open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа №203/1781/17

Провадження №2/0203/856/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання заповіту недійсним внаслідок його нікчемності,

у с т а н о в и в:

17 травня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи – Корнилівська (Набутівська) сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання заповіту недійсним. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у вересні 2015 року помер брат позивачки – ОСОБА_5, після чого позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Згодом позивачка дізналася про наявність заповіту брата, складеного на ім'я відповідача. Згідно з текстом заповіту він був посвідчений секретарем Кіровської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. За законом секретар ради не має повноважень посвідчувати заповіти, що стало причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання цього заповіту нікчемним (а.с.а.с. 2 – 5).

11 липня 2017 року позивачка уточнила заявлений позов, прохаючи визнати заповіт недійсним внаслідок його нікчемності. При цьому позивачка додатково зазначила, що заповіт після складання було зареєстровано у відповідному реєстрі приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яка зробила це з порушенням встановленого строку і за відсутності заповідача (а.с.а.с. 55 – 60).

Представниця позивачки у судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач до суду не з’явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини четвертої статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Представник Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до суду також не з’явилися, звернувшись із заявами про розгляд справи за їх відсутності (а.с.а.с. 39 – 41, 48).

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до суду також не з’явилася, була повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представниці позивачки, вивчивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №203/1967/16ц, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка доводиться рідною сестрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.а.с. 10 – 12).

ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

06 червня 2015 року від імені ОСОБА_5 було складено заповіт, за яким останній заповів відповідачеві належну йому квартиру. Згідно із заповітом його було складено у с. Кірове Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, посвідчено секретарем сільської ради ОСОБА_6 і зареєстровано за №29 (а.с. 6).

28 вересня 2015 року ОСОБА_5 помер (а.с. 7).

06 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі заяви представниці позивачки було відкрито та зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_5 (а.с. 9, а. 60 цивільної справи 203/1967/16ц).

15 жовтня 2015 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про державну реєстрацію заповіту від 06.06.2015 року (а. 90 цивільної справи 203/1967/16ц).

Того ж дня, об 1147 год., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 унесла до Спадкового реєстру відомості про заповіт від 06.06.2015 року (а. 93 цивільної справи 203/1967/16ц).

15 березня 2016 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надійшла заява позивачки про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а. 72 цивільної справи 203/1967/16ц).

17 березня 2016 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 за заповітом (а. 76 цивільної справи 203/1967/16ц).

21 лютого 2017 року на адресу суду надішли витяги з журналів реєстрації нотаріальних дій Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, згідно з якими 06.06.2015 року не було проведено жодної нотаріальної дії (а.а. 169 – 172 цивільної справи 203/1967/16ц).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 1233 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім, безоплатним, реальним, каузальним, розпорядницьким правочином, для якого за загальним правилом властива наявність волі заповідача.

У відповідності з частинами першою, третьою, четвертою статті 1247 ЦК, пунктом 1.10 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року №3306/5 (далі – Порядок),заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 – 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

За правилами, встановленими статтею 1251 ЦК, статтею 1 Закону України від 02.09.1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат», якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктом 1.2 Порядку передбачено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до пункту 2.12 Порядку усі нотаріальні дії, які вчиняються посадовою особою органу місцевого самоврядування, реєструються в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування у порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про нотаріат», та Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/5.

Аналіз диспозиції приведених норм дає можливість дійти висновку про те, що такий вид правочинів, як заповіт, за відсутності у населеному пункті нотаріуса може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка наділяється такими повноваженнями рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому вказана посадова особа зобов’язана внести відомості про посвідчений правочин до в реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що Кіровська (а згодом – Набутівська) сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області не ухвалювала рішень про наділення секретаря ради повноваженням з посвідчення заповітів.

Ця обставина разом з тим, що Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області спростовує факт посвідчення оспореного заповіту, і відповідні відомості про таке посвідчення до реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування не вносились, безумовно, свідчить про нікчемність вказаного правочину.

Згідно з пунктом 5 Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №491 (далі – Порядок-2), реєстраторами Спадкового реєстру щодо заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів є державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін’юсту, та його філії.

Таким державним підприємством відповідно до чинного законодавства є ДП «Національні інформаційні системи» або його філія у м. Черкасах.

Між тим, судом встановлено, що до Спадкового реєстру відомості про оспорений заповіт було внесено неуповноваженою на це особою – приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4

У відповідності з пунктами 9, 10 Порядку-2 заява про реєстрацію заповіту, посвідченого посадовими та службовими особами, що зазначені у статтях 1251 і 1252 Цивільного кодексу України, статті 37 і частині першій статті 40 Закону України «Про нотаріат», може бути подана Реєстратору безпосередньо заповідачем. Під час подання зазначеної заяви заповідач пред'являє паспорт або інший документ, який посвідчує особу. Заяви про реєстрацію подаються (надсилаються) Реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії.

Судом встановлено, що 15.10.2015 року до Спадкового реєстру відомості про оспорений заповіт було внесено не за заявою заповідача (оскільки він помер 28.09.2015 року), а в порушення Порядку-2 за заявою відповідача. При цьому суттєвою є також і та обставина, що заповіт був наданий для реєстрації не в день вчинення відповідної нотаріальної дії (тобто 06.06.2015 року), а за кілька днів після цього.

За правилами, встановленими частиною першою статті 1257 ЦК, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Ураховуючи зміст приведеної норми та встановлені судом факти й обставини, суд доходить висновку про нікчемність оспореного заповіту і вважає за необхідне задовольнити заявлений у справі позов. При цьому суд вважає правильним та таким, що відповідає вимогам статті 16 ЦК, обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права

У порядку статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню компенсації її судових витрат у сумі 640,00 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 4 – 11, 15, 18, 57 – 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 – 215, 218, 224 – 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання заповіту недійсним внаслідок його нікчемності задовольнити.

Визнати недійсним внаслідок нікчемності заповіт, складений 06 червня 2015 року від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, посвідчений від імені Кіровської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (реєстраційний номер – 29), зареєстрований 15 жовтня 2015 року у Спадковому реєстрі приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №58065698.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 640,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочно рішення складено 18 серпня 2017 року.

Суддя М.О. Католікян

Джерело: ЄДРСР 68374447
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку