Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2017 р. № 820/6958/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000856/2 від 20.10.2016 Харківської митниці ДФС та скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №07100000/2016/00877 від 20.10.2016.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000856/2 від 20.10.2016 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №07100000/2016/00877 від 20.10.2016 р. прийняті Харківською митницею ДФС є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення, які надав до суду.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2016 року між ПАТ "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (в якості покупця) та Cyprianov Firma Prywatna (в якості продавця) укладеного контракт №26012016(а.с.36-41).

Відповідно до п. 1 контракту №26012016 продавець продає, а покупець купує наступну продукцію: механізми, кронштейни (в подальшому товар) на умовах викладених у даному договорі.

Пунктом 1.3 контракту №26012016 передбачено, що конкретні види (асортимент) товару кожної партії поставки узгоджується сторонами у замовленні та зазначаються у специфікаціях та інвойсах, які додаються до даного контракту і є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 4.1 контракту №26012016 ціна на товар, що поставляється, вказується у специфікаціях та інвойсах на конкретну партію товару.

На виконання умов контракту Cyprianov Firma Prywatna поставив ПАТ "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" товар відповідно до специфікації №5 від 04.10.2016 року(а.с.42).

Згідно вказаної специфікації Cyprianov Firma Prywatna продано позивачу кронштейн спинки АСТІV1 до РО201- 05502, у кількості 1200 шт., всього на суму 5088 польських злотих, що за курсом валюти 34210,8623 грн.

Таким чином, для митного оформлення товару позивач 10.10.2016 р. надав Харківській митниці ДФС митну декларацію ІМ №807100000/2016/039690, в якій вказав митну вартість 34210,8623 грн. та витрати на транспортування 1169,5585 грн., що разом становить суму у розмірі 35380,42 грн.

За результатами дослідження усіх наданих позивачем документів фахівцями Харківської митниці ДФС було складено рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000856/2 (а.с.14-15).

До того ж, на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000856/2 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №07100000/2016/00877 від 20.10.2016 р.(а.с.16-17).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях статті VII генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII ГАТТ (далі - Угода).

Відповідно до положень статті 318 Митного кодексу України усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Як передбачено частиною першою статті 336 Митного кодексу України, однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Частиною п’ятою статті 54 Митного кодексу України за органами доходів і зборів, який згідно із чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості у випадках, встановлених Митним кодексом України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Повноваження органів доходів і зборів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

Митниця з метою здійснення контролю заявленої митної вартості має право, та зобов’язана: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частина 5 статті 54 Митного кодексу України); письмово запитувати від декларанта додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості - передбачені пунктами 1-8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Таким чином, Харківська митниця ДФС зобов’язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Митного кодексу України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Згідно ч. 2 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носі супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів зборів подаються рахунок або інший документу що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту від 26.01.2016 року №26012016 декларантом було подано: контракт від 26.01.2016 року №26012016, специфікацію №5 від 04.10.2016 року, договір №14012010 від 14.01.2010 року, довідку щодо вартості перевезення №06/10 від 06.10.2016 року, калькуляцію транспортних витрат від 06.10.2016 року, міжнародну товарно-транспортну накладну №8363783 від 04.10.2016 року, лист про не проведення страхування від 10.10.2016 року, сертифікат перевезення (походження) товару від 07.10.2016 року, лист про відсутність взаємозалежності від 10.10.2016 року.

Наведене підтверджується даними гр. 44 митної декларації, в якій зазначено перелік поданих декларантом документів під час заявлення митної вартості товарів(а.с.149).

Відповідно до ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 Митного кодексу України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста «Харків – Центральний» спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі – АСАУР).

Посадовими особами митниці під час контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по МД – становила 1,59 дол. США/кг (або 6,09 польських злотих), значно нижча ніж інформація по фактам митних оформлень Харківською митницею ДФС, та іншими митницями України. Мінімальний рівень на аналогічні товари, час оформлення яких максимально наближений, складав 3,33 дол. США/кг. (або 12,71 польських злотих). Мінімальний рівень ідентичних товарів у максимально наближений час, в тому числі товарів оформлених ПАТ "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" складав 3,33 дол. США/кг.

Вищевказані обставини стали підставою для витребування додаткових документів, перелік яких передбачений статтею 53 Митного кодексу України, про що було повідомлено декларанта 10.10.2016 р. шляхом направлення йому електронного повідомлення.

Листом від 18.10.2015 року ПАТ "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" повідомив відповідача, що документи, надані під час митного оформлення МД № 807100000/2016/039690 та під час даного пояснення на запит (повідомлення) ВКзаПВМВТ Харківської митниці містять усі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари та у повної мірі підтверджують заявлену ПАТ "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту).

Разом з тим, до вказаного листа було додано, як зазначено в листі, прайс-лист виробника від 01.10.2016 р., калькуляцію виробника від 03.10.2016 р., звіт про оцінку майна №18/10/2016/01 від 18.10.2016 р(а.с.22).

За результатами розгляду наданих декларантом документів, в тому числі додаткових, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №807000011/2016/000856/2 за другорядним (резервним) методом.

Причинами відмови у митному оформленні (випуску) товарів зазначено:

- вартість, що зазначена в копії митної декларації країни відправлення від 07.10.2016 року №16PL401010E0122696 відрізняється від вартості вказаної у інвойсі від 04.10.2016 року №21/Eks/2016;

- у наданому декларантом прайс-листі зазначено, що це комерційна пропозиція, тобто він не є прайс-листом;

- наданий декларантом звіт про оцінку майна № 18/10/2016/01 від 18.10.2016 р. взятий до уваги, але він не підтверджує заявлену АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" митну вартість товару «кронштейн спинки АСТІV1 до РО201», в зв’язку з наявними розбіжностями та недоліками в звіті:

- звіт виконано з порушеннями вимог Національного стандарту №1, зокрема невідомо чи здійснював експерт огляд вантажу (у випадку якщо здійснював то у звіті не зазначено де і коли);

- висновки в звіті ґрунтуються на пропозиціях китайських виробників товарів, про те задекларовано товар з країною походження Польща. Зазначені товари не є ані ідентичними, ані подібними в розумінні Митного кодексу України, та такі товари не коректно порівнювати;

- в звіті наведені пропозиції китайських виробників на умовах FОВ Китай, заявлені умови поставки FCA Przemysl, тобто не враховано транспортні витрати з Китаю, зазначене є розбіжністю;

- на сторінці 7 звіту зазначено, що було проаналізовано пропозиції продавців, але на сторінках 18-22 не наведено електронних адрес, та вони не є прас-листами або іншою офіційною інформацією. Тому звіт ґрунтується виключно на документах, що були надані АТ "НОВИЙ СТИЛЬ";

- на сторінці 7 звіту вказано що вартість сировини з якої вироблено товар складає 2,1623 дол. США/кг на умовах FОВ, крім того, всі наведені у висновку пропозиції виробників або продавців аналогічної продукції складають біль ніж 2,013 дол. США/кг на умовах FОВ Китай, про те вартість задекларованого АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" товару «кронштейн спинки АСТІV1 до РО201» складає 1,5323 дол. США /кг на умовах FCA, що розбіжністю.

Відповідно до цього рішення про коригування митної вартості товарів митну вартість, заявлену декларантом на рівні 60,9 польських злотих, відкориговано до рівня 12,71 польських злотих.

Також, Харківською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2016/00877.

Суд зазначає, що згідно відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 р., затверджено класифікатор документів необхідних для митного контролю та митного оформлення товарів.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 (далі - Порядок заповнення митних декларацій) у 44 графі митної декларації (далі МД) зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи.

При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються у гр. 44 МД з нового рядка за такою схемою; код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

До того ж, згідно Порядку заповнення митних декларацій при внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до Митного кодексу України не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються Декларантом, перед кодом документа проставляється символ «d».

При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m».

Згідно з п. 3.3. Порядку заповнення митних декларацій графи А, С, DJ, ЕJ, F, G, І митна декларація паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи митної декларації заповнюються декларантом. У графі 54 митної декларації зазначаються особові данні декларанта, який безпосередньо заповнив митну декларацію.

Таким чином, декларант самостійно заповнює графу 44 митної декларації згідно норм Митного кодексу України та Порядку заповнення митних декларацій.

З наведеного слідує, що декларантом, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій самостійно заповнена електронна митна декларація №807100000/2016/039690 від 10.10.2016 р. та надіслана до митного органу для митного контролю та митного оформлення разом з певним пакетом документів. У графі 44 митної декларації №807100000/2016/039690 від 10.10.2016 р. вказано реквізити документів, що подано до митного оформлення. Зокрема, договір (контракт) про перевезення №14012010 від 14.01.2010 р. зазначений за кодом документу « 4301» разом із символом «m» у графі 44 митної декларації.

Згідно наданих представником відповідача пояснень, в базі даних ПІК «Інспектор 2006» наявна електронна копія контракту на перевезення вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №14012010 від 14.01.2010 р.(а.с.107-109), згідно якого замовником є ЗАТ «Новий Стиль», а виконавцем є Zaklad Uslugowo-Merhaniczny Andrzej Witccki.

Слід вказати, що до матеріалів справи позивачем надано акт виконання робіт по транспортуванню вантажів від 12.10.2016 року, на підтвердження виконання умов договору №14072015 від 14.07.2015 року.

Однак, вказаний вище акт виконання робіт по транспортуванню вантажів від 12.10.2016 року, як безпосередньо і договір, позивачем до митного органу не надавалися, що підтверджується даними гр. 44 митної декларації.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п.3 ч. 6 ст. 54 МКУ).

Щодо посилання відповідача у рішенні на АТ «НОВИЙ СТИЛЬ», суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000856/2 від 20.10.2016 р., відповідачем вказано, що наданий декларантом звіт про оцінку майна № 18/10/2016/01 від 18.10.2016 р. взятий до уваги, але він не підтверджує заявлену АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" митну вартість товару.

Згідно пояснень, наданих представником відповідача у судовому засіданні, у рішенні про коригування митної вартості товарів, декларант АТ «НОВИЙ СТИЛЬ» вказаний помилково.

Суд зазначає, що реквізити наданих декларантом документів відповідають документам ПАТ "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ", зокрема, звіт №18/10/2016/01 від 18.10.2016 року(а.с.57-65).

Щодо застосування другорядного (резервного) методу, відповідач пояснив, що у відповідності до статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (окрім методів на основі віднімання та додавання вартості).

Згідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Отже суд вважає, що у відповідача не було можливості у прийнятті методу оцінки за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000856/2 від 20.10.2016 р. та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №07100000/2016/00877 від 20.10.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення від 20.10.2016 №807000011/2016/000856/2 та картки відмови від 20.10.2016 №807100000/2016/00877 – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.