Справа №442/7871/16-ц

Провадження №2/442/512/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамар О.В.

за участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 23 від 03 листопада 2016 року «Про звільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства, визнати звільнення її з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним, поновити на роботі на ПАТ «ДЗАК» на посаді наладника ТВ, стягнути з ПАТ «ДЗАК» в його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до наказу генерального директора Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ОСОБА_2 № 23 від 03 листопада 2016 року «Про вивільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства», з 07 листопада 2016 року вона була звільнена за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку з ліквідацією підприємства. Крім того, зазначає, що 17 червня 2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі № 914/1542/15 про банкрутство ПАТ «ДЗАК», введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_3 09 серпня 2016 року постановою Господарського суду Львівської області по справі № 914/1542/15 ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 19 вересня 2016 року постановою Львівського господарського апеляційного суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року, якою було порушено провадження про банкрутство ПАТ «ДЗАК» та припинено провадження у справі про банкрутство. 28 жовтня 2016 року ухвалою Вищого господарського суду України прийнято до провадження касаційні скарги ліквідатора ПАТ «ДЗАК» та ПАТ «ВТБ Банк» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 914/1542/15. 09 листопада 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційні скарги ліквідатора ПАТ «ДЗАК» ОСОБА_3 та ПАТ «ВТБ Банк» залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 914/1542/15 залишено без змін та поновлено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі №914/1542/15.

А тому, оскільки, станом на 03 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів» не було визнано банкрутом, наказ №23 від 03 листопада 2016 року «Про звільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства» підлягає скасуванню та підлягає задоволенню її вимога щодо поновлення на роботі на посаді.

Позивач в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задоволити повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи по останньому відомому місцю реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «ДЗАК» 1987 року і був звільнений з роботи з 07 листопада 2016 року згідно наказу Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» № 23 від 03 листопада 2016 року «Про вивільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства».

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звільнення працівників боржника може здійснюватись після порушення провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки», їх права та гарантії діяльності у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у звязку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або помякшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам розяснено, що розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобовязані зясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що 17 червня 2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі № 914/1542/15 про банкрутство ПАТ «ДЗАК», введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_3 09 серпня 2016 року постановою Господарського суду Львівської області по справі № 914/1542/15 ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 19 вересня 2016 року постановою Львівського господарського апеляційного суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року, якою було порушено провадження про банкрутство ПАТ «ДЗАК» та припинено провадження у справі про банкрутство. 28 жовтня 2016 року ухвалою Вищого господарського суду України прийнято до провадження касаційні скарги ліквідатора ПАТ «ДЗАК» та ПАТ «ВТБ Банк» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі № 914/1542/15. 09 листопада 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційні скарги ліквідатора ПАТ «ДЗАК» ОСОБА_3 та ПАТ «ВТБ Банк» залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі № 914/1542/15 залишено без змін та поновлено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі № 914/1542/15.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 07 листопада 2016 року (день звільнення) питання про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» було не вирішене.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на ці обставини суд вважає, що наказ генерального директора Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ОСОБА_2 №23 від 03 листопада 2016 року «Про вивільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства» виданий з недотриманням п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та порушує права позивача. З метою відновлення законності та поновлення порушених прав належить визнати незаконним та скасувати цей наказ в частині звільнення позивача, а також поновити позивача на роботі у Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на посаді наладника ТВ.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП України).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 3 п. 32 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні календарні місяці роботи.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 було затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який згідно п. 1 застосовується, зокрема, у випадках вимушеного прогулу та інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Так, згідно довідки ПАТ «ДЗАК» №200 від 18.07.2017 року заробітна плата ОСОБА_4 за липень серпень 2016 року становить 4574,44 грн., то відповідно до Порядку середньоденна заробітна плата становить (4574,44/ 60) 76,23 грн.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 становлять 264 ( з 03.11.2016 року по 27.07.2017 року).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню в розмірі 20124, 72 грн. ( 264 * 76,23 грн.).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення про поновлення на роботі позивача слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1600 грн. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 88, ч. 2 ст. 197, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №23 від 03 листопада 2016 року «Про звільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства» в частині звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді наладника ТВ у Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Карла Маркса, будинок 76, офіс 104, ідентифікаційний код 00240158).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Карла Маркса, будинок 76, офіс 104, ідентифікаційний код 00240158) 20124, 72 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Карла Маркса, будинок 76, офіс 104, ідентифікаційний код 00240158) 1600 грн. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.В. Крамар