Справа №303/2977/17

2/303/1679/17

ряд. стат. звіту - 51

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

26 липня 2017 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ,-

в с т а н о в и в:

Позивач - голова Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1, являється батьком дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. На підставі розпорядження голови Ужгородської РДА від 21 лютого 2007 року №103 малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 влаштована у дитячий будинок сімейного типу у сім'ї Бочкор в с.В.Добронь. Неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, влаштовані у вищевказаний будинок сімейного типу на підставі розпорядження голови Ужгородської РДА від 28 лютого 2007 року №121. Згодом, даний дитячий будинок сімейного типу було реорганізовано у прийому сім'ю і на теперішній час неповнолітні діти ОСОБА_4 перебувають на утриманні та вихованні у прийомній сім'ї в с.Велика Добронь Ужгородського району. Мати дітей, ОСОБА_6, померла 02 вересня 2006 року. Батько дітей - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі Постанови Мукачівського міськрайонного суду від 13 листопада 2006 року №І-609/2006 р., переданий на примусове лікування до психіатричного закладу із суворим наглядом. У 2016 році, ОСОБА_1 звертався до служби у справах дітей Мукачівської РДА з усним запитом про встановлення йому графіку побачень зі своїми дітьми. Після надання ОСОБА_1 відповідних консультацій та переліку необхідних документів, ОСОБА_1 не вживав жодних заходів щодо повернення йому дітей для спільного проживання однією сім'єю. Так, враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений і перебував на лікуванні у психіатричному закладі з суворим наглядом та для з'ясування можливості виконання громадянином ОСОБА_1 батьківських обов'язків з урахуванням стану його здоров'я, службою у справах дітей Мукачівської РДА, надіслано відповідне клопотання від 18 січня 2017 року №51/02-13 на адресу Головного лікаря Мукачівської центральної районної лікарні. ОСОБА_7 Мукачівської ЦРЛ від 24 січня 2017 року №77/01-99 ОСОБА_1 прописаний за адресою с.Копинівці, вул.І.Франка, буд.№13, Мукачівського району, на теперішній час перебуває у сестри за адресою: м.Ужгород, вул.Герцена,34, отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи у розмірі 1300 грн., може спілкуватися з дітьми, за умови згоди дітей та прийомних батьків. Утримувати своїх дітей ОСОБА_1 не може, оскільки не працює. Після отримання інформації про фактичне місце перебування ОСОБА_1 службою у справах дітей 26 січня 2017 року на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення №74/03-19 про виклик його до служби у справах дітей Мукачівської РДА з метою вирішення питання соціального статусу дітей, однак ОСОБА_1 до служби у справах дітей Мукачівської РДА не приходив, подальшою долею своїх дітей не цікавився. Тому на підставі вищенаведеного, голова Мукачівської РДА - ОСОБА_2 звертається до суду та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1, відносно дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

-2-

24 липня 2017 року голова Мукачівської райдержадміністрації ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та на підставі статті 166 Сімейного кодексу України, просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі по 300 гривень на кожну дитину, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач - представник органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації ОСОБА_8 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, збільшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задоволити.

Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи, через оголошення в засобах масової інформації. Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 статті 169 Цивільно - процесуального кодексу України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 224 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом належними доказами встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_9, народилося троє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією Свідоцтва про народження серії І-ФМ №058810 виданого виконкомом Копиновецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 16 листопада 2000 року (а.с.6); ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копією Свідоцтва про народження серії І-ФМ №126529 виданого виконкомом Копиновецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 24 липня 2002 року (а.с.6); та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується копією Свідоцтва про народження серії виданого 13 червня 2005 року виконкомом Копиновецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (а.с.7).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_10 І-ФМ №036417 виданого 04 вересня 2006 року виконкомом Копиновецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_6, померла 02 вересня 2006 року у віці 26 років (а.с.10).

13 листопада 2006 року Мукачівським міськрайонним судом винесено постанову, якою вирішено застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, примусові заходи медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом (а.с.11).

З копії Розпорядження за №121 голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_11 від 28 лютого 2007 року вбачається, що з метою створення належних умов для виховання дітей, вирішено влаштувати в дитячий будинок типу сім'ї Бочкор в с.В.Добронь - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

З копії Розпорядження за №103 голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_11 від 21 лютого 2007 року вбачається, що з метою створення належних умов для виховання дітей, вирішено влаштувати в дитячий будинок сімейного типу сім'ї Бочкор в с.В.Добронь - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Відповідно до копії ОСОБА_7 головного лікаря Мукачівської центральної районної лікарні від 24 квітня 2017 року, ОСОБА_1, отримує пенсію по інвалідності в сумі 1300 грн. (а.с.13).

Відповідно до висновку за № 02-26/543 від 22 травня 2017 року, орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації вважає, за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4-5).

ОСОБА_7 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності частини 2 статті 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

З статті 9 Конвенції про права дитини ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 року вбачається, що Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх

-3-

бажанню , за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 року - дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Так, держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, за необхідності, направлення до відповідних установ по догляду за дітьми.

У статті 4 Закону України “Про охорону дитинства” встановлено, що до системи заходів щодо охорони дитинства в Україні входить забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, а частиною 1 статті 12 цього Закону встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Частиною 1 статті 14 Закону України “Про охорону дитинства” встановлено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Також слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі “Савіни проти України” (Заява N 39948/06), Страсбург, 18 грудня 2008 року відповідно до якого ... якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу “Хазе проти Німеччини” (Haase v. Germany), N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. ... У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів (див. згадані вище рішення у справах К. і Т., п. 166; Кутцнера, п. 67, та Мозера, п. 70) і має оцінюватися в контексті позитивного обов'язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 являється батьком дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, але всупереч своїм обов'язкам не забезпечує їх необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, перебувають у будинку сімейного типу та перебувають на утриманні та вихованні у прийомній сім'ї Бочкор в с.В.Добронь Ужгородського району. Батько ОСОБА_1 жодного разу не навідав, не цікавився їх станом здоров'я, духовним та психологічним розвитком, не виявляє інтерес до їх внутрішнього світу, не намагається створити умови проживання для дітей та повернення їх додому. Так, можна зробити висновок, що дані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, на даний час, у разі залишення дітей ОСОБА_12, ОСОБА_4 та

-4-

Тетяни у батька ОСОБА_1, який у свою чергу перебував на лікуванні у психіатриному закладі та є інвалідом ІІІ групи, є небезпечними для життя, здоров'я і морального виховання дітей. Також, ОСОБА_1 ніде не працює, отримує пенсію по інвалідності 1300 грн., і тим самим неспроможний забезпечити дітей належним харчуванням, одягом, належним чином дбати про здоров'я дітей, а також забезпечувати їх соціальну адаптацію та справляти на них відповідний виховний вплив, і така ситуація є небезпечною для життя, здоров'я та морального виховання його дітей ОСОБА_12, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що суперечить інтересам та правам дітей передбачених Конституцією України, Конвенцією ООН з прав дитини та Закону України “Про охорону дитинства”.

Розглядаючи позовну вимогу органу опіки та піклування Мукачівської РДА про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

На підставі частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Так, згідно статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

ОСОБА_7 частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України присуджуються за рішенням суду з дня пред’явлення позову.

Нормою статті 166 Сімейного кодексу України встановлено, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі по 300 грн. на кожну дитину, щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позовудо суду і до досягнення дітьми повноліття.

З урахуванням наведеного, всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та стягнення з нього аліменти на утримання дітей.

ОСОБА_7 статті 88 Цивільно - процесуального кодексу України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169 ч.4, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 166, 170, 180, 182, 184, 191 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

Збільшені позовні вимоги органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, відносно дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти на утримання малолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 300 (триста) гривень, на кожну дитину, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

-5-

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь держави судового збору в розмірі - 640 (шістсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь держави витрати пов'язані з публікацією в пресі в сумі - 60 (шістдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, через суд першої інстанції, який виніс оскаржуване судове рішення.

Головуючий М.М.Пак