Справа № 501/2961/16-ц

2/501/478/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року м. Чорноморськ

Іллічівський міській суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В., за участю секретаря - Авраменко Є.П.,

у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Чорноморськ Одеської області, розглянувши цивільну справу за позовною заявою ДП «Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ДП «Моноліт-Сервіс» в грудні 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, є власниками квартири № 130 що розташована за адресою: вул. Парусна (ОСОБА_3) буд.1-Г, м. Чорноморськ, Одеської області, та отримують житлово-комунальні послуги, при цьому не виконують зобов'язання по їх оплаті, чим спричинили позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді неотримання у повному обсязі плати, загальна сума заборгованості якої станом на 01.12.2016 року становить 3 629 грн. 56 коп.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про розгляд справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не надав.

Відповідач ОСОБА_1Г подав до суду письмові заперечення на позов, та надав заяву в якій просив суд в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно копії свідоцтва на право власності відповідач ОСОБА_1, є власником квартири №130 що розташована за адресою: вул. Парусна (ОСОБА_3) буд.1-Г, м. Чорноморськ, Одеської області (а.с.5, 25).

Відповідно копії договору 1Г-130 про надання комунальних послуг, укладено між ДП «Моноліт-Сервіс» та ОСОБА_1 (а.с. 4).

Відповідно заперечень від 17.03.2017 року, відповідач ОСОБА_1 надав протокол №5 від 05.06.2016 року створення ОСББ «Райдужний» якому відповідач сплачує комунальні послуги (а.с.26).

Відповідно заяви вх. № 33 від 06.06.2016 року ДП «Моноліт-Сервіс» було повідомлено про створення власниками квартир ОСББ «Райдужний» та прийняття будинків 1-Г, 1-Д за адресою: вул. Парусна (ОСОБА_3), м. Чорноморськ на свій баланс (а.с. 27-28).

Згідно листа № 35 від 21.06.2016 року ДП «Моноліт-Сервіс» від ОСББ «Райдужний» про передачу на їх баланс будинків, було проігноровано (29-30).

Відповідно заяви про розірвання договору відповідач надавав ДП «Моноліт-Сервіс» від 30.08.2016 року, на що не отримав відповіді (а.с. 32).

Згідно доповнень до заперечень, відповідачем було надано копії квитанцій про сплату за комунальні послуги до ДП «Моноліт-Сервіс» (а.с. 74-83).

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом ч.4-5, ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо у новозбудованому будинку власники квартир, приміщень протягом двох місяців після підписання акта державної приймальної комісії не створюють об'єднання і не приймають на баланс основні фонди, сільська, селищна, міська рада може своїм рішенням призначити балансоутримувача. Призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс об'єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають у їх власності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Оскільки майно відповідача знаходиться у багатоповерховому будинку, порядку його утримання регламентується, зокрема, Законом України " Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року № 1875-IV.

Згідно з приписами ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права, обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За п.1 ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.162 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово- комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", - договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з Наказом Держжитлокомунгоспу України «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» від 25.04.2005 № 60, відповідно до цього Порядку органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій;

п. 3.1. Виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій може бути виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку.

п. 3.3. З виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладається договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з вимогами статей 21, 25, 26, 28, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 )

Таким чином, виконавець житлово-комунальних послуг зобов'язаний укласти із споживачем договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», згідно з типовим договором, затвердженим Постановою КМУ №529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Відповідного договору між відповідачем та позивачем не укладено. Належних та передбачених законодавством дій з боку позивача, спрямованих на укладення такого договору не відбулося. Відповідач не отримував пропозиції укласти договір, який відповідає типовому, як того вимагає ст. 638 ЦК України та п. З ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, в матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував статус позивача в якості балансоутримувача, чи виконавця послуги утримання житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1, а відтак, відсутні будь-які законні підстави для висування позивачем претензії та задоволення судом поданого позову.

Відповідно із ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка передбачає, що, в разі спільної власності кількох співвласників, рішення щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається відповідно до закону.

Частина 2 ст. 382 ЦК України встановлює, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Це означає, що багатоквартирний будинок та прибудинкова територія належать власникам квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками).

Співвласники будинків 1-Г, 1-Д по вул. Парусна (ОСОБА_3), м. Чорноморськ не визначали ДП «Моноліт-Сервіс» виконавцем житлово-комунальних послуг і не приймали рішення про передачу житлового комплексу на баланс організації, доказів зворотного суду не надано, тому ДП «Моноліт-Сервіс» не має права виконавця послуг ні балансоутримувача, а тому не має права виставляти рахунки за житлово-комунальні послуги по вул. Парусна (ОСОБА_3) 1-Г, та 1-Д, м. Чорноморськ.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

В силу ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» питання встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 того ж Закону ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно положень ст. 21 цього ж Закону, виконавець має право, зокрема, розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку встановленому законодавством; пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги та інше.

При цьому, порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає КМ України а Виконавці та виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Пунктом 2 Порядку Формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМ України від 1.06.2011 року№869, визначено, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розрахована на основі економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. З власниками (наймачами) квартир укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Відповідно до п.2.1. Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 року №390, зареєстрованого в Мінюсті України 16.08.2012 року за №1380/21692 суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, на підставі якого позивач звернувся з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача, за нібито, надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, та опалення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні копії договорів з постачальниками послуг, які б підтверджували факт надання позивачем кожної складової послуги на утримання будинку та прибудинкової території та опалення послуг безпосередньо в житловому будинку по вул. Ревуцького, 1-Г, 1-Д по вул. Парусна (ОСОБА_3), м. Чорноморськ.

Крім того, станом на 01.12.2016 року у відповідача заборгованість про сплату житлово-комунальних послуг відсутня, що вбачається з наданих відповідачем квитанцій про сплату за вказаний період.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості, тому і не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3 629 грн. 56 коп.

Згідно ст.88 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, тому і не підлягає стягненню 1378,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.10, 11, 60, 79, 88, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.67 Конституції України, ст.162 ЖК України, ч.2 ст.625 ЦК України, п.5, ч.3, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.2 «Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року №1521, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ДП «Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Іллічівський міській суд Одеської області.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_4