Справа № 760/2753/17-ц

2/760/2398/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 серпня 2017 року Солом?янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства «КомСервіс» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року Приватне підприємство «КОМСЕРВІС» звернулося до суду з позовом про захист ділової репутації юридичної особи та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги Позивач мотивує наступним, 16 грудня 2016 року на сторінках користувача ОСОБА_1 (засновника ПП «Сіріус») в соціальних мережах, таких як Facebook та Vkonakte було розміщено відеоролик під назвою: «Аферисты под прикрытием охраны!! Будьте бдительны!! Запрещено для показа в Украине!!» При перегляді сторінки користувача ОСОБА_1 відразу кидається в очі зазначений відеоролик з зображенням на ньому автомобілів ПП «КомСервіс» та його товарних знаків.

Зазначені публікації, як зазначає позивач, розміщені в мережі інтернет за адресами https://www.facebook.com/profile.php?id=100007366740445&fref=ts та https://vk.com/igor__nikolenko і відкриті для перегляду необмеженому колу осіб.

Позивач зазначає, що Соціальні мережі Facebook (www.facebook.com) та Vkonakte (www.vk.com) є відкритими соціальними мережами, які доступні необмеженому колу осіб, серед користувачів яких є діючі та потенційні Замовники охоронних послуг Позивача.

Позивач вказує, що даний відеоролик спрямований на проведення антиреклами підприємства Позивача та інших охоронних агентств (ТОВ «Охоронний холдинг», ТОВ «Венбест», ПП «Явір-2005»), що здійснюють свою діяльність на ринку охоронних послуг. Крім того, Відповідач, на переконання Позивача, у ролику поширює інформацію для споживачів послуг, що нібито більшість охоронних компаній - це аферисти, які працюють під підкриттям охоронних компаній та розповсюджують «міфи».

Інформацію зазначену в даному відеоролику Позивач вважає недостовірною та такою, що ганьбить ділову репутацію та вселяє недовіру ймовірних клієнтів до суб'єкта надання охоронних послуг.

Позивач зазначає, що поширений відповідачем відеоролик з такою назвою та змістом, вселяє недовіру та осторіг Клієнтів до ПП «КОМСЕРВІС», ставить під сумнів сформовану та напрацьовану роками позитивну ділову репутацію Позивача на ринку охоронних послуг та стверджує, що наслідком таких дій відповідача є зниження довіри клієнтів та зменшення їх кількості, що як наслідок призводить до утраченої вигоди.

У зв'язку з цим Позивач просить зобов'язати Відповідача видалити відеоролик зі своїх сторінок в соціальних мережах Facebook та Vkonakte, який розміщений, 16.12.2016 року під назвою «Аферисты под прикрытием охраны!! Будьте бдительны!! Запрещено для показа в Украине!!». Зобов'язати Відповідача опублікувати публічну заяву стосовно спростування відомостей в відеоролику, який був поширений 16.12.2016 року на своїх сторінках в соціальних мережах Facebook та Vkonakte, у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення офіційного вибачення перед ПП «КОМСЕРВІС» про те, що фізичною особою ОСОБА_1 поширена щодо ПП «КОМСЕРВІС» недостовірна інформація, і така, що не відповідає дійсності та опублікувати спростування наступного тексту: «Я, ОСОБА_1, засновник ПП «СІРІУС» заявляю, що інформація поширена мною про ПП «КОМСЕРВІС» - не відповідає дійсності, а саме: що ПП «КОМСЕРВІС» не входить в число аферистів та не використовують брендування свого транспорту реагування подібне до автомобілів поліції задля створення ілюзії великої кількості автомобілів. Розуміючи значення своїх дій, прошу вибачення у ПП «КОМСЕРВІС» та зобов'язуюсь надалі дотримуватися правил добросовісної реклами».

Також, позивач просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 300000,00 грн, яка стала наслідком завдання шкоди діловій репутації юридичної особи Позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином, клопотань та заперечень не надавав. За згоди представників Позивача суд ухвалив розглядати справу у його відсутність із постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права простувати недостовірну інформацію.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа має такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа. Таким чином, юридична особа так само, як і фізична, має право на спростування недостовірної інформації, що передбачено ст. 277 ЦК України, та відповідно до ст. 299 ЦК України право на недоторканність ділової репутації.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до положень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Встановлено, що Відповідач на своїх сторінках в соціальних мережах Facebook та Vkonakte розмістив відеоролик під назвою «Аферисты под прикрытием охраны!! Будьте бдительны!! Запрещено для показа в Украине!!». В поширеному у такий спосіб Відповідачем відеоролику міститься епізод, на якому зображені автомобілі, які використовуються Позивачем для надання охоронних послуг, тобто мають графічні ознаки належності їх до охоронної фірми «КомСервіс», з коментарем про те, що деякі охоронні компанії, яких Відповідач характеризує як шахраїв, навмисно копіюють брендування (зовнішнє обклеювання) автомобілів національної поліції України для своїх груп мобільного реагування.

Встановлено, що Відповідач в даному відеоролику використовує зображення автомобіля ПП «КОМСЕРВІС», на якому нанесено Знак товарів та послуг зареєстрований за №143147, який належить ПП «КОМСЕРВІС». Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки товарів та послуг» встановлює, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Відеоролики розміщені в соціальних мережах є доступні необмеженому колу осіб, що забезпечує можливість постійного кількості їх переглядів.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Дослідивши інформацію викладену у відеоролику, суд погоджується з Позивачем у тому, що Відповідач, який є засновником іншого суб'єкта надання охоронних послуг, а саме ПП «Сіріус» (код ЄДРПОУ 32344175), шляхом розміщення такого характеру відеоматеріалів, вдається до недобросовісних засобів реклами, до приниження ділової репутації компаній-конкурентів, розповсюдження неправдивої інформації щодо них.

Муз звертає увагу на те, що у поширеному Відповідачем відеоролику йдеться про охоронні підприємства, які охарактеризовані як аферисти, яких потрібно остерігатися та такими, що вводять в оману клієнтів розповсюджуючи так звані «міфи». Зокрема, підприємство Позивача в одному з епізодів звинувачується в тому, що задля створення ілюзії великої кількості автомобілів, воно використовує автомобілі з брендуванням подібним до брендування автомобілів органів Національної поліції України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охоронну діяльність», транспорт реагування суб'єкта охоронної діяльності є спеціальним транспортом і обладнується засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами та написами, відповідними світловими та звуковими сигналами у порядку визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Розділом 3 Наказу МВС України 18.04.2013№375 «Про затвердження Порядку обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами» передбачено, що на транспорті реагування суб'єкта охоронної діяльності наносяться кольорографічні схеми (написи), які ідентифікують суб'єкта охоронної діяльності, зокрема його скорочене найменування, номер телефону та емблема (у разі наявності такої).

Крім того, згідно абз.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про охоронну діяльність», під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється використовувати ознаки належності (елементи символіки, формений одяг тощо) до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів, у тому числі в назві суб'єкта охоронної діяльності, на одязі, транспорті реагування, будівлях, у документації.

Позивач на доведення неправдивості тверджень Відповідача зазначає, що весь транспорт реагування ПП «КОМСЕРВІС» обладнаний у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується Актом обстеження транспортного засобу на відповідність кольорографічних схем, написів та емблем вимогам Закону України «Про охоронну діяльність», розділу III Наказу МВС України 18.04.2013№375 «Про затвердження Порядку обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами» та ДСТУ 3849-99 «Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали оперативних, спеціалізованих та спеціальних транспортних засобів. Загальні вимоги».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про рекламу», основним принципом реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Статтями 8 та 10 Закону України «Про рекламу» забороняється в рекламі поширювати інформацію, що дискредитує товари інших осіб, та використовувати недобросовісну рекламу.

Недобросовісна реклама визначається в Законі України «Про рекламу» як реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

Суд погоджується з тим, що Відповідач поширюючи відеоролик ставить під сумнів ділову репутацію Позивача, у компетенції та професіоналізмі ПП «КОМСЕРВІС».

Згідно з Інформаційною довідкою за підписом Фінансового директора ПП «КОМСЕРВІС» статистичні дані по кількості укладених договорів свідчать про те, що після поширення Відповідачем дослідженого відеоролику, їх кількість суттєва зменшилась порівняно з аналогічними періодами попередніх років, що може свідчити про негативні наслідки для ділової репутації Позивача та його статусу на ринку охоронних компаній внаслідок поширення Відповідачем недостовірної інформації, яка має негативних характер, щодо ПП «КОМСЕРВІС».

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно із п. 4 даної Постанови, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Суд приходить до висновку, що поширена Відповідачем інформація, яка стосується Позивача, є недостовірною, негативною, завдає шкоди діловій репутації Позивача.

Пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1, передбачає, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості по них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пункт 19 цієї ж Постанови передбачає, що суб'єктивна думка висловлена в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлене право кожної особи на захист цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на звернення до суду за таким захистом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.

Пункт 5 Постанови Пленуму від 27.02.2009 року № 1 визначає, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При спростуванні поширена інформація визнається недостовірною.

Таким чином, вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача спростувати поширену ним інформацію узгоджуються із способами захисту прав та інтересів, визначених статтями 15, 16, 91, 94, 277 ЦК України, а оспорювана інформація (в частині визначеній судом в даному рішенні) підлягає спростуванню шляхом розміщення такого спростування на сторінках в соціальних мережах, на яких і були розміщені відеоролики.

Пунктом 24 Постанови передбачено, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Запропонований Позивачем текст, який має бути розміщений Відповідачем в порядку спростування поширеної ним інформації, в цілому відповідає завданням захисту порушеного права, є співмірним та адекватним.

Суд погоджується з тим, що розповсюдження Відповідачем відеоролику, який містить недостовірну та негативну інформацію щодо ПП «КОМСЕРВІС» завдало шкоди діловій репутації Позивача, що можна характеризувати як завдання моральної (немайнової) шкоди юридичній особі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, під майновою шкодою юридичної особи слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, спомаганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Заявлений Позивачем розмір компенсації за спричинену моральну шкоду (300000 гривень), на переконання суду є адекватним способом захисту за шкоду, заподіяну Відповідачем діловій репутації ПП «КОМСЕРВІС» внаслідок поширення недостовірної та негативної інформації. Крім того, такий розмір компенсації, на переконання суду, матиме стримуючий ефект від порушення Відповідачем прав Позивача у подальшому, враховуючи наявність у справі відомостей про те, що спроби недобросовісної конкуренції, антиреклами в діях Відповідача, який є засновником іншої охоронної компанії, є непоодинокими і системними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 277, 297 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про інформацію», ст.ст.10, 11, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити зі своїх сторінок в соціальних мережах Facebook (www.facebook.com) та Vkontakte (www.vk.com) відеоролік, який розміщений 16.12.2016 під назвою «Аферисты под прикрытием охраны!! Будьте бдительны!! Запрещено для показа в Украине!!».

Зобов'язати ОСОБА_1 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили опублікувати на своїх особистих сторінках в соціальних мережах Facebook (www.facebook.com) та Vkontakte (www.vk.com) спростування поширеної ним недостовірної інформації наступного змісту: «Я, ОСОБА_1, заявляю, що інформація поширена мною шляхом розміщення 16.12.2016 на даній сторінці відеороліку під назвою «Аферисты под прикрытием охраны!! Будьте бдительны!! Запрещено для показа в Украине!!», яка стосується ПП «КОМСЕРВІС», не відповідає дійсності, а саме ПП «КОМСЕРВІС» не входить в число аферистів та не використовує брендування свого транспорту реагування подібне до автомобілів поліції задля створення ілюзії великої кількості автомобілів.»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «КОМСЕРВІС» компенсацію за шкоду, завдану діловій репутації, в розмірі 300000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «КОМСЕРВІС» судові витрати в сумі 5140 гривень.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: