ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09 серпня 2017 року 16:35 № 826/14502/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Інвест» до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Інвест», (далі - позивач, ТОВ «Кармен-Інвест»), до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - відповідач, Департамент культури), про визнання протиправним та скасування припису Департаменту культури від 23.08.2016 р. № 342/п, (далі - оскаржуваний припис).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, та, що при прийнятті оскаржуваного припису, відповідач діяв за межами наданих йому повноважень, не у спосіб, передбачений законом, зокрема, що виданню припису щодо усунення порушень вимог законодавства, обов'язково передує проведення заходу державного контролю (нагляду), а враховуючи, що Департаментом культури дій, спрямованих на виконання повноважень, передбачених ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», (далі - Закон), щодо здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону законодавства у сфері охорони культурної спадщини, не вчинялося, вимога, адресована позивачу шляхом видачі припису, є безпідставною та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечила, з тих підстав, що відповідач діяв у порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством України, що обстеження об'єкта здійснювалось у зв'язку із надзвичайною подією і виробничою необхідністю, а не з метою перевірки позивача, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Присутні у судовому засіданні представники сторін заявили письмове клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як з’ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону, 23.08.2016 р. Департаментом культури видано оскаржуваний припис, згідно з яким, будинок по вул. Микільсько-Ботанічній, 11-А (технічна адреса/номер: 11-Б) є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини (наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 р. № 53). Розташовується у Центральному історичному ареалі м. Києва (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 370/1804).

Власником зазначеної будівлі є ТОВ «Кармен-Інвест», яким з Департаментом культури укладено Охоронний договір на вказаний об’єкт культурної спадщини загальною площею 606,7 кв. м від 06.05.2016 р. № 3263.

03.03.2016 р. було зафіксовано можливість падіння лівої частини вказаного двоповерхового будинку на територію ДНЗ № 158. Правий бічний фасад облаштований металевою стяжкою із швелерів, яка закріплена арматурою та стягнута; вікна вибиті, рами мають пошкодження, деякі віна першого та цокольного поверху не повністю закладені цеглою; фасад будинку має пошкодження та відшарування його оздоблення.

20.08.2016 р. зафіксовано обвал лівої частини вказаного двоповерхового будинку на територію ДНЗ № 158. За інформацією, встановленою на місці події, обвал виник внаслідок неналежного утримання та природних чинників.

Залишки обвалу (цегла (клеймована), фрагменти перекриттів, зруйновані елементи архітектурно-художнього оформлення фасадів, елементи даху та інші) розташовуються на прибудинковій території та території ДНЗ № 158. Сам будинок огороджений парканом, а територія, де розміщуються залишки, обмежувальною стрічкою. Наразі зафіксована динаміка руйнування (осипання штукатурки, обвисання окремих елементів будівлі тощо), що може призвести до повторного та/або повного обвалу окремих частин та/або будинку в цілому.

Станом на день події, вказаний будинок ознак експлуатації не має та знаходиться в аварійному стані.

Вказане вище свідчить про наявність ознак правопорушення, передбаченого ст. 298 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на викладене, з метою усунення виявлених порушень, Департамент культури вимагав у відповідності до вимог охоронного договору та відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону в найкоротший термін:

- забезпечити проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації;

- забезпечити проведення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на підставі науково-проектної документації, розробленої відповідно до п. 2.3.4. ДБН А.2.2-6-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини», (далі - ДБН А.2.2-6-2008);

- забезпечити приведення об’єкта культурної спадщини до належного стану на підставі погодженої у встановленому порядку науково-проектної документації;

- отримати дозвіл Департаменту культури на виконання відповідних робіт.

Повідомлено, що відповідно до ст. 30 Закону, приписи органів охорони культурної спадщини є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Про виконання припису необхідно повідомити відділ інспекції державного контролю об’єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Департаменту культури за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, відділ інспекції.

Додатково позивача інформовано, що відповідно до ст. 43 Закону, за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

При вирішенні публічно-правового спору суд виходить з наступного.

Статтею 54 Конституції України закріплено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові засади здійснення охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища регулюються Законом.

Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон.

Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини, на виконання ст. 30 Закону.

