Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

^{========================================================================================================================================================================}

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" серпня 2017 р. Справа № 927/694/17

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна",

вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, корпус Б, каб.603, м. Київ, 01030

адреса для листування: Фонтанська дорога, буд. 23/1, м. Одеса, 65009

Відповідач: Приватне підприємство "Белтранснафта",

проспект Перемоги, буд. 95, офіс 113, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 948090,00 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.07.2017, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 19.08.2017, представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна" подано позов до Приватного підприємства "Белтранснафта" про стягнення 948090,00 грн простроченої заборгованості, за неналежне виконання умов договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та додаткових угод до нього.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати за правову допомогу адвоката у розмірі 37923,60 грн, згідно з договором про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017 та додатковою угодою №1 від 10.07.2017 до договору про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017.

Представник позивача у поданих 10.08.2017 письмових поясненнях з додатком вказує на те, що 28.07.2017 на адресу відповідача було направлено: претензію №1 про негайну оплату за договором поставки №6-СУ від 27.06.2017; повторно оригінальні примірники рахунків на оплату: №19 від 29.06.2017, №25 від 30.06.2017, №38,27 від 03.07.2017, а також для підписання примірники акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06. по 12.07.2017, проте зазначені рахунки відповідачем не оплачено. За фактом приймання-передачі товару за спірним договором позивачем були видані відповідачу видаткові накладні, а також складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові та акцизні накладні, які оформлені у чіткій відповідності до норм податкового законодавства. Також позивач акцентує увагу на господарській операції з поставки відповідачу окремої партії газу 01.07.2017, яка з метою дотримання граничних строків відображення факту реалізації пального у Єдиному реєстрі акцизних накладних, документально оформлена 03.07.2017. Відвантаження 01.07.2017 відповідачу 16,72 тон газу, вартістю 235752,00 грн, відображено у видатковій накладній 24 від 01.07.2017 та товарно-транспортній накладній №ДПР001368 від 01.07.2017, на підставі чого виписано рахунок на оплату №38 від 01.07.2017. У подальшому сторони дійшли згоди про необхідність переоформлення відповідної операції: остаточний варіант видаткової накладної №24 датовано 03.07.2017, відповідно, рахунок на оплату №38 виписано того ж дня. Таким чином, зазначена партія товару, відвантажена позивачем 01.07.2017, перейшла у власність відповідача 03.07.2017, в момент підписання остаточного варіанту видаткової накладної №24 від 03.07.2017.

Представником позивача у судовому засіданні було подано письмову заяву про виправлення описок у прохальній частині позову стосовно найменування відповідача, в якій просить суд вважати правильним найменування відповідача: Приватне підприємство “БЕЛТРАНСНАФТА”, замість помилково зазначеного найменування Приватне підприємство “БЕЛТРАНСНАФТА УКРАЇНА”.

Заява позивача про виправлення описок у прохальній частині позову стосовно найменування відповідача прийнята судом, оскільки позивачем фактично було допущено орфографічну помилку.

У письмовому клопотанні про обґрунтування розміру та розподіл судових витрат за результатами розгляду та вирішення господарської справи, позивач посилається на факт укладення з адвокатом ОСОБА_1 Договору про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017 та додаткову угоду №1 від 10.07.2017 до нього; свідоцтво №2299 про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.08.2012; квитанції до прибуткових касових ордерів №3 від 10.07.2017, №4 від 25.07.2017, №7 від 09.08.2017, які підтверджують оплату послуг адвоката у розмірі 30000,00 грн (залишок 7923,60 грн планується позивачем до оплати до моменту винесення рішення по справі). У якості інших факторів, які обумовлюють обґрунтованість розміру гонорару адвоката, позивач посилається на Правила адвокатської етики, затверджені 09.06.2017 Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017; постанову Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України”; кваліфікаційну сторону адвоката ОСОБА_1, його професійні відносини з позивачем.

Також у судовому засіданні 10.08.2017 представник позивача надав письмову заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства "Белтранснафта" (14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 95, офіс 113, код ЄДРПОУ 36045989) у розмірі 474045 грн, що знаходяться на банківському поточному гривневому рахунку № 26000048775 в ПАТ “ПОЛІКОМБАНК”, м. Чернігів, МФО 353100, а також на будь-яких інших рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, до набрання законної сили рішенням за результатами розгляду господарської справи №927/694/17.

В обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, позивач посилається на складний фінансовий стан відповідача; відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі МВС Україні об’єктів нерухомого та рухомого майна (транспортних засобів).

Ухвалою суду від 10.08.2017 суд відклав розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову для надання відповідачем пояснень щодо поданої заяви.

В судовому засіданні 10.08.2017 було здійснено огляд оригіналів наступних документів: акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2017-12.07.2017; акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2017-05.07.2017; гарантійного листа від 10.07.2017; договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017; додаткових угод №1 від 27.06.2017, №2 від 29.06.2017, №3 від 29.06.2017, №4 від 30.06.2017, №5 від 03.07.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017; заявок доручень вих.№27/06 від 27.06.2017, вих.№29/06 від 29.06.2017, вих.29/06/1 від 29.06.2017, вих.№30/06 від 30.06.2017, вих.№03/07 від 03.07.2017; рахунків на оплату №19 від 29.06.2017, №25 від 30.06.2017, №38 від 03.07.2017, №27 від 03.07.2017; №20 від 27.06.2017; видаткових накладних №25 від 27.06.2017, №21 від 29.06.2017, №22 від 30.06.2017, №23 від 03.07.2017; товарно-транспортних накладних №ДПР00О1348 від 27.06.2017, №ДПР00О13Ч від 29.06.2017, №ДПР00О19Ч від 30.06.2017, №ДПР001368 від 01.07.2017, №ДПР001371 від 03.07.2017.

У судовому засіданні 21.08.2017 представники сторін надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копії квитанції до прибуткового касового ордера №8 від 16.08.2017 на суму 7923,60 грн, в якому також зазначив, що загальна сума витрат на правову допомогу адвоката становить 37923,60 грн.

Представник відповідача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Подані документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.08.2017 представник позивача виклав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник відповідача щодо поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечував. У поданих письмових поясненнях стосовно поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову вказує на те, що позивачем до поданої заяви не подано жодних доказів наявності фактичних обставини, з якими позивач пов’язує застосування заходу до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Підприємство відповідача не має жодного відкритого виконавчого провадження відносно нього, а також прострочених зобов’язань зі сплати податкових зобов’язань. Твердження позивача про відсутність у підприємства рухомого майна спростовується реєстраційними документами на право власності на транспортні засоби, копії реєстраційних документів додаються.

У судовому засіданні 21.08.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у письмових поясненнях щодо предмету заявленого позову зазначив, що за спірним договором позивачем відповідачу було виставлено лише один рахунок №20 від 27.06.2017 на суму 241115,93 грн, який повністю оплачено згідно з платіжними дорученнями №2320 від 30.06.2017 на суму 115000,00 грн та №2322 від 03.07.2017 на суму 86115,93 грн. Інші рахунки, а також оригінали видаткових накладних на адресу відповідача не надходили. У разі надходження визначеного договором переліку документів, зокрема: рахунків та видаткових накладних, відповідачем буде проведено перерахунок грошових коштів. За таких умов, заявлені позовні вимоги є передчасними.

Стосовно стягнення витрат на правову допомогу адвоката, відповідач вважає, що позивачем не надано належного обґрунтування та не доведено суму 37923,60 грн заявлених витрат на правову допомогу адвоката.

Представник позивача подав письмову заяву про залишення судом без розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову від 09.08.2017, в якій також просить суд розглянути справу по суті в судовому засіданні з урахуванням факту визнання відповідачем прийняття неоплаченого товару.

Представник відповідача щодо поданої заяви не заперечував.

Суд залишив без розгляду заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 09.08.2017, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

27.06.2017 між ТОВ "Стартнафта Україна" (постачальник) та ПП "Белтранснафта" (покупець) було укладено договір поставки скрапленого газу №6-СУ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити скраплений газ (товар), відповідно до умов цього договору.

Розділом 3 договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що поставка товару в рамках цього договору проводиться окремими «погодженими об'ємами». «Погоджений об'єм» – обумовлена постачальником та покупцем кількість товару, визначена сторонами і зазначається у видатковій накладній. Кількість товару, поставленого постачальником та прийнятого покупцем в рамках кожної поставки, фіксується у видаткових накладних. Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від постачальника до покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної. Датою вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Зі змісту договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 вбачається, що по своїй правовій природі, даний договір є договором поставки.

Відповідно до п.12.1. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно, а в частині взаєморозрахунків – до їх повного завершення.

Доказів розірвання договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, визнання його недійсним або припиненим, на момент розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 27.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов’язується передати покупцю товар загальним об’ємом 20 тон.

Додатковою угодою №2 від 29.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 29.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов’язується передати покупцю товар загальним об’ємом 20 тон.

Додатковою угодою №3 від 29.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 29.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов’язується передати покупцю товар загальним об’ємом 20 тон.

Додатковою угодою №4 від 30.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 30.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов’язується передати покупцю товар загальним об’ємом 20 тон.

Додатковою угодою №5 від 03.07.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 03.07.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов’язується передати покупцю товар загальним об’ємом 18 тон.

Пунктами 2,3 додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017: №1 від 27.06.2017, №2 від 29.06.2017, №3 від 29.06.2017, №4 від 30.06.2017, №5 від 03.07.2017 передбачено, що ціна товару складає 14200,00 грн, в т.ч. ПДВ за 1 тону товару. Покупець зобов’язується здійснити оплату постачальнику вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту передачі товару покупцю. Сторони узгодили, що належним доказом передачі товару є підписана сторонами видаткова накладна.

Таким чином, на підставі зазначених додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, сторони обумовили необхідність поставки постачальником на користь покупця товару (газу) загальним об’ємом 84,22 тони, на загальну суму 1189205,93 грн.

Пунктом 5.2. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що відвантаження товару здійснюється на підставі заявки (рознарядки) покупця на адресу постачальника, при цьому заявка (рознарядка) може бути надана як в усному так і в письмовому вигляді (телефоном, факсом, засобами електронної пошти), виставленого та оплаченого рахунку-фактури. При відсутності оплати за товар в повному обсязі постачальник має право відмовити покупцю в поставці товару.

Заявка (рознарядка) покупця повинна містити наступну інформацію: номер договору, найменування товару, кількість товару, місце призначення та її (його) реквізити, найменування одержувача товару, поштова адреса одержувача товару та інше (п. 5.2.1. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017).

Як свідчать матеріали справи , відповідачем були направлені позивачу заявки – доручення на відвантаження скріпленого газу, а саме : №27/06 від 27.06.2017 , №29/06 від 29.06.2017, №30/06 від 30.06.2017, №03/07 від 03.07.2017 , копії яких додані до матеріалів справи (а.с.25-29).

На виконання взятих на себе зобов»язань позивачем було здійснено поставку відповідачу скрапленого газу в кількості 84,22 т на загальну суму 1189205,93 грн, а саме:

згідно з видатковою накладною №25 від 27.06.2017 у кількості 16,98 тон, загальною вартістю 241115,93 грн;

згідно з видатковою накладною №21 від 29.06.2017 у кількості 16,86 тон, загальною вартістю 236040,07 грн;

згідно з видатковою накладною №22 від 30.06.2017 у кількості 16,74 тон, загальною вартістю 236034,00 грн;

згідно з видатковою накладною №24 від 03.07.2017 у кількості 16,72 тон, загальною вартістю 235752,00 грн;

згідно з видатковою накладною №23 від 03.07.2017 товар у кількості 16,92 тон, загальною вартістю 240263,93 грн, підписаних сторонами та скріплених печатками сторін.

Факт отримання відповідачем товару в кількості 84,22 тони, на загальну суму 1189205,93 грн підтверджується доданими до матеріалів справи копіями вищевказаних видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін, ( а.с. 101,106,111,115,120), копіями товарно-транспортних накладних №ДПР00О1348 від 27.06.2017, №ДПР00О13Ч від 29.06.2017, №ДПР00О19Ч від 30.06.2017, №ДПР001368 від 01.07.2017, №ДПР001371 від 03.07.2017 (а.с.34-38) , а також наданими позивачем до матеріалів справи копіями податкових накладних: №8 від 27.06.2017, №9 від 29.06.2017, №10 від 30.06.2017, №1 від 03.07.2017, №2 від 3.07.2017 з квитанціями про їх реєстрацію в ДФС України в Єдиному реєстрі ( а.с. 102-103,107-108,112-113,116-117,121-122); копією податкової декларації за червень 2017 та розшифровкою податкових зобов»язань та податкового кредиту за червень 2017, витягом з реєстру виданих податкових накладних за липень 2017 ( а.с. 125-134) ; копіями акцизних накладних: №27 від 27.06.2017, №28 від 29.06.2017, №29 від 30.06.2017, №35 від 03.07.2017, №34 від 03.07.2017 з квитанціями про їх реєстрацію в ДФС України в Єдиному реєстрі (а.с. 104-105,109-110,114,118-119,123-124).

Оригінали вищевказаних документів було оглянуто судом в судовому засіданні 10.08.2017 , про що відображено в протоколі судового засідання.

Відповідач проти факту укладення договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та отримання товару в кількості 84,22 т на загальну суму 1189205,93 грн заперечень не надав.

У відповідності до ч.1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.1., 6.3. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець зобов’язується здійснити повний і остаточний розрахунок за поставлений товар на протязі трьох банківських днів з моменту прийому передачі товару, у разі поставки товару без отримання постачальником передплати.

З урахуванням умов п. 6.3. договору та п. 3 додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017: №1 від 27.06.2017, №2 від 29.06.2017, №3 від 29.06.2017, №4 від 30.06.2017, №5 від 03.07.2017, за товар, поставлений за видатковою накладною №25 від 27.06.2017 на суму 241115,93 грн відповідач зобов’язаний був здійснити оплату до 03.07.2017 включно ; за видатковою накладною №21 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн, -до 04.07.2017 включно; за видатковою накладною №22 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн – до 05.07.2017 включно; за видатковою накладною №24 від 03.07.2017 на суму 235752,00 грн – до 06.07.2017 включно; за видатковою накладною №23 від 03.07.2017 на суму 240263,93 грн– до 06.07.2017 включно.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу також рахунки на оплату: №20 від 27.06.2017 на суму 241115,93 грн; №19 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн; № 25 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн; № 38 від 01.07.2017 на суму 235752,00 грн; № 27 від 03.07.2017 на суму 240263,93 грн (а.с.30-33, 100).

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, здійснивши оплату товару за видатковою накладною №25 від 27.06.2017, що підтверджується платіжним дорученням №2320 від 30.06.2017 на суму 155000,00 грн та №2322 від 03.07.2017 на суму 86115,93 грн, призначення платежу: за газ вуглеводний скраплений паливний по рахунку №20 від 27.06.2017 (а.с.40,41).

Доказів оплати решти заборгованості у розмірі 948090,00 грн по вищезазначених видаткових накладних та рахунках відповідачем суду не надано.

Заборгованість відповідача перед позивачем по спірному договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, з урахуванням здійснених часткових оплат становить 948090,00 грн, що також підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 05.07.2017, за період з 01.06.2017 по 12.07.2017 підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін, станом на 05.07.2017 та на 12.07.2017 (а.с.39, 140).

28.07.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №1 про негайну оплату товару з оригінальними примірниками рахунків на оплату та актом звіряння взаємних розрахунків за спірним договором поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 за період з 01.06.2017 по 12.07.2017, що підтверджується фіскальним чеком від 28.07.2017 та описом вкладення у цінний лист (а.с.96-99).

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав та за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 948090,00 грн боргу.

Посилання відповідача на те, що позивачем було виставлено на оплату лише один рахунок № 20 від 27.06.2017, який і було оплачено, та на адресу ПП « Белтранснафта» не надходили первинні документи , зокрема оригінали видаткових накладних , що свідчить про відсутність, на час розгляду судом справи, визначених законом та договором підстав для проведення перерахувань на користь позивача грошових коштів , судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт укладення договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та отримання товару в кількості 84,22 т на загальну суму 1189205,93 грн.

Як встановлено судом, умовами п. 6.3. договору та п. 3 додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017: №1 від 27.06.2017, №2 від 29.06.2017, №3 від 29.06.2017, №4 від 30.06.2017, №5 від 03.07.2017 визначено термін оплати отриманого товару протягом трьох банківських днів з моменту прийому передачі товару. Відповідно до п.3.3 договору , товар вважається поставленим та прийнятим відповідачем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким , що перейшло від постачальника до покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної. Датою поставки товару вважається дата , зазначена у видатковій накладній. У відповідності до п. 3 додаткових угод, належним доказом передачі товару є підписані сторонами видаткові накладні.

Позивачем були надані для огляду суду оригінали видаткових накладних № 25 від 27.06.2017 на суму 241115,93 грн; №21 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн; №22 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн; №24 від 03.07.2017 на суму 235752,00 грн; №23 від 03.07.2017 на суму 240263,93 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Так, в гарантійному листі від 10.07.2017 , копія якого додана до матеріалів справи, відповідач посилається саме на видаткові накладні №21 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн; №22 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн; №24 від 03.07.2017 на суму 235752,00 грн; №23 від 03.07.2017 на суму 240263,93 грн., та зобов»язується здійснити оплату в строк до 13.07.2017.

В актах звіряння розрахунків за період з 01.06.2017 по 12.07.2017 , та з 01.06.2017 по 05.07.2017 також іде посилання на вказані видаткові накладні.

Відповідач лише 18.08.2017, після порушення судом провадження у даній справі , направив позивачу листа № 125/с/1 , в якому зазначив, що після надходження рахунків та видаткових накладних, буде проведена оплата за отриманий товар.

Отже в порушення ст.32,33,34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів та не довів , що у нього відсутні оригінали видаткових накладних.

Також слід зазначити, що умовами договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та додатковими угодами до нього не передбачено залежність оплати отриманого товару від факту отримання відповідачем рахунків на оплату.

Не відображення відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017 придбання товару, згідно видаткових накладних №21 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн та №22 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн, не є підставою для звільнення його від відповідальності за оплату придбаного товару.

Оскільки спір виник у зв’язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 14221,36 грн.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати за правову допомогу адвоката у розмірі 37923,60 грн, згідно з договором про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017 та додатковою угодою №1 від 10.07.2017 до договору про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті цього Закону договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частинами 1 та 2 п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України” 21.02.2013 № 7 також визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2299 від 04.09.2012.

10.07.2017 між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю “Стартнафта Україна” (клієнт) було укладено договір № 72-ПД про надання правової допомоги, відповідно до п.1,1.1. якого адвокат приймає на себе обов’язки з надання правової допомоги на підставі доручень клієнта. Зміст конкретного доручення клієнта про надання правової допомоги адвокатом та розмір гонорару останнього за його виконання, що підлягає сплаті клієнтом, визначається сторонами на підставі цього договору шляхом укладення додаткових угод до нього.

Пунктом 1 додаткової угоди №1 від 10.07.2017 до договору 72-ПД про надання правової допомоги від 10.07.2017 визначено, що клієнт надає доручення адвокату на представництво інтересів клієнта в межах звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до приватного підприємства «Белтранснафта» про стягнення простроченої заборгованості за договором №6-СУ від 27.06.2017, зокрема (але не виключно): з питання підготовки усіх необхідних процесуальних документів та додатків до них, з правом підпису позовної заяви, а також представництва інтересів клієнта в ході здійснення судочинства у суді першої інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвоката, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів клієнта.

Розмір гонорару адвоката, відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 від 10.07.2017 до договору 72-ПД про надання правової допомоги від 10.07.2017, складає 4% від суми позовних вимог та становить 37923,60 грн. Визначений гонорар адвоката включає вартість представництва інтересів клієнта виключно у суді першої інстанції та не включає вартість представництва інтересів клієнта в судах інших інстанцій (апеляційному та/чи касаційному), органах ДВС. Розмір гонорару адвоката включає вартість накладних витрат, що будуть потрібні для представництва інтересів клієнта в Господарському суді Чернігівської області, в тому числі вартість транспортних витрат на відрядження, вартість добових, поштових витрат, тощо.

На підтвердження сплати адвокату ОСОБА_1 правової допомоги суду надано квитанції до прибуткового касового ордера: №3 від 10.07.2017 на суму 10000,00 грн; №4 від 25.07.2017 на суму 10000,00 грн; №7 від 08.08.2017 на суму 10000,00 грн; №8 від 16.08.2017 на суму 7923,60 грн, підстава: додаткова угода №1 від 10.07.2017 до договору про надання правової допомоги 72-ПД від 10.07.2017, всього на загальну суму 37923,60 грн.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 25.07.2017 , суд вимагав від позивача надати обґрунтований розрахунок щодо визначення вартості послуг адвоката та документи, які його підтверджують.

Обґрунтованого розрахунку щодо визначення вартості послуг адвоката позивачем надо не було. Позивачем були надані письмові пояснення щодо обґрунтування розміру вартості послуг адвоката , в яких з посиланням на ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правила адвокатської етики, які затверджені 09.06.2017 звітно-виборним з»їздом адвокатів України 2017 , зазначено, що гонорар адвоката встановлено у відсотковому відношенні до ціни позову і складає 4 %, що не перевищує 5%.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, які затверджені 09.06.2017 звітно-виборним з»їздом адвокатів України 2017 , передбачено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Як роз'яснено у розділі 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають у себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності й новизни правових питань, що стосуються доручення: необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить виконання їх у звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; особливості і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у Рішенні у справі “ОСОБА_2 проти України” від 12.10.2006 констатував, що відповідно до прецедентного права Суду заявник має право на відшкодування судових витрат лише настільки, наскільки було доведено, що вони були необхідними, дійсно відбулися й витрачені в розумній кількості.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також оцінивши надані позивачем обґрунтування щодо визначення вартості послуг адвоката з документами, що його підтверджують, враховуючи предмет та ціну заявленого позову, ступінь складності даної справи, середню вартість відповідних послуг в країні та в регіоні, виходячи із тривалості розгляду справи ( 2 судових засідання від 10.08.2017 року та 21.08.2017 року), обсягу наданих адвокатом юридичних послуг, а також враховуючи принцип справедливості та приписи ст. 16 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” і ст. 28 Правил адвокатської етики, які затверджені 09.06.2017 звітно-виборним з»їздом адвокатів України 2017, суд доходить висновку про доцільність обмеження розміру адвокатських послуг, понесених позивачем та пов’язаних з розглядом даної справи в суді з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Відповідно позивачу підлягають відшкодуванню витрати на оплату послуг адвоката в сумі 18961,80 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України; ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір”; ст.44,48,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Белтранснафта", проспект Перемоги, буд. 95, офіс 113, м. Чернігів, 14000 (ідентифікаційний код 36045989, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, корпус Б, каб.603, м. Київ, 01030; адреса для листування: Фонтанська дорога, буд. 23/1, м. Одеса, 65009 (ідентифікаційний код 40710415, відомості про банківські реквізити відсутні) 948090,00 грн заборгованості за договором поставки № 6 –СУ від 27 червня 2017; 14221,36 грн судового збору та 18961,80 грн правової допомоги адвоката.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 22.08.2017.

Суддя Л.М.Лавриненко