Провадження №3/463/1177/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року Суддя Личаківського районного суду м. Львова – Леньо С.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління Патрульної поліції у м. Львові ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2

за ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Громадянин ОСОБА_1, 06.06.2017р. о 03 год. 20 хв. в м. Львові на вул. Сихівська, 1, керував транспортним засобом Rover д.н.з. LBI 15698 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.

ОСОБА_1, як особа яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з’явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив.

Натомість, Йосифович Н-Л.Д., який згідно договору про надання адвокатських послуг № 22-06/17 від 22.06.2017р., укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юридична компанія «Шаповалов та партнери», а також згідно довіреності від 19.06.2017р., виданої Львівською філією АБ «Юридична компанія «Шаповалов та партнери» на ім’я Йосифовича Н-Л.Д. на представництво інтересів адвокатського бюро скерував до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що він як захисник ОСОБА_1 та як в.о. директора Львівської філії Адвокатське бюро «Юридична компанія «Шаповалом та партнери» 03.08.2017р. має бути присутнім для складання ЗНО з правознавства.

Вважаю за необхідне відхилити дане клопотання, оскільки, таке клопотання подається повторно. При цьому, як в першому, так і в другому клопотанні причиною відкладення вказано саме неможливість участі в судовому засіданні Йосифовича Н-Л.Д., хоча договір про надання правової допомоги укладено не з індивідуально визначеним адвокатом, а з адвокатським бюро, внаслідок чого така причини як неможливість участі в судовому засіданні Йосифовича Н-Л.Д. не може вважатись поважною. Крім цього, стороною захисту реалізовано своє право на подання письмових заперечень.

Зокрема, подано два клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення. Перше клопотання з мотивів не відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам чинного законодавства, а саме, працівники поліції проігнорували вимогу ОСОБА_1 про необхідність проведення огляду на стан сп’яніння у відповідному закладі охорони здоров’я, а пояснення, наявні в протоколі про адміністративне правопорушення одержані шляхом примусу і були написані під тиском. Працівники поліції також проігнорували вимогу ОСОБА_1 про дачу пояснень на окремому бланку, чим позбавили ОСОБА_1 права подати зауваження до протоколу про адміністративне правопорушення.

Друге клопотання про закриття провадження у справі подано з тих мотивів, що на адвокатський запит отримано копію Сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки, який видано 01.09.2014р. і який чинний до 27.03.2017р. В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення складено 06.06.2017р., тобто після втрати чинності дії Сертифікату, що робить висновок спеціального технічного пристрою – газоаналізатора «Drager» від 06.06.2017р. неналежним доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння під час керування транспортним засобом.

Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 16.11.2000р. № 13-рп/2000 про те, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності вправі вільно обирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим розглянути справу у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності з таких підстав.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Rover д.н.з. LBI 15698 06.06.2017р. о 03 год. 20 хв. в м. Львові на вул. Сихівська, 1 перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Вчинене правопорушення стверджується письмовим поясненням особи яка притягається до адміністративної відповідальності, письмовими поясненнями свідків, висновком спеціального технічного пристрою – газоаналізатора «Drager» від 06.06.2017р. та протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2017р.

Додатково, вчинене правопорушення і правомірність дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується оглянутим відеозаписом обставин події.

Відповідно до зазначеного, слід визнати голослівними мотиви заперечення про те, що на ОСОБА_1 чинився будь-який тиск, оскільки протилежне підтверджується відеозаписом обставин проходження медичного огляду.

Так само, не заслуговують на увагу мотиви заперечення про те, що працівниками поліції проігноровано вимогу ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров’я, оскільки такої вимоги, згідно відеозапису останній не пред’являв, а натомість, погодився з результатами медичного огляду, проведеного на місці зупинки, що випливає зі змісту його пояснень, наданих в протоколі про адміністративне правопорушення, про що ним особисто поставлено свій підпис в Акті огляду на стан алкогольного сп’яніння і що додатково стверджується письмовими поясненнями свідків.

В свою чергу, відповідно до положень ст. 266 КУпАП, виключно у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Аналогічно, є безпідставним клопотання про закриття провадження у справі з мотивів втрати чинності Сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, оскільки автором такого клопотання невірно тлумачиться законодавство у сфері метрологічної діяльності.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.1998р. (далі Закон № 113/98-ВР) державне управління забезпеченням єдності вимірювань в України здійснює Центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ). До повноважень ЦОВМ, відповідно до ч. 2 цієї статті належить затвердження типів засобів вимірювальної техніки та встановлення порядку ведення Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону № 113/98-ВР, засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов'язковим вимогам нормативних документів з метрології. Державні приймальні і контрольні випробування та оформлення їх результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 113/98-ВР, засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки затверджено Наказом Держкомстандарту України від 19.02.2002р. № 100.

Згідно п. 1.4 цього Порядку, Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу видаються на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань:

вітчизняним виробникам засобів вимірювальної техніки - для офіційного підтвердження відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та їх подальшого серійного виробництва в Україні;

іноземним виробникам – для офіційного підтвердження відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та їх подальшого ввезення на територію України партіями.

Отже, Сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу є документом який підтверджує позитивні результати державних контрольних випробувань засобу вимірювальної техніки, внаслідок чого такий засіб дозволявся до застосування згідно ч. 2 ст. 11 Закону № 113/98-ВР.

Разом з тим, Закон № 113/98-ВР втратив чинність 01.01.2016р. у зв’язку з прийняттям Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1314-VII від 05.06.2014р. (далі Закон № 1314-VII), за яким не передбачено використання засобу вимірювальної техніки на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань після видачі відповідного Сертифіката.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону № 1314-VII, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, а як передбачено ч. 1 ст. 17 Закону № 1314-VII, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Натомість, згідно п. 5 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1314-VII, Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.

Отже, згідно з законодавством, чинним на момент вчинення правопорушення, експлуатації підлягають лише ті засоби вимірювальної техніки, які пройшли періодичну повірку.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, використаного у даній справі на місці зупинки для встановлення в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп’яніння, таке є чинним до 12.09.2017р., у зв’язку з чим висновок спеціального технічного пристрою – газоаналізатора «Drager» № ARHE – 0127 від 06.06.2017р. є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Тому, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, тяжкість та характер вчиненого, майновий стан, обставин що обтяжують чи пом’якшують відповідальність не вбачаю та вважаю, що ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення, з ОСОБА_1 в дохід держави слід також стягнути судовий збір в розмірі 320 грн., що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому вчинено правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 130 ч. 1, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА _1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 грн.) з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 320 грн. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя : Леньо С. І.