ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року м. Київ К/800/3156/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі № 814/1288/16 за позовом ПАТ «Зелений Гай» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ПАТ «Зелений Гай» звернулося в суд з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просило визнати протиправною відмову у переоформленні разової (індивідуальної ліцензії) № ІL 61334008641 та зобов'язати відповідача переоформити разову (індивідуальну) ліцензію № ІL 61334008641.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмовляючи ПАТ «Зелений Гай» в переоформленні ліцензії, відповідач діяв всупереч вимогам «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у переоформленні разової (індивідуальної) ліцензії № ІL61334008641.

На постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року надійшла касаційна скарга Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено контракт з EXAL SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD № 131210 від 10.12.2013 року та 11.12.2013 року додаток № 1 до контракту, за умовами якого EXAL SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD зобов'язалося поставити ПАТ «Зелений Гай» спирт коньячний міцністю 68%, який відповідає віку витримки 5 років у кількості 25000 літрів вартість 45000 Євро, а ПАТ «Зелений Гай» зобов'язувалось оплатити поставлений товар.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі 24.01.2014 року видало позивачу разову (індивідуальну) ліцензію № ІL 61334008641 на вищезазначену зовнішньоекономічну операцію строком дії до 31.10.2014 року.

Позивач 07.03.2014 року оплатив на користь контрагента 20 000 Євро в рахунок виконання зобов'язань по контракту, а 21.03.2014 року EXAL SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD поставило ПАТ «Зелений Гай» 25 000 літрів спирту.

У зв'язку із тим, що в строк, передбачений в ліцензії, зовнішньоекономічну операцію не було виконано, позивач 29.10.2015 року звернувся до відповідача із заявою про переоформлення (індивідуальної) ліцензії для оплати контрагенту 25 000 Євро як частини зобов'язань по контракту з EXAL SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD, в якій зазначив, що наказом Міністерства економіки України № 102/229 від 17.05.2008 року до позивача була застосовна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Листом позивача від 10.11.2015 року додатково повідомлено відповідача про те, що 10.03.2015 року співробітниками ГУБКОЗ СБ України за дорученням Генеральної прокуратури України від 19.02.2015 року № 07/0/2-16452 на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2015 року по справі № 757/5504/15-К проведено обшук у приміщенні адміністративної будівлі ПАТ «Зелений Гай», в результаті якого вилучено один примірник разової (індивідуальної) ліцензії № ІL 61334008641, що зазначено у протоколі обшуку від 10.03.2015 року.

Відповідач листом від 11.11.2015 року № 4101-13/37368-07, 14.12.2015 року № № 4101-13/41930-07 повідомив позивача, що відповідно до п.п. 5 п. 2.14 «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47, переоформлення ліцензії проводиться лише за умови надання двох примірників раніше виданої ліцензії.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що правові підстави для прийняття рішення відповідачем про переоформлення ліцензії позивача врегульовано положеннями п.п. 2 п. 2.14 «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47, яким передбачено, що у разі невиконання зовнішньоекономічної операції у термін, зазначений в оформленій ліцензії, і якщо за цією ліцензією проводились поставки товарів та/або їх оплати, переоформлення ліцензії здійснюється лише на залишок обсягів поставок товарів за цією ліцензією на підставі відповідних відміток митного органу або на залишок проведених оплат товарів на підставі відповідних відміток уповноваженого банку.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем протиправно застосовано п.п. 5 п. 2.14 «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47 як підставу для відмови у переоформленні ліцензії позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 16.04.1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Згідно абз. 4 ст. 37 Закону України від 16.04.1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції у вигляді застосування індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

У випадку застосування спеціальних санкцій суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право здійснювати таку діяльність на підставі разових (індивідуальних) ліцензій, тобто разового дозволу, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Індивідуальний режим ліцензування як єдиний порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності в разі застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» врегульовано нормами «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47.

Порядок переоформлення разової (індивідуальної) ліцензії визначено у п. 2.14 «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47. У разі невиконання зовнішньоекономічної операції у термін, зазначений в оформленій ліцензії, ця ліцензія підлягає переоформленню у порядку, передбаченому для її видачі, за винятком підпункту 2.2.6 пункту 2.2 цього розділу.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції у термін, зазначений в оформленій ліцензії, і якщо за цією ліцензією проводились поставки товарів та/або їх оплати, переоформлення ліцензії здійснюється лише на залишок обсягів поставок товарів за цією ліцензією на підставі відповідних відміток митного органу або на залишок проведених оплат товарів на підставі відповідних відміток уповноваженого банку. Якщо для переоформлення надається один примірник ліцензії з відповідними відмітками митного органу або уповноваженого банку про поставки товарів та/або їх оплати, на ньому має бути зазначено місцезнаходження другого примірника ліцензії. Якщо один примірник раніше виданої ліцензії залишається у митному органі, а другий - в уповноваженому банку, для переоформлення надається засвідчена в установленому законодавством порядку копія ліцензії з відповідними відмітками та зазначенням місцезнаходження оригіналів ліцензії.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції в термін, зазначений в оформленій ліцензії, але якщо при цьому поставки товарів та/або їх оплати не здійснювались, переоформлення ліцензії проводиться лише за умови надання двох примірників раніше виданої ліцензії.

Аналіз п. 2.14 вказаного Положення вказує на встановлення окремих вимог щодо порядку переоформлення індивідуальної ліцензії з підстави невиконання зовнішньоекономічної операції в термін, зазначений в оформленій ліцензії, виходячи з наявності або відсутності даних щодо виконання сторонами (суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та його контрагентом) відповідного контракту. Зокрема, умова надання двох примірників раніше виданої ліцензії застосовується у випадку, коли сторони не вчинили дій на виконання зовнішньоекономічного контракту.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій 07.03.2014 року позивач на підставі виданої Міністерством економічного розвитку і торгівлі 24.01.2014 року разової (індивідуальної) ліцензії № ІL 61334008641 оплатив на користь контрагента 20 000 Євро в рахунок виконання зобов'язань по контракту, а 21.03.2014 року EXAL SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD поставило позивачу 25 000 літрів спирту. Таким чином, під час дії ліцензії № ІL 61334008641 здійснено поставку товару згідно контракту та його часткова оплата.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що під час переоформлення ліцензії № ІL 61334008641 на залишок проведених оплат товарів по контракту позивача з EXAL SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD застосуванню підлягало положення п.п. 2 п. 2.14 «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47, відповідно до якого переоформлення ліцензії може бути здійснено у випадку надання одного примірника ліцензії, або ж його копії.

Оскільки позивач листом від 10.11.2015 року додатково повідомив відповідача про те, що 10.03.2015 року співробітниками ГУ БКОЗ СБ України за дорученням Генеральної прокуратури України від 19.02.2015 № 07/0/2-16452 на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2015 по справі № 757/5504/15-К було проведено обшук у приміщенні адміністративної будівлі ПАТ «Зелений Гай», в результаті якого вилучено один примірник разової (індивідуальної) ліцензії № ІL 61334008641, що зазначено у протоколі обшуку від 10.03.2015 року та надав копії відповідних документів, а інший оригінал ліцензії знаходився у банку та був наданий відповідачу разом із заявою щодо переоформлення разової (індивідуальної) ліцензії на зовнішньоекономічну операцію, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що відповідач під час прийняття рішення про відмову у переоформленні ліцензії № ІL 61334008641 з підстав відсутності двох примірників ліцензії діяв не у відповідності до встановлених порядку, визначеного п.п. 2 п. 2.14 «Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 47.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у справі № 814/1288/16 відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: