Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

^{========================================================================================================================================================================}

Іменем України

РІШЕННЯ

15.08.2017 Справа № 927/679/17

За позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України",

вул. Ямська, 32, м. Київ, 01033

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України,

с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580

про відшкодування збитків 4987500 грн.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №17 від 10.05.2017; посвідчення №131 від 15.03.2016;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості насіння у сумі 3325000 грн. 00 коп. та штраф у сумі 1662500 грн. 00 коп., що утворились внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуг на зберігання зерна № С-33 від 19.11.2014.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача у даній справі.

Відповідач явку у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням №1758000092936 від 02.08.2017 про вручення поштового відправлення.

Від відповідача на адресу суду надійшла письмова заява від 15.08.2017 про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні з 14.08.2017 по 22.08.2017. Як зазначив у клопотанні відповідач, довідка буде подана в наступне судове засідання.

Представник позивача щодо поданого клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідачем не наведено жодного доводу в обґрунтування неможливості розгляду справи без участі його представника, не надано посвідчення про відрядження та витребуваних ухвалою суду документів, зокрема, відзиву на позовну заяву, що є підставою для висновку про штучне затягування відповідачем розгляду справи. Крім того, відповідач є юридичною особою і правом представництва його інтересів наділений директор підприємства та інші особи на підставі відповідної довіреності.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням викладених обставин у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

З урахуванням фактичних обставин справи, думки присутнього в судовому засіданні представника позивача суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

19.11.2014 між сторонами у справі укладений договір про надання послуг зі зберігання насіння № С-33 (далі за текстом - договір) (а.с. 15-16), у відповідності до 1.1 якого позивач (поклажодавець) передає, а відповідач (зберігач) приймає на відповідальне зберігання насіння сільськогосподарських рослин (культур): жито «Боротьба» еліта (озимі) урожаю 2014 року у кількості 950 т загальною вартістю 3325000 грн. відповідно до актів приймання-передачі насіння.

Відповідно до п.1.2 договору право власності на насіння до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне у господарському обігу зберігача або бути передане ним третім особам.

Згідно із п. 2.2.1 зберігач зобов’язався прийняти насіння надане поклажодавцем на зберігання і повернути його поклажедавцеві у схоронності.

Відповідно до п.2.2.3 договору місцем зберігання є: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Івківці.

Як зазначено у п. 2.2.6 договору поклажодавець зобов’язується забезпечити безперешкодний доступ у місця зберігання насіння представників поклажодавця у будь-який час незалежно від того, чи проводиться на даному підприємстві поклажодавцем інвентаризація, чи ні.

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що у разі втрати (нестачі) або пошкодження насіння, внаслідок чого його якість змінилась настільки, що воно не може бути використане за первісним призначенням – у розмірі його повної вартості.

Вартість насіння відшкодовується по ціні зазначеній у акті приймання-передачі до договору.(п. 7.3).

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку недотримання умов договору про надання послуг на зберігання, що спричинило поклажодавцеві матеріальні збитки, зберігач зобов’язаний відшкодувати всі збитки поклажедавцю

Зберігач відповідає за невиконання умов договору (втрату, нестачу, пошкодження насіння, тощо) незалежно від наявності вини (п. 7.7 договору).

Відповідно до п.6.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Термін дії договору починається з моменту, визначено у п. 6.1 та діє до повного виконання сторонами зобов’язань за договором (п. 6.2 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі насіння від 19.11.2014 до договору про надання послуг зі зберігання насіння № С-33 від 19.11.2014., підписаним повноважними представниками сторін у справі. Вартість переданого насіння склала 3325000 грн. (а.с. 17).

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» №34/1 від 12.08.2016 «щодо проведення вибіркової інвентаризації насіння ДП «Дердавний резервний насіннєвий фонд»» створено комісію для проведення інвентаризації залишків насіння у складі: ОСОБА_2- голова комісії, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – члени комісії, яку призначили на 25.08.2016.

Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення №138-2/1-14/503/1 від 17.08.2016 про проведення вибіркової інвентаризації насіння, яке отримано відповідачем 23.08.2016, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1758000081063 від 19.08.2016.

25.08.2016 позивачем на підставі наказу від 12.08.2016 №34/1 «Щодо проведення вибіркової інвентаризації насіння ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є власністю позивача і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача за результатами якої виявлено відсутність насіння: жито «Боротьба» еліта (озимі) урожаю 2014 у кількості 950 т., про що складено інвентаризаційний опис №1 від 25.08.2016 (а.с. 18-20) та акт від 25.08.2016, підписані уповноваженими на це особами (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4В.).

Вищезазначені обставини відповідачем у справі не спростовані.

Відповідно до пункту 7.5 договору у разі, якщо зберігач несвоєчасно повернув насіння чи не повернув насіння, поклажодавець вправі стягнути штраф із зберігача у розмірі 50 % від вартості насіння.

З посиланням на п. 7.5 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 50% від вартості насіння вказаного у акті приймання-передачі у розмірі 1662500 грн. 00 коп.

30.05.2017 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №138-2/1-14/339 від 26.05.2017 з вимогою повернути вартість насіння у розмірі 1662500 грн. 00 коп. та сплатити штраф за договором від 19.11.2014 №С-33.(а.с. 13).

Відповідачем отримана претензія 02.06.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1758000090615 від 29.05.2017(а.с. 14)

Вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв’язку з нестачею насіння, переданого на відповідне зберігання відповідачу на підставі договору про надання послуг зі зберігання насіння від 19.011.2014 №С-33.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В силу положень ч.1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Доведеним матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростованим сторонами є факт передачі позивачем відповідачеві насіння на підставі акту прийому-передачі насіння від 19.11.2014 до договору про надання послуг зі зберігання насіння № С-33 від 19.11.2014, вартість якого склала 3325000 грн.

Також доведеним є факт нестачі переданого на зберігання відповідачеві насіння (жито «Боротьба» еліта (озимі) урожаю 2014 у кількості 950т.) на суму 1662500 грн. 00 коп., що підтверджується інвентаризаційним описом №1 від 25.08.2016 та актом від 25.08.2016, підписані уповноваженими на це особами відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» №34/1 від 12.08.2016.

Вимоги письмової претензії №138-2/1-14/339 від 26.05.2017 відповідачем виконі не були.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача вартості насіння переданого на відповідальне зберігання за договором про надання послуг зі зберігання насіння від 19.011.2014 №С-33 у розмір 3325000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Є обґрунтованою та підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на підставі умов пункту 7.5 договору на користь позивача штрафу у розмірі 1662500 грн. 00 коп., оскільки відповідачем було порушено договірні зобов’язання щодо відповідального зберігання майна (насіння).

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 75462 грн. 00 коп. (платіжне доручення №342 від 09.03.2016 на суму 73395 грн. 00 коп., №338 від 09.03.2017 на суму 689 грн. 00 коп., №347 від 09.03.2016 на суму 1378 грн. 00 коп.) за позовні вимоги про стягнення 4987500 грн. 00 коп., тобто у розмірі більшому, ніж встановлено Законом.

Виходячи з ціни позову, належна до сплати сума судового збору за подання до Господарського суду Чернігівської області вказаного позову становить 74812 грн. 50 коп.

Питання щодо повернення суми надмірно сплаченого судового збору судом не вирішується, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України, с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580, код 00729847, на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України“, вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038, код 30518866, борг у сумі 3325000 грн. 00 коп., штраф у сумі 1662500 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 74812 грн. 50 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 15.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

Дата складення та підписання повного рішення – 21.08.2017.

Суддя М.О. Демидова