ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2017 року Справа № 913/545/17

Провадження №26/913/545/17

Суддя Масловський С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства фірма "Мрія – 94", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод пластмасових виробів", м. Луганськ

про стягнення 1119886 грн. 80 коп.

Суддя Масловський С.В.;

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №17 від 28.05.2017;

від відповідача: представник не прибув;

В судовому засіданні 08.08.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Мрія – 94" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський завод пластмасових виробів” про стягнення заборгованості за договором поставки №10 від 04.01.2011 у сумі 1119886 грн. 80 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 25.07.2017, ухвалою 25.07.2017 розгляд справи відкладено на 08.08.2017.

25.07.2017 представник позивача в судовому засіданні надав власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору та додаткові документи.

08.07.2017 позивач через канцелярію Господарського суду Луганської області подав копії видаткових накладних та копії банківських виписок.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 між позивачем ( постачальником) приватним підприємством фірма «Мрія» та відповідачем (покупцем) товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод пластмасових виробів" був кладений договір поставки №10 від 04.01.2011, відповідно до умов якого постачальник зобов’язаний поставити та передати в обумовлені строки у власність покупця поліетилен, в подальшому товар, а покупець зобов’язаний прийняти цей товар та своєчасно оплатити його відповідно до умов договору (п.1.1.).

Умовами договору сторони погодили, що датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної на отриманий товару (п.3.3.); покупець сплачує поставлений товар за ціною узгодженою в зазначених рахунках-фактури та накладних (п.4.1.); ціна у рахунках-фактурах вказується у національній валюті України (п.4.2.); загальна сума за договором складає: 10000000,00 грн. (десять мільйонів гривень, 00 коп.), у тому числі 20% НДС на суму 1666666 грн., 67 коп. (п.4.3.); розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/р постачальника протягом трьох днів з моменту поставки товару (п.5.1.); покупець сплачує постачальнику кожну отриману партію товару не пізніше 3 (трьох) днів з дня поставки (п.5.2.).

Відповідно до видаткових накладних та податкових накладних, а саме: видаткова накладна №94 від 21.01.2014 та податкова накладна №102 від 21.01.2014 на суму 171504,00 грн., видаткова накладна №177 від 29.01.2014 та податкова накладна №178 від 29.01.2014 на суму 16800,00 грн., видаткова накладна №494 від 13.03.2014 та податкова накладна №80 від 13.03.2014 на суму 103500,00 грн., видаткова накладна №762 від 15.04.2014 та податкова накладна №149 від 15.04.2014 на суму 126000,00 грн., видаткова накладна №903 від 05.05.2014 та податкова накладна №11 від 05.05.2014 на суму 122502,00 грн., видаткова накладна №1017 від 16.05.2014 та податкова накладна №142 від 16.05.2014 на суму 263404,80 грн., видаткова накладна №1180 від 03.06.2014 та податкова накладна №24 від 03.06.2014 на суму 151200,00 грн., видаткова накладна №1377 від 23.06.2014 та податкова накладна №234 від 23.06.2014 на суму 93240,00 грн., видаткова накладна №1526 від 08.07.2014 та податкова накладна №85 від 08.07.2014 на суму 126000,00 грн., видаткова накладна №1605 від 16.07.2014 та податкова накладна №165 від 16.07.2014 на суму 134040,00 грн., підписаних повноважними представниками позивача та відповідача, посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи) загальна вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару на підставі довіреностей суворої звітності №3 від 29.01.2014, виданої директору ОСОБА_2, №7 від 13.03.2014, виданої директору ОСОБА_2, №11 від 15.04..2014, №13 від 05.05.2014, виданої директору ОСОБА_2, №16 від 16.05.2014, виданої директору ОСОБА_2, №19 від 03.06.2014, виданої директору ОСОБА_2, та №21 від 23.06.2014, виданої директору ОСОБА_2 складає – 1343886,80 грн.

Згідно односторонньо підписаного акту звірки взаємних розрахунків від 25.07.2017, сальдо на користь позивача станом на 25.07.2017 складає 1119886,80 грн.

Згідно з банківською випискою по особовому рахунку позивача №2600.5.119084980 відповідач протягом 2014 року здійснив часткову оплату товару на суму 224000,00 грн.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (частини 1, 2 статті 673 ЦК України).

Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору №10 від 04.01.2011, було поставлено товар на суму 1343886,80 грн., який відповідачем, як споживачем, було прийнято, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без будь – яких претензій, зауважень. Відповідач свої зобов’язання по повній оплаті товару в строк встановлений п.4.1 – не виконав, а лише здійснив часткову оплату товару на загальну суму 224000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку №2600.5.119084980. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором поставки №10 від 04.01.2011 є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 1119886,80 грн. (1343886,80-224000,00=1119886,80)

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та становить 16798,30 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод пластмасових виробів" (код ЄДРПОУ 30695045, місцезнаходження: 91033, Луганська обл., м. Луганськ, Ленінський район, вул. Звєйнєка, буд. 145 С) на користь Приватного підприємства фірма "Мрія – 94" (код ЄДРПОУ 22650371, місцезнаходження: 61010, Харківська обл., м. Харків, Червонозаводський район, вул. Першої кінної армії, буд. 63) основну заборгованість в розмірі 1119886 (один мільйон сто дев’ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 80 коп., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 16798 (шістнадцять тисяч сімсот дев’яносто вісім ) грн. 30 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.2017

Суддя С.В. Масловський