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону, об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Наведене свідчить, що всі об'єкти культурної спадщини мають два процесуальних стани: пам'ятки - ті що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України чи на які поширюється дія п. 3 Прикінцевих положень Закону, та щойно виявлені об'єкти культурної спадщини - ті що вивчаються компетентними особами на наявність предмету охорони, які в подальшому можуть стати пам'ятками. При цьому, в обох випадках такі об'єкти охороняються відповідно до вимог Закону.

З матеріалів справи вбачається, що будинок, який знаходиться за адресою: вул. Микільсько-Ботанічна, 11-А у Голосіївському районі м. Києва, є об'єктом культурної спадщини відповідно до наказу Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 р. № 53, та розташовується у Центральному історичному ареалі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, а відтак охороняється відповідно до Закону.

Як встановлено судом, 17.02.2016 р. листом № 100-2318 Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Департамент культури про аварійність зазначеного вище будинку.

03.03.2016 р. головним спеціалістом відділу інспекціх державного контролю обєктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління збереження історичного середовища та охорони культурної спрадщини Департаменту культури ВО КМР (КМДА) було здійснено огляд вказаного будинку по вул. Микільсько-Ботанічній, 11-А та зафіксовано його аварійний стан та можливість падіння лівої частини вказаного двоповерхового будинку на територію ДНЗ № 158. Власника чи балансоутримувача будівлі встановити не вдалося, що підтверджується Актом огляду об'єкта культурної спадщини на вул. Микільсько-Ботанічній, 11-А у Голосіївському районі міста Києва від 03.03.2016 р.

15.03.2016 р. Департаментом культури надіслано лист № 060-1763 до Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням надати інформацію про балансоутримувача будинку. У відповідь Департамент комунальної власності листом від 06.04.2016 р. № 062/12/90-3455 повідомив, що інформація про балансоутримувача та власника зазначеного будинку в Департаменті відсутня.

В подальшому, на підставі заяви власника зазначеної будівлі - ТОВ «Кармен-Інвест», між вказаним товариством до Департаментом культури укладено Охоронний договір на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини загальною площею 606,7 кв. м на вул. Микільсько-Ботанічній, 11-А (технічна адреса будинку (за даними КМ БТІ): вул. Микільсько-Ботанічна, 11 літ. Б) від 06.05.2015 р. № 3263.

Невід'ємною частиною Охоронного договору є акт технічного стану від 30.03.2016 р. № 1, в якому зафіксовано, що об'єкт культурної спадщини є аварійним.

На підставі встановлення фактів аварійності, до п. 13 Охоронного договору було внесено проведення необхідних робіт із зазначенням строків виконання, а саме:

- замовити комплексне дослідження споруди. За результатами комплексного дослідження провести протиаварійні заходи - термін виконання - у II кварталі 2016 року;

- виконати реставраційно-реабілітаційні роботи згідно з погодженим у встановленому законодавством порядку, в тому числі з органом охорони, проектом реставрації та реабілітації об'єкта культурної спадщини - термін виконання - у 2016-2018 рр.

26.04.2016 р. Департаментом культури надіслано листи до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та до Управління з питань надзвичайних ситуацій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - Департамент міського благоустрою), з проханням вжити всіх необхідних заходів для запобігання обвалу будівлі та травмування дітей.

На виконання умов Охоронного договору, позивачем було розроблено реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації вказаного аварійного будинку та направлено до Департаменту культури на розгляд та погодження 23.06.2016 р.

25.07.2016 р. Департаменту культури листом від 25.07.2016 р. № 060-5407 повідомив позивача про необхідність доопрацювання та приведення реставраційного завдання у відповідність до норм ДБН А.2.2.-6-2008.

ДБН А.2.2.-6-2008 передбачено наступну процедуру погодження реставраційного завдання.

Так, п. 2.1 ДБН А.2.2.-6-2008 встановлено, що зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.

Пунктом 2.2 ДБН А.2.2.-6-2008 визначено, що науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини розробляється постадійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:

- попередні роботи;

- комплексні наукові дослідження;

- ескізний проект реставрації;

- робоча документація;

- науково-технічний супровід;

- науково-реставраційний звіт.

Пункт 2.3 ДБН А.2.2.-6-2008 вказує, що попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об'єкта культурної спадщини і включають:

- визначення технічного стану;

- попередні дослідження;

- розроблення вихідної документацій;

- протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).

Необхідність проведення протиаварійних робіт на об'єкті культурної спадщини також зазначена у п. 13 Охоронного договору.

У п. 2.3.4 ДБН А.2.2.-6-2008 закріплено, що науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам'ятки включає:

- висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;

- проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невідкладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварійних робіт);

- локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.

Пунктом 6.3 ДБН А.2.2.-6-2008 встановлено, що погоджувальними та затверджувальними частинами науково-проектної документації є:

- для окремих об'єктів (споруд): концептуальні рішення (за необхідності); науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи; ескізний проект реставрації; для архітектурних комплексів (ансамблів); програми науково-реставраційних робіт (з концептуальним архітектурним рішенням); ескізні проекти реставрації окремих складових комплексу (ансамблю). Тобто, законодавець передбачив, що у випадку аварійності об'єкта культурної спадщини, першочергово необхідно розробити та погодити, в тому числі з органом охорони культурної спадщини, науково-проектну документацію на протиаварійні та невідкладні роботи та провести їх, а лише потім проводити реставраційні роботи та пристосування об'єкта культурної спадщини, під певні цілі використання.

Як вже було зазначено вище, у зв'язку із аварійністю об'єкта культурної спадщини та з метою збереження об'єкта культурної спадщини, Департаментом культури 28.04.2016 р. видано припис № 312/п, в якому вимагалось від власника: замовити комплексне дослідження споруди. За результатами комплексного дослідження провести протиаварійні заходи - термін виконання - у II кварталі 2016 року; виконати реставраційно-реабілітаційні роботи згідно з погодженим у встановленому законодавством порядку, в тому числі з органом охорони, проектом реставрації та реабілітації об'єкта культурної спадщини - термін виконання - у 2016-2018 рр.; отримати дозвіл на виконання робіт. Термін - після погодження проекту. Припис надіслано на юридичну адресу позивача 04.05.2016 р. та отримано останнім 06.05.2016 р.

Аналогічні вимоги закріплені в п. 13 Охоронного договору.

Натомість, 23.06.2016 р. на адресу Департаменту культури надійшов лист від позивача, в якому він просив розглянути та погодити реставраційне завдання.

З урахуванням викладеного вище, позивач проігнорував вимогу проведення дослідження, розроблення наукової документації для протиаварійних робіт, а одразу подав реставраційне завдання на розробку науково-проектної документації.

25.07.2016 р. Департамент культури відмовив у погоджені поданого реставраційного завдання позивача у зв'язку із його невідповідністю ДБН А.2.2.-6-2008.

02.08.2016 р. на адресу Департаменту культури надійшов лист від ТОВ «Українські Архітектурні Технології» разом із відкоригованим реставраційним завданням, яке товариство просило розглянути та погодити.

У зв'язку із повторним невиконанням вимог ДБН А.2.2.-6-2008 та вимог Охоронного договору, Департамент культури листом від 08.08.2016 р. № 060-5858 відмовив у погодженні поданого проекту реставраційного завдання.

Суд зазначає, що, як встановлено у ході судового розгляду справи, реставраційні завдання, що подавалися на погодження до Департаменту культури, та реставраційне завдання, що додано до позову, відрізняються і в оформленні і в відповідності нормам чинного законодавства.

20.08.2016 р., у зв'язку із надзвичайною ситуацією та виробничою необхідністю, що була зумовлена частковим обвалом об'єкта культурної спадщини, представниками Департаменту культури зафіксовано обвал лівої частини двоповерхового будинку на територію ДНЗ № 158. За інформацією, встановленою на місці події, обвал виник внаслідок неналежного утримання будівлі та природних чинників. Внаслідок обвалу було пошкоджено об’єкт культурної спадщини. Станом на день події, вказаний будинок знаходився в аварійному стані. Зафіксована динаміка руйнування (осипання штукатурки, обвисання окремих елементів будівлі тощо), була загроза повторного та/або повної руйнації окремих частин та/або об’єкту культурної спадщини в цілому.

За результати обстеження Департаментом культури, як вже зазначено вище, видано оскаржуваний припис з вимогою, зокрема, забезпечити проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації об’єкта культурної спадщини.

Крім того, зважаючи на те, що виявлено факти, які можуть свідчити про наявність ознак правопорушення, передбаченого ст. 298 Кримінального кодексу України, Департаментом культури до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві направлено лист з проханням здійснити заходи відповідного реагування згідно з наданими повноваженнями.

29.08.2016 р. в Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації відбулася нарада з приводу вказаних вище подій, в якій приймали участь керівництво районної адміністрації, представники управління з питань надзвичайних ситуацій Департаменту міського благоустрою, Департаменту, КП «Київжитлоспецексплуатація» (будівельна лабораторія) та позивача. У ході зазначеної наради представниками будівельної лабораторії було надано на розгляд акт обстеження технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій нежитлового будинку № 11-А на вул. Микільсько-Ботанічній від 25.08.2016 р. № 191/82. Зокрема, в п. 3 розділу «Висновки і рекомендації» акту, зазначено, що будинок потребує проведення комплексу термінових протиаварійних робіт по запобіганню подальшого руйнування конструкцій, заміни аварійних ділянок, забезпеченню стійкості елементів, що зберігаються на майбутнє, та виконання капітального ремонту (реконструкції, реставрації) об’єкту для забезпечення його відповідних експлуатаційних якостей.

Департамент міського благоустрою листом від 01.09.2016 р. № 064-8288 повідомив Департамент культури про повторне обрушення конструкцій зазначеної будівлі 31.08.2016 р. Також повідомлено про наявність динаміки безконтрольного руйнування конструктивних елементів будівлі та про наявність критичних дефектів, пошкоджень і відхилень від вимог нормативних документів, які унеможливлюють гарантування безпеки для життя та здоров’я людей, а також про необхідність здійснення аварійно рятувальних заходів з розбирання аварійних елементів будівлі силами КАРС «Київська служба порятунку», які будуть здійснюватися починаючи з 02.09.2016 р.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 6 Закону, до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону, органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Стосовно доводів позивача про неправомірність проведення перевірки в рамках Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає, що фактично Департамент культури не проводив перевірку позивача, як юридичної особи, а лише здійснив огляд об'єкта культурної спадщини з метою встановлення факту дотримання законодавства про охорону культурної спадщини посадовими особами позивача.

Департамент культури в рамках повноважень, наданих ст.ст. 6, 44 Закону, здійснює контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, забезпечує захист об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження шляхом проведення огляду стану об'єктів культурної спадщини, а не їх власників (користувачів).

Отже, Департамент культури фактично здійснює перевірку належного утримання та використання об'єктів культурної спадщини, а не господарської діяльності їх власників, користувачів або замовників робіт на таких об'єктах.

Як вбачається з листа Державної регуляторної служби України від 09.08.2016 р. № 5113/0/20-16, остання вважає безпідставним застосування норм Закону про нагляд (контроль) під час здійснення органами охорони культурної спадщини у порядку та межах компетенції, визначених Законом, заходів щодо охорони культурної спадщини.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.08.2016 р. № 3632-06/25280-06, в якому зазначено, що охорона об'єктів культурної спадщини шляхом проведення перевірок характерних властивостей об'єктів культурної спадщини має здійснюватися відповідно до Закону про охорону; державний нагляд (контроль) за видами господарської діяльності має здійснюватися відповідно до Закону про контроль.

За таких обставин, висновки позивача про незаконність проведення перевірки та порушення відповідачем норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині невиконання його вимог, є безпідставними, оскільки Департамент культури не перевіряв діяльність самого позивача, а тому всі зауваження позивача щодо необхідності попереднього погодження огляду та оформлення документів за результатами огляду згідно вимог зазначених позивачем, є необґрунтованими.

Крім того, Закон, на норми якого посилався позивач, не передбачає надання можливості підприємствам, установам, організаціям порушувати та не виконувати вимоги діючого законодавства про охорону об'єктів культурної спадщини.

Зважаючи на наведене у сукупності, суд приходить до висновку про правомірність видачі оскаржуваного припису, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Інвест» до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Інвест».

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко