Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів Савелюк М.А., Горошка М.І., Солдатенко Л.М.,

з секретарями Січкаренко Я.О., Харченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Миронівської районної ради Київської області, Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про встановлення юридичного факту, визнання права на земельну частку (пай), зустрічним позовом Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області до ОСОБА_1, Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Миронівської районної ради Київської області, відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про визнання недійсним державного акта на право колективної власності на землю,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що була членом колгоспу ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району Київської області, включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса, який є додатком № 1 до державного акту на право колективної власності на землю, виданого під час розпаювання земель місцевого господарства, тому має право на земельну частку (пай) із земель колективної власності, які були передані у колективну власність згідно державного акта на право колективної власності на землю, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області 27 квітня 1995 року.

Реалізувати своє право на отримання земельного паю середнім розміром 4,41 умовних кадастрових гектарів в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району Київської області по Потіцькій сільській раді Миронівського району Київської області вона не може, оскільки сільськогосподарського підприємства, якому видано державний акт, ніколи не існувало, на час отримання державного акта на право колективної власності на землю сільськогосподарське підприємство, яке його отримало, мало назву колгосп ім. Карла Маркса, який у подальшому

було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Потік» та згодом у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік».

Посилаючись на ті обставини, що при видачі державного акта було допущено помилку у назві підприємства, членам якого передано землю у колективну власність, та наявні підстави для встановлення факту, що має юридичне значення, просила встановити факт, що колгосп ім. Карла Маркса та колективне сільськогосподарське підприємство ім. Карла Маркса є однією юридичною особою, визнати за нею право на земельну частку (пай) у колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району Київської області розміром 4,41 умовних кадастрових гектари.

Представник Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області Горошко М.І. до початку розгляду справи заявив зустрічні позовні вимоги про визнання Державного акта на право колективної власності на землю, який видано Потіцькою сільською радою колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса 27 квітня 1995 року, недійсним, які обґрунтував тими обставинами, що такої юридичної особи як колективне сільськогосподарське підприємство ім. Карла Маркса не було зареєстровано.

В судовому засіданні позивач уточнила заявлені вимоги. Просила встановити факт належності Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області 27 квітня 1995 року, колгоспу ім. Карла Маркса, правонаступником якого було колективне сільськогосподарське підприємство «Потік», правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік», підтримала вимогу про визнання права на земельну частку (пай). В поясненнях послалась на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Зазначила, що сертифікат на земельну частку (пай) не отримала, її порушене право підлягає судовому захисту у обраний нею спосіб.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені нею вимоги.

Представник відповідача Миронівської районної державної адміністрації Київської області Савелюк М.А. позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що позивач не була членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса, тому права на земельну частку (пай) у вказаному підприємстві не набула.

Представник Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області від вимог за зустрічним позовом відмовився. Суду пояснив, що позивач працювала в колгоспі імені Карла Маркса з 27 березня 1991 року по 09 квітня 1996 року та була включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства за № 344, що додавався до Державного акта на право колективної власності на землю, який видано Потіцькою сільською радою колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса. Проте, такого підприємства як колективне сільськогосподарське підприємство ім. Карла Маркса ніколи не існувало. Вимога щодо встановлення юридичного факту є безпідставною, оскільки колгосп та колективне сільськогосподарське підприємство мають різні форми власності, державний акт не міг бути виданий колгоспу. Розпаюванню підлягали землі лише колективної власності сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, а не землі колгоспу.

Представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» Солдатенко Л.М. вважає заявлені вимоги обґрунтованими з тих підстав, що позивач набула права на земельну частку та не може його реалізувати в інший спосіб, ніж як шляхом встановлення юридичного факту належності державного акта іншій юридичній особі, яка в ході реорганізації перетворена у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік».

Представник відповідача Миронівської районної ради Київської області в судове засідання не з'явився, голова ради в поданій до суду заяві просив розглядати справу у відсутності представника даного відповідача.

Суд, заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Паювання земель колишніх сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів) повинно було здійснюватися після їх реформування у колективні сільськогосподарські підприємства (Указ № 666/94), передачі цим підприємствам земель у колективну власність, видачі державного акта на право колективної власності на землю. Коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), встановлено Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Статтею 1 цього Указу передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно зі ст. 2 цього Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Судом встановлено такі обставини.

Загальними зборами членів колгоспу ім. Карла Маркса від 19 лютого 1994 року вирішено прийняти колективну форму власності на землю та створити резервний фонд земель в розмірі 9 % для подальшого перерозподілу.

За змістом протоколу засідання другої сесії двадцять другого скликання Потіцької сільської ради народних депутатів від 16 вересня 1994 року до порядку денного внесено питання про роздержавлення земель колгоспу ім. Карла Маркса. Сесією прийнято рішення про встановлення розміру земель, які передаються у колективну власність - 3094,9 га.

16 вересня 1994 року відбулось засідання загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Карла Маркса. До повістки денної внесено питання роздержавлення земель господарства. Зборами прийнято рішення про схвалення проекту роздержавлення земель, яким передбачено передачу у колективну власність 3094,9 га землі.

Позивач з 27 березня 1991 року по 09 квітня 1996 року працювала у колгоспі ім. Карла Маркса та була членом колгоспу.

27 квітня 1995 року Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1. Згідно державного акта вказаному власнику землі передано у колективну власність 3094,9 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Потіцької сільської ради народних депутатів № 2-94 від 16 вересня 1994 року. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 5.

Додатком до державного акта був список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, які мають право на отримання земельних часток (паїв) при розпаюванні земель. У списку під номером 344 значиться позивач ОСОБА_1

Вказані обставини підтверджуються даними витягу з протоколу загальних зборів членів колгоспу ім. Карла Маркса від 19 лютого 1994 року, протоколу засідання другої сесії двадцять другого скликання Потіцької сільської ради народних депутатів від 16 вересня 1994 року, протоколу № 2 засідання загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Карла Маркса від 16 вересня 1994 року, трудової книжки позивача, листа начальника архівного відділу Миронівської районної державної адміністрації № 05-08/02 від 10 березня 2016 року, листа Миронівської районної державної адміністрації № 6/14-3776 від 09 вересня 2015 року, державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів 27 квітня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 5, списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, яким є додатком № 1 до державного акта.

Згідно наданих письмових доказів колгосп ім. Карла Маркса реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Потік» 31 липня 1996 року, колективне сільськогосподарське підприємство «Потік» реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік» 13 березня 2000 року.

Такі обставини підтверджені даними доданих до матеріалів справи витягу з протоколу № 2 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Карла Маркса від 27 липня 1996 року, довідки Головного управління статистики у Київській області № 02/2-11/0489 від 05 жовтня 2011 року, довідки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» від 03 листопада 2015 року, Статутів сільськогосподарського підприємства та товариства, архівної довідки Потіцької сільської ради № 02-33/206 від 20 квітня 2016 року, довідки державного реєстратора Миронівської районної державної адміністрації № 272 від 26 червня 2009 року.

Згідно статті 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємства проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Колгосп ім. Карла Маркса, загальними зборами членів якого прийнято рішення про колективну власність на землю та роздержавлення земель господарства, не було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Карла Маркса на час видачі органом місцевого самоврядування такому підприємству державного акта на право колективної власності на землю.

Державна реєстрація колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса не мала місця.

Поряд з цим, землі, які передано у колективну власність згідно державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів 27 квітня 1995 року, були розпайовані.

Паювання земель було юридичним фактом, що потягло за собою передачу громадянам, які включені до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком № 1 до державного акта, земельних часток (паїв).

Фактично паювались землі, щодо яких загальними зборами членів колгоспу ім. Карла Маркса та органом місцевого самоврядування прийнято рішення про їх роздержавлення. Паї отримали члени колгоспу ім. Карла Маркса, які внесені до списку, що доданий до державного акта на право колективної власності на землю, за змістом якого він виданий колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса.

При розпаюванні земель позивач набула права на земельну частку (пай) поряд з іншими громадянами, оскільки була членом колгоспу ім. Карла Маркса, роздержавлення земель якого мало місце, на час видачі державного акта на право колективної власності на землю станом на 27 квітня 1995 року та була включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який був додатком № 1 до Державного акта на право власності на землю, під номером 344. Сертифікат на право на земельну частку (пай) позивач не отримувала.

Ті факти, що при видачі державного акта на право колективної власності на землю ймовірно було допущено помилку у найменуванні юридичної особи, якій його видано, державний акт видано до державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства, яке стало правонаступником колгоспу ім. Карла Маркса, не позбавляють позивача самого права на земельну частку (пай), яке існує в неї з моменту отримання господарством державного акта на право колективної власності на землю.

Порушене право позивача підлягає захисту. Паювання було здійснене державою, яка і повинна нести відповідальність за допущені при цьому порушення.

Виправлення до державних актів на право власності на земельну ділянку не можуть бути внесені.

Усі нормативні акти, відповідно до яких заповнювалися державні акти на право власності на землю, забороняли будь-які виправлення у державному акті. Можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.

Згідно Витягу з технічної документації з паювання земель та розрахунку вартості земельної частки (паю) «КСП ім. Карла Маркса» по Потіцькій сільській раді вартість однієї земельної частки (паю), яка розташована на території Потіцької сільської ради Миронівського району середньо кадастровий розмір земельної частки (паю) становить 4,41 умовних кадастрових гектара.

Позивач має право на земельну частку у вказаному розмірі.

Визнання права на земельну частку (пай) в землях, які були розпайовані, зачіпає права інших учасників паювання, тому право позивача може бути захищено у спосіб, якщо земельна ділянка в рахунок земельної частки (паю) буде надана не за рахунок розпайованих земель, а за рахунок земель запасу та резервного фонду, який відповідно до статті 5 ЗК України в редакції 1992 року, відповідно до якої були утворені масиви земель резервного фонду, спеціально призначений для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням. За відсутності вільних земель або у разі небажання особи отримати земельну ділянку із наявних вільних масивів заподіяна шкода повинна бути відшкодована у грошовій формі.

Позивач та її представник зазначили, що в даний час позовні вимоги обмежені визнанням права на земельну частку, із способом захисту такого права позивач ще не визначилася.

Вимоги позивача про встановлення юридичного факту суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до статей 234, 256 ЦПК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження судами розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з частиною 1 статті 234 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду порядком окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; встановлення факту не має бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.

В ст. 256 ЦПК України наведений невичерпний перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За частиною 2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Коментована норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише фізичних осіб, а не будь-яких суб'єктів.

Позивач зазначила, що встановлення факту, про який вона заявила, їй необхідно для реалізації права на земельну частку (пай).

Сам по собі факт належності державного акта на право колективної власності на землю не породжує для його власника, державна реєстрація якого припинена, жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для позивача важливим є не одержання документа, а оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Факт, який позивач просить встановити не викликає юридичних наслідків. Від нього не виникають та не змінюються особисті чи майнові права позивача. Права позивача підлягають поновленню в судовому порядку без встановлення факту, про який нею заявлено.

На підставі викладеного, ст. 5 Земельного кодексу України в ред. 1992 року, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 234, 256, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Миронівської районної ради Київської області, Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про встановлення юридичного факту, визнання права на земельну частку (пай) задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,41 в умовних кадастрових гектарах при розпаюванні сільськогосподарських угідь, переданих в колективну власність згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області 27 квітня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса.

Вимогу про встановлення факту належності Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області 27 квітня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса, колгоспу ім. Карла Маркса, правонаступником якого було колективне сільськогосподарське підприємство «Потік», правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік», залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук