КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2017 р. Справа№ 910/4607/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
від позивача: Стаднік Р.П. за дов. № б/н від 09.03.2017.
від відповідача 1: Сакідон А.О. за дов. № 85 від 27.09.2016.
від відповідача 2: не з'явився.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивна Дума Дмитрівська"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром"
до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Банк Український Капітал"
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Фінанс Груп"
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Пивна Дума Дмитрівська" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017 колегією суддів в зазначеному складі відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Пивна Дума Дмитрівська" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.07.2017.
26.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів відповідачем-1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
26.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 26.07.2017 представник апелянта підтримав клопотання про зупинення провадження по справі та просив задовольнити його, також підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 скасувати.
В судовому засіданні 26.07.2017 представник відповідача-1 заперечив проти клопотання про зупинення провадження по справі та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 залишити без змін.
В судове засідання 26.07.2017 відповідач-2 свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.
Апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом
Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Наведене клопотання позивача про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справи № 910/3486/17 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс Груп» до ТОВ «Пивна Дума Дмитрівська».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк " (далі за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивна Дума Дмитрівська" (далі за договором - позичальник) 27.08.2013 було укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. кредитного договору) банк зобов'язався відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 8 400 000,00 грн. терміном до 26.08.2016 на поповнення обігових коштів позичальника.
Між Публічним акціонерним товариством " Український Професійний Банк " (далі за договором - продавець), з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством "Банк "Український Капітал" (далі за договором - покупець), з іншої сторони, 09.04.2015 було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1253 (далі - Договір купівлі-продажу прав вимоги), згідно умов якого (п. 1.1. Договору купівлі-продажу прав вимоги) сторони погодили, що: "Права вимоги" означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) Продавця у якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до Осіб, які надали забезпечення, за Договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Продавцю, щодо виконання Позичальниками та/або Особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення. "Позичальник" означає позичальника за Кредитним договором. "Кредитний договір" означає кожний договір про надання кредиту у будь-якій формі який зазначений у Додатку І (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги), разом із усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (якщо такі є); "Договір забезпечення" означає кожний Договір застави та/або Договір поруки та/або Іпотечний договір, якщо такі укладались; "Загальна Купівельна ціна" є сумою всіх Купівельних цін за Права вимоги, зазначених у Додатку І, та становить 21 219 621, 54 (двадцять один мільйон двісті дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна гривня 54 копійки); "Купівельна ціна за Право вимоги" означає суму, що визначена як "Купівельна ціна" у Додатку І (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) щодо кожного Права вимоги.
Відповідно до п.2.1 та п. 2.3 Договору купівлі-продажу прав вимоги, Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну. Сторони погодили, що права вимоги переходять від Продавця до Покупця (далі - Відступлення) в день підписання цього договору, при цьому обов'язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги (не залежить від сплати Загальної Купівельної ціни).
Між Публічним акціонерним товариством "Банк "Український Капітал" (далі - Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Сіті Фінанс Груп" (далі за договором - Новий кредитор) 05.10.2016 було укладено договір про часткове відступлення права вимоги (далі - Договір про часткове відступлення права вимоги), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору про часткове відступлення права вимоги) Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право часткової вимоги належного виконання зобов'язань TOB "Пивна Дума Дмитрівська" за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 від 27.08.2013, що був укладений з Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк", а саме право вимоги щодо повернення заборгованості за процентами в розмірі 3 119 401,27 грн. (три мільйони сто дев'ятнадцять тисяч чотириста одна гривня 27 копійок).
Разом з правом вимоги виконання зобов'язань, що передаються за цим Договором, до Нового кредитора переходять права, за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за Основним договором (п. 1.1.1. Договору про часткове відступлення права вимоги).
У відповідності до змісту п. 1.3.,1.4.,1.5. Договору про часткове відступлення права вимоги, з моменту набрання чинності цим Договором Новий кредитор повністю замінює Первісного кредитора у Основному договорі, виключно в частині права вимоги, які зазначені в п. 1.1. цього Договору. Ціна відступлення права вимоги за Основним договором, що підлягає сплаті Новим кредитором на користь Первісного кредитора становить 3 088 207,00 грн. (три мільйони вісімдесят вісім тисяч двісті сім гривень 00 копійок) без ПДВ. Право вимоги до Нового кредитора переходить в день набрання чинності цим договором, незалежно від сплати останнім на користь Первісного кредитора ціни відступлення права вимоги.
Разом з тим, 30.04.2015 Правлінням Національного банку України ухвалено Постанову № 293/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку".
На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення № 107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк".
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI (в редакції станом на квітень 2015), уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з ч. 8 ст. 35 Закону №4452-VI (в редакції станом на квітень 2015 року), Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
У відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI (в редакції станом серпень 2015 року), Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:
1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;
4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;
7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;
8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;
9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;
10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;
11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (в редакції станом серпень 2015 року), Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Відповідно до ч. 5 Закону № 4452-VI, у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З позовної заяви та як вказує позивач вбачається, що листом-повідомленням від 28.09.2015 № 01-10/5090 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Українськийц Професійний Банк" Пантіна Любов Олександрівна повідомила відповідача-1, що у відповідності до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноваженою особою було здійснено перевірку договору купівлі-продажну прав вимоги від 29.04.2015, за реєстровим № 1253, укладеного між ПАТ "Бакн "Український Капітал" та ПАТ "Український Професійний Банк" та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та оскільки зазначений договір, є підставою для володіння відповідачем-1 правами вимоги та її відступлення не могло бути підставою для підписання оспорюваного договору про часткове відступлення права вимоги від 05.10.2016, а тому даний договір часткове відступлення права вимоги слід вважажти недійсним.
Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Як встановлено ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).
Згідно нормами статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 по справі № 826/24227/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 та яка набрала законної сили, зокрема, визнано протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемним Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015, що був укладений між ПАТ "Український Професійний Банк" та ПАТ "Банк "Український Капітал", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1253, а також скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ " Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни з приводу визнання нікчемним Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29 квітня 2015 року, що був укладений між укладений ПАТ " Український Професійний Банк" та ПАТ "Банк "Український Капітал", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстровано в реєстрі за №1253.
Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Враховуючи те, що в судовому порядку скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни з приводу визнання нікчемним Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 за №1253, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку з яким погоджується апеляційний господарський суд про те, що підстави для визнання недійсним договору про часткове відступлення права вимоги від 05.10.2016, що був укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, на які посилається позивач - відсутні, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивна Дума Дмитрівська", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивна Дума Дмитрівська" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/4607/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко
