Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1383/17

Номер провадження: 4-с/511/6/17

"26" липня 2017 р. Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Бобровська І.В.

при секретарі – Півоварові В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи: ОСОБА_3,

В с т а н о в и в:

20.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суді зі скаргою, в якій просить:

- визнати бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 що полягає в невиконанні рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 квітня 2013 року у справі №1524/2-1165/12 (провадження:2/511/223/13) на підставі виконавчого листа за №2/511/223/13, виданого 18 грудня 2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області, в частині звільнення належного їй будинку, а саме: садового будинку загальною площею 57,00 кв.м., житловою площею 17,67 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Одеська обл.., Роздільнянський р-н., Єгорівська сільська рада, садове товариство « Радість-3» ОСТ «Радість», будинок №5/9 від майна ОСОБА_3 (ВП №41415836) неправомірною;

- зобов’язати начальника відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 не витребуване боржником ОСОБА_3 майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 з 26 березня 2014 року на підставі Акту старшого державного виконавця Відділу виконавчої служби Роздільнянського РУЮ в Одеській області ОСОБА_4Я, від 26 березня 2014 року, реалізувати в порядку, визначеному, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2016 року та отримані від реалізації такого майна кошти за вирахуванням понесених витрат, перерахувати боржнику – ОСОБА_3 У разі якщо майно не буде реалізовано, розпорядження ним здійснити в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйними майном.

В обґрунтування скарги зазначає, що відділом ДВС Роздільнянського МРУЮ в Одеської області 08.01.2014 року було відкрито виконавче провадження № 41415836 на виконання виконавчого листа виданого Роздільнянським районним судом про заборону ОСОБА_3 користуватися нерухомим майном, а саме садовим будинком, розташованим в садовому товаристві «Радість-3» ОСТ «Радість», будинок № 5/9 та земельною ділянкою Єгорівської сільської ради Роздільнянського району та її виселення. На виконання вказаного рішення Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_3Г було виселено із зазначеного будинку, що підтверджується актом державного виконавця від 26.03.2014 року та в цей же день на майно ОСОБА_3 накладено арешт та майно передано заявнику на відповідальне зберігання. В зв’язку з тим, що ОСОБА_3 відмовляється звільнити вказаний будинок від свого майна , це майно до теперішнього часу перебуває у неї в будинку. Таким чином, виконавче провадження не виконане в повному обсязі, чим порушуються її права. Начальник Роздільнянського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеської області не здійснює контроль за рішеннями та діями державного виконавця при здійсненні виконавчих дій, не розглянув її скаргу, з якою вона звернулась до нього 26.06.2017 року, тому вона змушена звернутися до суду та визнати бездіяльність неправомірною та зобов’язати вчинити вказані дії.

В судове засідання заявник, боржник та особа, бездіяльність якої оскаржується, не з`явились, що не перешкоджає суду розглянути скаргу, з Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла копія матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши копії виконавчих проваджень та всі докази у їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону № 2677-VІ від 02.06.2016 року (надалі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 частинами 1 та 2 вказаного Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання тощо.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі (ч. 3 ст. 66 Закону).

Частина 5-7 ст. 66 Закону передбачено, що якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом. Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини. Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Частиною 3 пунктами 6 та 9 вказаної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (ст. 56 ч. 2 Закону).

Частина 6 та 7 ст. 56 закону передбачено, що перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом; вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) (ст. 58 Закону ч. 1).

Частиною 3 ст. 58 Закону передбачено, що у разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа передбачені ст. 40 Закону.

Таким чином, законом передбачений обов’язок державного виконавця вирішити питання та прийняти рішення щодо долі описаного та арештованого майна, крім того існує передбачений Законом порядок та строки вирішення вказаного питання, що в даному випадку державним виконавцем не виконано.

Відповідно до ст. 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що на виконання рішення Роздільнянського районного суду Одеської області по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Роздільнянської РДА, об’єднаного СТ «Радість», СТ «Радість-3», відділу Держкомзему України в Роздільнянському районі про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішення РДА, визнання недійсним державного акту та виселення було видано виконавчий лист № 2/511/223/13, який знаходився на виконанні Відділу ДВС Роздільнянського МУЮ в Одеській області.

Постановою старшого державного виконавця Відділу ДВС Роздільнянського МУЮ в Одеській області Цепаком О.Я. по вказаному виконавчому листу 28.05.2013 року було відкрито спочатку виконавче провадження № 38182704, а в подальшому № 41415836.

Згідно вказаних виконавчих проваджень ОСОБА_3 була виселена з вказаного будинку. При цьому державним виконавцем було складено Акт від 26.03.2014 року, згідно якого було описано 56 найменувань майна ОСОБА_3 та вказане описане майно передане на відповідальне зберігання ОСОБА_1

Постановою держвиконавця від 02.04.2014 року закрито виконавче провадження.

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 05.08.2014 року скарга ОСОБА_5 була задоволена та вказану постанову скасовано.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.11.2016 задоволено частково скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, визнано бездіяльність Роздільнянського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області в частині не ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та не вирішення питання щодо описаного та арештованого майна неправомірною, зобов'язано начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській ОСОБА_2, державного виконавця Цепака О.Я. ознайомити ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження, вирішити питання щодо долі описаного та арештованого майна у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала суду від 23.11.2016 в частині вирішення питання щодо долі описаного та арештованого майна у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» начальником Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській ОСОБА_2 та державним виконавцем Цепак О.Я. не виконана.

13.04.2017 головний державний виконавець Цепак О.Я. звернувся до суду з клопотанням про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом зміни зберігача майна з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 та зобов’язати боржника ОСОБА_3 звільнити від майна будинок ОСОБА_1

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.05.2017 в задоволенні клопотання було відмовлено.

Таким чином, судом встановлено, що починаючи з 26.03.2014 року описане та арештоване майно ОСОБА_3 знаходиться на відповідальному збереженні ОСОБА_1, при цьому будь-які рішення органу ДВС або державного виконавця щодо вказаного майна, матеріали виконавчого провадження не містять. Також з матеріалів провадження вбачається, що будь-які договори з ОСОБА_5 державною виконавчої службою, не укладалися; вказане майно не повернуто, не реалізовано та на момент розгляду скарги в суді, перебуває у заявника.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що органом ДВС не виконані вимоги Закону, оскільки не вирішено питання щодо арештованого майна ОСОБА_3, чим порушуються права заявника, тому скарга в частині визнання бездіяльності начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 неправомірною є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб ДВС предметом судового розгляду можуть бути тільки рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.

Захисту в суді підлягають вже порушенні права та свободи, а суд не вправі зобов`язувати державного виконавця наперед виконувати будь-які виконавчі дії певним шляхом, тому в задоволені скарги в частині зобов’язання начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 реалізувати в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» в редакції 2016 року не витребуване боржником ОСОБА_3 майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 з 26 березня 2014 року на підставі Акту старшого державного виконавця Відділу виконавчої служби Роздільнянського РУЮ в Одеській області ОСОБА_4 від 26 березня 2014 року та отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перерахувати боржнику ОСОБА_3, а у разі, якщо майно не буде реалізовано, розпорядження ним здійснити в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйними майном, слід відмовити.

Між тим, на думку суду, порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов'язання начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській ОСОБА_2 вирішити питання щодо долі описаного та арештованого майна у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд враховує, що згідно з витягу з ВП №41415836 дане виконавче провадження знаходиться в стані «Завершено» з 29.12.2015 року на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

Що стосується доводів ОСОБА_1 про відсутність відповіді на її скаргу, то в матеріалах виконавчого провадження міститься відповідь начальника від 12.07.2017р. за № 3448 Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській ОСОБА_2 на адресу начальника управління ДВС ГТУЮ в Одеській області та ОСОБА_1

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що скарга заявника підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір по вказаній категорії справ судом не стягується у відповідності до вимог Закону «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 212, 293, 294, 383-389 ЦПК України суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи: ОСОБА_3, – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо невиконання рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 квітня 2013 року у справі №1524/2-1165/12 (провадження:2/511/223/13) на підставі виконавчого листа за №2/511/223/13, виданого 18 грудня 2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області, в частині звільнення належного ОСОБА_1 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Одеська обл.., Роздільнянський р-н., Єгорівська сільська рада, садове товариство «Радість-3» ОСТ «Радість», будинок №5/9 від майна ОСОБА_3 (ВП №41415836) неправомірною.

Зобов'язати начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 вирішити питання щодо долі описаного та арештованого майна ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»,.

В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, а особами, які не були присутні в судовому засіданні при оголошенні рішення протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

:

_6