ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року

Львів

№ 876/7183/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді: Бруновської Н.В.

суддів: Довгої О.І., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року у справі № 338/342/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

22.03.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року позов задоволено. Суд визнав протиправними дії Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо встановлення позивачу щомісячного довічного грошового утримання в меншому розмірі, без врахування половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті та служби в управлінні юстиції Івано-Франківської області.

Крім того, суд зобов'язав Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, час роботи на посаді начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, що складає 3 роки 4 місяців 6 днів та половину терміну навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1977 року по 01 липня 1981 року, що складає 1 рік 9 місяців.

Також , суд зобов'язав Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 06 жовтня 2016 року провести ОСОБА_1 перерахунок, нараховувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді з подальшим перерахунком у випадку зміни заробітної плати діючого судді та виплатити різницю між належною до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Тисменицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права

Апелянт просить суд, постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Особи , які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.1 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VIII позивача ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

27 жовтня 2016 року розпорядженням пенсійного органу позивачу призначено і виплачується довічне грошове утримання, як судді у відставці в розмірі 80 % від заробітку. При призначені довічного грошового утримання відповідач зарахував стаж роботи на посаді судді 18 років 3 місяці 15 днів та військову службу 1 рік 11 місяців 2 дні. Загальний стаж роботи становить 42 роки 02 місяці 00 днів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що пенсійний орган протиправно не зарахував позивачу в стаж роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового отримання період роботи з 25.08.1999 р. - 01.02.2007 р. понад 7 років роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та половину строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті - 1 рік, 09 місяців з 01.09.1977р. по 01.07.1981р виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз.2 р. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

На час звільнення позивача у відставку був чинним Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, ст.120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст.135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

У відповідності до положень ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно ч. 3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р. №2862-ХІІ, який діяв на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р., судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

За змістом абз.2 п.3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже , законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посаді начальника обласного управління юстиції.

Із змісту ст. 58 та ст. 64 Конституції України видно, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно ж до ст.21 та ст.22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з п.8 ч.4 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч.6 цієї ж статті Закону).

З огляд ну вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати період роботи на посаді начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції та період навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського що, в свою чергу, дає право на призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст .200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року у справі № 338/342/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя

Н. В. Бруновська

Суддя

О. І. Довга

Суддя

В. З. Улицький

Ухвала складена в повному обсязі 01.09.2017 року.