ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року о 10 год. 57 хв.

Справа № 808/951/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Семененко М.О.,

суддів Батрак І.В., Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника ГУНП в Запорізькій області – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Національної поліції України

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – відповідач 1, ГУНП в Запорізькій області), Національної поліції України (далі – відповідач 2, НП України), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідачів про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності;

- зобов’язати відповідача 2 виділити грошові кошти для виплати позивачу одноразову грошову допомогу у зв’язку із втратою працездатності, у відповідності до статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов’язати відповідача 1 призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в зв’язку із втратою працездатності, у відповідності до статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проходження служби в поліції його було направлено на медичний огляд для визначення можливості подальшого проходження служби в підрозділах Національної поліції, за результатами якого Військова-лікарська комісія ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» (далі - ВЛК) дійшла висновку, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби та підлягає зняттю з військового обліку. Вказує на те, що на підставі висновку МСЕК позивачу визначено ступінь втрати працездатності на рівні 80% та встановлено ІІ група інвалідності, а в якості причини інвалідності у довідці зазначено захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (далі – ОВС). Після встановлення неможливості подальшого проходження позивачем військової служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції через хворобу.

Зазначає, що у зв’язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності позивач звернувся до ГУНП в Запорізькій області з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв’язку із втратою працездатності, проте у виплаті відмовлено з тих підстав, що відповідно до висновку ВЛК відсутній зв’язок між захворюванням та службою в поліції. Вважає таку відмову протиправною просить зобов’язати відповідача 1 призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв’язку із втратою працездатності у відповідності до статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію», а відповідача 2 – виділити відповідні грошові кошти.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач – ГУНП в Запорізькій області проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що станом на момент звернення позивача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги чинне законодавство передбачало виплату одноразової грошової допомоги поліцейським, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції. Оскільки у висновку МСЕК, який був наданий ОСОБА_1, вказано, що втрата працездатності та захворювання пов’язане з проходженням служби в ОВС, позивач не мав права на отримання одноразової грошової допомоги.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, додатково зазначив, що на даний час Верховною Радою України прийнято Закон, яким внесено зміни до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», в частині того, що право на одноразову допомогу мають як колишні працівники міліції так і працівники поліції, проте, оскільки вказані зміни набули чинності лише 12.07.2017, у відповідача 1 не сплив граничний строк для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник НП України в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив. В наданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень вказує на те, що з наданої позивачем довідки МСЕК встановлено, що причиною встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності є захворювання, пов’язані з проходженням служби в ОВС, проте, чинним законодавством передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Також, вказує на те, що абзацом 3 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв’язку, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що у період з 07.11.2015 по 02.06.2016 позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора дозвільної системи Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, спеціальне звання – майор поліції.

05 травня 2016 року за направленням УКЗ ГУНП в Запорізькій області позивач пройшов медичний огляд ВЛК, за результатами якого у ОСОБА_1 встановлено наявність захворювань, пов’язаних з проходженням служби в ОВС, а також встановлено, що на основі статті 9а, 71г, 23г, 41г, 70г, 60г, 73г графи 1 Розкладу хвороб і фізичних вад (наказ МВС України від 06.02.2001 №85) позивач непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

25 травня 2016 року за результатами проходження ОСОБА_1 огляду МСЕК, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності за захворюванням, пов’язаним з проходженням служби в ОВС, втрата працездатності – 80%.

Наказом т.в.о начальника ГУНП в Запорізькій області від 02.06.2016 №203 о/с «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (М-252880) – інспектора дозвільної системи Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, з 02.06.2016.

04 червня 2016 року позивач звернувся до відділу фінансового та бухгалтерського забезпечення ГУНП в Запорізькій області з заявою (рапортом), в якому просив виплатити йому одноразову грошову допомогу, у зв’язку із встановленням інвалідності за захворюванням пов’язаним з проходженням служби в ОВС.

29.12.2016 т.в.о. начальника ГУ НП у Запорізькій області прийнято наказ № 3646 «Про виплату одноразової грошової допомоги», відповідно до якого на підставі підпункту 4б п.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» наказано виплатити одноразову грошову допомогу майору поліції ОСОБА_1 у сумі 144000,00 грн. Направити розрахунок потреби в коштах до ДФЗБО НП України.

29.12.2016 відповідний розрахунок потреби в коштах направлено відповідачем 1 до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НП України.

З пояснень представника відповідача 1 в судовому засіданні встановлено, що Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НП України у виділення коштів на виплату позивачу одноразової грошової допомоги відмовив, у зв’язку з чим виплата не здійснена.

Протиправність відмови у виплаті ОСОБА_1В одноразової грошової допомоги є предметом розгляду в даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги стало відсутність посилань у висновку ВЛК та акті огляду МСЕК на зв’язок захворювання позивача з проходженням служби в поліції.

Позивач, з посиланням на приписи статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію» вважає, що в нього наявне право на отримання відповідної грошової допомоги, в порядку та на умовах, визначених даним законом.

Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» (одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі – одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно з ч.2 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до Довідки до акта медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0548407 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, а в якості причини інвалідності вказано: «захворювання, так, пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ».

Згідно з пп.«б» п.3 ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Суд зазначає, що визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (ч.1,6 ст.100 Закону України «Про Національну поліцію»).

Частиною 4 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.

Відповідно до ч.1 ст.101 Закону України «Про Національну поліцію» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі – Порядок №4).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку №4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Суд зазначає, що під час розгляду заяви позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги та доданих документів, ані ГУПН в Запорізькій області, ані НП України, не було вказано на те, що ОСОБА_1 подано не повний пакет документів та/або подані документи мали недоліки.

Зі змісту наказу т.в.о начальника ГУНП в Запорізькій області від 02.06.2016 №203 о/с «По особовому складу» встановлено, що на підставі свідоцтва про хворобу №105/с від 05.05.2016, виданого ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області», позивача було звільнено з органів Головного управління Національної поліції Запорізькій області.

Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Запорізькій області.

Посилання представників відповідачів на те, що на ОСОБА_1 не поширюється дія приписів статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку №4, суд не приймає, оскільки по-перше, як визначено ч.4 ст.100 Закону України «Про Національну поліцію», виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за останнім місцем проходження служби поліцейським, яким в даному випадку є ГУНП в Запорізькій області, а не орган ОВС.

По-друге, помилковість такої позиції додатково підтверджується тим, що у подальшому до Порядку №4 внесено зміни, якими усунуто вказану неузгодженість, а саме: наказом №916 від 12 вересня 2016 року, за яким пункт 5 розділу 1 доповнено підпунктом 4.

Відповідно до пп. 4 п. 5 Розділу 1 Порядку визначено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі, зокрема, втрати працездатності поліцейського, а саме: пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми чи каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Також, суд зазначає, що 12 липня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському» від 08.06.2017 №2097-VIII, яким серед іншого внесено зміни до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», в частині того, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав на виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності у відповідності до статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію», що має наслідком зобов’язання відповідачів вчинити дії, спрямовані на призначення та виплату позивачу вказаних коштів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги суд зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не відноситься до повноважень НП України, оскільки здійснюється територіальним органом за місцем проходження служби поліцейського, в даному випадку ГУ НП у Запорізькій області.

Стосовно дій ГУ НП у Запорізькій області, суд зазначає. що з наданих до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що відповідачем 1 питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги вирішено позитивно, про що видано наказ, а виплату не проведено у зв’язку з ненаданням відповідачем 2 відповідного фінансування. У зв’язку з чим суд дійшов висновку, що у діях відповідача 1 відсутні ознаки протиправності по відношенню до позивача.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідачів щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

У зв’язку з тим, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі приписів Закону України «Про судовий збір», судові витрати на його користь судом не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку із втратою працездатності, у відповідності до статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов’язати Національну поліцію України виділити грошові кошти для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності, у відповідності до статей 97-100 Закону України «Про Національну поліцію».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Суддя І .В. Батрак

Суддя І .В. Садовий