ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 жовтня 2015 р.

Справа № 804/9556/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Папірус" Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості у сумі 85090,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Папірус" Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська про стягнення коштів у сумі 85090,47 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу комунального господарства Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. В ході ревізії проведено зустрічну звірку з КП «Папірус» Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, якою встановлено завищення вартості виконаних робіт за 2012-2014 роки на загальну суму 85090,47 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із означеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 відкрито провадження у справі № 804/9556/15 та призначено її до розгляду на 13 серпня 2015 року.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновок про встановлення відхилення вартості виконаних робіт за 2012-2014 роки на загальну суму 85090,47 грн. є необгрунтованим, безпідставним та не відповідає дійсності, у зв’язку з чим просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У судове засідання 20.10.2015 представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання 20.10.2015 представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 6статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна фінансова інспекція України (п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №310 від 06.08.2014).

Відповідно до абз. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 № 2939-XII, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (ст.4 Закону №2939-ХІІ).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема,: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7 ст.10 Закону); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону).

Судом встановлено, що на виконання доручення слідчого відділу Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 08.04.2015 №41/3470 та ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2015 по справі № 201/5819/15-к, державним фінансовим інспектором Дніпропетровської об’єднаної державної фінансової інспекції ОСОБА_1 проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу комунального господарства Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради за період 01.01.2012 по 31.12.2014, про що складено акт від 08.05.2015 № 06-21/05. В ході ревізії проведено зустрічну звірку з КП «Папірус», про що складено довідку зустрічної звірки від 08.05.2015 № 06-21/19-з.

Так, ревізією встановлено, що за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 КП «Папірус» виконував роботи з валки, обрізки, омолодження сухих аварійних дерев; послуги щодо благоустрою території (покіс бур’янів та карантинної рослинності) на території Жовтневого району м.Дніпропетровська та орендував у ВКГ Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради приміщення, машини та механізми на підставі договорів.

Між КП "Папірус" (виконавець) та ВКГ Жовтневої у м.Дніпропетровську ради (замовник) укладені договори від 01.06.2010 №01/06/2010, від 01.06.2011 №01/06/2011, від 01.10.2011 №12, від 03.01.2012 №3/1, від 24.04.2012 №7, від 27.11.2012 №14, від 08.01.2013 №1, від 16.04.2013 №5, від 10.01.2014 №3, від 22.05.2014 №6, від 12.09.2014 №11, від 12.09.2014 №12, від 20.10.2014 №14, від 05.12.2014 №15, від 05.12.2014 №16, від 17.12.2014 №19, на підставі яких КП "Папірус" взяло на себе зобовязання з виконання робіт з благоустрою.

Під час здійсненої ревізії позивач дійшов висновку, що виконання робіт машинами та механізмами не підтверджено первинними документами на виконання робіт в актах форми КБ-2в, що призвело до завищення вартості робіт по об’єктах на суму 85090,47 грн., які оплачено за рахунок коштів загального фонду бюджету району по КФК 100203 по КЕКВ 2410, чим порушено вимоги п.3.3.9 ДБН Д.1.1.-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174; п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV; п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФО від 24.05.1995 №88.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми завищення вартості виконаних робіт з 2012 -2014 року на загальну суму у розмірі 85090,47 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданих збитків, можуть бути розглянуті у межах адміністративної юрисдикції якщо такі збитки завдані неправомірними діями або рішенням суб'єкта владних повноважень.

У даному спорі суми, які позивач вважає збитками для Державного бюджету України, не є шкодою, заподіяною у межах публічно - правових відносин. У даному випадку відповідач - Комунальне підприємство "Папірус" Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська (виконавець) є учасником господарських правовідносин з Відділом комунального господарства Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (замовник), які ґрунтуються на умовах господарського договору.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів; державних органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Як слідує з матеріалів справи, позивач - Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до суду з вимогою про стягнення на користь бюджету з відповідача суми у розмірі 85090,47 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної в процесі здійснення відповідачем господарської діяльності, а саме: виконання позивачем робіт в адресу ВКГ Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради на підставі перерахованих вище господарських договорів.

Таким чином, виходячи з зазначеного, підстави для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства відсутні, оскільки даний спір за своїм характером не є адміністративним, а справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Також суд зазначає, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Таким чином, зважуючи на тлумачення ЄСПЛ поняття "судом, встановленим законом", суд апеляційної інстанції з метою дотримання юрисдикції, визначеної чинним законодавством України, виходячи з характеру спірних правовідносин, які підлягають врегулюванню в рамках господарського судочинства, дійшов висновку, що адміністративний суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні п.1 ст. 6 Конвенції відносно даного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. 122, 128, 157, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №804/9556/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Папірус" Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості в сумі 85090,47 грн. закрити.

Роз’яснити позивачу, що заявлений спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Додатково роз'яснити, що повторне звернення тієї ж самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядки та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя

ОСОБА_2