ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р. Справа № 922/2163/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 03.07.2017 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2244Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.06.2017 року у справі № 922/2163/17

за позовом

ФО ОСОБА_4, м. Харків

до

ФО ОСОБА_5, м. Харків

про

стягнення 300000,00 грн. збитків у спорі з корпоративних відносин

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2017 року у даній справі (суддя Погорелова О.В.) заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 на праві власності, а саме:

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_3, № держ. реєстрації НОМЕР_4;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_5, № держ. реєстрації НОМЕР_6;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_7, держ. реєстрації НОМЕР_8;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску. № шасі НОМЕР_9, № держ. реєстрації НОМЕР_10;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_11, № держ. реєстрації НОМЕР_12;

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_13, площа (га) 0,6938 за адресою: АДРЕСА_2, що належить на підставі дублікату договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталією Петрівною від 13.06.2017 №1507;

- нежитлові будівлі: "Г-1"; "Б-1"; приміщення XIV, XV, XVI в будівлі "Б1-1", "Б3-1", "Н-2", "Н1"; "пд" за адресою АДРЕСА_2 належать на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Анохіною В.М. від 20.11.2007 №2713.

Стягувачем за цією ухвалою зазначено - ФО ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1).

Боржником за цією ухвалою зазначено фізичну особу ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2).

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Так, заявник зазначає, що як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість його доводів, викладених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову. Більше того, заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить належних та допустимих доказів в підтвердження того, що припущення позивача (без підтвердження належними доказами) вказують на необхідність застосування заходів забезпечення позову. Окремо апелянт вважає на необхідне зазначити, що звертаючись до суду позивач просив накласти арешт на майно та грошові суми, що належать ОСОБА_5, без зазначення чіткого переліку такого майна чи грошових сум, а тим більше не надаючи до суду доказів взагалі перебування у власності відповідача будь-якого майна чи грошових коштів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.07.2017 р.

В судове засідання, призначене на 31.07.2017 р. представник відповідача не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги і необхідність скасування оскарженої ухвали як такої, що винесена із порушеннями норм матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, у червні 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до ФО ОСОБА_5 (далі - відповідач) звернулась ФО ОСОБА_4 (далі - позивач). У позові остання просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 300000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що своїми діями відповідач довів ТОВ "Фрегат-К" до неплатоспроможності чим порушив право позивача на розподіл прибутку товариства та одержання дивідендів, чим завдав позивачу збитки.

Жодних доказів існування зазначених у позові обставин - допущених позивачем порушень, спричинення шкоди, розміру шкоди в розмірі 300 000 грн. тощо позовні матеріали не містять.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.07.2017 о 12:00.

30.06.2017 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову по справі до вирішення справи по суті та накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_5 на праві власності:

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_3, № держ. реєстрації НОМЕР_4;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_5, № держ. реєстрації НОМЕР_6;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_7, держ. реєстрації НОМЕР_8;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску. № шасі НОМЕР_9, № держ. реєстрації НОМЕР_10;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_11, № держ. реєстрації НОМЕР_12;

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_13, площа (га) 0,6938 за адресою: АДРЕСА_2, що належить на підставі дублікату договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталією Петрівною від 13.06.2017 №1507;

- нежитлові будівлі: "Г-1"; "Б-1"; приміщення XIV, XV, XVI в будівлі "Б1-1", "Б3-1", "Н-2", "Н1"; "пд" за адресою АДРЕСА_2 належать на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Анохіною В.М. від 20.11.2007 №2713.

Доказів існування зазначеного майна та належності його відповідачу як матеріали заяви, так і матеріали позову не містять.

Заяву позивач обґрунтовує тим, що з 2013 року позивач та відповідач є засновниками ТОВ "Фрегат-К" (код в ЄДР 32761769) з розміром внеску у статутний капітал 5010250,00 грн. ТОВ "Фрегат-К" було прибутковим підприємством, розмір статутного капіталу якого дорівнював 10020500,00 грн.

На думку позивача, 19.09.2016 відбулось призначення посадової особи товариства (ОСОБА_8.) без повідомлення ОСОБА_4, яке мало на меті заволодіння відповідачем майном товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К".

Позивачка зазначила, що на день подання позову товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К" знаходиться в стані неплатоспроможності і за даними, що містяться у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи відкрито виконавчі провадження 03-03-2017; 03-03-2017; 16-09-2016; 09-06-2016; 09-06-2016; 25-01-2016; 01-12-2015; 11-09-2015: 11-09-2015; 01-07-2015; 12-02-2015.

У зв'язку з ризиками продажу «належного відповідачу на праві власності майна», під яким позивачка розуміє майно юридичної особи, виконання рішення господарського суду, на її думку, зробиться неможливим.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, суд першої інстанції виходив з того, що існує зв'язок між визначеним предметом спору (стягнення збитків) і заходами по забезпеченню позову, заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Проте, колегія суддів не може погодитись з жодним з висновків суду першої інстанції.

По-перше, справа прийнята місцевим господарським судом до провадження із порушенням вимог підвідомчості.

Учасниками спору (позивачем і відповідачем) є дві фізичні особи.

У відповідності до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів;

Законом України від 15 грудня 2006 року №483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» (далі - Закон №483-V), який набрав чинності 29 грудня 2006 року до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Зазначеним Законом також визначено поняття "корпоративні відносини" як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Предметом даного спору є стягнення збитків, що в розумінні ст. 167 ГК України не є корпоративними відносинами, тому даний спір підвідомчий суду загальної юрисдикції.

Очевидно, що забезпечення позову у спорі,прийнятому з порушенням правил підвідомчості, є незаконним, тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню.

По-друге, самостійною підставою скасування оскарженої ухвали є її повна безпідставність.

Так, в п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 вказано, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вищенаведеної Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З огляду на вказане, ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття такого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Такі ж самі загальні вимоги містить і стаття 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали.

Але даним вимогам оскаржена ухвала господарського суду не відповідає, матеріали справи не містять жодних даних, на підставі яких можна зробити висновок про наявність шкоди, обґрунтованість розміру шкоди (300 000 грн.), наявність ризиків невиконання або ускладнення виконання рішення суду, належності арештованого майна відповідачу.

Колегія суддів в цій частині враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Між тим, як зазначалося вище, ані матеріали позову, ані матеріали заяви про забезпечення позову не містять жодних доказів, на підставі яких суд може виносити судження про наявність реального спору між сторонами, наявність ризиків невиконання судового рішення, належності відповідачу буд-якого майна тощо, що, на думку колегії суддів, в принципі унеможливлює застосування заходів забезпечення позову у даному спорі.

Окрім зазначених вище порушень, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було проігноровано вимоги щодо співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, оскільки цілком очевидним є факт, що позовні вимоги щодо стягнення 300 000,00 грн. не співмірні з вартістю п'яти автобусів Богдан А091 та комплексу об'єктів нерухомості, арештованих на підставі ухвали суду.

На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 30.06.2017 р.

Крім того, в силу наведеного у даній ухвалі обґрунтування колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись статтями 49, 66, 67, 86, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.06.2017 року у справі № 922/2163/17 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.06.2017 року у справі № 922/2163/17 скасувати.

У задоволенні заяви ФО ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_5 на праві власності, а саме:

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_3, № держ. реєстрації НОМЕР_4;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_5, № держ. реєстрації НОМЕР_6;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_7, держ. реєстрації НОМЕР_8;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску. № шасі НОМЕР_9, № держ. реєстрації НОМЕР_10;

- автобус Богдан А091, 2004р. випуску, № шасі НОМЕР_11, № держ. реєстрації НОМЕР_12;

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_13, площа (га) 0,6938 за адресою: АДРЕСА_2, що належить на підставі дублікату договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталією Петрівною від 13.06.2017 №1507;

- нежитлові будівлі: "Г-1"; "Б-1"; приміщення XIV, XV, XVI в будівлі "Б1-1", "Б3-1", "Н-2", "Н1"; "пд" за адресою АДРЕСА_2 належать на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Анохіною В.М. від 20.11.2007 №2713, - відмовити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_4 (і.к. НОМЕР_1) на користь фізичної особи ОСОБА_5 (і.к. НОМЕР_2) 1600,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.