ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року

Справа № 11/243/15/10/4/2

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач),

Карабань В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича

на рішення

Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016

та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017

у справі

№ 11/243/15/10/4/2 Господарського суду Чернігівської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора Поди В'ячеслава Володимировича

до

1) Чернігівської митниці ДФС; 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1

Новозаводський відділ Державної виконавчої служби Чернігівської міського управління юстиції,

за участю

Прокуратури Чернігівської області

про

стягнення з держави Україна 12388035,49 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Чернігівської митниці; стягнення з держави Україна 12500000 грн. моральної (немайнової шкоди), завданої незаконними діями Чернігівської митниці,

за участю представників від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи: від прокуратури:

не з'явились, Кравченко С.В., не з'явились, не з'явились, Попенко О.С.,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" (далі - ТОВ "Інтрансавтострой") звернулось до господарського суду із позовом до Чернігівської митниці (правонаступник - Чернігівська митниця ДФС) Управління державного казначейства у Чернігівській області (правонаступник - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області) про стягнення із Чернігівської митниці 12388035,49 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями; стягнення із Чернігівської митниці 12500000,00 грн. моральної (немайнової) шкоди.

В подальшому позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути із держави Україна (Державного бюджету України) на користь ТОВ "Інтрансавтострой" 10366731,08 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Чернігівської митниці ДФС; стягнути із держави Україна (Державного бюджету України) 12500000,00 грн. моральної (немайнової шкоди), завданої незаконними діями Чернігівської митниці.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 (у склалді колдегії суддів: Боброва Ю.М.-головуючого, Сидоренко А.С., Белов С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 11/243/15/10/4/2 (у складі колегії суддів: Корсакової Г.В.-головуючого, Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням та постановою, Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" Пода В'ячеслав Володимирович звернувсь до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 11/243/15/10/4/2, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача-1 та прокуратури, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Радою з питань територій пріоритетного розвитку в Чернігівській області 02.02.2001 схвалено до впровадження інвестиційний проект Приватного виробничо-комерційного підприємства "Інтрансавтострой" (далі - ПВКП "Інтрансавтострой", правонаступником якого є ТОВ "Інтрансавтострой") "Вирощування льону-довгунця та переробка трести на волокно".

На виконання зобов'язань з вказаного інвестиційного проекту, між фірмою "RICHRD TRUCR SPRL" (Бельгія) та ПВКП "Інтрансавтострой" 18.07.2003 укладено договір купівлі-продажу № 5 на поставку 4 комплектів спеціалізованих сільськогосподарських машин Volvo для перевезення льону, з метою реалізації інвестиційного проекту "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно" у рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області.

На адресу ПВКП "Інтрансавтострой" 19.09.2003 надійшов вантаж "Сільськогосподарські машини для перевезення льону", який розміщено на відповідальне зберігання підприємства під митним контролем за актами приймання - передачі від 19.09.2003 №№ 49-т, 50-т відповідно до п. 3.4 Порядку зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем, затвердженого наказом Державної митної служби України від 05.01.1999 № 4.

Відповідно до пункту 5 Указу Президента України "Про режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області" від 27.06.1999 № 729/99, статей 2, 6 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області" спеціальним режимом передбачено звільнення під час ввезення (пересилання) на митну територію України із метою використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на 5 років, від обкладення ввізним митом устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів), а також від обкладення податком на додану вартість - устаткування, обладнання, а також комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів).

Господарськими судами встановлено, що ПВКП "Інтрансавтострой" 06.10.2003 надано Чернігівській митниці документи для розміщення вантажу, зокрема, вантажні митні декларації, сертифікати відповідності, свідоцтво про реєстрацію інвестиційного проекту та Договір купівлі-продажу № 5 від 18.07.2003, а також направлено на ім'я начальника Чернігівської митниці лист про надходження вантажу в рамках інвестиційного проекту та надання передбачених законодавством пільг.

Чернігівською митницею 06.10.2003 проведено митний огляд та складено акт від 06.10.2003, відповідно до якого транспортний засіб Volvo може використовуватись для перевезення напівпричепів.

Чернігівською митницею рішеннями № КТ-226 та № КТ-227 від 15.10.2003 визнано товар за іншим кодом УКТ ЗЕД 870120900 (сідельний тягач Volvo) та напівпричіп - 8716398000.

На замовлення Чернігівської митниці листом від 26.04.2004 № 09-34/1208, Науково-дослідним бюро судових експертиз "Сантодор" 07.05.2004 проведено експертизу із визначення коду спірного вантажу згідно із УКТ ЗЕД. Висновок експерта співпав із визначеними у вказаних рішеннях митниці кодами товару.

Постановами Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.08.2004 провадження у справах відносно директора ПВКП "Інтрансавтострой" Галенка О.Г. за статтями 340, 355 Митного кодексу України закрито: вантаж - машини для збирання сільськогосподарських культур - спеціалізовані сільськогосподарські машини для перевезення льону, код. товару 8433598000, передані в розпорядження Галенка О.Г. та зобов'язано Чернігівську митницю провести всі необхідні митні процедури із оформлення вантажів.

ПВКП "Інтрансавтострой" до Чернігівської митниці 19.10.2004 подано документи для митного оформлення вищевказаного вантажу за кодом УКТ ЗЕД 870120900, зазначеним у постановах Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.08.2004.

Господарськими судами встановлено, що головним інспектором вантажного відділу митниці виписано картки відмови у пропуску на митну територію України від 29.10.2004 №№ 203, 204 через невідповідність заявленого коду товару кодам, визначеним у вищевказаних кваліфікаційних рішеннях Чернігівської митниці про визначення коду товару від 15.10.2003, запропоновано здійснити митне оформлення відповідно до цих рішень та сплатити необхідні митні платежі та податки.

Радою з питань територій пріоритетного розвитку в Чернігівській області 27.12.2005 прийнято рішення "Про скасування інвестиційного проекту" у зв'язку із закінченням терміну реалізації інвестиційного проекту ПВКП "Інтрансавтострой" "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно", схваленого Радою 02.02.2001, яким вирішено:

1. Скасувати інвестиційний проект ПВКП "Інтрансавтострой" "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно", схвалений Радою 02.02.2001 (свідоцтво № 4 від 02.02.2001) у зв'язку із закінченням терміну реалізації.

2. Чернігівській райдержадміністрації, ПВКП "Інтрансавтострой" вирішити питання про припинення дії договору (контракту) від 14.02.2001 на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку у зв'язку із його закінченням.

Постановами Верховного суду України від 20.04.2006 скасовано постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова та постанови в.о. голови Апеляційного суду Чернігівської області, а справу направлено на новий судовий розгляд місцевому суду.

Постановами Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.06.2006 у справі № 3-3817/06 та у справі № 3-3818/06 судом закрито провадження у справах та зобов'язано Чернігівську митницю вантаж - машини для збирання сільськогосподарських культур (код товару 8433598000) передати у розпорядження директора ПВКП "Інтрансавтострой" Галенка О.Г. та провести всі необхідні процедури з оформлення вантажу.

ТОВ "Інтрансавтострой" 29.08.2006 звернулось до Чернігівської митниці із заявою, в якій просило виконати постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.06.2006, та закінчити процедуру оформлення вантажу, розпочату 06.10.2003.

В свою чергу, листом від 06.09.2006 № 14/4209 Чернігівською митницею повідомлено ТОВ "Інтрансавтострой" про відмову у проведенні митного оформлення вантажу у зв'язку із затвердженням нових зразків бланків уніфікованих адміністративних документів, прийняттям рішення про визнання іншого коду товару та для подання належно оформлених ВМД.

ТОВ "Інтрансавтострой" 14.09.2006 звернулось до Господарського суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Чернігівської митниці про визнання нечинним рішення Чернігівської митниці від 06.09.2006 № 14/4209 про відмову в здійсненні митного оформлення та зобов'язання здійснити митне оформлення машин для збирання сільськогосподарських культур на підставі нормативних актів, які діяли станом на 06.10.2003.

Постановою суду від 14.11.2006 у справі № 6/290а у позові ТОВ "Інтрансавтострой" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі № 6/290а, постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006 у справі скасовано, і прийнято нову постанову, якою позов ТОВ "Інтрансавтострой" до Чернігівської митниці про визнання нечинним рішення, спонукання виконати певні дії задоволено, визнано нечинним рішення начальника Чернігівської митниці № 14/4209 від 06.09.2006 та зобов'язано Чернігівську митницю провести оформлення вантажу - машини для збирання сільськогосподарських культур: інші - спеціалізовані сільськогосподарські машини для перевезення льону Volvo+Stas та Volvo+Robuste Kaiser, за поданими позивачем 06.10.2003 документами на підставі законодавства чинного на день прийняття митної декларації 06.10.2003.

ТОВ "Інтрансавтострой" 14.05.2007 надано нові вантажні митні декларації, а до сертифікатів відповідності додані листи органу сертифікації сільськогосподарської техніки, які підтверджують, що у сертифікатах відповідності при їх видачі допущено помилку у заводському номері.

Чернігівською митницею 14.05.2007 проведено митне оформлення вантажу на пільгових умовах відповідно до коду УКТ ЗЕД на підставі чинного на день прийняття митної декларації законодавства, про що зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2008, постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/290а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 у справі № 2-а-3618/08, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2009, визнано нечинним рішення начальника Чернігівської митниці № 14/4209 від 06.09.2006.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 скасовано, і ухвалено нову постанову, якою відмовлено в позові ТОВ "Інтрансавтострой" до Чернігівської митниці про визнання нечинним рішення, а саме листа начальника Чернігівської митниці № 14/4209 від 06.09.2006 про відмову в здійсненні митного оформлення.

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27.03.2012 постанову Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 скасовано.

Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 по справі № 2-а-3618/08 набрала законної сили.

Звертаючись із позовом про стягнення із Держави України на користь позивача 10366731,08 грн. на відшкодування шкоди та 12500000,00 грн. моральної (немайнової шкоди), завданої незаконними діями Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, ТОВ "Інтрансавтострой" обгрунтувано свої вимоги тим, що з метою придбання спеціалізованих сільськогосподарських машин для перевезення льону ПВКП "Інтрансавтострой" для отримання необхідних коштів укладено відповідні кредитні договори із банками, а повернення кредитних коштів передбачалось завдяки використанню в господарській діяльності зазначених машин; через неправомірні дії відповідача зазначені машини перебували під митним контролем, не використовувалися в господарській діяльності, тому підприємство не мало можливості повертати кредитні кошти в повному обсязі, банками нараховано зайві відсотки та застосовано штрафи; через відсутність господарської діяльності несвоєчасно сплачувались кошти з інших кредитних зобов'язань позивача; крім цього, завдано шкоду діловій репутації підприємства у формі приниження честі та гідності директора товариства Галенка О.Г.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правомірними висновками господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Інтрансавтострой", з огляду на наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини другої вказаної статті, можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Апеляційним господарським судом правомірно вказано, що відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. В той же час, відповідальність за шкоду, завдану цими органами, настає незалежно від вини.

Господарськими судами встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність дій (протиправна поведінка) Чернігівської митниці при проведенні митного оформлення вантажу двох спеціалізованих самохідних сільськогосподарських машин для перевезення льону, які ввозились ТОВ "Інтрансавтострой" в рамках інвестиційного проекту.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до висновку експерта від 28.09.2016 № 1503/16-24 у межах наданих документів та матеріалів господарської справи документально підтвердити здійснений ТОВ "Інтрансавтострой" розрахунок майнової шкоди (реальних збитків, упущеної вигоди), експертом не видається можливим.

Позивачем на суму збитків нараховано 667016,25 грн. інфляційних втрат, посилаючись на статтю 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України регулюються зобов'язальні правовідносини і дія даної норми не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Господарськими судами правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення оплати юридичних послуг, оскільки відповідно до частини першої статті 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться послуги адвоката, а не будь-якого представника сторони, відповідно до належно оформленої довіреності.

З огляду на те, що належними та допустимими доказами позивач не довів завдання діями Чернігівської митниці Державної фіскальної служби майнової шкоди позивачу, господарський суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення 10366731,08 грн. майнової шкоди.

Щодо заявленої позивачем до стягнення 12 500000,00 грн. моральної (немайнової) шкоди, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками господарських судів про відмову в цій частині позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач стверджував, що заподіяна моральна шкода товариству полягає у формі приниження честі та гідності директора ТОВ "Інтрансавтострой" Галенка О.Г., що призвели до душевних страждань Галенка О.Г.

Господарські суди дійшли до правильних висновків, що заподіяння моральної шкоди фізичній особі не може доводити завдання моральної шкоди юридичній особі - ТОВ "Інтрансавтострой".

Господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і правильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 111⁹ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 11/243/15/10/4/2 підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 11/243/15/10/4/2 Господарського суду Чернігівської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 11/243/15/10/4/2 Господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:

Корнілова Ж. О.

Судді:

Карабань В.Я.

Ковтонюк Л.В.