ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2017 року

справа № П/811/1766/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Ставидлянське» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 30.11.2016 року, винесене на підставі акту перевірки № 305/11-26-14-02/31373027 від 21.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не сплачував дивіденди на користь держави, тож обов'язок, передбачений підпунктами 57.1-1.1, 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України щодо внесення до бюджету авансових внесків з податку на прибуток, на позивача не поширюється. Крім того, позивач наголошує на застосуванні принципу презумпції правомірності рішень платника податку та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року позов задоволено. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення, прийняте Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 30.11.2016 року № 0001221402 на підставі акту перевірки № 305/11-26-14-02/31373027 від 21.11.2016 року.

В апеляційній скарзі Олександрійська ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 задекларовано частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 5 307 600 грн. Таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поняттю дивідендів, тож при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об'єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному пунктом 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України, емітент корпоративний прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Якщо платіж особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями пункту 57.1-1 статті 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток. Тож, юридична особа - платник єдиного податку зобов'язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за правилами, встановленими пунктом 57.1-1 статті 57 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суми нарахованого податкового зобов'язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв'язку з виплатою дивідендів.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлений про дату час та місце апеляційного розгляду справи належним чином. Причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Ставидлянське» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» є державним сільськогосподарським статутним суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.

Господарство підпорядковано Національній академії аграрних наук України як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством, безпосередньо підпорядковано Кіровоградській державній сільськогосподарській академії аграрних наук України.(а. с. 70)

У періоді, що перевірявся позивач був платником: податку на додану вартість, частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету, фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку з юридичних осіб 4 групи, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, плати за користування надрами, екологічного податку, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору.

Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області було проведено планову виїзну перевірку ДП «Дослідне господарство «Ставидлянське» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2016 року, результати якої оформлено актом перевірки №305/11-26-14-02/3137302 від 21.11.2016 року.

В ході перевірки, встановлено порушення, зокрема, підпункту 57.1-1.1, підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України: при виплаті дивідендів за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 не нараховано та не сплачено до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 930 474,00 грн., в тому числі за 2015 року 274 779,00 грн., 9 місяців 2016 року 655 695,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2016 року №001221402, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 1 163 092,50 грн. ( в т.ч. основний платіж 930474,00 грн. та штрафні санкції 232618,50 грн.).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України)

Пунктом 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України врегульовано порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.(підпункт 57.1-1.1 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України)

Згідно з підпунктом 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Відповідно до підпункту 57.1-1.3 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1 1.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.1 1.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.

Підпунктом 57.1-1.4 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV цього Кодексу.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов'язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Згідно з підпунктом 57.1-1.5 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України.

Таким чином, правила обчислення авансових внесків з податку на прибуток застосовуються виключно до випадків виплати платником податків дивідендів.

Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. (підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

З матеріалів справи вбачається, що позивач нараховував та відображав у документах обов'язкової податкової звітності не дивіденди, а частину чистого прибутку (доходу).

Законом України «Про управління об'єктами державної власності», зокрема частиною 5 статті 11 та статтею 11-1 передбачено випадки, коли частина чистого прибутку (доходу) суб'єкта господарювання спрямовується на виплату дивідендів, так і випадки, коли частина чистого прибутку (доходу) суб'єкта господарювання сплачується до бюджету безвідносно до виплати дивідендів.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» обрахування розміру платежу відбувається за підсумками календарного року, але не за наслідками звітних податкових періодів з податку на прибуток.

З викладеного вбачається, що за період, за який було проведено відповідачем перевірку та виявлено порушення підпункту 57.1-1.1, підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України, достатніх правових підстав для ототожнення виплата частини чистого прибутку (доходу) з виплатою дивідендів не було.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016р. №1797-VIII, яким підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України був доповнений новим абзацом 2 наступного змісту: «Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини)» змінилось правове регулювання спірних правовідносин, однак вказані зміни не впливають на період, що перевірявся працівниками відповідача, тобто з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне застосувати у даній справі положення пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, згідно з яким, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров