Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 311/468/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Носик М.А.

Провадження № 22-ц/778/2737/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.,

Суддів: Крилової О.В.,

ОСОБА_2,

За участю секретаря: Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області, Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненим у подальшому вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що він 19.03.2004 року згідно наказу № 392 голови на той час ще ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» вперше був прийнятий на роботу до товариства слюсарем з ремонту автомобілів. Після неодноразових переведень 23.07.2014 року згідно наказу № 2551 голови перейменованого Підприємства з іноземними інвестиціями в формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» він був переведений на посаду прохідника 5 розряду шахти «Експлуатаційна» з повним робочим днем під землею та має право проведення вибухових робіт в шахтах безпечних на газ та пил.

В акті № 5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженим 12.08.2016 року виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» ОСОБА_4, підтверджено, що з ОСОБА_3 09.08.2016 року стався нещасний випадок на виробництві. Згідно вказаного акту, ОСОБА_3 на момент нещасного випадку мав 16 років 3 місяці загального стажу, з яких 5 років 5 місяців стажу трудової діяльності за професією, під час виконання якої стався нещасний випадок. Причинами нещасного випадку є непередбачене потрапляння відрізка деформованої металевої труби діаметром 100мм L=1,0м у кабіну машиніста НДМ WAGNER EST3.5 через технічний отвір.

Довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0677724 від 04.10.2016 року ОСОБА_3 встановлено трудове каліцтво та другу групу інвалідності, а також протипоказана робота в звичайних виробничих умовах, може бути застосований до праці у спеціально створених умовах за індивідуальними ознаками. Рекомендовано протезування культі голені, чохол взуття із спеціальною вкладкою.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ № 0029498 від 04.10.2016 року ОСОБА_3 визначено 65 % втрати професійної працездатності з 29.09.2016 року у зв'язку з трудовим каліцтвом терміном на рік.

Позивач зазначає, що вказаними письмовими доказами підтверджується факт заподіяння йому моральної шкоди, оскільки він внаслідок нещасного випадку на виробництві повністю втратив можливість повноцінного життя. За результатами отриманого каліцтва ОСОБА_3 став інвалідом другої групи, він не може працювати внаслідок 65 % втрати працездатності, не може себе самостійно обслуговувати у побуті, потребує постійної сторонньої допомоги.

Крім того, через стрес в організмі, викликаний тяжкою травмою, ОСОБА_3 захворів на цукровий діабет, якого до отримання цієї травми не було. Отже, внаслідок фізичного болю, душевних страждань, яких ОСОБА_3 зазнав у зв'язку з каліцтвом та ушкодженням здоров'я на виробництві, через отримання додаткової хвороби, викликаної травмою на виробництві, йому також заподіяно моральну шкоду.

ОСОБА_3 в працездатному віці зазнав сильних глибоких фізичних, душевних страждань, ушкодження його здоров'я мають не відновлювальний характер, а його життя докорінно змінилось. Ушкодження здоров'я ОСОБА_3 не дають йому змоги вести повноцінне життя, він терпить постійний душевний та фізичний біль.

На утриманні ОСОБА_3 перебувають троє малолітніх дітей, і подальше їх утримання за відсутності можливості вести нормальний спосіб життя приносить додаткові нервові навантаження. Моральна шкода, спричинена порушенням його особистих немайнових прав, таких як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. Вказане в сукупності з обставинами нещасного випадку вказує на наявність підстав для стягнення моральної шкоди в розмірі 500000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, 500000 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, 30 000 грн.

У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» судовий збір в дохід держави у розмірі 1 600 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині визначення розміру моральної шкоди, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, 500000 грн.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області та Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» рішення суду не оскаржили.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

За положеннями ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Стаття 237-1 КЗпП України надає право працівникові на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач 19 березня 2004 року згідно наказу № 92 голови ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» прийнятий на роботу до товариства слюсарем з ремонту автомобілів.

Після неодноразових переведень 23 липня 2014 року згідно наказу № 2551 голови Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» ОСОБА_3 був переведений на посаду прохідника 5 розряду шахти «Експлуатаційна» з повним робочим днем під землею та має право проведення вибухових робіт в шахтах безпечних на газ та пил.

ОСОБА_3 09 серпня 2016 року згідно наряду виконував роботи по зачищенню гірничої маси та ремонту дорожнього полотна по штреку в/б 14ю-19ю на гор. 715 м за допомогою навантажувально-доставочної машини (НДМ) WAGNER EST 3,5, інв. № 58940, тех. № 38. Під час видачі наряду ОСОБА_3 був проінструктований із заходів по безпечному веденню робіт, про що свідчить його підпис в книзі нарядів.

При виконанні змінного завдання під час руху заднім ходом в кабіну НДМ через технічний отвір, що знаходиться під сидінням машиніста і конструктивно призначений підприємством - виробником Atlas Copko (Швеція) для регулювання висоти сидіння, раптово і непередбачувано потрапив відрізок деформованої металевої труби диаметром 100 мм та довжиною 1 м і притиснув праву ногу ОСОБА_3 до борту кабіни, при цьому він отримав травму.

В Акті № 5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що затверджений 12 серпня 2016 року виконуючим обов'язки Генерального директора Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» ОСОБА_4, підтверджено, що з ОСОБА_3 09 серпня 2016 року стався нещасний випадок на виробництві. Згідно вказаного акту, ОСОБА_3 на момент нещасного випадку мав 16 років 3 місяці загального стажу, з яких 5 років 5 місяців стажу трудової діяльності за професією, під час виконання якої стався нещасний випадок, причинами нещасного випадку є непередбачене потрапляння відрізка деформованої металевої труби діаметром 100мм L=1,0m у кабіну машиніста НДМ WAGNER EST3.5 через технічний отвір.

Довідкою до Акту огляду МСЕК серії АВ № 0677724 від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_3 встановлено трудове каліцтво та другу групу інвалідності, а також протипоказана робота в звичайних виробничих умовах, може бути застосований до праці у спеціально створених індивідуальних умовах. Рекомендовано протезування культі голені, чохол взуття із спеціальною вкладкою.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ № 0029498 від 04 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 визначено 65% втрати професійної працездатності з 29 вересня 2016 року у зв'язку з трудовим каліцтвом терміном на рік та другу групу інвалідності із потребою у протезуванні культі голені, чохли, спеціальне взуття із силіконовими вкладками.

Отже, за результатами отриманого каліцтва ОСОБА_3 став інвалідом другої групи, він не може повноцінно працювати внаслідок 65% втрати працездатності.

Крім того, на утриманні ОСОБА_3 перебувають троє малолітніх дітей.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов вірного висновку, що в результаті нещасного випадку на виробництві позивачу заподіяна моральна шкода. ОСОБА_3 в працездатному віці зазнав сильних фізичних, душевних страждань, ушкодження його здоров'я мають невідновлювальний характер, а його життя докорінно змінилось. Ушкодження здоров'я ОСОБА_3 не дають йому змоги вести повноцінне життя, він терпить постійний душевний та фізичний біль.

Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, суд не врахував тяжкість завданих ушкоджень здоров'ю позивача, ступень втрати його професійної працездатності, отже, дійшов помилкового висновку, що стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн. буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, колегія враховує конкретні обставини справи, положення ст. 43 Конституції України, вищенаведених статей КЗпП України та розяснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами.

Згідно з розясненнями, викладеними у п. 9 зазначеної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судова колегія виходить із доведеності того, що з позивачем під час виконання трудових обов'язків на підприємстві стався нещасний випадок, в результаті отриманого ушкодження здоров`я ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності з втратою працездатності ступенем 65%, що свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв'язку з порушенням життєвих зв'язків, позивач терпить постійний душевний та фізичний біль. Внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачем втрачено можливість повноцінного життя, він не може себе самостійно обслуговувати у побуті, потребує постійної сторонньої допомоги. Крім того, ушкодження здоров'я позивача мають не відновлювальний характер, його життя докорінно змінилось. Подальше утримання позивачем трьох малолітніх дітей за відсутності можливості вести нормальний спосіб життя також приносить додаткові нервові навантаження.

Внаслідок отриманого ушкодження здоров`я позивач позбавлений в повній мірі реалізації свого права на труд, заробляти достатні гроші для утримання родини, йому ампутовано частину ноги, все це вимагає докладання певних зусиль для організації свого життя, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України.

Крім іншого, колегія враховує, що під час проведеної перевірки за результатами нещасного випадку на виробництві, з боку позивача не було встановлено порушення правил безпеки на виробництві.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди підлягає зміні, з урахуванням вищенаведених обставин, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, вимушених змінах у життєвих і виробничих стосунках позивача, на користь ОСОБА_3підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 150 000 грн., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року у цій справі змінити, збільшити суму стягнення моральної шкоди до 150000 (сто пятдесят тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: