Справа № 711/4679/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

16 серпня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

При секретарі: Зайцевій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного сервісного підприємства «Ньютон- Транс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вказуючи, що 06 червня 2014 року о 17-30 год.на 79 км. +500м. автодороги сполученням Київ-Харків, що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Баришівського району Київської області, Відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA державний номерний знак СА 6249 XX, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати транспортний засіб, внаслідок чого допустив з'їзд в правий кювет по ходу руху, що спричинило механічні пошкодження вищезазначених транспортних засобів. Одразу ж після скоєння ДТП ОСОБА_1 на місці події почав вживати алкогольні напої. На момент скоєння ДТП відповідач перебував з позивачем у трудових відносинах, 06.06.2014 року керував автомобілем позивача та прямував за визначеним маршрутом згідно подорожнього листа вантажного автомобіля .

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП відповідно.

27.06.2014 року в судовому засіданні Придніпровського районного суду м. Черкаси Відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП. На Відповідача було накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки, про що було винесено постанову суду від 27.06.2014 року по справі №711/6428/14.Постанова вступила в законну силу 08.07.2014 року.

Перелік механічних пошкоджень автомобіля та напівпричепа Позивача внаслідок ДТП визначений на зворотному боці схеми наслідків ДТП без потерпілих.

Згідно акту № ОУ-Р/079 здачі - прийняття робіт від 15.07.2014 року вартість ремонту кабіни пошкодженого автомобіля Позивача складає 13 560,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт № ДЦ00004032 від 30.07.2014 року вартість ремонту автомобіля НОМЕР_2 з тягачем складає 12341,94 грн.

Згідно акту виконаних робіт № ДЦ00004033 від 24.07.2014 року вартість ремонту напівпричепа SCHWARZMULLER SPA державний номерний знак СА 6249 XX складає 43626,94 грн.

Згідно акту здачі-приймання робіт № 0100 від 10.06.2014 року вартість послуг автокрану КС - 4572, що використовувався для переміщення пошкоджених транспортних засобів, складає 2400,00 грн.

Згідно рахунку № 173 від 03.07.2014 року вартість робіт з ремонту пошкодженого автотенту складає 360,00 грн.

Таким чином, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 06.06.2014 року з вини Відповідача, Позивачу було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 72288,88 грн.

Відповідачем на ім'я Позивача власноручно була написана розписка, згідно якої відповідач до 01.08.2014 року зобов'язувався сплатити позивачу вартість всіх робіт, деталей та послуг, пов'язаних з ремонтом і відновленням пошкоджених з його вини транспортних засобів, (копія розписки додається). Тобто позивачем були виконані всі можливі способи для вирішення спору в досудовому порядку. Однак в досудовому порядку вирішити дане питання не вдалося, до теперішнього часу матеріальна шкода Позивачу не відшкодована, зі сторони Відповідача не приймається жодних заходів для її відшкодування. Тому за захистом своїх порушених прав Позивач вимушений звернутися до суду.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи,або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Просять суд стягнути із ОСОБА_1 на їхню користь матеріальну шкоду спричинену ДТП у розмірі 72 288,88 та су довий збір у розмірі 722,89 грн.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні просив стягнути із ОСОБА_1 на їхню користь матеріальну шкоду спричинену ДТП у розмірі 72 288,88 та судовий збір у розмірі 722,89 грн. з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив в позові відмовити,суду пояснив що в період з 06.09.2013 року по 27.01.2015 року відповідач знаходився у трудових відносинах з позивачем та на нього поширювались правовідносини встановлені нормами КЗпП України,з ним не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність,а тому він не міг нести завдану саме з його вини шкоду лише в межах трудових відносин в розмірі середньомісячного заробітку,а не в повному розмірі та не в межах цивільно-правових відносин як зазначено в позові та як на даний час стверджує позивач. А тому така шкода,яка завдана працівником повинна відшкодовуватись виходячи із конкретних норм КЗПП України. На час ДТП був трезвий ,після ДТП розхвилювався та випив ліки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК).

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2, 3 ст. 58 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні, що 06 червня 2014 року о 17-30 год.на 79 км. +500м. автодороги сполученням Київ-Харків, що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Баришівського району Київської області, Відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA державний номерний знак СА 6249 XX, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати транспортний засіб, внаслідок чого допустив з'їзд в правий кювет по ходу руху, що спричинило механічні пошкодження вищезазначених транспортних засобів. На момент скоєння ДТП відповідач перебував з позивачем у трудових відносинах, 06.06.2014 року керував автомобілем позивача та прямував за визначеним маршрутом згідно подорожнього листа вантажного автомобіля .

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП відповідно.

27.06.2014 року в судовому засіданні Придніпровського районного суду м. Черкаси Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП. На ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки,за те що він грубо порушив правила дорожнього руху України,після дорожньо-транспортної пригоди за його участю вжив алкоголь до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп»яніння та внаслідок порушення правив був пошкоджений автомобіль про що було винесено постанову суду від 27.06.2014 року по справі №711/6428/14 (арк.спр.113). Постанова вступила в законну силу 08.07.2014 року. Крім того постановою судді Апеляційного суду Черкаської області постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2016 року,якою було виправлено описку в постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2016 року - змінено, зазначивши перший абзац резолютивної частинами постанови судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2014 року замість «ст.124,ч.1ст.130 КУпАП» читати в наступній редакції «ст.124,ч.4ст.130 КУпАП (арк.спр.173).

Судом встановлено ,що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу ПСП»Ньютон-Транс» відповідно до наказу (розпорядження) №131 від 06 вересня 2013 року на посаду регіональна колона водій автотранспортних засобів.

Відповідно до Наказу №7 від 27 січня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з посади регіональна колона водія автотранспортних засобів за власним бажанням ст.38 КЗпП України. Тому суд вважає ,що відповідач на час ДТП перебував з позивачем у трудових правовідносинах,тому спори між ними повинні вирішуватися відповідно до положень ,встановлених КЗпП України,а не відповідно до положень ст.1166 ЦК України ,як зазначає позивач, а саме цивільно правових відносин.

Крім того, ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків

Відповідно до ч. І ст. 132 КзпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків працівники з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Позивач посилається в судовому засіданні

Представником позивача на дату вчинення ДТП,саме цивільно-правових відносин на підтвердження наявності понесеної шкоди надав суду акти виконаних робіт, списання запас них частин та паливно-мастильних матеріалів. Але як вбачається з додатку до протоколу про адміністративне правопорушення пошкоджено було праву частину,в відповідно до акту виконаних робіт ремонт відбувся з лівої частини машини й причепа. Відповідно до акту здачі-приймання робіт №0100 від 10.06.2014 року не зазначено які послуги надавалися та яку машину чи причіп евакуювали. ДТП сталося 06.06.2014 року,а послуги по евакуації надані 10.006.2014 року, але як встановлено в судовому засіданні машину з причепом було забрано з кувету 06.06.2014 року. ОСОБА_4 здачі-приймання робіт № ОУ-Р/079 від 25.07.2014 року , не вказано які роботи та по якій машині чи причепі були здійснені. В рахунку №173 від 03.07.2014 року - відсутнє посилання на те, ремонт автотенту якої саме машини чи причепа здійснитись повинен та в наслідок чого, коли, де і який автотент був пошкоджений. А тому суд вважає представником позивача не надано доказів понесеної шкоди та судовим рішенням не визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП. Крім того, як вбачається з в матеріалах справи дефектний акт складений без участі ОСОБА_1, відсутній висновок експертизи про завдану дійсну шкоду, який би підтвердив факт наявності шкоди завданої саме в ДТП та представник відповідача стверджує що автомобіль і причеп мав пошкодження ще до ДТП.

Таким чином, шкода завдана підприємству, організації, установі повинна відшкодовуватися працівником відповідно до вимог КЗпП України,а тому посилання представника позивача на видану відповідачем розписку, суд вважає ,що вона протирічить главі IX КЗпП України, оскільки трудове законодавство не передбачає заміну одного зобов'язання новим зобов'язанням .

ОСОБА_4 у у матеріалах цивільної справи відсутні дані про заподіяну шкоду відповідачем в дорожньо-транспортній пригоді, а саме його вина та розмір шкоди ,а тому посилання позивача на застосування до спірних правовідносин ст. 1166 ЦК України як на підставу відшкодування шкоди підприємству не заслуговують на увагу, оскільки підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, які перебувають у трудових правовідносинах із підприємством, установою, організацією, регулює саме глава IX КЗпП України. А тому суд вважає ,що позовні вимоги заявлені позивачем з інших правових підстав та є такими, на думку суду що не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене ,суд вважає що позов пред'явлено з підстав невиконання відповідачем зобов'язань за цивільно-правовими відносинами, але в судовому засіданні встановлено що між сторонами існували правовідносини, які регулюються трудовим законодавством ,що свідчить про безпідставність вимог про стягнення коштів з відповідача ,що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах звернених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб ,які беруть участь у справі.

А тому позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та є недоведеним та необгрунтованним ,а тому підлягає повній відмові.

На підставі ст.1166 ЦК України ,ст. ст. 130,132 КЗпП України,керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212, 213,215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В позовних вимогах Приватного сервісного підприємства «Ньютон- Транс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 10 днів.

Головуючий:

ОСОБА_5