АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 661/1922/16ц Головуючий у першій інстанції Матвєєва Н.В.

Номер провадження 22-ц/791/1433/17 Доповідач: Базіль Л.В.

22ц/791/1436/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Базіль Л.В.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Склярської І.В.,

секретар Рябченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 січня 2017 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 26 червня 2017 року про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітніх та малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - Служба в справах дітей виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, Новокаховська міська рада Херсонської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2016 року належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. В будинку без її згоди на підставі договору дарування від 22.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_3, проживають та зареєстровані відповідачі.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28.12.2015 року, залишеним без змін апеляційним судом, зазначений договір дарування визнано недійсним та скасовано реєстраційний запис внесений до реєстру прав власності за ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що відповідачі добровільно виселитися з належного їй житлового будинку не бажають, чим порушують її права власника, позивач з урахуванням збільшених позовних вимог просила суд усунути їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю, шляхом виселення відповідачів з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та скасувати реєстрацію їх місця проживання за цією адресою.

21 вересня 2016 року ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області до участі у справі залучено ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10 в якості співвідповідача та Новокаховську міську раду Херсонської області в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог.

16 січня 2017 року рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди ОСОБА_5 в користуванні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частинах на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 551 грн.20 коп., по 275 грн.60 коп. з кожного, витрати на правову допомогу в сумі 1711 грн.01 коп. по 855 грн.50 коп. з кожного. В іншій частині позову відмовлено.

10 травня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 січня 2017 року строком на три місяці до 20 серпня 2017 року, посилаючись на те, що виконання рішення суду є неможливим на теперішній час, оскільки вони не мають іншого житла та не мають можливості його придбати, оскільки є багатодітною сім'єю.

26 червня 2017 року ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області в задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_14 в усуненні їй перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема зазначає, що в порушення ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» суд не звернув уваги, що у спірному будинку проживають п'ятеро неповнолітніх дітей, які мають право на користування цим житлом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу суду порушують питання про її скасування з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зазначали, що судом не враховано, що наявна у ОСОБА_3 однокімнатна квартира належить йому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_11, а тому його частка в цій квартирі не зможе забезпечити необхідним житлом його сім'ю із семи чоловік.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3, адвокат Джалілов Алі Ілріс Огли, відповідач ОСОБА_4 доводи апеляційних скарг підтримали з підстав в них зазначених, просили скарги задовольнити.

Вважаючи рішення та ухвалу суду законними ОСОБА_5 просила залишити їх без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень, що оскаржуються в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_16, який за життя заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося ОСОБА_11.

10 травня 2011 року ОСОБА_16 помер, після смерті якого відкрилась спадщина, право на 1/6 частки якої як непрацездатна донька спадкодавця має ОСОБА_5

Заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2012 року, скасованим ухвалою цього суду від 05 грудня 2013 року, за ОСОБА_11 було визначено право власності на 5/6 частин спадкового майна у вигляді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 Херсонської області та 15 листопада 2012 року зареєстроване уповноваженим на той період часу органом.

Ці наведені обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 27 лютого 2014 року, ухвалене в цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_5, третя особа:Райська сільська рада Новокаховської міської ради Херсонської області про визначення порядку користування земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним. Цим же рішенням було визнано заповіт від 24 січня 2011 року, посвідчений керуючою справами Райської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_17, за яким ОСОБА_16 заповів ОСОБА_11 все належне йому майно, а також житловий будинок АДРЕСА_1 недійсним.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2016 року визнано недійсним договір дарування, укладений 22.10.2014 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 на 5/6 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, скасовано реєстраційний запис, внесений до реєстру прав власності на нерухоме майно про право власності на 5/6 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 24.05.2016 року ОСОБА_5 належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8).

24.05.2016 року ОСОБА_5 зареєструвала своє право власності на отриманий у спадок житловий будинок, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9).

Відповідно до довідки відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області від 31.08.2016 року у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 проживають та прописані: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.57).

Права власника житлового будинку, квартири, визначені статтями 317, 319, 321 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у права власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Проживання в належному ОСОБА_5 житловому будинку відповідачів та неповнолітніх дітей без її на це згоди є порушенням права власності, оскільки позивачка на свій розсуд не має можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні належним їй житловим будинком шляхом виселення, суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване рішення, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги.

Так, посилання в апеляційній скарзі на те, що неповнолітні діти відповідачів мають право користування житловим будинком є недоведеним, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що підстав для відстрочки виконання судового рішення не має, оскільки наведені заявниками обставини, на які вони посилаються як на підставу задоволення своїх вимог, а саме відсутність іншого житла, хвороба дітей, не є винятковими в розумінні ст.373 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3, адвоката Джалілова Алі Ілріс Огли на порушення прав неповнолітніх дітей, оскільки питання забезпечення неповнолітніх дітей відповідачів житлом, не повинно вирішуватися за рахунок власника будинку, яка такого обов'язку не має ні в силу закону, ні в силу договору.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу суду від 26.06.2017 року про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.01.2017 року слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 26 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.В. Базіль

Судді : Л.В Пузанова

І.В Склярська