ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.08.2017
Справа № 904/7183/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники :
від позивача: представник Мироненко М.О., довіреність №б/н від 02.06.2017;
від відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність №б/н від 31.07.2017.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 33260,59грн.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
18.11.2013 між позивачем та Управлінням благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Центрально-Міському районі.
З 01.02.2014 позивач почав виконувати функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Центрально-Міського району м.Кривого Рогу, в тому числі і по вулиці Українська, будинок 1.
Власником приміщення №194 загальною площею 1217,2м2 у будинку 1 по вулиці Українська є відповідач.
30.09.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір №3009/02-14 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, в тому числі щодо утримання нежитлового приміщення 194 за адресою вулиця Українська будинок 1.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуги з утримання будинку, споруди і прибудинкової території на загальну суму 33260,59грн. за період з 01.01.2016 по 01.06.2017, що підтверджується розрахунком заборгованості з помісячними інформаційними картками про виконані роботи, їх обсяг та вартість.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 30.08.2016 рекомендованим повідомленням направлено претензію №147 від 30.08.2016. Зазначений лист отримано 02.09.2016.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2017 справу №904/7183/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
За результатами розгляду позовної заяви від 07.07.2017 за вих.№184 ухвалою суду від 11.07.2017 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено слухання на 03.08.2017.
31.07.2017 отримано відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в їх задоволенні відмовити.
Відзив на позов обґрунтований наступним.
Відповідач визнає факт укладення договору з позивачем №3009/02-14 від 30.09.2014. Вказує, що позивач, в порушення пунктів 3.1.1, 3.1.3 договору, не виконував взяті на себе зобов'язання та не зменшував розмір плати за комунальні послуги, які він не надав. Відповідач стверджує, що при настанні аварійних ситуацій останній звертався до позивача, але його заяви ігнорувалися та послуги не надавалися, що підтверджується листом. В порушення пунктів 3.1.5 договору відповідач не отримував від позивача інформації про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму щорічного платежу, режим надання послуг тощо. У зв'язку з систематичним невиконанням позивачем взятих на себе зобов'язань відповідач 02.11.2015 направив позивачу лист, в якому повідомлено про розірвання договору. Отже, на думку відповідача, договір розірвано з 01.01.2016. Інші договори не укладено. Таким чином, відсутні правові підстави для нарахування плати за комунальні послуги. Відповідач посилається на правову позицію викладену у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 по справі №5010/1495/2011-18/65. Відповідач вважає, що позивач не дотримався правил підвідомчості, у зв'язку з тим, що на момент подачі позовної заяви договір між сторонами розірвано. Власником вбудовано-прибудованого приміщення з прибудовою за адресою АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2003 є фізична особа ОСОБА_1. Відповідач стверджує, що має окремий вхід в приміщення, який не є прибудинковою територією та не обслуговується позивачем; має окремий ввід електроенергії, води, опалення, каналізаційної системи. Крім того, відповідач стверджує, що обслуговування проводки, труб, опалення, каналізаційних труб проводиться або самостійно, або відповідними службами з якими укладено відповідні договори. Відповідно до вимог діючого законодавства, для сплати комунальних послуг відповідач встановив лічильники та уклав наступні договори: Договір про постачання електричної енергії №602927 від 19.04.2003. За освітлення прилеглої території, біля магазину, відповідач сплачує самостійно, згідно показань лічильника електроенергії; Договір №4090 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.10.2011. Таким чином, постачання відповідачеві теплової енергії відбувається окремо від будинку 1 по вулиці Українська. Обслуговування (промивка труб, ремонт трубопроводів та інше) проводиться відповідачем. Позивач послуг по обслуговуванню трубопроводів відповідачеві не надавав та не надає. Відповідач звертає увагу суду, що встановлення нових трубопроводів на постачання теплової енергії, як на магазин, так і на будинок №1 по вулиці Українська виконано відповідачем. Позивач відмовляється відремонтувати трубопровід, який знаходиться у нього на балансі. В якості доказів проведення за власний рахунок ремонтних робіт відповідач надає суду фотографії трубопроводів. Сплата за теплову енергію відбувається згідно показань лічильників; Договір №653 від 09.10.2008 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. У разі виходу з ладу трубопроводу, відповідач за власний рахунок ремонтує його. Послугами позивача не користується; Договір про надання послуг вивезення твердих побутових відходів від 24.12.2007. За користування прибудинковою територією, під нежитловим приміщенням та біля приміщення відповідач сплачує плату за користування землею. За користування прибудинковою територією, відповідач сплачує орендну плату та самостійно її обслуговує.
03.08.2017 отримано письмові пояснення позивача в яких позивач вказав, що у своїй діяльності щодо надання тих чи інших послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території не зобов'язаний погоджувати зі споживачами види та обсяги робіт, їх періодичність тощо. Складові послуг, їх періодичність та порядок надання споживачам розшифровано в Наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" та в Наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №150 від 10.08.2004 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".
02.11.2015 від відповідача надійшла заява про бажання розірвати договір №3009/02-14, у зв'язку з систематичним невиконанням пункту 3.4.3 договору. 15.11.2015 позивач надав письмову відповідь зазначивши, що викладена аварійна ситуація у зверненні від 02.11.2015 була усунена працівниками позивача. На підтвердження вказаних обставин додано титульну сторінку картки оцінки якості розгляду звернення та зазначено, що підстав для розірвання договору з причин невиконання його сторонами умов не вбачається.
Позивач вказує, що від відповідача не надходило звернення для виклику представника позивача для складання відповідного акту-претензії. Позивач в період з 01.01.2016 по 01.06.2017 надав послуги своєчасно, безперебійно та належної якості.
Позивач вважає твердження відповідача, що позивач є надавачем комунальних послуг помилковим, з огляду на статтю 13 Цивільного кодексу України.
Суд розгляд справи відкладав з 03.08.2017 до 10.08.2017.
10.08.2017 отримано письмові пояснення позивача в яких підтримано обрану правову позицію.
Суд оголошував перерву з 10.08.2017 до 15.08.2017.
14.08.2017 отримано письмові пояснення відповідача. Відповідач зазначив, що під час дії спірного договору між сторонами підписувалися акти виконаних робіт. Після розірвання договору акти виконаних робіт між сторонами не підписувалися, а послуги не надавалися. Відповідач вважає, що надані позивачем документи не підтверджують факт надання послуг саме відповідачу.
Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.
Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 10.08.2017 та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 10.08.2017 та явкою представника в судове засідання.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
В судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2017, продовжено розгляд справи по суті. Представники сторін підтримали обрані правові позиції.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -
ВСТАНОВИВ:
Комісія з проведення конкурсу з визначення управителів будинку, споруди або групи будинків по Центрально-Міському району по об'єкту №1 вирішила визначити товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" (далі по тексту - позивач) переможцем конкурсу з визначення управителя будинку, споруди або групи будинків на території Центрально-Міського району. Рішення комісії оформлено протоколом від 14.11.2013.
18.11.2013 між позивачем (далі по тексту - позивач, управитель) та Управлінням благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі по тексту - замовник) укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Центрально-Міському районі. Предметом договору є передача замовником управителю функцій управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі по тексту - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі по тексту - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі по тексту - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Пунктом 4.1 договору від 18.11.2013 визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 1 року. Функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях розпочинають здійснювати з 01.02.2014. Даний договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін. Якщо одна із сторін має намір розірвати договір, вона повинна попередити про свій намір не менше як за місяць до його розірвання.
Докази розірвання або зміни строку дії договору від 18.11.2013 суду не надано, отже договір визнано діючим.
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14.12.2011 за №418 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення Центрально-Міського району м.Кривого Рогу" установлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зокрема в будинку №1 по вулиці Українська.
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 27.12.2011 за №435 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у місті Кривому Розі" установлено періодичність та строки виконання робіт на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, порядок проведення перерахунків за ненадані або надані не в повному обсязі послуги для всіх категорій споживачів.
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.04.2017 за №176 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню міста Кривого Рогу товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" установлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню міста Кривого Рогу товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" зокрема в будинку №1 по вулиці Українська.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення №1/194 по вулиці Українська, що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення від 23.01.2003, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованого у реєстрі за №794.
30.09.2014 між позивачем (далі по тексту - позивач, виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено договір №3009/02-14 про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території (далі по тексту - договір від 30.09.2014). Предметом вказаного договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території (далі по тексту - послуги) у житловому будинку №1 по вулиці Українська у місті Кривому Розі, а споживач - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
Виконавець, відповідно до пункту 1.2 договору від 30.09.2014, надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.
Розмір тарифу на послуги, які виконавець щомісячно надає споживачу, встановлено згідно з рішеннями Криворізької міської ради за №418 від 14.12.2011 (Додаток №1) та №435 від 27.12.2011 (Додаток №2), з урахуванням перерахунку зазначеного тарифу, як для приміщення першого поверху з окремим входом, згідно постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011, з розрахунку на 1 кв.м. приміщення споживача №194 загальна площа якого становить 1217,2кв.м. (пункт 1.3 договору від 30.09.2014).
Згідно з пунктом 2.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач, згідно з пунктом 2.2 договору від 30.09.2014, сплачує послуги до 20-го числа місяця наступним за місяцем, в якому надавалися відповідні послуги.
Цей договір, відповідно до пункту 7.1 договору від 30.09.2014, набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається щороку пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку жодна із сторін не повідомить письмово щодо його розірвання.
Пунктом 7.2 договору від 30.09.2014 визначено, що договір може бути достроково розірваним у разі, зокрема його невиконання сторонами (п.п.7.2.2 договору).
02.11.2015 відповідач направив позивачу лист, в якому повідомлено про розірвання договору, у зв'язку з систематичним невиконанням пункту 3.4.3. договору №3009/02-14 від 30.09.2014. Факт отримання позивачем листа відповідача підтверджується штампом позивача з вхідним №С245/2 і датою 02.11.2015. Крім того, в судовому засіданні та письмових поясненнях позивач визнав факт отримання листа відповідача про розірвання договору.
15.11.2015 позивач надав письмову відповідь зазначивши, що викладена аварійна ситуація у зверненні від 02.11.2015 була усунена працівниками позивача. На підтвердження вказаних обставин додано титульну сторінку картки оцінки якості розгляду звернення та зазначено, що підстав для розірвання договору з причин невиконання його сторонами умов не вбачається.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач стверджує, що надав відповідачу послуги з утримання будинку, споруд і прибудинкової території на загальна суму 33260,59грн. за період з 01.01.2016 по 01.06.2017, що підтверджується помісячними картками про виконані роботи, їх обсяг та вартість.
Отже, підставою позовних вимог є договір №3009/02-14 від 30.09.2014 про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№147 від 30.08.2016 в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 16102,22грн. В якості доказу направлення долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек від 30.08.2016.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Між позивачем та відповідачем укладено договір №К009/02-14 від 30.09.2014 про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів.
Укладений між сторонами договір, відповідно до пункту 7.1, набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається щороку пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку жодна із сторін не повідомить письмово щодо його розірвання.
Відповідач звернувся до позивача з листом від 02.11.2015 в якому повідомив, що 28.10.2015 в магазині "Лада-2" за адресою вул.Українська, 1/194 виникла аварійна ситуація, внаслідок якої каналізаційними стоками залита значна частина підвального приміщення, яке є складом промислового товару. Відповідальний працівник відповідача дзвонив позивачу та неодноразово викликав слюсаря. Позивач аварію не усунув, слюсар в магазин не приходив, нічого не перевіряв. Весь ремонт відповідач виконав за власний кошт без участі представників позивача. Просив розірвати договір, у зв'язку з систематичним невиконанням пункту 3.4.3 договору. Доказом отримання позивачем листа відповідача від 02.11.2015 є штамп позивача з вх.№С-245/4 від 02.11.2015.
Позивач листом від 15.11.2015 за вих.№С-245/4 повідомив відповідача, що виконуються роботи з прочистки зливної каналізації через під'їзд №5 та приміщення товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Дніпропетровськ". Для з'ясування питань, викладених у зверненні від 02.11.2015 проведено огляд каналізаційних труб та 10.11.2015 складено картку оцінки якості розгляду звернення. Позивач вказав, що підстав для розірвання договору, на його думку, не вбачається.
Господарський суд ухвалою від 10.08.2017 витребував у позивача письмові пояснення з посиланням на докази, щодо реагування на вимоги відповідача про ремонт трубопроводу.
Враховуючи, що позивач надав лише титульну сторінку картки оцінки в якості розгляду звернення відповідача з вимогами про усунення аварійної ситуації та незважаючи на вимоги ухвали суду від 10.08.2017 не надав докази, щодо реагування на вимоги відповідача про ремонт трубопроводу, господарський суд в судому засіданні, яке відбулося 10.08.2017 витребував у позивача картку оцінки якості розгляду звернення у повному обсязі.
Вимоги суду з невідомих причин проігноровано.
Отже, належних доказів усунення аварійної ситуації позивач суду не надав.
Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору, лист відповідача про розірвання договору, заперечення позивача проти розірвання договору господарський суд, враховуючи положення пункту 7.1, 7.2 договору дійшов висновку, що договір укладений між сторонами припинив свою дію з 01.01.2016.
Господарський суд звертає увагу, що незгода позивача з припиненням договору не є обставиною за якою договір вважається пролонгованим.
Згідно зі статтею 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Отже, господарський суд дійшов висновку, щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за період з січня 2016 року по червень 2017 року, розрахованої позивачем на підставі договору після його припинення.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2015 по справі №910/8353/15.
На підтвердження правової позиції господарського суду практику Дніпропетровського апеляційного господарського суду надав позивач. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 по справі №904/5171/13.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимоги відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
17.08.2017
Суддя
І.В. Петренко
