ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року

Справа № 925/1123/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:

Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

Українського товариства охорони природи

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017

у справі

№ 925/1123/16 Господарського суду Черкаської області

за позовом

Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи

до

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Вієна" 2.Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Українське товариство охорони природи

про

визнання недійсними акту прийому-передачі нерухомого майна, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування запису про право власності

за участю представників сторін:

позивача: Лукінчук Р.А.,

відповідача-1: Гартингер С.М.,

відповідача-2: не з'явився,

третьої особи: Шевчук В.А., Бауман Ю.Т.,

В С Т А Н О В И В:

Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" та Черкаського міського управління юстиції про визнання недійсними акту прийому-передачі нерухомого майна, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування запису про право власності, в якому просила:

- визнати недійсним акт прийому - передачі від 03 грудня 2015 року до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" нерухомого майна - Будинок природи літ. ,,А-2", в тому числі: приміщення підвалу №3-2, 3-4, 3-5, 3-7, III, V, VІ; приміщення 1-го поверху: з №1-12 по №1-14, з №3-9 по №3-11, з №3-21 по №3-27, №3-32, з №3-34 по №3-36, з №3-42 по №3-44, №3-47, №3-48, VІІ, VІІІ; приміщення 19-26, 30, 31; приміщення 2-го поверху: з №3-30 по №3-76, ІV, що знаходяться за адресою: 18002, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Фрунзе, буд. 1/1;

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2015 року, індексний номер 50433512 на вбудоване (вбудовані приміщення першого поверху) приміщення в громадському будинку по вул. Фрунзе, 1/1 у м. Черкаси, літера А-2, нежитлові приміщення загальною площею 1 951,6 кв.м, видане Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.;

- скасувати запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" на нежитлові приміщення (вбудовані приміщення першого поверху) А-2, загальною площею 1 951,6 кв.м у громадському будинку по вул. Фрунзе (нині вул. Верхня Горова), будинок 1/1 у м. Черкаси, а саме: приміщення підвалу №3-2, 3-4, 3-5, 3-7, III, V, VI, приміщення першого поверху: з №1-12 по №1-14, з №3-9 по №3-11, з №3-21 по №3-27, №3-32, з №3-34 по №3-36, з №3-42 по №3-44, №3-47, №3-48, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, VII, VIII, приміщення 2-го поверху: з №3-30 по №3-76, IV, приміщення 19 - 26, 30, 31, зареєстровані на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю ,,Вієна", ідентифікаційний код 40145583, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський район, вулиця Верхня Горова (Фрунзе), будинок 1/1.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.09.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українське товариство охорони природи.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі №925/1123/16, у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення місцевого господарського суду від 06.12.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи входить до системи Українського товариства охорони природи на правах місцевої організації з правами юридичної особи.

До складу майна Укрприроди, яке знаходиться в управлінні і віданні позивача, входить частина будівлі Будинку природи по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 у м. Черкаси, загальною площею 1 951,6 кв.м. Будівництво здійснювалось поетапно, початок будівництва - в 1973 році, а будівництво основної частини будинку природи завершено в 1982 році.

Так, 18.08.1982 року Черкаським облвиконкомом затверджений Договір на користування приміщеннями Будинку природи пайовиками по забудові, згідно з яким був здійснений розподіл площі загального користування і корисної площі по поверхах у Будинку природи між обласною радою товариства охорони природи, обласною радою товариства мисливців і рибалок, обласною радою товариства кролівників та звірівників-любителів.

З метою уточнення розподілу площі Будинку природи, 26.02.2007 Додатком до договору від 18.08.1982 року за Черкаською обласною організацією Українського товариства охорони природи були закріплені такі приміщення:

- першого поверху - №№ 9 - 14, 21 - 27, 32 - 37, III, VІ, VІІІ, загальною площею 462,2 кв.м., другого поверху - №№ 30 - 56, 60, III, 65, ІV, 66, ІV, 6, 8, 9, загальною площею 225,1 кв.м.

Будинок природи являється майновим комплексом, об'єктом нерухомості, який з моменту його будівництва і введення в експлуатацію є об'єктом права спільної часткової власності, будівництво якого здійснювалось також за участю позивача. Розподіл приміщень у будівлі Будинку природи здійснений за домовленістю між забудовниками та пайовиками на підставі вищевказаного Договору від 18 серпня 1982 року та додатку до нього від 26 лютого 2007 року з урахуванням вкладу кожного у спорудження майна. Належна Укрприроді частина будівлі Будинку природи знаходиться в управлінні і віданні місцевої організації Укрприроди - Черкаської обласної організації (позивача).

Як вказує позивач, у період здійснення реконструкції будівлі Будинку природи, яка розпочалась у 2012 році, у Черкаській обласній організації Укрприроди виникла конфліктна ситуація щодо переобрання президії, її голови, здійснення повноважень керівництвом Черкаської обласної організації Укрприроди.

Постановою Всеукраїнської ради Укрприроди від 30.10.2014, за порушення Статуту Українського товариства охорони природи та відповідно до п. 16 Статуту відсторонено Роджу О.О. від виконання обов'язків голови Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи.

12.12.2014 Українським товариством охорони природи видано наказ № 26 про звільнення Роджі О.О. з посади голови Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи.

За результатами перевірок діяльності Черкаської обласної організації, інвентаризації майна, було виявлено, що частина будівлі Будинку природи вибула з володіння власника.

Так, 03.12.2015 року державний реєстратор Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Велика О.В. видала Черкаській обласній організації Українського товариства охорони природи, як власнику, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 48966008, на вбудоване (вбудовано-прибудоване) приміщення в громадському будинку по вул. Фрунзе, 1/1, літера А-2, нежитлові приміщення (вбудовані приміщення першого поверху) загальною площею 1 498 кв.м.

Того ж дня, 03.12.2015, по акту прийому-передачі нерухомого майна Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи в особі голови Роджі О.О., який діє на підставі Статуту та рішення президії Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, оформленого протоколом №7 від 25.11.2015, передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" прийняло до статутного фонду ТОВ ,,Вієна" нерухоме майно - будинок природи літ. ,,А-2", в тому числі: приміщення підвалу №3-2, 3-4, 3-5, 3-7, III, V, VІ; приміщення 1-го поверху: з №1-12 по №1-14, з №3-9 по №3-11, з №3-21 по №3-27, №3-32, з №3-34 по №3-36, з №3-42 по №3-44, №3-47, №3-48, VІІ, VІІІ; приміщення 19-26, 30, 31; приміщення 2-го поверху: з №3-30 по №3-76, ІV, що знаходяться за адресою: 18002, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Фрунзе, буд. 1/1, що підтверджується спірним актом прийому - передачі від 03 грудня 2015 року.

Відповідно до наказу №1601-а від 26.01.2016 Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, за замовленням ТОВ ,,Вієна", спірним нежитловим приміщенням будівлі (літ. А-2) надано адресу - вул. Фрунзе, 1/1.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2015, індексний номер: 50433512, виданого державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М., на вбудоване (вбудовані приміщення першого поверху) приміщення в громадському будинку по вул. Фрунзе, 1/1 у м. Черкаси, літера А-2, нежитлові приміщення загальною площею 1 951,6 кв.м є власністю ТОВ ,,Вієна".

Звертаючись до суду позивач зазначав, що правочин з передачі Черкаською обласною організацією Українського товариства охорони природи до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" по акту прийому-передачі нерухомого майна є недійсним в силу невідповідності його положенням ст. ст. 21, 23, 24 Закону України ,,Про громадські об'єднання", ст. ст. 364, 367 ЦК України, пунктам 18, 19, 21, 22, 31 статуту Укрприроди та вчинений від імені позивача з перевищенням повноважень (ст. 241 ЦК України). В зв'язку з чим на підставі ст. 215 ЦК України акт прийому - передачі є недійсним.

Крім того вказував проте, що здійснюючи державну реєстрацію права власності державний реєстратор зобов'язаний був перевірити повноваження особи, яка надала документи на реєстрацію, відповідність заявлених прав на майно і поданих документів вимогам законодавства та статуту Укрприроди. Таким чином позивач вважав, що свідоцтво про право власності від 22 грудня 2015 є недійсним, а тому підлягає скасуванню запис про право власності першого відповідача на нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, пославшись на встановлені ним обставини, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у даній справі та відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. .

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.12.2015, індексний номер 48966008, підтверджується право власності Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи на вбудоване (вбудовано-прибудоване) приміщення в громадському будинку по вул. Фрунзе, 1/1, літера А-2, нежитлові приміщення (вбудовані приміщення першого поверху) загальною площею 1 498 кв.м.

Зі змісту частини 1 статті 317 ЦК України вбачається, що право володіння, користування та розпорядження майном належать власникові цього майна.

Основним предметом спору у даній справі є акт приймання - передачі нерухомого майна від 03.12.2015, за яким Головою Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, який діє на підставі Статуту та рішення президії Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, оформленого протоколом №7 від 25.11.2015 передано, а ТОВ ,,Вієна" прийнято до статутного фонду нерухоме майно - будинок природи літ. ,,А-2", в тому числі: приміщення підвалу №3-2, 3-4, 3-5, 3-7, III, V, VІ; приміщення 1-го поверху: з №1-12 по №1-14, з №3-9 по №3-11, з №3-21 по №3-27, №3-32, з №3-34 по №3-36, з №3-42 по №3-44, №3-47, №3-48, VІІ, VІІІ; приміщення 19-26, 30, 31; приміщення 2-го поверху: з №3-30 по №3-76, ІV, що знаходяться за адресою: 18002, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Фрунзе, буд. 1/1.

В подальшому, 22.12.2015 за ТОВ ,,Вієна" було зареєстровано право власності на передане за актом майно, підтвердженням чому є Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.12.2015, індексний номер: 50433512, видане державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М., за яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 951,6 кв.м.

За змістом ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (далі - Порядок) (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно п.36. та п. 37 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 52 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

У разі коли така передача здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом.

У разі коли така передача здійснюється щодо об'єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає письмову згоду всіх співвласників, засвідчену відповідно до Закону України ,,Про нотаріат".

Отже, як вірно встановлено судами, акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна підтверджує лише факт передачі такого майна, і не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

Зі спірного акту вбачається, що він складений на підставі рішення засідання президії Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, оформленого протоколом №7 від 25 листопада 2015 , яким було вирішено створити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Вієна", засновником (учасником) якого є Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи, та передати нерухоме майно юридичній особі як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду).

Тобто, передача нерухомого майна за актом від Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" відбулася на виконання рішення президії Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, оформленого протоколом №7 від 25 листопада 2015.

Проте, як вірно вказали суди, рішення президії від 25 листопада 2015 за №7 не є предметом розгляду даного спору.

Водночас, відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та обрати відповідний спосіб такого захисту.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив суд визнати недійсним правочин, а саме: акт прийому - передачі від 03 грудня 2015. Однак, зазначений акт є доказом у справі та оцінюється судом разом з іншими доказами відповідно до ст. 212 ЦК України. Оскарження акта прийому - передачі, який не встановлює для осіб будь - яких прав та обов'язків, а лише засвідчує факт передачі майна, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що в даному випадку позивач невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права.

В пункті 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Інші позовні вимоги, а саме визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2015 року та про скасування запису про право власності товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вієна" на нежитлові приміщення є похідними від первісної вимоги.

Оскільки рішення президії Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, що оформлене протоколом №7 від 25 листопада 2015 на даний час є чинним і в установленому законом порядку не визнано недійсним, суди дійшли вірного висновку, що похідні вимоги на даний час заявлено позивачем передчасно.

За змістом ч. 2 ст. 26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом ,,а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

В пункті 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 зазначено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином, законодавством встановлено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій, врахувавши все вищевказане, правомірно відмовили у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Українського товариства охорони природи залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 925/1123/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко