ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року м. Київ К/800/12411/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року у справі № 366/3653/16-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про зобов'язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_4 зарахувати період його роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 по 14.06.2016 до страхового стажу в полуторному розмірі, як роботу по Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, здійснити перерахунок та виплачувати пенсію, починаючи з 16.06.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області. З 16.06.2016 року йому призначено пенсію за віком за Списком № 1 за роботу з шкідливими і важкими умовами праці, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, зі зниженням пенсійного віку на 10 років. Відповідачем всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до стажу роботи позивача в півторакратному розмірі зараховано період роботи у зоні відчуження лише до 31.12.2003 p., внаслідок чого стаж, що враховано для обчислення пенсії, склав 21 рік 10 місяців 21 день та 13 років - за Списком № 1. Такі дії призвели до значного зниження розміру пенсії позивачу.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_4 зарахувати період його роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 по 14.06.2016 до страхового стажу в полуторному розмірі, як роботу по Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, здійснити перерахунок та виплачувати пенсію, починаючи з 16.06.2016. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області зарахувати період роботи ОСОБА_4 у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 по 14.06.2016 до страхового стажу в полуторному розмірі, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, здійснити перерахунок та виплачувати пенсію, починаючи з 16.06.2016.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 згідно із записами у трудовій книжці працював: з 02.10.2002 по 01.02.2004 вальником лісу Старошепелицького лісництва Луб'янської лісової бази в зоні з особливо шкідливими умовами праці ДСВК ЛП «Чорнобильліс» (наказ № 139-к від 07.10.2002); з 01.02.2004 переведений вальником лісу Луб'янського лісництва в зоні з особливо шкідливими умовами праці (наказ 20к від 12.02.2004) (в подальшому згідно наказу МНС № 431 від 27.12.2005 ДСВ КЛП «Чорнобильліс» перейменовано в ДСКП «Чорнобильська пуща», а згідно наказу МНС України № 1086 від 09.12.2010 ДСКП «Чорнобильська пуща реорганізоване шляхом приєднання до ДСП «Чорнобильський спец комбінат»); з 01.05.2011 переведений на посаду вальника лісу Луб'янського лісництва комплексу лісового господарства «Чорнобильська пуща» ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» в зоні з особливо шкідливими умовами праці (наказ № 152-06 від 21.04.2011) (в подальшому комплекс лісового господарства «Чорнобильська пуща» згідно наказу № 186 від 29.05.2015 перейменовано у відділення лісового господарства «Чорнобильська пуща», а згідно наказу ДАЗВ № 128 від 24.11.2015 року відділення лісового господарства «Чорнобильська пуща» ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» реорганізовано шляхом виділу у ДСП «Північна пуща»); 14.06.2016 року згідно наказу № 173-ОС від 13.06.2016 року ОСОБА_4 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

З 16.06.2016 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області. З 16.06.2016 року позивачу призначено пенсію за віком (робота за Списком № 1). При цьому зарахований стаж роботи за списком № 1 (робота на ЧАЕС) - 14 років, страховий стаж з 01.07.2000- 14 років 4 місяці 15 днів; загальний стаж після 2004 року - 12 років 6 місяців, загальний стаж (повний) - 21 рік 10 місяців 21 день (станом на 30.06.2016), страховий стаж 21 рік 10 місяців 21 день, з них 14 років за Списком № 1.

Згідно довідки № 13 від червня 2016 року, яка видана ДСП «Північна пуща» ДАЗВ у період з 02.10.2002 по 14.06.2016 позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком № 1 і час роботи у зоні відчуження зараховується до трудового стажу з 1988 року до 14.06.2016 у полуторному розмірі (в т.ч. за Списком № 1).

Позивач 06 вересня 2016 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зробити перерахунок його пенсії, зарахувавши до стажу роботи для обчислення пенсії період роботи в зоні відчуження з 02.10.2002 до 14.06.2016 в півторакратному розмірі та виплатити йому різницю в розмірі пенсії з 16.06.2016 року.

Листом від 12.09.2016 № 115/1-Б, відповідач відмовив ОСОБА_4 у зарахуванні до трудового (страхового) стажу час роботи у зоні відчуження (Список № 1) з 01 січня 2004 року по 14 червня 2016 року в полуторному розмірі, і відповідно, у здійсненні перерахунку, оскільки підстав для зарахування у коефіцієнт трудового стажу роботи у зоні відчуження за Списком № 1 у полуторному розмірі після 01.01.2004, підстав немає, з посиланням на ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та трактуванням цієї норми наступним чином: страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальними, які встановлюють особливості регулювання статусу і соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тому підлягають пріоритетному застосуванню у порівнянні з нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які містять відповідне загальне регулювання вказаних правовідносин. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено право позивача на зарахування періоду його роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 року по 14.06.2015 року до трудового (страхового) стажу, який враховується під час обчислення пенсії, у полуторному розмірі, в тому числі за Списком № 1.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин, зокрема до періоду трудової діяльності позивача після 01.01.2004 підлягають застосуванню положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, які не передбачають зарахування стажу роботи за списком № 1 до страхового стажу у полуторному розмірі.

Однак колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. «а» ч.1 ст.13 закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій позивач працював на різних посадах в ДСВ КЛП «Чорнобильліс», яке було перейменовано в ДСКП «Чорнобильська пуща», а згідно наказу МНС України № 1086 від 09.12.2010 ДСКП «Чорнобильська пуща реорганізоване шляхом приєднання до ДСП «Чорнобильський спец комбінат». Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 576 від 13.02.2012 року «Про затвердження Переліку підприємств, установ, організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1» затверджено Перелік підприємств, установ, організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, куди включено ДСП «Чорнобильська Пуща» та ДСП «Чорнобильський спецкомбінат».

Враховуючи наведене, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 року № 1497-378 встановлено, що у період 1988-1990 років: час роботи робітників, задіяних на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, зараховується у полуторному розмірі в трудовий стаж та в стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію по списку № 1, затвердженому Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173. Дію вказаної постанови було пролонговано пунктом 1 постанови Ради Міністрів СРСР № 1136 «Про продовження на 1991-1995 роки строку дії постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРП від 29.12.1987 року № 1497».

На виконання вимог ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року питання щодо зарахування роботи в зоні відчуження ЧАЕС до трудового стажу у полуторному розмірі визначалося на рівні постанов Кабінету Міністрів України: у п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсації та пільги особам, які працюють на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження» від 29.02.1996 року № 250; у п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів» від 30.06.1998 року № 982; у п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів» 07.02.2000 року № 223; у п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів» від 29.01.2003 року № 137; у абз. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження» № 571 від 27.04.2006 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 p. № 1400 «Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 571»; у абз. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 р. № 831 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. № 984, постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 р. № 717; постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 297.

Таким чином, у ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру визначено порядок надання пільг щодо обчислення стажу роботи для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та встановлює порядок зарахування стажу у порядку, визначеному на конкретний період Кабінетом Міністрів України.

Після набрання чинності з 1 січня 2004 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок обчислення страхового стажу та коефіцієнту стажу, передбачено статтями 24 і 25 цього Закону. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзаців 9, 10 ч. 3 вказаної статті передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд першої інстанції дійшов висновку що норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальними, які встановлюють особливості регулювання статусу і соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тому підлягають пріоритетному застосуванню у порівнянні з нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Визнаючи обґрунтованість дій відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_4 його роботу у зоні відчуження ЧАЕС в період з 01.01.2004 року по 14.06.2015 року до страхового стажу в полуторному розмірі, суд апеляційної інстанції встановив, що період роботи позивача у зоні відчуження до 01.01.2004 року зараховується до страхового стажу на пільгових умовах, визначених статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а після цієї дати - на умовах, визначених статтею 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тобто в одинарному.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за періоди трудової діяльності після 01.01.2004 року винятки в обчисленні страхового стажу не в одинарному розмірі можуть бути передбачені виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, оскільки згідно абзацу 10 частини 3 статті 26 загаданого Закону встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Водночас, не надано оцінки того, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, в залежності від обраного позивачем порядку пенсійного забезпечення, до спірних правовідносин підлягають застосуванню або норми загального Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV або спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ.

Оскільки судами попередніх інстанцій не визначено, які умови та порядок пенсійного забезпечення обрано позивачем під час призначення пенсії, а у матеріалах адміністративної справи відсутні відомості із пенсійної справи позивача, суду першої інстанції слід з'ясувати, який порядок пенсійного забезпечення обрано позивачем під час призначення пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції вимогам ст. 159 КАС України не відповідає. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанції.

Відповідно до приписів ст.220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.

З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалені у даній справі, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Іванківського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 235- 239-1 КАС України.

Судді: