до листка непрацездатності серія АГФ № 114382 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в Хотинській ЦРЛ з 30.01.2017 року по 15.02.2017 року із загальним захворюванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом.

Судом встановлено, що ОСОБА_13 було надано ОСОБА_5 Товариству Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія оригінал лікарняного листа виданого Хотинською ЦРЛ 15.02.2017 року про перебування його на лікарняному з 30.01.2017 року по 15.02.2017 року, а не копія належним чином завірена за основним його місцем роботи, крім того йому нарахована заробітна плата товариством за цей період.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі відповідними змінами) (далі - постанова Пленуму від 31.03.1995 року) роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що позивачами не доведено та не підтверджено доказами: наявність моральної шкоди; причинний зв'язок між діями товариства та втратою нормальних життєвих зв’язків і наявності додаткових зусиль для організації їхнього життя; конкретних обстави, які призвели до їхніх страждань чи переживань і у чому конкретно вони виражаються. Також не надано належних доказів можливості відображення дій відповідача на їхньому здоров’ї.

Таким чином враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, лікарняного і відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивачі з підстав ст.117 КЗпП України до суду з позовними вимогами не зверталися.

Згідно ч. 3 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Так як позивачі звернулися до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не за час затримки розрахунку, судом встановлено, що позивачів звільнили законно, без порушення вимог чинного законодавства, то в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд вважає за необхідне відмовити у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного та керуючись п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, ст. 30, 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 41, 47, 231 КЗпП України, 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_6 і Компанія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, лікарняного і відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ : О. Г. Єфтеньєв