ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 р.

Справа № 804/3223/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Букіна Л.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Червяченко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24 травня 2017 року звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів із адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради адміністративно-господарські санкції у розмірі 183 275,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо працевлаштування інвалідів, внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 183 275,55 грн. та які відповідач не сплатив до 18.04.2017 року.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача надано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради на виконання Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вжив всіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а саме: інформував центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, безпідставно не відмовляв у працевлаштуванні інвалідів.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 року №42.

Відповідно звіту середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2016 році становила 176 особи.

Середньооблікова чисельність штатних працівників визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.09.2005 року № 286.

У відповідності до статті 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Враховуючи, що відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 176 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 7 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, про що зазначено саме відповідачем у звіті за формою №10-ПІ за 2016 рік.

Відповідачем працевлаштовано 2 інваліда, не працевлаштовано - 5 інвалідів, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2016 рік. Зазначена кількість працевлаштованих інвалідів визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.09.2005 року № 286.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

«Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, визначена процедура подання підприємствами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць вакантних посад для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Згідно пункту 2 вказаного Порядку інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1836 «Про реалізацію статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів шляхом подання статистичної звітності у формі №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384.

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повідомляють територіальний орган Державної служби зайнятості України, направляючи звітність у формі №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за №988/23520.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку заповнення звіту форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем впродовж 2016 року подавалась звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 13.01.2016 року, де відповідачем зазначено про вакантні посади штурмана, слюсара-сантехніка та слюсар-електрика з ремонту електроустаткування, тобто на 3 робочих місця.

Також, листом від 12.02.2016 року відповідачем повідомлено до Криворізького міського центру зайнятості про актуальність укомплектування вакансій, де також зазначено про створення робочих місць призначених для інвалідів - 3 посади.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що відповідачем не повному обсязі виконано норматив щодо вжиття заходів, направлених на забезпечення працевлаштування інвалідів та уникнення встановленої законом відповідальності, а саме щодо 2 незанятих робочих місць призначених для інвалідів.

Так, зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою № 10-ПІ середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2016 рік складає 36 655,11 грн., а тому за невиконання нормативів для працевлаштування 2 інвалідів до відповідача необхідно застосувати адміністративно-господарські санкції у розмірі 73 310,22 грн. (36 655,11*2).

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Так, елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Суд дійшов висновку, що роботодавцем не в повному обсязі вжито заходів для недопущення господарського правопорушення щодо 2 робочих місць, оскільки відповідач не виконав норматив для працевлаштування двох інвалідів, в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції у розмірі 73 310,22 грн. не сплатив, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 1173530) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 73 310 (сімдесят три тисячі триста десять грн.) 22 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 18.07.2017 року.

Головуючий суддя

Л.Є. Букіна